16 серпня 2024, 9:41

Кредити бізнесу та населення швидко зростають понад рік в умовах подальшого зниження ставок — НБУ

Зростання обсягів чистих гривневих корпоративних та роздрібних кредитів триває понад рік, а ставки за кредитами бізнесу надалі знижуються. Про це свідчить Огляд банківського сектору НБУ за другий квартал 2024 року.

►Читайте сторінку«Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

За даними огляду, обсяг чистих активів платоспроможних банків упродовж другого кварталу зріс на 4,7%. Зокрема, обсяги чистих кредитів клієнтам за другий квартал зросли на 6,8%, натомість обсяги вкладень банків у депозитні сертифікати НБУ скорочувалися другий квартал поспіль.

Кредитний портфель бізнесу

Чистий гривневий кредитний портфель бізнесу збільшився на 20,5% у річному вимірі.

Кредитування бізнесу надалі пришвидшувалося в усіх групах банків, найсуттєвіше — за кредитами МСП. Чисті гривневі кредити МСП у річному вимірі зросли більш ніж на чверть, а їхня частка в чистому гривневому корпоративному кредитному портфелі — до 60%.

«Зростанню кредитного портфеля сприяє поліпшення умов кредитування, зокрема зниження кредитних ставок. Ставки за новими гривневими кредитами бізнесу знизилися до 15,2% річних або до рівня наприкінці „довоєнного“ 2019 року», — йдеться у повідомленні.

Надалі зростала вага несубсидійованих кредитів, адже більшість фінансування бізнесу банки надавали поза межами державних програм підтримки. Натомість частка кредитів за програмою «Доступні кредити 5−7−9%» у гривневому працюючому валовому портфелі знизилася до близько 36% проти 41% на початок року.

Темпи зростання чистих роздрібних гривневих кредитів у другому кварталі — 40,1% у річному вимірі. Основним рушієм залишається карткове кредитування двома банками-лідерами. В іпотеці й надалі домінує державна програма «єОселя», завдяки якій частка іпотеки в чистому гривневому роздрібному кредитному портфелі зросла до 13,2%.

Якість кредитного портфеля упродовж другого кварталу надалі поліпшувалася. Скорочення частки непрацюючих кредитів відбувалося у всіх групах банків завдяки активному нарощенню обсягів нових кредитів та списанню старих NPL.

Частка NPL у приватних та іноземних банках скоротилася до 13−15%, в державних (без кредитів колишніх власників Приватбанку та старих кредитів) — до 23%.

Приплив гривневих коштів від населення та бізнесу до банків

Обсяги гривневих коштів фізичних осіб за квартал зросли на 19,3% у річному вимірі, продовжуючи тренд останніх років. Завдяки швидшому зростанню залишків на поточних рахунках — на 9% за квартал — частка строкових коштів у гривні зменшилася до 34,6%.

Темпи зростання обсягу гривневих коштів бізнесу на рівні 28,6% в річному вимірі вищі, ніж за коштами населення. Частка фондування від клієнтів у зобов’язаннях банків зросла до 92,4%, фондування з інших джерел банки майже не залучали.

Заборгованість за кредитами рефінансування НБУ залишилася лише в чотирьох банків. Відновилася тенденція скорочення зовнішнього боргу банків. Ставки за новими залученнями гривневих вкладів населення (включно з коштами на вимогу) знизилися до 10,2% річних, суб'єктів господарювання — до 8,5% річних.

Прибуток

Завдяки високій операційній ефективності та низьким відрахуванням у резерви сектор отримав 39 млрд грн прибутку за другий квартал (79 млрд грн — за перше півріччя).

Дохідність активів скоротилася з огляду на зниження ринкових ставок (найсуттєвіше — за депозитними сертифікатами НБУ, доходи від яких у секторі скоротилися вперше з першого кварталу 2021 року).

«Однак нарощення обсягів операцій сприяли зростанню доходів банків та дали змогу утримати чисту процентну маржу. Вона дещо звузилася, повернувшись до минулорічних розмірів — 7,5%, однак забезпечує банкам комфортний запас міцності для подальшої прибуткової роботи», — йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що прибуток сприяв збільшенню регулятивного капіталу, який за квартал зріс на 10,6%. Накопичений запас капіталу, поточна прибутковість та перехідні норми забезпечили гармонійний перехід банків до нової структури капіталу та підвищили їх спроможність нарощувати кредитування.

Фокуси уваги НБУ на найближчу перспективу — підтримання стійкості банківського сектору, зокрема відновлення регулярного стрес-тестування за несприятливим сценарієм із 2025 року, та подальше впровадження Стратегії з розвитку кредитування.