Айтівці й перекладачі: Хто залишився за бортом ринку праці під час великої війни

► Читайте телеграмм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

На сайті Work.ua роботодавці розміщують вакансії у 28 категоріях, які охоплюють усі можливі професії. Як порівнювати із січнем 2022 року, в 16 категоріях роботи стало більше, а в 12 — менше.

Аналітики зробили висновок, що за останній рік ситуація стала збалансованішою. Адже схоже дослідження минулого року показувало зменшення кількості вакансій аж у 19 категоріях.

Очікувано найпомітніші зміни маємо в категорії «Охорона, безпека», де розміщують вакансії Сили оборони. Де ще за час повномасштабного вторгнення роботи стало більше — на графіку.

Практично не змінилася кількість вакансій в категоріях:

• «Фінанси, банк», +2%;
• «Сфера обслуговування», +1%;
• «Маркетинг, реклама, PR», +1%;
• «Бухгалтерія, аудит», +0,6%;
• «Топменеджмент, керівництво вищої ланки», +0,3%.

А от спад попиту на спеціалістів бачимо в 12 категоріях.

Україні потрібні військовослужбовці, медики і юристи

Найпомітніше зростання кількості вакансій очікувано бачимо для посад у війську. Адже до повномасштабного вторгнення на Work.ua не було окремого напрямку військового рекрутингу. Сьогодні ж понад 600 підрозділів розміщують на платформі майже 9 000 пропозицій роботи.

Тож як порівнювати січень 2022 і лютий 2025 абсолютними лідерами за збільшенням вакансій є:

• демінер — з 1 до 377;
• стрілець — з 3 до 735;
• командир міномета — з 1 до 135;
• інженер дронів — з 5 до 202;
• оператор дрона — з 18 до 702;
• оператор відділення — з 6 до 198.

Стрімке збільшення вакансій бачимо і для медиків. Велика кількість пропозицій роботи, з одного боку, повʼязана з викликами повномасштабної війни.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) заявляла, що через війну в Україні зросте тяжкість захворювань, збільшиться захворюваність на інфекційні хвороби.

Також, за словами міністра охорони здоровʼя, серцево-судинні захворювання «помолодшали» на 10−15 років. Тобто українці частіше потребують допомоги медиків.

Але з іншого боку, збільшення кількості вакансій пояснюється також дефіцитом кадрів, що є загальним викликом ринку праці в усіх сферах. Він спричинений низкою чинників, як-от мобілізація, виїзд українців за кордон тощо.

Проте в медицині ця тенденція є загальносвітовою: стратегія ВООЗ передбачає глобальний дефіцит кадрів у медичній сфері до 2030 року. Ризик розповсюджується на більшість країн світу, особливо на ті, де є збройні конфлікти.

За останні 3 роки помітно зріс попит на таких фахівців:

• епідеміолог (+200%);
• анестезіолог (+170%);
• реабілітолог (+152%);
• невропатолог (+147%);
• уролог (+145%);
• хірург (+144%);
• травматолог (+103%).

І нарешті, третя категорія, де бачимо суттєве збільшення вакансій — «Юриспруденція».

Айтівцям не позаздриш: кількість вакансій скоротилася на третину

Протилежну ситуацію бачимо у сфері IT: пропозицій роботи стало менше на 36%. Суттєве скорочення вакансій — нова реальність для таких фахівців:

• Game Developer (-87%);
• Java Developer (-86%);
• JavaScript Developer (-84%);
• Android Developer (-83%);
• iOS Developer (-81%);
• верстальник (-75%);
• геймдизайнер (-71%).

Таку тенденцію бачимо практично за всіма посадами зі сфери IT. І це не лише українська історія: в усьому світі 2022−2024 роки були періодом скорочень у великих техгігантах, як-от Meta, Microsoft, Amazon. Тож конкуренція зросла не лише на українському, а й на глобальному ринках.

Розвиток громадського сектору спричинив попит на деякі посади

За останні 3 роки кількість вакансій у неприбуткових, благодійних і громадських організаціях збільшилася в 10 разів! І попри те, що 27 січня Агентство федерального уряду США USAID, яке фінансувало в Україні значну кількість програм, призупинило виділення коштів на всі проєкти, ситуація лишається стабільною.

Це сприяло збільшенню попиту на деякі посади, як-от:

• директор благодійного фонду (+500%);
• грантрайтер (+406%);
• координатор (+53%).

Більше роботи викладачам, менше — перекладачам

Одна з цікавих закономірностей: за час повномасштабної війни значно побільшало вакансій для викладачів іноземних мов, тоді як для перекладачів роботи стало менше. Перше цілком пояснюється тим, що велика кількість українців вимушено опинилися за кордоном і мають потребу у вивченні нової мови.

Щодо другої тенденції — зниження попиту на перекладачів — можемо висунути декілька гіпотез. По-перше, компанії можуть використовувати для нескладного перекладу ШІ, щоб заощадити бюджет. По-друге, причиною могло стати скорочення співпраць з іноземними компаніями й громадянами у сфері туризму, освіти тощо.

Ось декілька цифр, які наочно демонструють цю тенденцію:

• викладач польської (+195%), перекладач польської (-25%);
• викладач іспанської (+183%), перекладач іспанської (-24%);
• викладач французької (+112%), перекладач французької (-57%);
• викладач німецької (+82%), перекладач німецької (-71%);
• викладач англійської (+7%), перекладач англійської (-85%).

Також на Work.ua зникли вакансії для перекладачів рідкісних мов, як-от японська, грецька, корейська, данська тощо. Водночас роботодавці можуть шукати фахівця зі знанням такої мови. Наприклад, менеджера з продажу чи копірайтера, який володіє іноземною.

Це частина іншої загальної тенденції — роботодавці схильні шукати кандидата, який володіє навичками одразу декількох спеціалістів.

Запит на фахівців з ментального здоровʼя

Українці мають запит на психологічну підтримку. У 2022 році лише 7% опитаних українців зверталися до психологів або психотерапевтів, а до початку 2025 року цей показник зріс до 17%.

Про це свідчать результати дослідження «Психічне здоров’я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни».

До того ж 53% роботодавців вважають, що мусять піклуватися про ментальний добробут працівників, показало опитування Work.ua. Тож не дивно, що зріс попит на фахівців з ментального здоровʼя:

• психіатр (+156%);
• психолог (+149%).

Дерусифікація ринку праці

Російської мови на ринку праці майже не залишилося, принаймні в текстах вакансій. Так само поступово зникають пропозиції роботи, повʼязані з ворожою мовою чи софтом:

• аналітик 1 C (-57%);
• адміністратор 1 C (-57%);
• програміст 1 C (-58%);
• вчитель російської мови (-90%);
• вчитель російської літератури — жодної вакансії у 2025 році.

Фахівців з цивільної авіації й мореплавства майже не шукають

Від 24 лютого 2022 року країна офіційно закрила свій повітряний простір для цивільних літаків. Крім того, в результаті атак на морські порти пошкоджено та частково знищено 262 об'єкти портової інфраструктури.

Як наслідок — деякі професії наразі майже втратили актуальність:

• стюардеса (-65%);
• крюінг-менеджер (фахівець з підбору морських екіпажів для судноплавних компаній, -64%);
• авіадиспетчер — жодної вакансії у 2025 році.

Туристична сфера все ще не оговталася: вакансій значно менше

Спочатку пандемія, потім повномасштабне вторгнення — сфера туризму за останні 5 років мала чимало викликів. Це вплинуло на попит на деяких спеціалістів:

• візовий менеджер (-81%);
• екскурсовод (-70%);
• менеджер з туризму (-53%);
• покоївка (-41%);
• адміністратор готелю (-22%).

Сучасні тенденції з розвитку ШІ й соцмереж впливають на попит

Війна — не єдиний чинник, який позначається на затребуваності професій. За останні 3 роки у світі технологій сталося чимало подій: від заяви керівника інстаграму Адама Моссері про те, що платформа тепер зосередиться на відеоконтенті, до офіційного релізу ChatGPT.

Це сприяло попиту на таких фахівців:

• спеціаліст зі штучного інтелекту (з 1 до 15 вакансій, + 1 400%);
• директ-менеджер (фахівець з обробки замовлень в інстаграм магазині, +596%);
• медіабаєр (+98%);
• відеомейкер (+88%);
• відеомонтажер (+35%).

Дослідження

Аналітики Work.ua порівняли вакансії, розміщені роботодавцями в січні 2022 року та лютому 2025 року. У ці місяці на Work.ua була майже однакова кількість пропозицій роботи: 97 349 і 98 736 відповідно.

У дослідженні вказано зміни в кількості вакансій за певний період у відсотках. Це означає, що кількість вакансій збільшилася у 15 разів або на 1 400%. Якщо ж кількість вакансій зменшилася, то відсоток буде від'ємним, що вказує на спад у попиті на певну професію.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології