На чому заробляють банки і чому 50% податок на прибуток для них — це чесно

У щойно підготовленому проєкті бюджету на 2025 рік значну увагу приділено фіскальним ризикам та їхньому впливу на показники державного бюджету-2025. Фіскальні ризики — це чинники, які спричиняють відхилення фактичних показників держфінансів від прогнозованих.

У міжнародній практиці оцінка і оприлюднення фіскальних ризиків є невід'ємними елементами будь-якого планування та звітності. Не стоїть осторонь і наш Мінфін, приділяючи цим ризикам чільну увагу у спеціальному звіті, підготовленому до проєкту бюджету 2025 року.

Згідно зі звітом, фахівці Міністерства фінансів акцентують увагу на тому, що частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі залишається високою: станом на початок липня цього року вона становила 34,6%. При тому, що за перше півріччя 2024 року обсяг NPL скоротився на 4,2 млрд грн щодо показника на початок року.

Автори Звіту про фіскальні ризики відзначають і високу прибутковість банків, що формується під впливом високих чистих відсоткових доходів, незначних відрахувань до резервів за кредитними збитками та операційної ефективності банків.

Так, за підсумками 2023 року, банки отримали 82,8 млрд грн чистого прибутку, сплативши 76,2 млрд грн податку на прибуток підприємств за ставкою 50%. А вже у січні—липні 2024 року обсяги чистого прибутку зросли до 93,6 млрд грн. Цьому сприяли як зростання прибутковості банківської діяльності, так і зменшення податкової ставки до 25% для прибутків, що генеруються у 2024 році.

І тут варто зупинитися, бо, на мій погляд, структура прибутків банків є нездоровою, а це посилює залежність фінансового стану банків від ситуації з бюджетом і призводить до значних витрат державних коштів на підтримку банківської системи України.

Скільки коштує державне кредитування

На мою думку, у Звіті про фіскальні ризики варто було б відзначити факт зростання витрат державного бюджету на підтримання процесів банківського кредитування в умовах, коли банки мінімізували свою кредитну функцію, гальмуючи відновлення економічної діяльності.

Так, обсяги бюджетного фінансування програми «Доступні кредити 5−7−9» становили 2 млрд грн у 2020 та 2021 рр., 7 млрд грн — у 2022 році, 16 млрд грн — у 2023 році, і 18 млрд грн — у 2024 році. У рамках цієї програми державна підтримка надається через часткову компенсацію відсоткових ставок за банківськими кредитами суб'єктам підприємництва.

Відхід банків від їхньої класичної кредитної функції призвів до того, що зараз близько половини чистого гривневого кредитного портфеля банків формують кредити за пільговими державними програмами, а під час повномасштабної війни близько 90% нових кредитів для бізнесу видавалися саме за цими програмами.

Однак на додаток до цієї проблеми, підвищення облікової ставки НБУ у два з половиною рази у червні 2022 року та її надто повільне зниження з того часу породили ще одну проблему для держави — постійне зростання потреб у бюджетних коштах для часткової компенсації відсоткових ставок за кредитами, наданими в рамках програми «Доступні кредити 5−7−9».

Попри те, що бюджетом передбачено 18 млрд грн бюджетних асигнувань на компенсації відсоткових ставок у 2024 році, бюджетна заборгованість перед уповноваженими банками за цією програмою становила 4,9 млрд грн на середину 2024 року.

Міністерство фінансів запропонувало зміни для скорочення дефіциту програми «5−7−9» — зокрема, планується виключити з неї великі підприємства та знизити відсоткову ставку за кредитами. Також буде обмежено розмір кредитів на обігові кошти для непріоритетних напрямів та уточнено критерії середніх підприємств. Ці заходи зменшать потреби у бюджетних коштах, проте можуть ускладнити відновлення економіки після значного скорочення ВВП у 2022 році.

Щоб зменшити ризики для бюджету, уряд планує оновити стратегію реформування державних банків, провести незалежний аналіз якості їх активів і розробити ефективні механізми вирішення проблемних кредитів. Паралельно розвиватиметься система контролю над інфляцією та обмінним курсом, а також впроваджуватимуться інноваційні фінансові рішення для забезпечення стабільності та ефективності фінансового сектору.

Читайте також: ВР підтримала 5% військового збору із зарплат: як без цього наповнити бюджет

Що з податком на прибуток

Погоджуюся з переліченими стратегічними настановами уряду. Але хотів би звернути увагу й на те, що поточні дискусії з питань оподаткування прибутків банків (за ставкою 25 чи 50%) мали б враховувати існуючі диспропорції банківської системи України та утворення значної частини прибутків банків за рахунок державних коштів.

У структурі відсоткових доходів банків у першому півріччі 2024 року доходи за державними інструментами займали понад половину, а саме: 25% загальних відсоткових доходів дали відсотки за депозитними сертифікатами НБУ, і 27% — відсотки за ОВДП. А відсоткові доходи банків, отримані від кредитування бізнесу, були навіть меншими від доходів за депозитними сертифікатами НБУ.

Усього з кошторису НБУ (а опосередковано — з державного бюджету) на користь банків було виплачено 91 млрд грн у 2023 році, і 56 млрд грн у січні—серпні 2024 року у вигляді відсотків за депозитними сертифікатами НБУ.

У світовій практиці податки на надмірні або непередбачувані прибутки — це спеціальні податки, які стягуються урядами з компаній та осіб, що отримали значні прибутки внаслідок непередбачуваних обставин. Фахівці МВФ у 2022 році показали, що такі податки є інструментом ефективного оподаткування економічної ренти, яка часто є результатом монополістичної влади або несподіваних подій, таких як пандемії, війни, стихійні лиха; саме ці події в багатьох випадках створюють умови для отримання надприбутків певними секторами чи компаніями.

У Європі підвищені податки на доходи фінансового сектору практикуються в Італії, Іспанії, Чехії, Угорщині та Литві. В Італії на додаток до звичайного податку на прибуток банки сплачують 40% власної відсоткової маржі. В Чехії банки вносять до бюджету як стандартний податок на прибуток, так і 60% надмірного прибутку, що визначається за спеціальною методикою. Україна вже успішно апробувала 50% ставку на прибутки банків, згенеровані за підсумками 2023 року.

Усі наведені вище факти та обґрунтування однозначно свідчать про необхідність як зміни основоположних підходів до політики грошово-кредитного регулювання в Україні, так і тимчасового оподаткування прибутків банків за підвищеною ставкою 50%.