Кількість фальшивих грошей в Україні зросла на 62%: які купюри підробляють найчастіше

Скільки підробляють в Україні та ЄС

На початку великої війни НБУ нарахував менше фальшивок на той самий мільйон:

• 2022 рік — 2,2;
• 2023 рік — 2,1.

«У квітні-травні цього року Національний банк спостерігав короткострокове зростання активності фальшивомонетників, що пояснюється певною адаптацією до реалій воєнного стану та бажанням зловмисників перевірити ефективність протидії таким випадкам», — пояснили нам ситуацію в Нацбанку.

Проте поточне зростання кількості підробок регулятор все ж таки вважає помірним. Наголошуючи, що перед початком повномасштабного вторгнення країни-терориста цей показник був помітно вищим — 7,1 фальшивок на 1 млн справжніх грошей. При цьому наш регулятор каже, що, наприклад, у тому ж Європейському союзі фальшивомонетники працюють значно активніше, ніж у нас, в Україні. НБУ навів «Мінфіну» таку статистику щодо кількості підроблених банкнот у ЄС:

• 2021 рік — 12 підроблених євро на мільйон справжніх;

• 2022 рік — 13;

• 2023 рік — 16.

До речі, в Україні злочинці також розповсюджують мальовану інвалюту, але більше люблять не євро, а американський долар. Як повідомили «Мінфіну» у Нацбанку, у І півріччі 2024 року в нашій країні було вилучено з обігу 1 200 підробок інвалюти (довоєнний показник), тоді як у 2022—2023 роках — було лише 600−700 штук на рік.

Серед вилучених з обігу в I півріччі 2024 року (як і в 2021—2023 рр.) підроблених банкнот іноземних валют домінували долари США — 95%. При цьому найчастіше зловмисники підробляли банкноти номіналом 100 доларів США", — йдеться у відповіді НБУ для «Мінфіну».​​

Якщо говорити про гривневу готівку, то у січні-червні цього року 90% фальшивок (80% — у 2021—2023 рр.) припало на два номінали старих випусків. Це 500 гривень зразка 2006 року та 200 грн 2007-го .

Ця проблема вирішується у тому числі й шляхом поступового вилучення з обігу старих випусків грошей:

• з 1 жовтня 2020 року — банкноти 1 та 2 грн 2003−2007 років;

• з 1 січня 2023 року — банкноти 5, 10, 20 та 100 грн 2003−2007 років;

• з 1 серпня 2024 року — банкноти 500 грн 2003−2007 років.

Гривня нового зразка краще захищена, у тому числі й сучасними оптично-змінними елементами: «віконна» стрічка та елемент SPARK із кінетичними ефектами руху фонового зображення та зміни кольору, відповідно.

Як НБУ бореться з підробками

«Національний банк систематично працює над підвищенням надійності українських грошей. Згідно з міжнародною практикою, грошові знаки потрібно оновлювати з певною періодичністю кожні 10−15 років. Щоб мінімізувати чи зовсім унеможливити спроби злочинців підробити банкноти», — уточнили в Нацбанку.

Також регулятор продовжує навчання касових працівників (банки, небанківські організації, ритейлери), щоб вони краще виявляли підробки. Крім того, у разі вилучення з обігу нових видів підробок, він повідомляє про це банківську систему, правоохоронні органи та, за необхідності, взаємодіє з виробниками банківського обладнання, які налаштовують датчики автоматизованого обладнання для оброблення банкнот.

Звідки беруться фальшивки

Джерела зростання гривневих та валютних підробок наразі не виявлено. Ворожий вплив рф виключати не можна, хоча відповідних доказів ще немає. Водночас історія знає чимало фактів, коли економіка іншої країни спеціально наповнювалася фальшивими грошима і, таким чином, послаблювалася ворогом.

«Справді, є такі історичні факти. Під час Другої світової війни нацистське керівництво Німеччини намагалося використати друк англійських фунтів стерлінгів для дестабілізації економіки Великої Британії.

Національний банк систематично здійснює моніторинг стану вилучення із обігу підроблених грошових знаків. Поки що у НБУ відсутня інформація про російський слід у прецедентах підробки української валюти. Водночас, після повномасштабного вторгнення росії в Україну, Нацбанк враховує і таку потенційну загрозу з боку країни-агресора", — наголошується у відповіді Національного банку для «Мінфіну».

У ньому регулятор також запевняє, що у рамках боротьби з фальшивомонетництвом співпрацює з Бюро економічної безпеки України (БЕБ), Департаментом стратегічних розслідувань та Департаментом кіберполіції Нацполіції, експертними установами МВС України та Мін'юсту, СБУ, Європейським Центробанком та іншими центральними банками світу.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена