Золото, крипта чи валюти: як українцям зберегти заощадження — поради аналітиків КИТ Group

Про це в огляді інвестиційних можливостей в умовах нестабільного ринку пише «Обозреватель».

Експерти КИТ Group, одного з найбільших операторів валютного ринку України, радять українцям уникати надмірної концентрації будь-яких активів і робити ставку на диверсифікацію.

«Банківські метали (зокрема, золото) аналітики пропонують купувати для довгострокових витрат (наприклад, якщо плануєте щонайменше через п'ять років придбати квартиру або ж ідеться про власні „пенсійні заощадження“)», — сказали журналістам аналітики КИТ Group. Вони порадили таку пропорцію для довгострокових заощаджень із щонайменше п’ятирічним горизонтом: 50−60% — банківські метали, 10−20% — криптоактиви, 20−40% — вільноконвертовані валюти, такі як долар США, євро, британський фунт тощо.

У коротшій перспективі, наприклад, для покупок за два-три роки, експерти КИТ Group не радять робити ставку на золото.

«Я просто не бачу адекватного інструменту, аби фізособи могли інвестувати в золото, — підтверджує цю думку керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій. — Якщо ми подивимось, які курси по банківських металах пропонують банки, то побачимо: там різниця між ціною купівлі та продажу сягає 25−30%. Тобто купити умовно можна за 100, а продати — за 70−75. Наскільки воно має вирости, щоб „відбити“ свої кошти?»

Як приклад журналісти «Обозревателя» наводять актуальні котирування золота для фізичних осіб одного з найбільших банків України: купити один грам золота можна за 5360 грн, а от продати — за 3960 грн. Така різниця у курсах фактично робить цей інструмент украй невигідним. Паращій нагадує, що стрімке зростання золота зараз не гарантує, що так відбуватиметься завжди. Навпаки — період зростання може невдовзі припинитись.

Тому для середньострокових накопичень на дорогі покупки, такі як авто, нерухомість та інші подібні витратні цілі, з горизонтом два-три роки аналітики КИТ Group радять вибрати портфель із вільноконвертованих валют і навіть стейблкоїнів на їхній основі. «Попри поточну турбулентність на міжнародних фінансових ринках ці активи все ж забезпечують гарний баланс між ліквідністю та надійністю, що якісно вирізняє їх на фоні гривні», — уточнили в КИТ Group.

Аналітики звертають увагу й на ще одну важливу деталь — небезпеку зберігання заощаджень удома (навіть якщо йдеться про валюту) з огляду на ризики їхньої втрати. Насамперед це ризики безпекового характеру: аварії, пожежі, крадіжки тощо.

«Найкращий вибір — зберігання коштів на банківських валютних рахунках із можливістю постійного доступу чи в захищених банківських сховищах. Або навіть у ще одній нефізичній формі — у валютних стейблкоїнах, які можна тримати у віртуальних гаманцях чи депонувати під відсотки на надійних міжнародних платформах», — порадили в КИТ Group.

Гривневі інструменти залишаються спірним способом збереження заощаджень. Банкіри запевняють, що зараз дохідність короткострокових гривневих депозитів може перевищити офіційну інфляцію, хоча і визнають — девальваційних відсотків від депозитів вони не покриють. А в КИТ Group радять утриматись від накопичення гривні — мати її лише на поточні витрати та як невеликий резерв для непередбачуваних ситуацій.