Третій рік повномасштабної війни не похитнув фінансову систему України — річний звіт НБУ

►Читайте телеграмм-канал«Мінфіну»: головні фінансові новини

«Якщо одним реченням окреслити ціль, яку ми ставили на 2024 рік, то це — зміцнення фундаменту для відновлення економіки й подальше повернення нормальності в економічне життя країни навіть в умовах війни. Адже тільки так створюється перспектива на майбутнє», — зазначив голова НБУ Андрій Пишний.

Макрофінансова ситуація

Нацбанк зазначив, що попри виклики війни, макрофінансова ситуація залишається контрольованою.

У 2024 році НБУ перейшов до режиму гнучкого інфляційного таргетування, що передбачає приведення інфляції до цілі 5% на прийнятному горизонті політики (до 3 років). Також відбулася повна адаптація валютного ринку до режиму керованої гнучкості курсу, який НБУ впровадив у жовтні 2023 року.

«Макрофінансова стабільність та стійкість валютного ринку дали змогу у травні 2024 року ухвалити найбільший від початку повномасштабного вторгнення пакет валютних пом’якшень для бізнесу. Це поліпшило умови ведення бізнесу в Україні, водночас не мало суттєвого впливу на валютний ринок», — йдеться у повідомленні.

Рішення НБУ з процентної політики враховували необхідність збереження балансу між ціновою стабільністю, що є пріоритетом НБУ, та підтримкою економічного зростання.

Так, в умовах низького інфляційного тиску НБУ продовжив розпочате з середини 2023 року пом’якшення процентної політики, знизивши облікову ставку в першому півріччі на 2 в. п. до 13%.

Разом із впровадженням профільної стратегії ці рішення забезпечили потужний поштовх для розвитку кредитування: чистий кредитний портфель бізнесу в гривні у 2024 році зріс на 21%, населення — на 40%.

«Водночас НБУ завчасно відреагував на прогнозований розворот інфляційного тренду в другому півріччі 2024 року, призупинивши в липні пом'якшення процентної політики», — зазначив регулятор.

У грудні НБУ перейшов до підвищення облікової ставки, враховуючи потужніший ціновий тиск. Це дало змогу зберегти контроль над інфляційними процесами та очікуваннями.

Стійкість фінансового сектору

Нацбанк підкреслив, що фінансовий сектор є стійким та надалі реформується відповідно до вимог ЄС.

У 2024 році банки залишалися капіталізованими і прибутковими, безперебійно працювали, підтримуючи економіку. Завдяки прибутковості та прийнятному перехідному періоду вони успішно перейшли до нової структури капіталу та нормативів його достатності за стандартами ЄС.

Згідно з торішніми оцінками еквівалентність регулювання банківського сектору в Україні нормам ЄС досягла досить високого рівня — понад 70%.

Упродовж минулого року банківський сектор демонстрував приклади згуртованості та відповідальності, щоб протистояти викликам повномасштабної війни.

Перший — співпраця банків з метою розвитку кредитування проєктів із відновлення об'єктів енергетичної інфраструктури України. З червня до грудня 2024 року включно банки розпочали фінансування проєктів бізнесу з відновлення енергетичної інфраструктури на 10,5 млрд грн, а профінансована потужність генерації перевищила 470 МВт.

Другим прикладом консолідації стала проактивна позиція банків щодо забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, закріплена відповідним меморандумом.

Мета документа — упорядкувати діючі процеси та підходи у сфері ефективного моніторингу платіжних операцій, щоб унеможливити використання платіжної інфраструктури для фінансування незаконної діяльності, зокрема терористичної, диверсійної та з обслуговування тіньової економіки.

До меморандуму долучилися не лише майже всі банки, але й небанківські платіжні установи.

Також у 2024 році продовжувалася активна трансформація небанківського фінансового сектору. У її основі - введення в дію з січня 2024 року розроблених Національним банком законів про фінансові послуги, про страхування, про кредитні спілки, а також відповідних нормативних документів НБУ.

Нові регуляції посилили регулювання небанківського фінансового сектору та стали запорукою якості функціонування сектору, щоб досягти мети — сформувати прозорий, надійний, конкурентний ринок, що працює за правилами ЄС і сприяє відновленню країни.

У планах НБУ — подальше впровадження європейських регуляцій у банківському та небанківському секторах.

Довіра до банківської системи та нацвалюти

За словами НБУ, довіра українців до банківської системи та національної валюти зберігається.

Свідченням цього є приріст строкових коштів у гривні на банківських рахунках громадян. Частка гривневих коштів, які населення зберігає на строкових депозитах, становила близько третини їх загального обсягу протягом 2024 року, що суттєво більше, ніж у 2022 році.

Також зростали обсяги всіх коштів населення та бізнесу на рахунках. Станом на 1 січня 2025 року обсяг гривневих коштів клієнтів у банках сягнув 1,9 трлн грн (0,8 трлн грн — на рахунках населення, 1,1 трлн грн — на рахунках бізнесу).

За рік обсяг гривневих коштів фізичних осіб у банках зріс на 12%, бізнесу — на 19%. З початку повномасштабного вторгнення обсяг гривневих коштів клієнтів у банках подвоївся.

Співпраця з міжнародними партнерами

Міжнародна спільнота і далі підтримувала Україну. У 2024 році обсяг зовнішнього фінансування сягнув $42 млрд. Це дало змогу наростити міжнародні резерви країни до нового історичного рекорду — $43,8 млрд станом на 1 січня 2025 року.

«Тривала результативна взаємодія з Міжнародним валютним фондом, що посилила стійкість економіки та фінансового сектору», — йдеться у повідомленні.

У 2024 році Україна успішно пройшла чотири перегляди програми розширеного фінансування (EFF), а загалом з початку дії програми — шість переглядів (на час публікації Звіту Україна успішно пройшла сім переглядів програми і готується до восьмого). Це безпрецедентний результат за всю історію співпраці України з МВФ.

Також зазначається, що досягнуто прогресу в питанні доступу України до знерухомлених російських активів. Вдалося реалізувати інструмент Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Loans, який відкрив Україні доступ до фінансування від країн G7 під заставу доходів від знерухомлених російських активів.

Також тривав скринінг національного законодавства з Європейською комісією, здійснено рекордний поступ у виконанні міжнародних програм, зокрема за програмою Ukraine Facility з ЄС.

Розвиток фінансової інклюзії

Зазначається, що фінансова система продовжує рух у напрямі розвитку фінансової інклюзії.

Упродовж 2024 року за підтримки Світового банку тривала активна робота для підвищення рівня фінансової інклюзії та безбар'єрності фінансового сектору. Банки та небанківські фінустанови поступово впроваджують ухвалені НБУ Методичні рекомендації з правил інклюзивного надання фінансових послуг.

Фінансова система сконцентрувалася на зусиллях щодо повноцінної реінтеграції ветеранів та прифронтових регіонів в економічне життя країни, зокрема в межах Хартії з фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів, до якої приєдналися 38 великих банків.

Поштовхом до подальшого розвитку фінансової інклюзії має стати запровадження банку фінансової інклюзії з обмеженою банківською ліцензією.

«Це дасть змогу вирішити питання доступу населення та бізнесу до фінансових послуг у невеликих населених пунктах, деокупованих та наближених до фронту територіях. Відповідний законопроєкт, розроблений торік НБУ, перебуває на розгляді Верховної Ради», — зазначив регулятор.

Інші напрями

Крім того, у 2024 році НБУ зосереджував свої зусилля на низці інших важливих напрямів, зокрема:

• продовженні цифрової трансформації. Відбувся перехід на нову версію Системи електронних платежів НБУ (СЕП) з функціональністю миттєвих кредитових переказів, що забезпечує практично миттєве перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача;
• розвитку фінансової грамотності українців. Затверджено Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року, оприлюднено Рамку фінансових компетентностей для дітей та молоді України, підготовлено підручник для учнів 8 класу для вивчення нового предмета «Підприємництво і фінансова грамотність», який отримав гриф Міністерства освіти і науки України;
• відновленні історичної справедливості в грошовому обігу. Ініціатива НБУ змінити російську назву розмінної монети «копійка» на питомо українську — «шаг» здобула підтримку наукової спільноти та активно дискутується в суспільстві.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології