Великі банки хочуть запровадити новий маркер фінмону: внесення готівки від 50 тис. грн

Як хочуть посилити фінмоніторинг

Нові заходи ще не затверджені та не введені в дію в рамках банківської системи, але вже декілька тижнів активно обговорюються у фінансовій спільноті.

Їхня суть: підрозділ фінансового моніторингу банку зобов'язаний у посиленому режимі перевіряти операції фізосіб, якщо їм передувало внесення готівки у будь-якій формі (термінал/каса) на суму від 50 тис. грн і вище.

Фінмон аналізуватиме суть операції, перевірятиме джерела походження коштів клієнта, у тому числі ставлячи йому відповідні питання та запитуючи підтверджуючі документи. При найменших підозрах як сама проводка, так і рахунок цілком можуть блокуватися. Людина може втрачати доступ до власних коштів до з'ясування всіх обставин.

У принципі, все це кожен банк має право запровадити самостійно, згідно з Постановою Нацбанку № 65 від 20 травня 2020 року.

«Кожен банк має право впроваджувати посилені заходи належної перевірки клієнтів, з огляду на виявлені ризики, власний ризик-профіль та ризик-апетит. Можливо, саме таким чином певні банки мають намір привести у відповідність операції клієнтів до певного ризик-апетиту за певними показниками», — підтвердив «Мінфіну» начальник управління фінансового моніторингу Банку Львів Олег Адам.

Однак цього разу фінансисти хочуть діяти спільно, щоб підозрілі, на їхню думку, клієнти просто не почали змінювати банки, як рукавички. Тому наразі обговорюється одночасне запровадження нового посиленого заходу. Хтось це називає боротьбою з дропами, яку ще в жовтні запустив Нацбанк, але відмовляється говорити про перші результати — відповідний запит «Мінфіну» понад місяць залишається без відповіді. А хтось говорить про новації, як про новий раунд посилення фінансового моніторингу.

При цьому є дві версії походження жорсткого фінмону від 50 тис. грн.

Перша: Ініціатива йде від Національного банку, який зажадав від фінустанов анонсувати власні заходи з цього приводу. НБУ чи не щоп'ятниці проводить наради з головами правлінь найбільших банків країни, і нові заходи були озвучені саме там. Деякі топменеджери банків навіть говорили нам про тиск регулятора щодо цього. Сам Національний банк не відповів на запит «Мінфіну», який редакція надсилала неодноразово.

Друга версія зводиться до того, що посилений фінмоніторинг — ідея самих банків. Начебто банкіри самі усвідомили важливість ретельніших перевірок клієнтів.

Джерела «Мінфіну» в Нацбанку запевняють, що регулятор не хоче, щоб суспільство сприймало нові заходи, як його вимогу. З початку повномасштабного вторгнення НБУ запроваджував безліч різноманітних обмежень/заборон для населення на розрахунки, платежі, зняття коштів, купівлю валюти, які негативно сприймаються простими українцями. Тому регулятор розраховує, що нововведення, якщо обговорюватиметься публічно, піднесуть, як ініціативу самих банкірів.

Наразі розглядається варіант добровільного підписання Меморандуму — рамкової угоди, в якій банки візьмуть на себе зобов'язання щодо фінансового моніторингу. Можливо, з глибшим описом та доповненнями. Нині обговорюється підключення до цієї ініціативи десятки найбільших банків країни, до яких із часом можуть приєднатися і менші структури.

Меморандум може бути підписаний на базі та за сприяння НАБУ — Незалежної асоціації банків України. Там уже побічно підтвердили опрацювання відповідної угоди.

«На сьогодні документа не існує, тож обговорення деталей є невчасним. Коли будуть перші підписи під фіналізованим документом, представники НАБУ будуть готові прокоментувати», — повідомили «Мінфіну» у пресслужбі Незалежної асоціації банків України.

Що, до речі, нам також підтвердили у декількох фінустановах.

«Ощадбанк, як член НАБУ, бере участь в обговоренні актуальних питань щодо поточних викликів у сфері фінансового моніторингу, зокрема, з огляду на повномасштабне вторгнення.

Наразі обговорюється необхідність застосування банками додаткових заходів для ефективнішого забезпечення вимог вітчизняного законодавства з питань фінмоніторингу. Варто зазначити, що також розглядається питання щодо відпрацювання уніфікованих ринкових практик для подальшого їх впровадження у діяльності банків України", — заявили «Мінфіну» у пресслужбі Ощадбанку.

Коли саме може бути доопрацьовано Меморандум і з'являться перші підписи під документом — достеменно невідомо. Хоча по ринку гуляють чутки про те, що наприкінці минулого тижня першу його редакцію вже розіслали банківською системою.

Чому саме 50 тис. грн

Опитані «Мінфіном» фінустанови зазначають, що у 2024 році Нацбанк серйозно посилив вимоги щодо фінансового моніторингу та зробив жорсткішими перевірки банків та небанківських фінустанов щодо цього.

Від банкірів вимагають не лише здійснювати жорсткий платіжний та валютний, а й податковий контроль. Завдяки цьому намагаються виводити з тіні гральний бізнес, а також боротися з податковою мінімізацією, що є функцією Державної податкової служби.

«З проблемою тіньової економіки не повинні боротися банки — податкова служба повинна розробляти механізми, що стимулюють сплачувати податки з доходів, а не приховувати доходи для зменшення оподаткування», — зазначив у коментарі «Мінфіну» керівник департаменту фінансового моніторингу Абанка Сергій Журавльов.

Відразу після початку війни керівництво Нацбанку сконцентрувалося на боротьбі з відпливом коштів вкладників із банківської системи. Зараз регулятор більше уваги приділяє тому, щоб українці не займалися незаконною підприємницькою діяльністю і не інвестували в криптовалюту, обіг якої в Україні до кінця ще не відрегульований законодавчо.

На цьому фоні Нацбанк із 1 жовтня 2024 року затвердив обмеження на p2p-перекази фізосіб у рамках 150 тис грн на місяць з декількома винятками, хоча проти табу виступало багато волонтерів, які зараз скаржаться на скорочення донатів. Нові заборони мотивували боротьбою з так званими дропами — людьми, які передають свої картки у користування третім особам.

Так вони порушують банківські договори, але не несуть відповідальності за чинним законодавством, якщо з їхніми картками не скоюються реальні злочини. Ані Нацбанк, ані правоохоронні органи досі не оприлюднили, скільки кримінальних справ відкрито щодо дропів, доведено до судів та вилилося в обвинувальні вироки.

Напевно, зокрема, тому регулятор не готовий ініціювати нові заходи фінмоніторингу від свого імені. Банкіри досить просто пояснили прив'язку посилених вимог до обсягу готівкових внесень від 50 тис. грн.

«Насправді конкретна сума не має значення. У цьому випадку прив'язка може пояснюватися обмеженням на готівкові операції сумою в 50 тис. грн», — зауважила «Мінфіну» директорка департаменту фінансового моніторингу та валютного нагляду Unex Bank Іванна Валькова.

Таке обмеження було запроваджено ще у 2013 році, а з січня 2017-го його посилили зі 150 тис. грн. до 50 тис. грн. Це прописано у постанові Нацбанку № 148 від 29 грудня 2017 року. За нею фізособи можуть проводити готівкові оплати з підприємствами, або між собою, не більше ніж на 50 тис. грн. Саме готівка. Все, що більше цієї суми, можна перераховувати безготівково.

Також для цього обмеження зробили декілька стандартних винятків, у яких дозволяються більші готівкові оплати:

• для розрахунків суб'єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
• для добровільних пожертв та благодійної допомоги;
• для видачі готівки під відрядження працівникам;
• для виплат, пов'язаних із оплатою праці;
• для фондів, пов'язаних із Національним антикорупційним бюро, Бюро економічної безпеки та Держбюро розслідувань.

Згодом платіжні правила для населення посилили — людям дозволили платити анонімно (без ідентифікації — надання документів) не більше 5 тис. грн. Для більших сум потрібен паспорт, права водія тощо.

А вже після початку повномасштабного вторгнення українцю дозволили знімати зі свого рахунку в одному банку за добу не більше 100 тис. грн, або валютний еквівалент цієї суми. Здавалося б, нормальний обсяг для одного дня, проте обмеження досі створює додаткові складнощі для вкладників наприкінці терміну депозиту, коли вони не можуть забрати його повністю, а якщо вклад в інвалюті — робити щоразу нове попереднє замовлення банкнот долара/євро.

Проте це дозволяє підтримувати під час війни ліквідність банківської системи, з якої просто фізично не можуть різко витікати великі кошти.

Водночас, говорячи про новий 50-тисячний ліміт операцій фізосіб під фінмоніторинг, банкіри запевняють, що знову перевірятимуть не всі проводки фізосіб, а тільки у людей без підтверджених джерел доходів.

«Якщо говорити про згаданий Меморандум, який зараз обговорюється, то обмеження та посилений контроль у ньому передбачається лише для клієнтів без підтверджених джерел доходів. Тож, наприклад, зарплатних карток, карток волонтерів вони не стосуватимуться», — наголосила нам Іванна Валькова.

Мабуть, маються на увазі безробітні, студенти, пенсіонери тощо.

Хто у зоні ризику

У деяких банках визнають, що ще до підписання Меморандуму моніторили операції клієнтів від 50 тис. грн.

«У нашому банку налаштовані правила (з огляду на вимоги Постанови НБУ № 65), які враховують доходи клієнта та надану інформацію про заплановані надходження, і в деяких випадках ці суми можуть бути меншими за 50 000 грн.

При досягненні встановлених сум здійснюється додаткова перевірка операцій клієнта, і у разі наявності розбіжностей з наданою банку інформацією/або проведенням угод, які потребують уточнення, банком може бути надіслано повідомлення клієнту для отримання додаткових документів чи пояснень", — пояснив «Мінфіну» Сергій Журавльов із Абанку.

Він запевнив, що банк у своїх перевірках відштовхується від сум підтверджених доходів клієнтів, і надміру не чіпляється до людей.

«Моніторинг операцій клієнтів банків повинен проводитися, з огляду на наявну інформацію про клієнта, його доходи та надані документи щодо фінансових можливостей. Якщо фінансові можливості значно перевищують ліміти (50, 150 тис. грн.) і вони підтверджені документально, банки не повинні обмежувати клієнта на проведення операцій», — додав Журавльов.

Нагадаємо, що законодавчо встановлено обов'язкову перевірку всіх клієнтських операцій на 400 тис. грн і вище, а також автоматичний звіт щодо них перед Держфінмоніторингом.

Також Нацбанк у своєму листі № 25−0005/82615 від 1 листопада 2024 року вимагав від банків ретельніше моніторити операції ФОПів.

«На нашу думку, зазначені обмеження можуть бути пов'язані з використанням СПД тіньових схем (для зменшення сум сплати податків) та подальшою необхідністю використання отриманих коштів готівкою для закупівель товарів (або легалізації через банки)», — зазначив Журавльов.

Його колеги в інших банках допускають виявлення завдяки фінмону операцій від 50 тис. грн та інших тіньових доходів.

«Можливо, нові заходи допоможуть виявляти угоди клієнтів з активами, в яких відсутнє законне походження, операції національних публічних діячів, операції осіб, пов'язаних із державним сектором», — сказав «Мінфіну» Олег Адам із Банку Львів.

Хоча поки що він бачить більше проблем щодо виявлення дропів.

«Шахрайські дії з використанням карток, діяльність т.зв. „дропів“, операції, пов'язані з криптовалютою, гемблінгом — набули поширення з лютого 2022 року. На їхню ідентифікацію необхідно витрачати достатньо ресурсу, у тому числі людського, який обмежений», — наголосив Адам.

Він вважає, що виявлення підозрілих проводок у великому обсязі операцій може забезпечуватися насамперед за рахунок автоматизованих систем. Відомо, що банки регулярно змінюють їх налаштування, і періодично вони «підсвічують» операції, які не мають жодного відношення до «схем».

«Найбільше питань у банків виникає до зарахування значних сум на рахунки клієнта, які раніше не використовувалися, були «сплячими» або новими. Звертають увагу на зарахування значних готівкових сум, характер операцій за рахунком (наприклад, якщо відбувається зарахування на рахунок, а потім ці кошти перераховуються іншим особам), систематичне зарахування коштів на рахунок особи (ведення підприємницької діяльності без реєстрації через рахунок фізичної особи)», — пояснив «Мінфіну» логіку фінансистів керівник практики податкового права ПФ «Ілляшев та Партнери» Іван Маринюк.

Як не потрапити до «чорного» списку

У деяких банках для «Мінфіну» навіть вирахували частку таких випадкових постраждалих — близько 20% карткових клієнтів, що чимало та травматично для законослухняних фізосіб та ФОПів. За даними НБУ, наразі банківські рахунки відкрито понад 68 млн вкладникам (у багатьох українців більше одного рахунку). Це означає, що може йтися про майже 14 млн осіб.

Зі свого боку, фінансисти стверджують, що під час фінмоніторингу регулярно виявляють порушників.

«На початку повномасштабного вторгнення клієнти часто намагалися використовувати різні схеми для виведення готівки у безготівку: крипту, валюту, за кордон. Часто клієнти подібні операції намагалися провести в найкоротший термін, і не могли або не хотіли на банківські питання надавати документи та детальну інформацію про їхнє походження. Це впливало на подальше обслуговування (обмеження проведення операцій за рахунками, розірвання відносин тощо)», — розповів Сергій Журавльов.

Із відгуків на сайті «Мінфіну» видно, що багато клієнтів банків, чиї рахунки були заблоковані, навіть не розуміють причин таких дій банку. Оскільки банкіри не готові вдаватися до деталей організації свого фінансового моніторингу. Таку позицію вони пояснюють тим, що, розкривши карти, допоможуть порушникам удосконалити схеми, що використовуються. Зі свого боку, самі намагаються дізнатися про своїх клієнтів дедалі більше.

«Наприкінці минулого року українські банки проводили анкетування клієнтів, у тому числі й для з'ясування очікуваної суми місячного обороту за рахунками. На жаль, не всі клієнти серйозно поставилися до цієї процедури. Зрештою, зіткнулися з вимогами надати додаткові документи, щоб пояснити джерела походження коштів», — зазначила Іванна Валькова з Unex Bank.

В інших структурах, навпаки, визнають деякий прогрес щодо фінмоніторингу, але на проблемах також наголошують.

«У 2024 році клієнти вже більше і краще спілкуються з банками (надають відомості та документи), проте залишаються ще питання надання повної інформації про доходи та обсяги надходжень. Часто люди занижують свої реальні доходи та обсяги надходжень, через що потрапляють під перевірки банків», — сказав Сергій Журавльов.

Він дав банківським клієнтам дві поради: надавати правдиву інформацію та не користуватися послугами банків для проведення сумнівних/незаконних операцій.

«Банк виявить таку діяльність/операції, може внести клієнта до ЧС (чорний список — „Мінфін“), та повідомити інший банк про внесення клієнта до ЧС», — додав Журавльов.

Юристи ж радять людям не розслаблятися, навіть якщо банк провів сумнівну операцію, пропустив гроші і нікого не покарав. Тому що це може випливти згодом.

«На практиці трапляються випадки, коли банки іноді ідентифікують і пропускають розрахункові операції за криптовалютою, але повідомляють клієнтів, щоб ті не здійснювали таких операцій або припиняють договірні відносини без попереджень. Недотримання таких прохань призводить до закриття рахунків і суди стають на бік банків», — сказав Іван Маринюк.

Він пояснив, що банкіри можуть не обмежуватися одним раундом подання документів, і часто запитують додаткові дані.

«Наприклад, банк просить надати документи щодо джерела походження коштів. Клієнт пояснює, що гроші взяті в борг і надає договір позики з фізичною особою. Надалі банк просить надати відомості та документи про джерела походження коштів у позичальника», — навів приклад Маринюк.

Фінансисти кажуть, що посилення фінансового моніторингу — світовий тренд.

«Зазначу, що посилення фінансового моніторингу — не лише українська історія. Аналогічні процеси йдуть усюди у світі. Інше питання, що в розвинених країнах із низькою часткою тіньової економіки вони не викликають соціальних потрясінь. Фінансовий моніторинг не несе жодних ризиків, загроз чи навіть складнощів для людей, які ведуть чесний та прозорий економічний спосіб життя», — наголосила Іванна Валькова.

Також не можна забувати, що людям у більшості країн світу не доводиться виживати в складних умовах війни, вести бізнес, донатити і постійно підтримувати близьких, у тому числі тих, хто залишився без дому або воює на фронті.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена