Нещодавно стало відомо про судовий процес між monobank | Universal Bank та клієнтом фінустанови.
Клієнт програв апеляцію після перемоги в суді над monobank | Universal Bank — що трапилось
Як йдеться у рішенні суду, клієнт відкрив картку monobank та згодом поповнив її на суму 1 107 600 гривень. На наступний день на його e-mail надійшов лист від банку про призупинення використання коштів. Аналогічне повідомлення надійшло також в мобільний застосунок monobank. Банк попросив клієнта надати документи для підтвердження походження коштів. Аналіз документів тривав 28 днів та в результаті банк повернув кошти.
Тим часом клієнт неодноразово звертався до служби підтримки, вимагаючи зняття коштів до завершення перевірки. Він вважав, що банк не виконав своїх обов’язків за договором про надання банківських послуг, незаконно призупинив і не виплачував його кошти з банківського рахунку, чим порушив його права як споживача на належну якість послуг.
В решті, клієнт подав позов до суду, вимагаючи визнати дії банку неправомірними. Крім того, він просив суд стягнути з відповідача на його користь пеню в розмірі 930 384 грн, також 3% річних в розмірі 2 549 грн, а також 11 000 грн моральної шкоди.
Моральна шкода, на думку позивача, полягала в тому, що дії банку спричинили порушення нормальних життєвих зв’язків та вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя. За словами клієнта, він був шокований блокуванням коштів та відмовою їх одразу повернути; він отримав стрес і навіть моральну травму, яка виразилася у підвищеній тривожності, підвищеному серцебитті, відсутності апетиту, безсонні. До того ж, позивач був у розпачі, адже банк заблокував кошти, які були позичені ним в борг і він не мав змоги їх повернути. Клієнт очікував вибачень від банку.
В першій інстанції суд дослухався до аргументів клієнта та задовольнив позов у повному обсязі, постановив стягнути з фінустанови вищезазначені платежі.
Втім, банк не погодився з таким судовим рішенням та подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, в якій просив скасувати протиправне рішення, яким задоволено позов клієнта. Банк переконаний, що Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого — судді
Директор юридичного департаменту АТ «Універсал Банк» Світлана Воїна зазначила, що в апеляційній скарзі банк звернув увагу суду на важливі обставини справи, а саме:
-
банком не порушено жодних прав позивача при призупиненні операції з поповнення його банківського рахунку, банк діяв відповідно до умов договору та норм Цивільного Кодексу України, Закону України «Про банки і банківську діяльність»; також в даній судові справі не підлягає застосуванню Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
-
до даних правовідносин не підлягає застосування Закону України «Про захист прав споживачів», до якого апелював позивач, вимагаючи сплатити йому пеню: внесені клієнтом на банківський рахунок кошти в жодному випадку не можна вважати вартістю банківських послуг, отже, на суму поповнення не може бути нарахована пеня. Також, позивач не надав жодних доказів завданих йому збитків.
-
на запит банку надати документи що підтверджують походження коштів, клієнт першочергово надав копію заяви на оформлення банківського вкладу у розмірі 500 000 грн в іншій фінустанові, що не є належним доказом походження коштів, а є доказом протилежного — витратної операції. Після другого запиту банку клієнт надав розписку щодо отримання у позику 1 500 000 грн від третьої особи, однак такий документ також не є належним доказом походження коштів — позика без цільового призначення характеризується відсутністю економічної доцільності (сенсу), що наражає Банк на залучення до ризикової діяльності.
-
відповідно до Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» кошти зберігатимуться на транзитному рахунку до дня завершення перевірки Банком джерел їх походження, якщо операція носить нетиповий характер та щодо них виникає підозра невідповідності фінансовому стану клієнта (використання рахунку для здійснення підприємницької діяльності). Варто зазначити, що в Анкеті-заяві при укладенні Договору з Банком клієнт вказав, що його середній дохід в місяць складає близько 70 000 грн.
Детально вивчивши аргументи банку, апеляційний суд прийшов до висновку, що банком не порушено жодних прав клієнта та банк діяв відповідно до умов договору і норм закону. Апеляційний суд постановив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог. Таким чином, суд задовольнив скаргу та визнав дії АТ «Універсал Банк» правомірними, а також скасував стягнення з банку платежів на користь клієнта.
Коментарі - 25
по расписке, даже не заверенной нотариально.
Письменная расписка является надлежащим доказательством заключения договора о передаче в долг денег (простая письменная форма) и обязательного нотариального заверения в этом случае не требуется:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/98482853
Не надо нас учить тому, что и так понятно — расписка была написана
после внесения личных денег клиента на банковский счет исключительно
для отмазки от финмониторинга и является фикцией — никто никому
никаких денег в сумме 1 500 000 грн не передавал.
Более того, я на 100% уверен, что написавший эту расписку
никогда таких денег и в глаза не видел…
P.S. Деньги, взятые в долг не являются доходом,
а финмониторинг запрашивает подтверждение доходов…
Если бы ему их подарили — тогда другое дело…
Что касается пополнения бюджета суда,то это обязательно … за счет ответчиков, то есть банков!
В соответствии с ч. 3 ст. 22 Закона Украины «О защите прав потребителей» потребители освобождаются от уплаты судебного сбора.
Четкое толкование этой нормы закона в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 21 марта 2018 года в гражданском деле № 761/24881/16-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/73054749).
Действительно, иногда суды забывают взыскать судебный сбор с банков. Но мы не дремлем, поскольку сразу же подаем заявления о принятии дополнительного решения для взыскании судебного сбора с банков в доход Государственного бюджета!
2) Закон України «Про захист прав споживачів» регулює всі правовідносини за участю споживачів, окрім тих, які стосуються харчових продуктів (стаття 1−1 цього Закону).
3) Що стосується споживачів фінансових послуг, то Закон України «Про захист прав споживачів» є для них ЗАГАЛЬНИМ, а деякі особливості їх захисту встановлюються СПЕЦІАЛЬНИМИ законами, наприклад, законодавством про фінмоніторинг (частина 2 статті 2 цього Закону).
4) Споживачі звільняются від сплати судового збору за їх позовами у всіх, без виключень, випадках, в тому числі, за позовами до банків щодо застосування фінмоніторингу.
А людина що пограбувала банк — споживач?
Ну і у якості ілюстрації рівня розуміння горлопаном законів цитата на тієї самої 42 статті
«Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом.
Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.
Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів. "
Статус «споживач» є похідним від понять «послуга» та «обслуговування».
Водій, який порушив ПДР, не отримував жодних послуг і не є споживачем.
Однак водій, якщо його авто зазнає пошкодження на неякісній дорозі, вважається споживачем під час руху авто, і стане ним ще раз, якщо він передасть пошкоджене авто в ремонт.
Людина, яка грабує банк, не отримує жодних послуг і не є споживачем, а ось людина, яка внесла свої кошти на рахунок в банку, одразу стає споживачем.
Законодавець встановив в ч. 4 ст. 42 Конституції:
«Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт».
Тобто, споживачем є особа, якій надаються послуги або в інтересах якої здійснюються роботи" для задоволення її власних потреб, що не пов’язано з підприємництвом.
В ст. 633 ЦК України зазначені окремі види робіт і послуг для споживачів, а саме роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Як тільки людина внесла кошти на банківський рахунок, вона стає СПОЖИВАЧЕМ і всі відносини, що виникнуть з її грошима, є відносинами, які регулює Закон України «Про захист прав споживачів».
Не соромтесь і не вводьте в оману інших!
Статус «споживач» є похідним від понять «послуга» та «обслуговування».
Саме так!
Ви вперто ігноруєте що фінмон не є ані послугою, ані обслуговуванням. Так само як ПДР не є складовою послуги з пасажирських перевезень.
Більш того фінмон може виконуватись не тільки самим банком, а і спеціальним уповноваженим підрозділом НБУ то яким боком це до будь яких послуг банка? Чи ви вважаєте себе споживачем НБУ?
Як ж сказав: успішного поповнення бюджету суду, а вам з вашим правовим невіглаством загрожує саме такий результат. Головне не ведитесь ще й на хабарі судді щоб не витрати ще в декілька раз більше.
Нарешті, державний фінансовий моніторинг наглядає, перш за все, на суб'єктами первісного
Що стосується водія авто, то в правовідносинах з виконавцем послуг щодо обслуговування доріг він є споживачем, а ці правовідносини є цивільно-правовими, а в частині порушення ним ПДР він вступає в правовідносини з іншим субєктом, а саме з поліцією, і, в залежності від тяжкості правопорушення, наступає адмінстративна або кримінальна відповідальність.
Нарешті, що стосується «поповнення бюджету суду», то з судовим збором у Вас «проліт». Що стосується хабарів, то назвіть мені лише банк, в якому Ви працюєте і відділення, якщо це в Києві, а ПІБ не треба. Я під ялинку занесу, але зі спеціальною речовиною, щоб Ви зрозуміли, що не все втрачено в Україні!
для всiх клiентiв банкiв,
а не тiльки для своïх.