Мінфін - Курси валют України

Встановити
22 грудня 2022, 14:15

Стеля цін на газ у ЄС: чи стане блакитне паливо дешевшим для України

Міністри енергетики Євросоюзу погодили максимальну ціну на блакитне паливо на європейських біржах. Як пояснюють експерти, цінова стеля не стосується безпосередньо Росії, але може суттєво обмежити доходи агресора. «Мінфін» розбирався, як працюватиме цей механізм та якими будуть його наслідки.

Нова цінова політика

Європейський союз встановив максимальну ціну газу на європейському газовомі хабі TTF на рівні 180 євро за мегават-годину (близько $2 тис. за тисячу кубометрів).

Обмеження почнуть діяти з 15 лютого наступного року. Однак це не означає, що ціна на газ в принципі не може перевищити цю стелю. Стеля застосовуватиметься у тому випадку, якщо зійдуться 2 фактори:

  • протягом трьох робочих днів базова ціна на блакитне паливо триматиметься вище 180 євро за мегават-годину;
  • вартість має бути принаймні на 35 євро вища за світові ціни на скраплений газ.

Іншими словами, під час різьких але коротких цінових стрибків регулювання не застосовуватиметься. Також Європа підстрахувалась на той випадок, якщо у всьому світі газ буде суттєво дешевшим, ніж на континенті. Саме така ситуація відбулася влітку цього року, коли ціни на газ в Європі були у 7 разів вищими, ніж у США.

Цього року вартість газу в ЄС невпинно зростала і на піку доходила до $3600 і навіть $3800 за тисячу кубометрів. Але це не означає, що наявність нинішнього механізму міг би суттєво вплинути на розташування сил. За розрахунками Bloomberg, якби нинішня стеля була введена на початку року, то діяла б близько 40 днів.

Але і таке рішення далося Європі не просто. Попервах пропонувалося встановити вищий ціновий ліміт — 273 євро за мегават-годину (близько $3 тис. за тисячу кубометрів). Таку позицію, зокрема, підтримувала Німеччина. Її уряд тривалий час опирався обмеженню ціни, побоюючись, що це поставить під загрозу безпеку постачання палива. Мовляв, продавці шукатимуть ринки з вигіднішими умовами.

Але більшість країн, в тому числі Чехія, яка головувала в ЄС, стояли на тому, що обмеження в 273 євро не матиме практичного значення. Мовляв, до таких позначок ціни підіймаються вкрай рідко і найближчим часом це взагалі не очікуються. Тому стелю зрештою суттєво знизили.

«Нам вдалося досягти дуже важливої угоди, яка забезпечить доступну енергію європейським домогосподарствам та компаніям», — не приховував свого задоволення від результату прем'єр Чехії Петр Фіала.

Реакція ринку

Під час обговорення газового питання ціна блакитне паливо на TTF становила близько 117 євро за за мегават-годину. Тобто орієнтовно на 35% нижче, ніж дозволяє стеля. Після того, як ЄС ухвалив обмеження, ціна спершу впала до 104 євро, а наразі становить вже близько 98 євро. Це найнижчий рівень з червня цього року.

Причина, звісно, не в тому, що ринки злякались обмежень. «Різке похолодання закінчилося — і прогнозується м’яка та вітряна погода на найближчі два тижні, також спостерігається зниження промислового попиту на Різдво», — пояснив ключові причини керівник газової аналітики компанії ICIS Том Марзек-Мансер.

У аналітичній записці Energi Danmark A/S вказується, що шанси на м’який січень зростають, що знижуватиме попит на газ. На цьому фоні газові сховища залишаться близькими до заповнення. До того ж, вітряна погода дозволяє збільшити виробництво електроенергії.

Ціни на газ падають не лише у Європі. У США блакитне паливо за останній тиждень подешевшало майже на 18%.

Реакція росії

Обмеження ціни на газ не стосується безпосередньо росії. Тут мова йде про стелю для всіх постачальників. Але 40% всього газу, яка споживає Європа, традиційно постачалося з рф. Реація російських керманичів була очікувано негативною, адже газ разом з нафтою залишається основним джерелом поповненням бюджету країни.

«Це порушення ринкового процесу ціноутворення, посягання на ринковий процес, будь-які посилання на стелю не можуть бути прийнятними», — заявив прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков.

В росії прямо говорять, що запроваджені обмеження спрямовані проти Газпрому, адже його контракти переважно прив'язані до форвардних котирувань на місяць і більше, яких безпосередньо стосується стеля. Водночас, наприклад, норвезька газова компанія Equinor практично весь свій газ продає на умовах «на день вперед», а тут обмеження TTF не мають особливого значення.

Втім, присутність росіян на європейському ринку вже й без того суттєво скоротилася. Після вибуху на Північному потоці російський газовий експорт до ЄС різко впав. За словами першого віцепрем'єр-міністра — міністра економіки Юлії Свириденко, за 11 місяців цього року рф поставила на ринки Європи, Туреччини та Китаю сумарно 95 млрд кубічних метрів газу, що на 44,5% менше, ніж в 2021 році.

Читайте також: Ціни можуть впасти: представники АЗС розповіли про стан паливного ринку

«1 грудня поставки газу до ЄС виглядали так: 5% трубопроводами з рф, 55% — LNG, решта — трубопроводи з Норвегії і Північної Африки», — розповіла Свириденко. Але, за її словами, певний вплив на ціноутворення в ЄС росія за собою залишає. Так, цього тижня аварія на магістральному російському газопроводі призвела до тимчасового подорожчання газу на TTF на 11 євро.

Значення та ризики

В ЄС сприймають стелю, як спосіб убезпечитись від стрибків цін, які спостерігались цього року. За словами Свириденко, ухвалення стелі важливе і для України, адже ми купуємо газ в Європі.

«Це рішення — можливість і для нашої країни, зокрема промисловості, захиститися від невиправдано високих цін на блакитне паливо, зробити їх більш прогнозованими. Тому подібний запобіжник, зрештою, позитивно відобразиться і на українській економіці», — переконана міністр.

Разом з тим у ЄС звучать застереження. Стеля цін може мати «потенційно незворотні негативні наслідки» для функціонування енергетичних ринків, вважають в Асоціації європейських енергетичних бірж. Аналітики побоюються: якщо ціни на газ зростатимуть, торгівля відбуватиметься переважно поза біржами, де обмеження не діють.

Ще один ризик — спровокувати дефіцит газу в Європі, якщо постачати паливо буде більш вигідно на інші ринки. Міністр економіки Німеччини Роберт Хабек припускає, що нинішній механізм, можливо, доведеться переглянути. «Ми маємо до лютого тривалий етап спостереження. Якщо результати ринку будуть такими, що механізм буде приречений на провал, його доведеться знову виправляти», — застерігає він.

Читайте також: Голова «Нафтогазу»: Ми не підвищуватимемо тарифи під час війни

Цьогорічні стрибки цін на газ пов'язані переважно зі значною залежністю від російського постачання та необхідністю швидко знайти нових постачальників. Але зараз європейський ринок стає більш диверсифікованим, а промисловість економнішою. Так, за останні 4 місяці споживання газу в ЄС знизилось на 20%. За таких умов стеля цін може залишитись захисним механізмом, який взагалі не застосовуватиметься.

Автор:
Олексій Писарєв
Журналіст Олексій Писарєв
Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка

Коментарі - 3

+
0
neverice
neverice
22 грудня 2022, 16:07
#
Стеля у 185 євро на ціну газу та ринок практично не впливає, так як є вищою за середньорічні ціни мінімум в 4 рази. Фактично — це захист від спекуляційних і панічних всплесків на ринкові ціни. Як це було цього року.
+
0
shabash
shabash
22 грудня 2022, 21:07
#
Реакция россии
Ограничение цены на газ не касается непосредственно россии. Здесь речь идет о потолке для всех поставщиков. Но 40% всего газа, потребляемого Европой, традиционно поставлялось из рф.


Есть имя собственное Google. Оно означает одну конкретную компанию. Не больше и не меньше. А есть глагол «to google», который означает поиск чего-то в интернете. Поисковые системы были и до Гугла, но гуглить люди стали только после того, как он появился, и вывел поиск в web на совсем другой уровень.

Я это к тому, что апеллятивация или деонимизация далеко не всегда носит уничижительный характер. Скорее наоборот.

Если вдруг не знаете значения слова «апеллятивация» или «деонимизация», то погуглите…
+
+30
bonv
bonv
22 грудня 2022, 22:30
#
Із серпня до листопада цього року країни Євросоюзу спожили на 20% менше природного газу, ніж в аналогічний період за попередні п’ять років. Водночас за домовленостями та регламентом Ради ЄС, зменшення споживання потрібно було досягти на рівні 15% протягом серпня — березня. Про це повідомляє статистичне агентство ЄС Eurostat.
Найбільше скоротили споживання у Фінляндії (на 52,7%), Латвії (на 43,2%) та Литві (на 41,6%).
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися