П`ять визначних рис банківської системи воєнного часу

Ми часто говоримо, що українські банки стійкі та надійні, попри наслідки повномасштабного вторгнення, яке триває вже четвертий рік. Тому це сприймається, як належне. Однак сучасна історія ще не знає подібних прикладів, тож безперервна робота українських банків у поточних умовах — це унікальне досягнення. І зараз наші банки мають вагоме значення для економіки країни. Наведу п’ять ключових фактів про те, чим живуть українські банки та як вони підтримують клієнтів та економіку загалом.

Банки надійно зберігають кошти населення та бізнесу

Ключове завдання банків — перерозподіляти кошти між тими, хто має тимчасово вільні ресурси, і тими, хто їх потребує. Для цього вони передусім мають користуватися певною довірою потенційних вкладників. На практиці таку довіру забезпечує безперебійна робота, якісні сервіси, зручний доступ до коштів та зрештою спроможність повернути вклад у визначений умовами договору строк. Усе це банки забезпечують без будь-яких застережень.

Завдяки цьому заощадження бізнесу та населення у банках збільшуються. Наприклад, за минулий рік обсяг гривневих коштів на рахунках фізичних осіб у банках зріс на 12%, бізнесу — на 19%.

Час від часу ми бачимо ситуативне зниження обсягів коштів у банках. Наприклад, коли бізнес сплачує податки, то кошти переспрямовуються на рахунки уряду. Проте ці сезонні коливання не змінюють загальний тренд. Тож банкам вдається досить жваво накопичувати ресурси для їх подальшого перерозподілу.

Банки пропонують хороші умови депозитів для клієнтів

Частину коштів клієнти зберігають на поточних рахунках, часто безоплатно, щоб використовувати їх під час щоденних розрахунків. Однак заощадження доцільніше розміщувати на строкових депозитах. Для клієнтів це можливість отримати винагороду та зберегти купівельну спроможність заощаджень, а для банків — поліпшити структуру фондування.

Попри тривалий цикл зниження ставок в економіці минулого року, банки зберегли гривневі депозитні ставки на достатньому рівні, щоб гарантувати приплив строкових депозитів. Частка гривневих коштів, які населення зберігає на строкових депозитах, становила близько третини протягом останнього року — це помітне зростання, порівнюючи з 2022 роком.

Для банків така структура вкладень є досить комфортною, адже забезпечує необхідну стабільність фондування. Строкова структура фондування українських банків зараз не гірша, ніж у банках багатьох європейських країн. Наприклад, у єврозоні строкові кошти становлять близько 20% обсягу всіх коштів клієнтів, зокрема, в Польщі — 32%.

Банки — найбільший внутрішній кредитор уряду

Куди ж банки вкладають кошти, що їм довірили вкладники? Значну частину інвестують в ОВДП. За 2024 рік банки збільшили гривневе кредитування уряду на понад 230 млрд грн, а з початку повномасштабного вторгнення — на понад 350 млрд грн. Передусім ці кошти спрямовуються на фінансування потреб оборони, які протягом минулих двох років зростали і на які наші міжнародні партнери безпосередньо не надають кошти. Тож без внеску фінсектору ці потреби було б дуже складно профінансувати.

Уряд, звісно, намагається залучати кошти безпосередньо від населення та бізнесу, але акумулювати кошти від сотень і тисяч дрібних інвесторів досить складно. Тому значення банків, як посередників у цьому напрямі, і далі є визначальним. Частка ОВДП у власності банків залишається домінуючою — три чверті від ОВДП, що перебувають в обігу (не враховуючи ОВДП у власності НБУ).

Не варто забувати і про інші внески банків для підтримки бюджету: дивіденди державних банків та податки. За 2024 рік банки очікувано сплатять близько 130 млрд грн таких платежів, що еквівалентно 5% усіх податкових та неподаткових надходжень до держбюджету. Отже, фінсектор, частка якого у ВВП становить лише 3%, генерує непропорційно високу частку доходів держбюджету.

Банки дедалі жвавіше кредитують бізнес та населення

Дуже важливим є те, що банки не забувають про свою ключову функцію — кредитування. Тут ми відзначаємо помітний прогрес: портфель кредитів збільшується дедалі швидше вже два роки поспіль. Кредити бізнесу зараз зростають на чверть щороку, а кредитний портфель населенню — на близько 40%. Востаннє такі темпи зростання кредитів в Україні були ще у 2020−2021 роках, а до того часу — задовго до першого вторгнення росії та кризи 2014−2015 років.

Певною мірою високі темпи збільшення портфеля кредитів — це ефект низької бази. Адже внаслідок повномасштабного вторгнення обсяг чистих кредитів різко скоротився у 2022 році. Передусім тоді значно послабився попит клієнтів на кредити. До того ж багато бізнесів (приблизно кожен п’ятий) просто не могли обслуговувати кредити через втрату виробничих потужностей або ж падіння споживчого попиту.

Загалом через широкомасштабну збройну агресію росії проти України банки втратили близько 15% від суми кредитів, виданих до початку агресії рф. Фінустанови змушені були покривати ці втрати за рахунок своїх доходів та капіталу. Звісно, за таких умов банки почали обачніше ставитися до кредитування. Однак останні два роки, згідно з опитуванням НБУ, апетит фінустанов приймати більше ризиків та кредитувати зростає, і це дуже позитивний сигнал.

Крім того, кредитування зростатиме, лише якщо бізнес та домогосподарства позитивно налаштовані стосовно перспектив економіки та власних доходів. Тільки із середини 2023 року економіка почала відчутно відновлюватися: бізнес оговтався від шоку війни і сформував усвідомлений запит на кредити. Адже, крім бажання отримати кошти, потенційний позичальник має розуміти свої вигоди — бачити економічний ефект від використання залучених коштів, що перевищуватиме ціну таких залучень. Пожвавленню попиту на кредити сприяло зниження ставок в економіці. Торік вартість кредитів для бізнесу вже була на рівні доковідного 2019 року.

Хоча рівень проникнення чистих кредитів бізнесу та населенню до ВВП в Україні надалі залишається досить низьким, вже помітний злам тренду. За 2024 рік цей показник зріс на 0,5 в. п. (до 10,6%) — уперше від початку повномасштабного вторгнення.

Читайте також: Економіка України сповільнюється: чи є ще шанс її прискорити

Банки фінансують відбудову економіки

Розглянемо, які важливі тенденції ховаються за узагальненими показниками зростання кредитів.

По-перше, з місяця в місяць зменшується попит бізнесу на субсидовані кредити. Ринкові умови кредитування стали доступними, тож частка позик, наданих за програмою «Доступні кредити 5−7−9%», у гривневому корпоративному чистому портфелі за рік скоротилася із 40% до 34%.

Багато клієнтів, наприклад, у регіонах, які найбільше страждають від війни і потребують підтримки, мають її. Але ті «милиці» державної підтримки, що були необхідні майже всій економіці в перший рік після вторгнення росії, більшості клієнтів вже не потрібні.

По-друге, банки повідомляють про відновлення попиту бізнесу на інвестиційні кредити і готовність фінансувати відповідні проєкти. Звісно, війна та невизначеність її подальшого перебігу стримують капіталовкладення бізнесу. Проте навіть у таких умовах є проєкти, з якими бізнес не зволікає. Наприклад, інвестиції у відновлення енергетичної інфраструктури та альтернативні джерела енергії.

Розуміючи важливість відновлення інфраструктури, банки у червні минулого року уклали меморандум, щоб додатково знизити вартість цільових позик. За десять місяців дії меморандуму до кінця березня 2025 року банки надали 1,6 тис. кредитів бізнесу на понад 16 млрд грн, та майже 7 тис. кредитів населенню на близько 1 млрд грн.

Фінансування енергетики — це лише один із прикладів. Банки також жваво фінансують потреби оборони. До цієї критично важливої ініціативи долучаються не лише державні, а й приватні фінустанови. Загалом завдяки пожвавленню інвестиційного попиту чисті гривневі кредити бізнесу, що надаються більш як на три роки, за останній рік зросли в понад півтора раза, а їхня частка в портфелі перевищила 25%.

По-третє, про прагнення банків активніше кредитувати свідчить жвава конкуренція в секторі. Банки всіх груп нарощують портфелі та активно змагаються за клієнтів як у частині надання якісних послуг, так і в частині їх вартості. Загострення конкуренції найяскравіше простежується в роздрібному кредитуванні. Два банки-лідери в цьому сегменті минулого року навіть поступилися своєю часткою ринку на користь дрібніших гравців.

Тож банки провели величезну роботу, аби ефективно виконувати функцію фінансового посередництва в найскладніший період сучасної історії. Вони забезпечили безперервність своїх функцій, поліпшили якість послуг та покрили «воєнні» втрати. Зараз вони активно інвестують у розбудову економіки, фінансуючи уряд, бізнес і населення.