Експорт російського газу скотився до рівня 1985 року

►Підписуйтесь на сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

Скорочення експорту

Як пише народний депутат, якщо з експортом нафти росія за великим рахунком змогла адаптуватись до західних санкцій, наростивши експортні поставки в Китай та Індію, не в останню чергу за рахунок використання флоту «тіньових танкерів», то з експортом природного газу не все так просто.

Його основна частина традиційно експортувалась до Європи газопроводами, і замістити такі поставки, будуючи нові/розширюючи газопроводи до Азії або розвиваючи добуток зрідженого природнього газу (LNG), займає дуже і дуже багато часу, не кажучи вже про інвестиції, доступ до технологій, розбудови флоту танкерів тощо.

Як результат, експорт російського природного газу скорочується. За оцінками Reuters, загальні обсяги постачання на зовнішні ринки за підсумками 2023 року склали 69 млрд. кубометрів блакитного палива.

Попередній 2022 рік з показником 100,9 млрд. кубометрів вже став історичним анти-рекордом за весь час існування сучасної російської федерації (з 1990 року).

Падіння «Газпрому»

Тепер «Газпром» продовжує котитися вже «углиб» колишнього СРСР — газова монополія повернулася на чотири десятиліття назад, пише Гетманцев.

Спроба заморозити Європу, щоб добитись поступок від України, дорого обійшлася «Газпрому» — втратою найбільшого закордонного ринку, який до війни, у 2021 році забезпечував 80% експорту (загальний обсяг — 185 млрд. кубометрів) та дві третини виручки.

Постачання до Європи впало до 28 млрд. кубометрів — рівня другої половини 1970-х років (у 1975 році СРСР поставив до європейських країн 19,3 млрд. кубометрів, а у 1980 році після укладання контракту з Німеччиною цей показник зріс до 54,8 млрд. кубометрів).

Перспективи

А попереду у «Газпрому» — досить сумні перспективи, пише Гетманцев:

• у 2024 році добігає кінця транзитний договорів про транспортування газу до Європи через Україну, і його подовження навіть не розглядається (а це ще мінус 15 млрд. кубометрів у європейському напрямі);
• Туреччина збільшує обсяги видобутку власного газу, зокрема з родовища із запасом 58 млрд. кубометрів, відкритого наприкінці 2022 року, і виведення його експлуатації на повну потужність покриє до 28% від загальних обсягів споживання в країні;
• Китай вчергове відмовився від участі у будівництві «Сили Сибіру-2», оскільки не бачить у ньому жодного економічного сенсу через диверсифікованість і законтрактованість усього попиту до 2030 року, а також через перспективи прискорення зеленого переходу.