Золотовалютні резерви України скорочуються: чи загрожує це стабільності гривні

За даними Нацбанку, за липень 2025 року міжнародні резерви України знизилися на 4,5% і на 1 серпня склали $43,031 млрд. Серед головних причин такої динаміки регулятор назвав:

• активні валютні інтервенції НБУ на міжбанку для підтримки курсу гривні. Тільки за липень чистий продаж Нацбанком долара на міжбанку склав $3,457 млрд;
• валютні виплати України за своїми зобов'язаннями. Усього за липень вони склали трохи менше $796 млн. При цьому валютні надходження на рахунки уряду від наших міжнародних партнерів та від розміщення валютних ОВДП становили всього близько $2,122 млрд.

Із позитивного — частково резерви України збільшилися за рахунок переоцінки фінансових інструментів (через зміну їхньої ринкової вартості та курсів валют). Це компенсувало близько $101,5 млн видаткової частини ЗВР у липні 2025 року. Насамперед це сталося за рахунок зростання світової вартості золота та зміцнення позицій євро щодо долара на зовнішніх ринках. Обидва активи (золото та євро) присутні у наших резервах.

Динаміка міжнародних резервів

Чисті резерви України склали на 1 серпня близько $28,396 млрд. Поточний обсяг ЗВР, за розрахунками НБУ, забезпечує фінансування 4,7 місяця майбутнього імпорту за мінімальних світових стандартних вимог у 3 місяці, тобто навіть в умовах війни рівень резервів є цілком прийнятним, із погляду фінансової стійкості держави.

Водночас у структурі ЗВР України наразі відбуваються кардинальні зміни. Частково вони залежать від дій Нацбанку, який через свій підрозділ управління золотовалютними резервами керує структурою резервів. Але багато в чому ці суттєві зрушення пов'язані із процесами, на які НБУ вплинути не може. Насамперед це об'єктивне посилення ролі євровалюти в економічному житті України, що і призводить до зміни частки євро у складі резервів.

Фактично за приблизно однакового обсягу ЗВР на початок року та 1.08.2025 (у межах $43−44 млрд) частка євро помітно зросла. Якщо на 1 січня питома вага євровалюти в резервах була 6,8%, то на 1 серпня — вже в 2,57 раза більша — 17,5%. А в абсолютних сумах це у доларовому еквіваленті майже $3 млрд на 1 січня і вже близько $7,5 млрд на 1 серпня цього року.

Після приходу Дональда Трампа до влади у США у січні 2025 року американський уряд скоротив практично до мінімуму «живу» фінансову допомогу Україні, а головну частину фінансування наших бюджетних витрат зараз закривають наші європейські партнери та МВФ.

У результаті Нацбанк зараз отримує основну частину валютних надходжень на рахунки уряду від наших західних партнерів у євро, а витрачає резерви під час проведення інтервенцій на міжбанку у доларі. Таким чином, хоче того чи НБУ ні, але частка євровалюти в наших золотовалютних резервах продовжить зростати. За моїми прогнозами, до кінця 2025 року вона досягне рівнів 25−35%, залежно від того, наскільки активно і в яких обсягах наші західні партнери фінансуватимуть у цей період дефіцит нашого бюджету.

Варто також наголосити і на тому, що Євросоюз є найбільшим торговим партнером України. Наприклад, за підсумками 2024 року, ЄС — це 59,5% українського експорту, 50,4% імпорту та 53,8% усього товарообігу. Наприклад, лише у липні 2025 року країни ЄС закупили українських товарів майже на $1,9 млрд, що на 10,1% більше, ніж попереднього місяця.

Звісно, після скасування «торговельного безвізу» для наших товарів ці цифри можуть дещо знизитися, але Європа все одно залишиться нашим головним партнером. Товарообіг із Європою лише збільшуватиметься в міру інтеграції нашої країни до Євросоюзу.

Не слід забувати і про те, що ЄС став притулком для мільйонів українців. Отже, відповідно, вони теж потрапили до орбіти розрахунків у євровалюті, і своїми транзакціями через картки українських банків суттєво впливають на обсяг розрахунків та транзакцій у євро.

У результаті євро продовжить поступово витісняти долар із нашої структури ЗВР. Тому перехід від прив'язки гривні до долара до прив'язки гривні до євро — це питання часу та професійної підготовки нацбанківських топменеджерів у поєднанні з адаптацією до цього банківської системи та самих українців.

Тим паче, що швидко зростає і частка євро у структурі зовнішнього боргу України, що призводить до того, що і для його обслуговування та мінімізації курсових ризиків державі буде потрібний більший обсяг резервів саме в євровалюті.

Чим довше Євросоюз фінансуватиме бюджетні витрати нашої країни (багато в чому не лише у вигляді безоплатної допомоги, а й за рахунок оформлення кредитів), тим більшою буде частка євро у загальній структурі нашого зовнішнього боргу.

Уся ця сукупність чинників підштовхуватиме Нацбанк до швидкого переходу від прив'язки гривні до долара до прив'язки гривні до євро. Однак це, найімовірніше, станеться після закінчення війни.

Але й затягувати з цим чиновники не зможуть, оскільки існуюча структура ЗВР, де частка долара становить 73,5% ($31,624 млрд) навіть за більшого рівня дохідності доларових активів, порівнюючи з активами в євро, може на певному етапі серйозно збільшити курсові ризики України за значних коливань пари євро/долар у світі. Валютні ралі пари євро/долар із початку цього року вже перевершили всі очікування спекулянтів. І це ще вочевидь не кінець, із огляду на масштабні тарифні війни та глобальну геополітичну турбулентність у всьому світі.

Динаміка пари євро/долар із початку 2025 року

Як ілюстрація того, що Нацбанк наразі не завжди може впливати на всю сукупність реальних економічних процесів та економічних параметрів, можна навести приклад прогнозів обсягу та структури ЗВР до кінця 2025 року, які озвучував регулятор. Ще у квітні цього року НБУ покращив прогноз зростання міжнародних резервів із $40,5 млрд до $57,6 млрд, за результатами 2025 року. Але вже зараз Нацбанк переглянув їх у бік менш оптимістичного сценарію. Він уже погіршив прогноз зростання міжнародних резервів із $57,6 млрд до $53,7 млрд.

Менш оптимістичним став і прогноз щодо резервів на 2026−2027 рік. До кінця 2026 року очікується, що резерви становитимуть $44,7 млрд (раніше чиновники розраховували на $46,8 млрд), а до кінця 2027 року резерви, за розрахунками НБУ, можуть становити $45,2 млрд, тоді як раніше називалася цифра в $48,6 млрд.

Заступник голови НБУ Юрій Гелетій на пресбрифінгу пояснив це тим, що прогноз резервів вже зменшено на $4 млрд — «насамперед через вищий попит на імпортні товари на тлі ширшого дефіциту бюджету, а також менших обсягів експорту через ситуацію з урожаями та скасуванням пільгового режиму торгівлі з ЄС».

Зважаючи на те, що негативне сальдо зовнішньої торгівлі зростає значно більшими темпами, ніж закладали до своїх розрахунків уряд та НБУ, я думаю, що це ще не остання корекція Нацбанком своїх цифр щодо прогнозного значення ЗВР на кінець цього року. Я прогнозую, що ця цифра на 1 січня 2026 року не перевищить $43,5 млрд — 46,5 млрд грн.

Читайте також: Торговельний баланс — мінус $52,2 млрд: як це вдарить по наших гаманцях і що робити

Причина мого песимізму полягає в тому, що вже за січень-липень 2025 року дефіцит зовнішньої торгівлі склав $22,7 млрд. І це враховуючи липень, коли багато контрагентів із Євросоюзу активно купували українську агро- (і не тільки) продукцію напередодні скасування «митного безвізу» за українськими товарами у серпні.

Тобто найближчим часом при зростанні імпорту в Україну і опалювальному сезоні, що наближається, коли знадобиться збільшити закупівлі імпортних енергоносіїв (не враховуючи ще й активного зростання валютних витрат на оборону і не таких вже великих приростів валютного виторгу наших аграріїв), цього року Нацбанку доведеться дедалі більше витрачати резервів під час інтервенцій з продажу валюти, якої бракує, щоб підтримати курс гривні на міжбанку. Отже, і загальний показник ЗВР буде нижчим, ніж поки що це закладає до своїх розрахунків Нацбанк.

Висновки:

Питома вага євро в золотовалютних резервах України на кінець 2025 року збільшиться, за моїм прогнозом, щонайменше до 25−35% від обсягів усіх резервів. Це відбуватиметься за рахунок скорочення частки долара, який активно витрачатиметься Нацбанком під час інтервенцій щодо підтримки курсу гривні щодо долара.

НБУ ще не раз перегляне свій прогноз ЗВР на 1 січня 2026 року у бік його зниження. Причини: зростання негативного сальдо торгівлі та ненайсприятливіша для української агропродукції кон'юнктура. За моїми прогнозами, розмір резервів знизиться до $43,5 млрд — 46,5 млрд за консервативного сценарію розвитку подій на фронті та у світі.

Нацбанк зможе за рахунок постійних інтервенцій тримати цього року ситуацію з валютним курсом під своїм повним контролем. Допомагатимуть йому в цьому низькі обсяги нашого валютного міжбанку (щодня не більше як $200−250 млн) та зарегульованість валютного ринку. Найбільший тиск на гривню розпочнеться ближче до кінця 2025 року та у 2026 році. Тоді гостро дадуться взнаки диспропорції торгового сальдо, чинники війни та її наслідків, розмір ЗВР та зміни його структури на тлі проблем закриття дефіциту бюджету, уповільнення темпів зростання ВВП та необхідності подальшого отримання зовнішнього фінансування, яке теж має свої межі.

Геополітичний, військовий та бюджетний чинники будуть головними драйверами поведінки українського валютного ринку та розміру ЗВР. Крім того, Нацбанку доведеться активізувати процес переходу до прив'язки гривні до євро. Особливо в тому випадку, якщо основне фінансування України проходитиме за рахунок європейських грошей, а при цьому на міжбанку НБУ продовжуватиме активно витрачати ЗВР у доларі для стабільності курсу гривні щодо американської валюти.

Всі вищевказані причини поки що не дозволять Нацбанку суттєво послаблювати валютні обмеження, що діють на час війни. А дозволять проводити лише точкові послаблення без особливого впливу на обсяги валютного ринку.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи