Ціни, ВВП, торгівля, виробництво: як економіка України закрила жовтень

Розуміння масштабів впливу війни на економіку потрібне для поточного планування та оцінки бюджетних показників. Це також підґрунтя для планування відновлення економіки та діалогу з міжнародними партнерами щодо допомоги.

Можна проаналізувати дані Держстату, НБУ та інших джерел. Про стан міжнародної торгівлі оперативно інформують Мінекономіки, Мінінфраструктури та Мінагрополітики, а далі офіційні дані дають Нацбанк та Держстат.

За оцінкою Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), реальний ВВП в жовтні 2022 року скоротився на 37,4% до жовтня 2021 року.

Агро

Рівень падіння майже не змінився порівняно з вереснем, але погіршився порівняно із серпнем через динаміку збирання врожаю. У вересні аграрії зібрали суттєво менший урожай, ніж у 2021 році, передусім через негоду.

Іншою причиною була нестача ліквідності, тобто компаніям бракувало коштів. Збирання кукурудзи відкладали, імовірно, через брак потужностей для зберігання.
Водночас, за даними Мінагрополітики, у жовтні ситуація покращилася.

Однак через обстріли російськими терористами енергетичної інфраструктури більші проблеми мали підприємства переробної промисловості. Там падіння реальної валової доданої вартості поглибилося із 45% до майже 50%.

Інші дані показують, що в останні місяці експорт агропродукції покращився завдяки «зерновій ініціативі». Ідеться передусім про експорт зерна та олії.

За даними Мінагрополітики, експорт основних видів сільськогосподарської продукції (пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, соя, ріпак, соєва та соняшникова олії, шрот) у вересні та жовтні був близьким до довоєнних показників.

Металургія

Металургія після початку великої війни потерпає через руйнування двох великих підприємств у Маріуполі, складної та дорогої логістики, а з жовтня — ще й через обмежене електропостачання. Відновиться галузь після розблокування портів, розширення можливостей «Укрзалізниці» та відновлення енергосистеми країни.

Експорт металу різко впав у перші місяці війни та продовжував знижуватися останнім часом через падіння експортних цін та перебої з енергопостачанням.

Будівництво

Будівництво страждає від падіння платоспроможного попиту та браку скла для вікон, яке раніше імпортували з Білорусі. Потрібно вивчати ринки інших країн та відкривати компанії у відповідних нішах. Приватний сектор уже це робить.

Товарообіг та інфляція

Фізичні обсяги імпорту різко скоротилися через зниження внутрішнього попиту. Водночас у доларовому вираженні падіння імпорту не відбулося. Причина — різке зростання цін на енергоносії та інші імпортні товари. У серпні ціни на імпорт в середньому зросли на 42% порівняно з цим же періодом 2021 року.

У жовтні інфляція цін на споживчі товари сягнула 26,6% в річному вираженні. Війна суттєво вплинула на різні сектори економіки через складнішу, довшу та дорожчу логістику. В опитуванні ІЕД серед найбільших перешкод для розвитку у вересні та жовтні підприємства назвали вищі ціни на сировину.

Ці чинники стали основними факторами різкого зростання цін в останні місяці.

ЖКГ та тарифи

Уряд відмовився від підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, що стримало зростання індексу споживчих цін (ІСЦ). За оцінкою Світового банку, такі універсальні субсидії у формі нижчих тарифів дорожчі для платників податків.

Так, улітку уряд виділяв гроші «Нафтогазу» на закупівлю газу. Зокрема, на це був витрачений один з пільгових кредитів від Канади.

Соцзабезпечення

Ситуація з фінансуванням видатків залишиться складною і у 2023 році. За ухваленим державним бюджетом на 2023 рік, уряд планує запозичити близько 38 млрд дол лише для фінансування дефіциту. Це кошти на зарплати, пенсії, соціальні виплати та незначні суми на відновлення країни.

Уряд вчасно виплачує пенсії та пріоритетні соціальні видатки завдяки грантам від США та пільговим кредитам Світового банку. Це стримує зростання бідності, підтримує внутрішній попит і розвиває вітчизняну харчову промисловість.

Ця сума не включає 17 млрд дол, які потрібні для відновлення інфраструктури.

Харчові продукти

Стрімке подорожчання яєць на 81% порівняно з цим же періодом 2021 року також є наслідком війни. Підприємства не змогли вчасно закласти яйця в інкубатори, а потім мали платити більше за транспортування кормів, за самі корми та інвестувати кошти в безперебійне енергопостачання на птахофабриках.

Оборона та безпека

На військові потреби Україна може витрачати лише кошти своїх платників податків та внутрішні запозичення. Попит на військові облігації низький, тому решту покриває Нацбанк прямим їх викупом, тобто «друкує» гроші.

Видатки на оборону та безпеку в січні-вересні перевищили половину сукупних видатків держбюджету (40% на оборону і 16% на безпеку та суди). Саме тому від роботи підприємств і сплати податків залежить обороноздатність держави.

Українці фінансують грошове забезпечення військових та військові закупівлі, оскільки міжнародні партнери надають не все озброєння.

Що у підсумку

Темпи падіння реальної валової доданої вартості (ВДВ) у транспорті й торгівлі в жовтні суттєво не змінилися. Це стало наслідком порівняно стійких обсягів міжнародної торгівлі та відновлення постачання зерна через морські порти.

Позитивним результатом для України було б поширення зернової угоди на Миколаївський порт. Також для відновлення економіки потрібно розширити перелік товарів, що можуть іти через морські порти, але це поки що виглядає малоймовірним.

Загалом економічні перспективи 2023 року будуть залежати від тривалості та інтенсивності воєнних дій і військової та фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів. А українцям своє робити: ефективно працювати та допомагати ЗСУ.

Автор:

Провідний експерт Бетлій Олександра

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій