Минулої п’ятниці була зафіксована домовленість на рівні персоналу МВФ (Staff-Level Agreement, SLA) щодо чергового перегляду програми EFF. Ця важлива новина трохи загубилась цими вихідними зі зрозумілих причин. Які основні домовленості з фондом та як просувається виконання програми, розповів голова Комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
3 березня 2025, 17:25
Які вимоги МВФ до України і що держава вже виконала
Попри певні затримки, рівень виконання програми EFF залишається високим. Україна виконала усі кількісні критерії за програмою на кінець грудня. Виконано 7 структурних маяків, що підлягали оцінці, один із яких — із запізненням.
Щодо останнього, мова про створення нового Вищого адміністративного суду (ВАС) замість ліквідованого ОАСК, закон про який мав бути прийнятий до кінця грудня минулого року, а фактично його було ухвалено Верховною радою 26 лютого цього року. Цей суд має розглядати справи проти національних державних органів (НБУ, НАБУ, НАЗК та ін). Нагадаю, у ході дискусій було вирішено створити два суди — Спеціалізований окружний адміністративний суд (СОАС) і Спеціалізований апеляційний адміністративний суд (що переглядатиме рішення СОАС).
Не виконано один маяк, строк якого буде перенесено утретє. Мова про внесення змін до КПК для посилення боротьби із корупцією, в тому числі у контексті скасування так званих «правок Лозового» щодо обов’язкового закриття кримінального провадження у зв’язку зі спливом строків досудового розслідування. Це дійсно складне питання, дискусії щодо якого тривають між владою, бізнесом, Фондом. У МВФ це розуміють, тому йдуть на компроміси щодо продовження строків його виконання.
З’явився один попередній маяк, який необхідно виконати перед винесенням рішення про 7-й перегляд програми на Раду директорів. Це підписання закону про підвищення акцизів (№ 11090). Очікуваний крок, оскільки закон включено до периметру бюджету-2025, і його виконання прямо впливає на фіскальний розрив і досягнення цілей програми EFF.
Україна звернулась до Фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих $0,92 млрд до $0,4 млрд. Із одного боку, це технічне рішення, при прийнятті якого брались до уваги достатня поточна ліквідність, залишки на ЄКР, потреби платіжного балансу. Загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів. Із іншого — воно вкладається в логіку економії доступних ресурсів «зараз», через більшу невизначеність із фінансуванням «завтра», про що неодноразово наголошують останнім часом. Нагадаю, ми маємо закриту потребу у зовнішньому фінансуванні на 2025 рік. Тоді як ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 році є набагато невизначенішою.
Домовленості за SLA має затвердити Рада виконавчих директорів МВФ, засідання якої щодо цього очікується у березні. Після позитивного схвалення Україна отримає транш на суму близько $0,4 млрд. Загальне фінансування за програмою EFF сягне $10,1 млрд.
Отже, головний висновок — Україна залишається в програмі МВФ. У нинішніх умовах це додатковий чинник зовнішньої підтримки, якої зараз стало менше.
Я не берусь прогнозувати, чи буде нова адміністрація США, як найбільший акціонер МВФ, намагатись вплинути на перегляд програм Фонду. Сподіваюсь, що до цього не дійде.
Читайте також: Грошовий ринок чи новий офшор: що для України означає нова угода з ОАЕ
Щоб не відбувалось, ми маємо робити свою домашню роботу, і виконувати (при цьому вчасно) взяті на себе зобов’язання за програмою, яка була і залишається ключовим елементом макрофінансової стабільності в Україні. Це маркер — як для партнерів, так і для нас щодо прогресу у реформах і фінансового стану країни.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 2