Поштарі перетворяться на агентів банку: як зміниться фінансова система України

Що таке банк фінансової інклюзії

В українському фінансовому законодавстві з'явився новий термін — банк фінансової інклюзії (БФІ). Головна його мета — надати доступ до банківських послуг людям, що проживають недалеко від зони бойових дій, у віддалених і невеликих населених пунктах, а також для осіб із інвалідністю, які не можуть самостійно відвідати відділення.

Зважаючи на те, що серед ініціаторів проєкту група депутатів від «Слуги народу» (включаючи голову фінансового комітету Данила Гетманцева), про закон позитивно висловлювався Нацбанк, а розроблялась ініціатива, відповідно до домовленостей з МВФ, можна не мати сумнівів у тому, що закон буде підписаний. За найгіршого сценарію — після врахування можливих правок Офісу Президента.

Відповідно до закону, банк фінансової інклюзії — це спеціалізована фінансова установа, яка отримує обмежену банківську ліцензію. Як наголошують у НБУ, такий банк має відповідати всім традиційним вимогам регулятора.

«Зокрема, не передбачається жодних послаблень щодо акціонерного капіталу, ліквідності, корпоративного управління, системи управління ризиками, системи внутрішнього контролю тощо. Зберігаються вимоги до ділової репутації акціонерів та керівництва установи, а ефективність роботи підлягатиме прискіпливому аналізу», — уточнюють у НБУ.

Головна особливість нового виду банків в тому, що вони зможуть надавати послуги не лише у своїх відділеннях чи онлайн. Клієнти цих установ зможуть обслуговуватися:

• Мобільними агентами — представниками банків, які приходитимуть безпосередньо додому до клієнта.
• У партнерських точках — будь-яких магазинах, поштових відділеннях, АЗС, аптеках тощо, які співпрацюватимуть з БФІ. Це схоже на видачу посилок працівниками невеликих магазинів, які домовляються про відповідний сервіс.
• Безпосередньо на вулиці — для обслуговування клієнтів підійде будь-яке місце, якщо працівник матиме необхідне обладнання та доступ до Інтернету.

Передбачається, що БФІ надаватиме послуги фізичним особам, суб'єктам господарювання, громадським та благодійним організаціям, а також органам державної влади та місцевого самоврядування.

Водночас такі банки не зможуть працювати із середнім та великим бізнесом, а також не допускатимуться на ринок капіталу, не торгуватимуть валютою на біржі та не займатимуться високоризиковими операціями.

Також будуть встановлені обмеження щодо кредитування фізичних осіб:

• до 96 тис. грн — на строк до одного року;
• до 288 тис. грн — на строк від року;
• до 1,9 млн грн — для іпотеки.

Фактично, здобувши статус БФІ, установа отримує розширені можливості для організації роботи, але водночас погоджується на обмеження, які підштовхують їх зосереджуватись на обслуговуванні населення.

Закон для Укрпошти

Ліцензію БФІ може отримати як нова установа, так і вже існуючий банк. Але ніхто особливо не приховував, що ініціатива зроблена насамперед під реалізацію банківських амбіцій державного поштового оператора.

На своєму сайті Укрпошта закликала депутатів підтримати відповідний законопроєкт, а щойно він був ухвалений, наголосила, що перший банк фінансової інклюзії в Україні буде створено саме на базі Укрпошти.

«Укрпошта вже протягом восьми років порушує тему фінансової інклюзії, однак увесь цей час у цьому питанні було надто багато політики та захисту корпоративних інтересів.

Перший сигнал, що ситуацію треба кардинально змінювати, пролунав в перші місяці повномасштабного вторгнення, коли люди в селах, які мали заощадження на банківських картках, фізично не мали грошей, щоб купити їжу… Другий такий сигнал ми побачили під час впровадження «Зимової єПідтримки» з рівно тих самих причин. Люди або не мали можливості отримати допомогу на картку, або не мали можливості її витратити, за відсутності терміналів оплати", — пояснює необхідність створення такого банку генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський.

Уряд вже створив передумови для запуску нової установи, передавши Укрпошті націоналізований Перший інвестиційний банк (PINbank). Тому, коли закон набуде чинності, залишатиметься лише змінити ліцензію.

Також Укрпошта має інфраструктуру, яка необхідна для розвитку банку, — 27 тис. стаціонарних відділень і 1,8 тис. пересувних (автомобілі, які їздять в села з населенням менше 1 200 жителів). Автомобіль впродовж дня може відвідати одне село, якщо воно велике, а може декілька, в кожному зупиняючись на декілька годин. Цього часу має вистачати, щоб видати пенсію, посилки, періодичні видання, забрати відправлення. Одним словом, надати традиційні поштові послуги, за які раніше відповідали місцеві відділення.

Як відзначає директор із розвитку мережі Укрпошти Полтавського регіону Павло Шестопал, перевага мобільних груп в тому, що вони відвідують навіть найменші хутори, де всього дві хати. Хоча, говорить він, в останніх можуть з'являтися не часто — раз на місяць. До більших же населених пунктів можуть виїжджати щотижня.

