Україна отримала понад 28 мільярдів із конфіскації та арештів активів росіян та колаборантів

►Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси

Націоналізація банків

Найбільшим «донатом» у бюджет стали кошти від націоналізованих російських банків на загальну суму 25,8 млрд грн. У казначействі повідомили, що станом на травень цього року:

Надходження до спеціального фонду державного бюджету становлять:

• за 2022 рік — 17 000 670 592,28 грн;
• за 2023 рік — 8 811 120 320,95 грн.

За цим кодом до бюджету надходять кошти, отримані у зв’язку з виконанням закону «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності російської федерації та її резидентів».

Йдеться про кошти українських дочірніх банків «Сбербанку» і «Веб.РФ» («Міжнародний резервний банк» та «Промінвестбанк»), націоналізація корпоративних прав та фінансових активів яких відбулося за рішенням РНБО від 11 травня 2022 року.

Військові облігації АРМА

Станом на зараз відомо про придбання Агентством з розшуку та менеджменту активів військових облігацій на 1,6 млрд грн.

Що це за гроші? До АРМА потрапляє арештоване в межах кримінальних проваджень майно. Якщо актив швидко псується, його продають, а на отримані кошти купують військові облігації, які кладуть на спеціальний рахунок.

Кошти продовжують належати попередньому власнику проданого майна, хоч і залишаються заарештованими. Цей процес ризикований, тому що у разі зняття арешту з майна власнику мають повернути його або облігаціями, або грошима.

Окрім продажу активів АРМА також шукає управителів для арештованих компаній. Представники АРМА не можуть назвати точну цифру компаній, якими вони управляють, та визначити серед них російські чи білоруські. Тому порахувати суму коштів, яку бюджет отримав, також неможливо.

Відомо, що за 2022 рік АРМА до бюджету направила 34,8 млн грн від управління всіма активами.

«Проте за 2022 рік нам відомо лише про декілька випадків, коли АРМА призначала управителів на російські активи, тому ці мільйони не варто рахувати як кошти компаній агресора. Натомість від управління заправками Медведчука за перший квартал 2023 року до бюджету надійшло 378 тис. грн», — йдеться в повідомленні.

Кошти для розвідки

Неочікуваним, але задокументованим у судових рішеннях фактом є перекази арештованих коштів на рахунок ГУР Міністерства оборони. Замість того, щоб чекати купівлю військових облігацій через АРМА, військові вирішили попросити частину арештованих коштів на свій рахунок одразу.

У судовому реєстрі від початку повномасштабного вторгнення у відкритому доступі є три справи з призначення платежу розвідникам для забезпечення обороноздатності України на загальну суму у 791 млн грн.

Серед них йдеться про арештовані 491 млн грн компанії «Айдар». За даними органів правопорядку, в травні 2022 року бенефіціар компанії спробував вивести у готівку 40 млн грн з рахунку підприємства для можливого фінансування та підтримки військової агресії росії на території України.

Інші 240 млн грн спрямували військовим, ймовірно, зі справи Всеукраїнського банку розвитку, власником якого був Олександр Янукович. Перерахували військовим і 53 млн грн з рахунків виробника чаю Greenfield.

Що з санкціями

«Обміняти» активи, конфісковані в межах закону про санкції, на гроші не так просто.

Коли Міністерство юстиції виграє позови проти росіян у суді, то майно повинно далі передаватись до держави, наприклад, до Фонду державного майна, щоб Фонд надалі це майно продавав за процедурами приватизації.

Станом на червень 2023 роки поки жоден стягнутий актив з підсанкційних осіб не реалізований.

Утім, по деяких справах Мін'юстом було стягнуто не тільки бізнеси, автівки чи земельні ділянки, але і кошти. Так, у Віктора Януковича конфіскували 34 млн грн, а у російського олігарха Міхаіла Шелкова — 14 млн грн.