Дефіцит ліків: чи може він загрожувати Україні через війну та блокування кордонів

Коли в Україні виникав дефіцит ліків

Останніми роками наша держава декілька разів стикалася з загрозою браку лікарських препаратів; розглянемо, що ставало причиною цього.

Пандемія COVID-19

Перший випадок зараження на коронавірус в Україні був зафіксований на початку березня 2020 року, а вже в середині цього місяця Кабмін запровадив карантин, намагаючись обмежити пересування та спілкування людей.

Тоді дефіцит лікарських засобів виник внаслідок поєднання декількох факторів: велика кількість хворих одночасно потребували медичної допомоги, а також значна кількість громадян намагалися запастися ліками про всяк випадок.

Ситуація посилювалася труднощами виробництва ліків через закриття компаній на карантин у всьому світі та порушенням логістичних зв'язків. Як наслідок, імпорт лікарських засобів лише у травні 2020 року обвалився на понад 40%. Українські фармкомпанії хоча й нарощували виробництво, але не могли покрити дефіцит, у тому числі й через труднощі отримання компонентів, які традиційно доставлялися з-за кордону.

Особливо гостро відчувався дефіцит ліків, які були необхідні для лікування безпосередньо коронавірусу. Як розповідали працівники аптек, за протоколами для цього використовували 50 назв лікарських засобів, але до 30% із них не вистачало, або й зовсім не було на ринку.

Повномасштабне російське вторгнення

Після початку повномасштабних бойових дій у лютому 2022 року мільйони українців намагалися створити запаси ліків. За даними аналітичної компанії Proxima Research, вже в перший день вторгнення продажі в аптеках зросли приблизно вдвічі, порівнюючи з даними річної давнини. До того ж, наступними днями продажі ліків також продовжували невпинно зростати.

У цей період найбільше купували засоби для лікування артеріальної гіпертензії, протизапальні та протипростудні, препарати для лікування діабету, а також різні види антибіотиків.

На цьому фоні, за даними Держлікслужби, у перші дні повномасштабної війни з 23 тис. аптек продовжували працювати лише близько 10%. «Основна причина цього — відтік кадрів. 97% персоналу аптек — це жінки, багато з яких виїхали, рятуючи дітей», — пояснювали у відомстві. Для того, щоб вирішити це питання, навіть було спрощено правила допуску до роботи в аптеках.

Крім цього, виникли логістичні проблеми. Багато складських приміщень були пошкоджені або знаходились на окупованій території. Іноземні транспортні компанії боялись їхати до України, а рух всередині країни було суттєво ускладнено.

Як наслідок, ще наприкінці березня у державі відчувався дефіцит препаратів для зниження артеріального тиску, деяких позицій інсуліну, заспокійливих. Крім цього, час від часу, з появою інформації про можливий ядерний удар чи аварію на АЕС, виникав брак препаратів на основі йоду.

«В перші місяці повномасштабного вторгнення були певні логістичні проблеми у наших постачальників, не у всі міста була доставка товарів, постачальники відмовлялися їздити до прифронтових міст. Частину цих проблем ми вирішували зусиллями нашої власної логістики, але деякі товари все ж були відсутні. Глобальних проблем вдалося уникнути завдяки залишкам ліків в аптеках і заміні препаратів на аналоги», — розповів «Мінфіну» заступник комерційного директора мережі аптек АНЦ Олексій Кузьменко.

Вирішити кризу з медичними препаратами на початку війни вдалося завдяки поступовому налагодженню логістики й звільненню значних територій на півночі України. Також, вже у березні Уряд спростив умови імпорту та ввезення препаратів, зареєстрованих на інших ринках.

У травні Верховна Рада заборонила постачання ліків із рф і білорусі. В тому числі, у тих випадках, якщо на ці країни припадав лише один із циклів виробництва. Повідомлялось, що внаслідок цих обмежень під заборону можуть потрапити до 700 найменувань ліків.

Водночас, особливої ваги на ринку вони не займали, а процес їх заміни минув досить безболісно. Зокрема, як пояснюють у мережі АНЦ, їх співпраця з виробниками з росії та білорусі була переглянута відразу після анексії Криму, а тому на кінець 2021 року загальна доля продажів виробників із цих країн складала менше 1%. «На сьогодні ми повністю виключили з продажів цих виробників, а той невеликий перелік товарів, що був у продажах, вдалося замінити в дуже короткі терміни», — зазначив Олексій Кузьменко.

Чи залежна Україна від імпорту ліків

На початку листопада польські далекобійники почали блокування українського кордону, вимагаючи посилення вимог до роботи водіїв із нашої держави. За цих умов особливо важливо розуміти, чи здатна Україна самостійно забезпечити себе ліками.

Різні дослідження ринку демонструють відмінну статистику, але, загалом, всі сходяться на одному — близько половини обсягу проданих лікарських засобів на нашому ринку було виготовлено в Україні.

Так, за даними Proxima Research, минулого року ліки українського виробництва займали частку 66% в упаковках та 37% у грошовому вираженні. Зі свого боку, як повідомляє мережа АНЦ, частка продажів українських ліків складає 52,5% в упаковках та 47% у грошах.

«Звичайно, є імпортні ліки, які не мають аналогів у наших виробників, але, на мою думку, базову аптечку споживач може зібрати від українського виробника» — говорить Олексій Кузьменко. До того ж, за його словами, продажі українських ліків зростають.

«Нарощення частки українських лікарських засобів на ринку — стратегічне завдання для країни, адже це гарантує наявність ліків у кризові періоди. Сьогодні 7 із 10 найбільших за обсягами продажів фармацевтичних компаній — українські», — зазначає, зі свого боку, начальник відділу аналітики та цифрових інновацій фармацевтичної компанії «Дарниця» Сергій Кольчик.

Чи вплинуло блокування кордонів на виробництво ліків

В Україні лікарські засоби часто виготовляються з іноземних складників. Водночас, блокування польського кордону до значних труднощів їх ввезення не призвело.

«Імпортна складова у наших лікарських засобах складає близько 80%. Майже з усього світу — США, Японії, Китаю, країн Європи — до нас їдуть діючі та допоміжні речовини, первинне пакування (флакони, ампули, шприци тощо). Через блокування українсько-польського кордону терміни поставки імпорту збільшилися на 5−8 днів, а експорту продукції — на 10−12 днів. Однак, наразі ми не маємо значних прямих збитків», — розповіли «Мінфіну» у компанії «Фармак».

Виробник вже підлаштувався до нинішніх труднощів — зокрема, заздалегідь замовляє сировину та матеріали, будує нові логістичні ланцюжки.

Як до ризиків готуються аптеки

«В аптечних мережах немає дефіциту жодної групи препаратів. Пацієнти мають доступ до оригінальних та якісних генеричних лікарських засобів. Всі ліки постачаються до аптек як від українських, так і від іноземних фармкомпаній», — запевняють у МОЗ.

В аптечних мережах також підтверджують, що проблем із постачанням немає. «Ми поки що не відчули, щоб блокування кордонів вплинуло на дефіцит ліків. Робота в нинішніх реаліях підготувала і виробників, і постачальників, і аптеки до швидкої адаптації до зміни зовнішніх факторів», — наголошує Олексій Кузьменко.

В АНЦ пояснюють, що запас товару в аптеках складає у середньому 30−35 днів, до того ж, є додаткові запаси ліків на складах. Тому в мережі готові до ситуативних проблем із дефіцитом ліків, якщо вони виникатимуть.

Наприкінці жовтня польські перевізники послабили блокування кордону, пропускаючи більше вантажівок до України. Також, за словами прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, найближчим часом блокування може бути припинене. А це означає, що український фармацевтичний ринок близький до остаточного вирішення цієї проблеми.