Банки не мають права застосовувати до громадян штрафні санкції за порушення у сфері фінансового моніторингу — НБУ

► Читайте «Мінфін» у Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси

«У медіа та телеграм-каналах поширюється недостовірна інформація про те, що банки нібито почали штрафувати своїх клієнтів за порушення з питань фінансового моніторингу та стягують на свою користь 20% від суми коштів, що зберігаються клієнтами на їхніх банківських рахунках. Національний банк зазначає, що таке твердження не відповідає дійсності!» — говориться в ньому.

Регулятор також наголошує, що банки не мають права на такі стягнення.

«Банки не мають права застосовувати до громадян штрафні санкції через порушення у сфері фінансового моніторингу. Закон про фінансовий моніторинг передбачає обов'язок та право банку розірвати ділові відносини з клієнтом та припинити його обслуговування, у тому числі закрити рахунок клієнта у певних законодавством випадках. У цьому випадку банк повертає кошти клієнту готівкою або шляхом перерахування на інший рахунок за вказаними реквізитами», — йдеться у інформації Нацбанку.

Про те, що банки застосовують фінансові покарання до своїх клієнтів, які порушують правила фінансового моніторингу, писав сайт «Мінфін» у статті «Укргаз, Абанк, Ощад: хто почав збирати більше штрафів зі своїх клієнтів».

У ній наголошувалося, що «банки почали поступово запроваджувати нові види фінансових покарань щодо порушників правил фінансового моніторингу». При цьому уточнювалося, що цей вид фінансового покарання у самих фінустановах кваліфікують і називають по-різному — штрафами, а хтось комісіями.

Назва стягнення мало цікавить пересічних клієнтів. Головне для них те, що вони не можуть повернути 100% свого вкладення, а банк утримує частину суми. У статті «Мінфіну» йшлося про 20%.

Судячи з відгуків, які залишають клієнти банків на нашому сайті, розмір стягнення сягає 30%

Схожу історію у відгуку на «Мінфіні» виклав і клієнт іншої структури — Банку Південний. З нього також стягнули 30%.

«Співробітник Нацбанку відповів, що регулятор не забороняє стягувати таку комісію, і що банк діє в рамках чинного законодавства», — йдеться у відгуку Костянтина.

Фінансове стягнення не просто підтверджується клієнтами банків, воно викладене у базовому договорі банків із клієнтами. Зокрема, в Абанка у розділі «Картки (умови та правила використання платіжних карток банку)».

«У разі припинення ділових відносин з ініціативи Банку (в т.ч., але не виключно, за наявності в Банку мотивованої підозри, щодо спроби/наявності шахрайських дій з боку Клієнта Банку стосовно інших Клієнтів), стягувати комісію за перерахування коштів у розмірі 30% від доступного залишку на балансі після погашення всіх кредитних зобов'язань», — йдеться у договорі Абанку, розміщеному на його офіційному сайті.

https://a-bank.com.ua/terms

Аналогічне стягнення у розмірі 30% передбачено і в клієнтській угоді Банку Південний, у чому також можна переконатись на його сайті у тарифах.

https://bank.com.ua/uploads/11/58611-tarifi_banku_z_obslugovuvanna_fizosib_so_nadautsa_v_mezah_dkbo_z08₀₃_2024.pdf

Це називається «комісією за перерахування/видачу коштів у разі припинення відносин з ініціативи банку».

Редакція «Мінфін» направить до Національного банку офіційний запит щодо перевірок банків за фактами фактичних стягнених сум за результатами зафіксованих порушень правил фінансового моніторингу та примусових закриттів рахунків. А також щодо заходів, які будуть застосовані до банків, які стягують з клієнтів комісії у зазначених випадках.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена