Технонезалежність від США: що ще збирається зробити Сі Цзіньпін

Центральний комітет Комуністичної партії, у засіданнях якого приблизно кожні п'ять років беруть участь близько 400 осіб, зазвичай використовує третій пленум для оголошення важливих середньострокових та довгострокових політичних рішень.

Фоном для третього пленуму цього року є проблема зростання Китаю, що поглиблюється. Сі необхідно нарощувати економіку з річним темпом близько 4,5−5%, щоб досягти своєї мети «модернізації в китайському стилі» або подвоєння доходу на душу населення приблизно до $25 тис. до 2035 року, заявили китайські вчені.

Ден чи Мао

Серед героїв китайської комуністичної партії держпропагандисти часто ставлять Сі Цзіньпіна в один ряд із засновником народної республіки Мао Цзедуном.

Але якщо подивитися на документ, де перераховуються резолюції, ухвалені на головній політичній нараді партії — третьому пленумі, — голова КНР, здається, став ближчим до іншої фігури китайської компартії. Ця фігура — Ден Сяопін, колишній китайський лідер, чиї «епохальні» реформи 1978 року відкрили Китай для ринкової економіки.

На думку аналітика Atlantic Council Вень-Ті Суна, посилань до Сяопіна в документі більше, ніж можна було б очікувати. Він також додав, що заява була покликана заспокоїти бізнесменів і споживачів, стурбованих падаючою економікою Китаю.

Але якщо третій пленум Ден Сяопіна 46 років тому зміг реанімувати вмираючу економіку, яка задихалася під контролем держави, то чотириденне засідання цього року, яке завершилося у четвер, не змогло заспокоїти економістів, які сподівалися на структурне зрушення у бік споживання для пожвавлення слабкого попиту, кажуть аналітики.

Що було у документі Сі

Підсумковий документ містив 60 підрозділів і понад 300 реформ, але в ньому майже не було зобов'язань щодо посилення втручання уряду для вирішення проблеми спаду на ринку нерухомості, що затягнувся, який підірвав довіру споживачів та інвесторів.

Натомість Сі Цзіньпін виклав своє бачення великих інвестицій у передове виробництво, яке на партійному жаргоні називається «новими якісними продуктивними силами», відкидаючи при цьому побоювання щодо зростання виробництва в Китаї, що призводить до дефляції та створює потік експорту, посилюючи торгову напруженість.

У підсумковому документі третього пленуму терміни, пов'язані з технологіями, талантом, наукою та інноваціями, згадувалися 160 разів. Але сектор нерухомості отримав лише чотири згадки і з'явилися вони в останній третині документа.

«Такі теми, як самодостатність ланцюжка поставок, технологічні інновації, ймовірно, займають більшу частину з 22 000 слів документа», — говорить Робін Сін, головний економіст Китаю в Morgan Stanley. «Це головний пріоритет».

У документі є деякі послаблення для приватного сектору та зусилля щодо відновлення балансу фінансів китайських місцевих органів влади, які загрузли у боргах.

Проте головною метою Пекіна залишається «велике відродження китайської нації», яке, як йдеться в документі, буде досягнуто шляхом заохочення «наукової та технологічної самостійності» в умовах «складної» міжнародної ситуації, яка передбачає геополітичну напруженість у відносинах із США, зазначають аналітики.

Чи зможе Китай «прискоритись»

«Здається очевидним, що керівництво Китаю цілком задоволене своєю моделлю зростання, орієнтованою на пропозицію, попри скарги решти світу», — написала в аналітичній записці головний економіст Natixis із Азіатсько-Тихоокеанського регіона Алісія Гарсія-Ерреро. «Сі Цзіньпін хоче, щоб Китай знизив свою технологічну залежність від США і… підвищив продуктивність».

Водночас темпи зростання економіки у другому кварталі знизилися до 4,7% у річному вимірі, і МВФ прогнозує, що найближчими роками вони знизяться до менш ніж 4%.

За словами Лю Цяо, декана Школи менеджменту Гуанхуа Пекінського університету, Китай зможе підтримувати вищу продуктивність, ніж в інших промислово розвинених країнах, зосередившись на технологіях, інвестиціях в інфраструктуру, зеленому переході та цифровій модернізації свого гігантського виробничого сектору, частка якого у ВВП становить майже 28%, порівнюючи з 10,7% у США.

Це допоможе забезпечити вищі темпи зростання та подолати негативний вплив на економіку демографічного спаду в Китаї.

На першому третьому пленумі у 2013 році Сі, як генеральний секретар партії, надихнув бізнес, пообіцявши «повною мірою використати вирішальну роль ринку у розподілі ресурсів» — надії, які згодом розвіялися, коли він натомість підтримав державні підприємства і почав переслідувати підприємців.

Це формулювання «вирішальної ролі» було повторено цього року, і китайські вчені зазначили, що воно супроводжувалося ініціативами щодо підтримки приватного сектору Китаю.

За словами заступника декана Інституту нової структурної економіки Пекінського університету Ван Юна, до таких ініціатив належать забезпечення приватним компаніям рівного доступу до кредитів, дозвіл брати участь у важливіших державних проєктах та відігравати активнішу роль у дослідженнях. Це «позитивні сигнали».

Читайте також: Диво закінчилося: чому більше ніхто не вірить, що Китай стане економікою № 1

Що ще згадано у заяві китайських комуністів

У заяві третього пленуму також пропонувалися заходи щодо врегулювання фіскального дисбалансу у доходах та витратах між центральним та місцевими органами влади, фінанси яких були виснажені кризою у сфері нерухомості. Серед цих заходів були розширення джерел місцевих податкових надходжень, збільшення трансфертів до місцевих органів влади від центрального уряду та збільшення частки останнього у видатках.

У документі передбачені заходи щодо стимулювання подальшої урбанізації та зміцнення системи соціального забезпечення Китаю, які, на думку економістів, необхідні для того, щоб дати домогосподарствам упевненість у тому, що вони зможуть витрачати більше своїх заощаджень.

Йдеться про спрощення системи реєстрації домогосподарств «хукоу», яка не дозволяє мігрантам із сільських районів отримувати доступ до повного спектру держпослуг у містах Китаю.

«Ми побачили дещо збалансованіший тон щодо програм соціального забезпечення», — сказав Сін із Morgan Stanley, маючи на увазі пропозиції щодо «хукоу», які, за його словами, можуть сприяти зростанню споживання в довгостроковій перспективі.

Проте він додав, що документ має «дуже загальний характер, [і] в ньому немає чітких термінів реалізації та фінансування».

Для міжнародних торгових партнерів Китаю, які стурбовані надлишком промислових потужностей на ринках і сподіваються на заходи, створені задля стимулювання внутрішнього попиту, третій пленум став проґавленою можливістю.

«Прориву не сталося», — сказав Максиміліан Бутек, виконавчий директор Німецької торгової палати у Східному Китаї. «Натомість ми бачимо політику, відзначену обережністю та наступністю».