76% українців стали витрачати більше за останній рік. Водночас 14% респондентів намагаються економити й зменшили витрати. Про це йдеться в опитуванні Rakuten Viber.
76% українців стали витрачати більше за останній рік — опитування

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Як змінилися витрати
На питання «Чи збільшились ваші витрати за останній рік?» відповіді розподілилися наступним чином:
- Так, витрачаю більше — 76%;
- Витрачаю менше, намагаюся економити — 14%;
- Витрачаю так само як і раніше — 10%.
Viber також дізнався, чи мають українці звичку планувати витрати. Близько половини опитаних (49%) планують лише значні та / або регулярні витрати, такі як комуналка. Ще 27% планують будь-які витрати наперед. Водночас 15% респондентів не бачать сенсу в плануванні.
Відповіді на питання«Чи є у вас звичка планувати витрати?» розподілилися таким чином:
- Планую лише значні та/або регулярні витрати, як-от комуналку — 49%;
- Так, планую витрати наперед — 27%;
- Не планую витрати, не бачу сенсу — 15%;
- Хочу планувати, але поки не роблю цього — 9%.
Примітка: методика дослідження — анонімне онлайн-опитування, n>39 000. Ключова вікова група — 34−45 років, понад 50% респондентів віком до 45.
Нагадаємо
За результатами опитування Viber влітку 2024 року, 56% українців не мали можливості заощаджувати гроші під час війни.
🕵️ Ми створили невелике опитування, щоб дізнатися більше про наших читачів.
💛💙 Ваші відповіді допоможуть нам стати кращими, приділяти більше уваги темам, які вам цікаві.
🤗 Будемо вдячні, якщо ви знайдете хвилинку, щоб відповісти на наші запитання.
Коментарі - 9
Опитування свідчать, що кожен другий українець очікує подальшого погіршення ситуації в країні. Відтак більшість українських біженців не планують повертатися додому, а навпаки шукають більш стабільні країни для того, аби залишитися там назавжди.
За його словами, під час соціологічних опитувань близько 7% українців декларують бажання переїхати за кордон у найближчому майбутньому. Серед молоді таких удвічі більше — 15%. Соціолог припускає, що насправді охочих може бути навіть більше, але не всі готові говорити про це відкрито.
Втім бажання виїхати за кордон ще не означає, що людина справді поїде, натякає Антипович.
«Якась частина чоловіків виїде, але ті, хто хотіли втекти від мобілізації, вони вже це зробили. Ті, хто могли. Ті, хто не змогли або не хотіли, вони максимум поїдуть до своїх дружин і дітей, які перебувають за кордоном. Тому якийсь відтік населення при відкритті кордонів можливий, але він не є вже таким критичним. Особливо при тих мільйонах українців, які вже виїхали за кордон», — каже соціолог.
Разом з тим найбільшу небезпеку Антипович бачить у масовому вивезенні дітей з країни.
«Дітей дуже багато виїжджає. Багато родин прикривають своє власне бажання виїхати за кордон думкою про дітей. „Я хочу, щоб моя дитина жила в спокійному суспільстві, в мирі, мала перспективи, матеріальне забезпечення, тому я хочу її вивезти за кордон. А оскільки дитина у мене ще мала, то я теж з нею поїду“. Тобто своє власне бажання мігрувати українці прикривають дітьми», — пояснив він.
«Молодь … справді хотіла би дещо іншого життя з меншими обмеженнями. А війна несе великі обмеження. І це не тільки про комендантську годину, це і про внутрішню мораль: не святкувати, не співати пісень, не ходити на дискотеки, не витрачати кошти на зайве. А молодь хоче відпочинку, розваг, легкості буття. Це характерно для молодого віку. Чи можна за це засуджувати молодь? Та, напевно, ні», — зауважив Антипович.
Только на общих основаниях.
90 дн.из 180
Рабочие визы и прочее.
Если совет ЕС примет, то это распространится на все страны ЕС