Фінансовий комітет Верховної Ради готує законопроєкт про додаткове тимчасове оподаткування для банків, яке, ймовірно, запрацює вже з 2024 року. Про це пише Forbes.
Фінкомітет ВР готує законопроєкт про оподаткування надприбутків банків. Що відомо
► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Деталі
Остаточна концепція ще не визначена, однак парламентарі розглядають два базових варіанти — з додатковим податком на усі чисті процентні доходи банків або з оподаткуванням надприбутків. Ефект для держбюджету — 10 млрд грн на рік, розповів голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Основна мотивація — додаткове фінансування видатків на оборону, констатує Гетманцев. Відповідний законопроєкт вже готовий, його внесуть у Раду після консультацій з іншими стейкхолдерами — від Мінфіну та НБУ до профільних асоціацій та Офісу президента, каже він.
Розглядаються два можливі підходи. Перший — оподаткування всіх чистих процентних доходів, отриманих в році, з якого почне діяти норма за відносно невеликою чи середньою ставкою. «Наприклад, в Іспанії це 4,8%», — каже Гетманцев.
Читайте: Українські банки отримали рекордний прибуток за 7 місяців року
Щоправда, в цій країні оподатковуються і чисті комісійні доходи банків. «Але це не наша історія: банки за цим показником поки не вийшли на довоєнний рівень», — уточнює нардеп. В Іспанії також діє норма, що надприбуток для цілей оподаткування має перевищувати певну межу.
Другий — оподаткування різниці між чистими процентними доходами у звітному році та середнім значенням за останні три-чотири роки. У такому концепті ставка має бути високою, каже Гетманцев. Наприклад, у Литві за ставкою 60% оподатковується 50% різниці між чистим процентним доходом у базовому році і його середнім значенням за попередні чотири роки, пояснює він.
Гетманцев вважає оптимальнішим іспанський варіант. «На мою думку, податок має бути запроваджений з 1 січня 2024-го на два роки», — каже голова комітету. Попередня оцінка додаткових надходжень до бюджету — 10 млрд грн на рік.
В уряді готові обговорювати цю ідею. «Треба рахувати. Це питання ціни та наслідків, тож варто бути обережними», — зазначив співрозмовник в Кабміні, який попросив не згадувати його імені та назви міністерства у цій статті через сенситивність теми.
Коментарі - 22
Про «грабять банки» — це ваші слова, не мої. Тому не треба мені їх приписувати. Як і оцінку ситуації що базується виключно на емоціях та приєднанні до однієї зі сторони нібито конфлікту.
https://minfin.com.ua/ua/2023/05/19/106070218/
Перші два місця посідають держбанки, але суто через розміри. А далі йдуть четверо комерційних і тільки потім ще один державний.
Потім знов два комерційних один з яких взагалі не працює з населенням, а інший ще й є банком що має не просто іностпаних власників як пʼять інших, а ще власників що знаходяться під загрозою залишитись без банка. І тільки потім знов держбанк.
Якщо почитати то серед комерційних є і таких що працює зі збитком. Ну то як його зачепить цей податок?
Податок не є неповагою, а в тих країнах про які ти кажеш сплата податків сприймається як щось рутинне та звичайне.
І це як раз в странах СНГ (до яких Україна ніколи не входила) платити податки є чимось лоховським тому багато хто не платить їх.
Але ж SWIFT це міжнародний переказ в якому задіяни принаймі три банки, іноді більше, і старі системи розрахунків які мабуть і коштують таких шалених грошей.
А СЕП-переказ у самому дорогому варіанті коштуше меньше трьох гривень. А банки, такі як наприклад ПУМБ беруть комісію 0,5% і від 10000 це 50 гривень. Це який розмір надприбутку?