Якщо поштовий оператор почне повноцінну банківську роботу, то поштарі, які зараз працюють в селах, стануть мобільними агентами. До їх повноважень додасться можливість зняти готівку з банківських карток, відкриття депозитів, оформлення кредитів. Одним словом, всі банківські послуги, які можна надати «в полі», маючи планшет і POS-термінал.

В Укрпошті наголошують, що зараз лише 4% населених пунктів мають банківські відділення, а 4,3% — банкомати. Створення ж поштового банку забезпечить появу цієї інфраструктури у всіх. Зросте і частка українців, які мають доступ до банківських послуг. Зараз це 70% — приблизно стільки ж, як у Болівії, Ямайці та Кенії, відзначає Смілянський, а очікувані 100% — показник Японії, Німеччини та Нідерландів. Щоправда, варто уточнити, що абсолютне покриття України банківськими послугами відбуватиметься лише в моменти прибуття мобільних відділень.

Розвиток банківської інфраструктури у віддалених селах має забезпечити також заощадження коштів для бюджету. Щорічні витрати на доставку пенсій сягають 2,6 млрд грн, а, за оцінками Укрпошти, їх переведення на картки зменшить витрати впродовж 3−5 років на 5 млрд грн.

Крім цього, як вже розповідав «Мінфін», зростання кількості користувачів банківських карток призводить до зростання споживання, а, відповідно, і до зростання економіки. За розрахунками науковців, збільшення використання платіжних карток на 1% в середньому призводить до зростання ВВП на 0,01%.

Які виникають ризики

Основні ризики діяльності БФІ залежать від того, як буде організована його робота. Укрпошту вже впродовж років критикують за те, що вона встановлює для працівників плани з продажу додаткових товарів, наприклад, солодощів, крупи, м'ясних виробів тощо.

Таку практику підтверджував і Ігор Смілянський, наголошуючи, що за виконання плану поштарі отримують відсоток від продажів, і це, мовляв, звичайна практика для приватних компаній. У зв'язку з цим виникає питання, чи будуть поштарям (вони ж агенти банку) встановлювати плани, наприклад, із видачі кредитів або відкриття карток. Зважаючи ж на специфіку роботи БФІ, мова може йти про найнезахищеніші соціальні групи, які не мають достатньої фінансової грамотності.

Крім цього, якщо у великих населених пунктах клієнти можуть вибирати банк для обслуговування, то у віддалених селах БФІ буде фактично монополістом. А тому особливо важливим буде питання його комісій. Їх можливий розмір поки що невідомий.

Ще один чинник ризику — анонсований на початку цього року Маркет Укрпошти, на якому будуть представлені товари для дому, побутова техніка, кухонне приладдя. Цей сервіс може стати як зручним інструментом купівлі товарів мешканцями віддалених населених пунктів, так і проблемою для них, залежно від того, наскільки активно ці товари просуватимуть поштарі.

Нарешті, можливість надавати банківські послуги поза відділеннями може спрвокувати сплеск шахрайства, вважають банкіри.

За словами виконавчого директора НАБУ Руслана Гриценко, банківські фахівці «розуміють, що поза межами відділення банку не існує ефективного способу перевірити, чи дійсно перед вами стоїть уповноважений працівник банку».

«Легалізація такої форми „обслуговування“ буде дуже швидко опанована шахраями, які намагатимуться обдурити найнезахищеніші верстви населення. Ані спеціальний одяг, ані смс повідомлення від банку не стануть на заваді шахраям, які вже використовують сучасні технологічні можливості, зокрема, й спуфінг телефоного номеру», — наголосив Гриценко.

Як банківську географію розвивали інші країни

Ідея залучення мобільних агентів, які не є звичайними банківськими працівниками, не є новою. Наприклад, в Індонезії, яка складається з великої кількості островів, а населені пункти часто є важкодоступними, працює до 100 тис. банківських агентів. До них спрощені вимоги, а обслуговувати клієнтів вони можуть через програми на своїх смартфонах.

Індія розвиває так звані «малі фінансові банки», до яких нижчі вимоги регулятора, але, подібно до українського закону, встановлені обмеження і на суми кредитів. Крім цього, держава також має систему банківських агентів.

Водночас найуспішніші світові практики банківської інклюзії пов'язані з розвитком технологій та мобільного банкінгу. Один із піонерів цього процесу — Кенія, де ще з 2007 року працює сервіс M-Pesa, який проводить грошові платежі навіть завдяки старим кнопковим телефонам. Охоплення сервісу в країні сягає 40 млн осіб.

В сусідній Танзанії завдяки мобільному банкінгу доступ до фінансових сервісів зріс із 11% у 2006 році до 60% у 2020 році. А в Бразилії необанк Nubank за 10 років допоміг збільшити охоплення з 56% громадян до 84%.

Читайте також: Держбанки перерахують до бюджету 93 млрд грн — чому МВФ наполягає на їх розпродажі

У країнах, що розвиваються смартфони, швидкий інтернет та діяльність банків без відділень забезпечують дедалі більший доступ до фінансових сервісів. Якщо ж частина населення ними не користується, то виникає запитання: це через відсутність можливостей, чи відповідного бажання.

Автор:

Журналіст Олексій Писарев

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка