Останнім часом почастішали скарги на те, що банки відмовляються приймати зношені купюри. Проблемою навіть зацікавилися у профільному парламентському комітеті та Нацбанку. Чому вона виникла і як її вирішити, у колонці для «Мінфіну» пише Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU.
Чому насправді банки відмовляються приймати зношені купюри
Як центробанки вирішують проблему старіння грошей
Іноземні центральні банки періодично змінюють дизайн своїх банкнот та монет — зазвичай, для боротьби з підробками. Нові покоління грошей мають більше захисту від підробок, що гарантує їх захищеність від фальшування на деякий час. Допоки шахраї не освоять нову для себе технологію. Зазвичай, банкноти попередніх серій виводять із обігу поступово — при потраплянні до кас Нацбанку старі банкноти не повертаються назад до обігу, а замінюються новішими. Саме тому ми більше не бачимо у банкоматах чи на базарах гривень старого зразка.
Інколи регулятори діють аж надто рішуче, оголошуючи, що старі серії банкнот припиняють бути законним засобом платежу. Наприклад, у Британії не так давно після заміни паперових банкнот на полімерні у магазинах припинили приймати старі купюри, створивши проблеми для власників паперового фунта за межами країни. В тому числі, в охопленій війною Україні.
А ось в США діють інші правила. Всі банкноти, випущені ФРС, залишаються законним засобом платежу. Навіть столітню купюру можна використовувати для оплати на касі супермаркету, хоча такого роду випадки вкрай рідкісні. Але важливим є те, що і банкноти до 2013 року випуску, і навіть зразка 1996-го року залишаються в обігу, й усі повідомлення про їх виведення є фейком.
До речі, такого роду страшилки з’являються періодично й в іноземних інфопросторах.
Чому відмовляються від «старих» купюр наші банки
Тож, чому наші банки та обмінники раптом почали «крутити носом» і відмовлятися брати американські банкноти старішого зразка чи з дефектами? Справа у поведінці клієнтів. Минулого року, у період гострого дефіциту готівкової валюти в Україні, та коли імпорт банкнот літаками став неможливим через навалу ворога, обмінники приймали все. Нові, старі, надірвані, зігнуті банкноти. Навіть ті, які «світилися» чи мали ще якісь сліди, ймовірно, незаконного факту заволодіння ними. Просто тому, що клієнти так само були готові купувати, що дають.
Зараз ситуація змінилася. Ажіотажний попит на валюту вдалося збити, а офіційний курс та готівковий зблизилися. Клієнти стали перебірливішими, і їх можна, звісно, зрозуміти. Навіщо мені стара пожована псом банкнота, хочеться нову, де ймовірність нарватися на підробку є нижчою. Якщо в банках та обмінниках накопичився певний обсяг такої готівки, то вони починають шукати шляхи його скорочення. Звідти й обурливі комісії за прийом чи відмова приймати подібні банкноти взагалі.
Як змусити банки приймати все
Чи адміністративний тиск та погрози обмінникам спрацюють? — Найімовірніше, ні. Якщо немає економіки, банки прийматимуть банкноти, але матимуть труднощі з їх видачою потім, то жодні адміністративні методи не допоможуть. Можливо, на державні банки покладуть соціальну функцію прийому старих і зношених банкнот із подальшим їх обміном за кордоном на нові.
Читайте також: Приватбанк, Райффайзен, ПУМБ та інші: хто і на чому заробляв та втрачав у 1 кварталі
Але щось мені підказує, що перенесення витрат на експорт банкнот без очевидного доходу для банків може бути неоптимальним рішенням. Можливо, варто брати такі банкноти на строковий депозит, тоді для банку з’являється шанс заробити на такому обміні. Раніше клієнти практикували внесення коштів на поточний рахунок і зняття їх наступного дня, що не дуже цікаво для банку. Хтось понесе долари на депозит, хтось — ні, але напруга мала би спасти, враховуючи, що некрасиві банкноти знову почнуть приймати.
Коментарі - 28
и именно поэтому я не истерирую по поводу комиссий за старые.
это нормально.
Если покупатели товар не берут (жалуются на внешний вид) — его нужно куда-то девать. Иначе говоря — вывозить за границу , оплачивая доставки , страховки , растаможки, просить там принять их… Это все большие расходы.
кто их будет оплачивать ?
Я никогда не парился, чтобы бакс был новенький и красивенький, когда им со мной хотели рассчитаться. Деньги — да и деньги. Если купюра не порвана или конкретно не испачкана чем-то, то берём без проблем. И на год выпуска никогда не смотрел.
Но сейчас, когда у меня появились реальные проблемы потом такие купюры кому-то отдать дальше, то я уже тоже начинаю смотреть что мне дают. Просто поставщики перестали брать у меня баксы с печатями, цяточками шариковой ручки, с точечками, серии до 1996 года, короче с любой мелочью, так как у них потом банки/обменнники/поставщики их не принимают. И так по цепочке.
Теперь и я вынужден смотреть какими купюрами со мной рассчитываются. Не сказал бы, что мне это нравится. И есть ряд купюр, которые уже зависли у меня на руках. Пока их не отдаю с комиссией — жду, что, может, этот дебилизм скоро прекратится.
Видимо принято решение загнать наличный курс под НБУ, а оттуда — на 45−50 грн за долллар.