Держборг може досягти 100% ВВП: як Україна розраховуватиметься з кредиторами

У нашому уряді наголошують на збільшення податкових надходжень до скарбниці: якщо у квітні їх зібрали на 45 млрд грн, то вже в серпні — на 65 млрд грн. Але для країни, що воює, — це вкрай мало. Тому експерти чекають на планомірне зростання зовнішнього держборгу України.

Боргове навантаження зростає

Касовий розрив скарбниці продовжує зростати. Його розмір оцінив на своїй сторінці у фейсбук ексголова ДПС Сергій Верланов. Щомісячні витрати скарбниці становлять 235−255 млрд грн, а тепер стануть ще більшими. 19 жовтня ВР внесла чергові «воєнні зміни» до бюджету, збільшивши видаткову частину ще на 386 865,5 млн грн (близько 130 млрд грн на місяць до кінця року). Відповідно, найближчі два місяці щомісячні витрати перевищать 350 млрд.

А ось підтверджені прибутки в рази менші. Митниця та податкова збирають не більше 90 млрд грн на місяць. Виходячи з динаміки залучення коштів через ОВДП, до кінця року цей інструмент допоможе зібрати для бюджету близько 10 млрд грн на місяць (30 млрд грн до кінця року). Однак тепер, коли Мінфін зважився підняти дохідність своїх паперів, ця сума може бути набагато вищою.

Читайте також: Мінфін вперше з початку війни розмістив ОВДП за рекордною ставкою та залучив до бюджету 17,2 мільярда

Ще 30 млрд грн через викуп паперів Мінфіну підкидає до бюджету НБУ, а, простіше кажучи — «друкує гроші». А це, щонайменше, ще 90 млрд грн до кінця року.

У жовтні Україна отримала від МВФ $1,3 млрд і 0,55 млрд євро — від Європейського інвестиційного банку. До кінця року США обіцяють надати ще $4,5 млрд, а ЄС — 5 млрд євро. Відповідно, загалом гарантована міжнародна допомога (кредити + гранти) може сягнути $11,35 млрд.

«Наразі доходи українського бюджету можна оцінити на рівні близько 740 млрд грн до кінця року. Як бачимо, уряду необхідно залучити ще близько 300 млрд грн», — резюмував Верланов.

Читайте також: Якщо Україна отримає $38 млрд допомоги у 2023 році, друкувати гроші не доведеться

Станом на 1 вересня 2022 року загальний розмір державного та гарантованого Україною боргу, за інформацією Мінфіну, становив $98,03 млрд (3,6 трлн грн):

• зовнішній — $61,6 млрд (2,3 трлн грн);
• внутрішній — $36,43 млрд (1,3 трлн грн).

В офіційних даних також наводяться основні джерела боргових та грантових коштів під час повномасштабної війни. Найбільші зовнішні позики надійшли від Канади ($1,5 млрд), МВФ ($1,4 млрд), Світового банку ($929 млн), Європейського інвестбанку ($720 млн) та Японії ($581 млн).

«$98,03 млрд — це у відносному вираженні до обсягу прогнозного на цей рік ВВП 76%. Наступного року розмір держборгу може збільшитися до рівня 100% ВВП», — спрогнозував «Мінфіну» директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

Схожі прогнози роблять й у Dragon Capital.

«Наприкінці минулого року показник боргу/ВВП знизився до 50%, зараз він зріс до 78%, а до кінця року, за нашим прогнозом, збільшиться до 85%. У сприятливому сценарії наступного року борг/ВВП може стабілізуватися на рівні 85%, у несприятливому — перевищити 100%», — каже Олена Бєлан, голова аналітичного департаменту Dragon Capital.

Причина невтішних перспектив є зрозумілою — величезні втрати України через війну. До неї наша країна йшла шляхом скорочення боргового навантаження: у 2021 році воно скоротилося з 61% до 49% ВВП.

Водночас, економісти зазначають, що зовнішня допомога та підтримка України не обов'язково може виражатися у прямому фінансуванні.

«Наприклад, наші партнери можуть оплачувати своїм концернам виготовлення зброї та боєприпасів, а також проводити навчання військовослужбовців та оплачувати послуги іноземних ПВК. Але, гадаю, що така допомога навряд чи позначиться в українській офіційній статистиці», — пояснив «Мінфіну» директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

Прогнозоване наразі зростання держборгу до 100% ВВП — серйозний рівень. Оптимальним, згідно з класичною економічною теорією, вважається значення до 60% ВВП. Хоча є країни з розвиненою економікою, які сильно перевищують це значення, і найяскравіший приклад тут — Японія. У неї держборг давно перевищив 200% ВВП і вийшов цього року на новий рекорд — $9,298 трлн (1,26 квадрильйона єн). Проте, експерти вважають, що країна Сонця не сильно страждає від боргового навантаження і воно не пригнічує її економіку.

«Для Японії відсоткові ставки за боргом залишаються практично нульовими, відповідно, бюджет країни здатний без проблем покривати такі відсоткові витрати. В українській реальності розмір відсоткових платежів за держборгом є дуже суттєвим для бюджету», — пояснив Дмитро Чурін.

Скільки зараз платить за борги Україна

Саме через дорогі запозичення та великі виплати кредиторам у 2022 році Мінфін провів у серпні реструктуризацію боргу за єврооблігаціями України до 2024 року. Таким чином було заощаджено близько $6 млрд.

«Здивований, що з реструктуризацією тягнули так довго. Адже, за даними Мінфіну, з початку 2022 року було виплачено відсотків за держборгом (внутрішнім та зовнішнім) на понад 103 млрд грн в еквіваленті», — звернув увагу Віктор Шулик. Щоправда, папери, що потрапили під реструктуризацію, — це всього 21% від загального державного і гарантованого державою боргу.

«Про інші суттєві угоди з боргом не повідомлялося. Відповідно, весь борг обслуговується з урахуванням такої відстрочки, тобто виплати за єврооблігаціями не здійснюються на обумовлений з інвесторами період, а решта боргів обслуговується і погашається своєчасно», — розповів «Мінфіну» старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

До відтермінування виплат за єврооблігаціями наша країна встигла віддати кредиторам понад $10 млрд — це приблизно стільки ж, скільки Кабмін зміг отримати у вигляді нових кредитів (без урахування грантів). Якби з власниками бондів домовилися раніше, то змогли б заощадити більше.

Якщо влада не домовиться про нові поблажки, то заплатить за боргами до кінця 2022 року (жовтень-грудень) еквівалент 194,5 млрд грн. Більшість коштів піде за внутрішнім боргом, що підтверджується даними Міністерства фінансів:

• за внутрішнім — 169,21 млрд грн;
• за зовнішнім — 25,30 млрд грн.

Звичайно, уряд намагатиметься перекрити виплати за внутрішнім боргом за рахунок нових розміщень внутрішніх військових облігацій. Однак, навряд чи варто очікувати на серйозні обсяги залучених коштів. Оскільки влада навідріз відмовляється підвищувати ставки за своїми гривневими держоблігаціями більш ніж до 16% річних. На таких рівнях їхні папери не користуються значним попитом.

Нацбанк днями звітував, що з 24 лютого до 17 жовтня Мінфіну довелося погасити своїх ОВДП на 164,2 млрд грн, $1,7 млрд і €168 млн, тоді як нових облігацій на відкритих аукціонах він зміг розмістити на помітно менші суми — 100,2 млрд грн, $1,07 млрд та €468,4 млн.

Чому зростає вартість обслуговування боргу

Головним джерелом коштів для виплати за старими випусками ОВДП та зовнішніми боргами залишаться придбання Нацбанком держоблігацій під плаваючу облікову ставку (floaters) — у середньому на 30 млрд грн/місяць та нові зовнішні запозичення, які вище спрогнозував Сергій Марченко.

Читайте також: Як купити ОВДП у «Дії»: «Мінфін» особисто перевірив, як працює новий сервіс

Без нових боргів не прожити. Їх вважають вимушеним заходом за умов стабільно високого дефіциту держбюджету, який Україна не здатна самостійно перекривати у воєнний час.

Головний мінус нових запозичень — їхня вартість. Наприклад, середня ставка за гривневими держоблігаціями, що викуповуються Нацбанком (floaters), досягає 23,5%, а вартість зовнішніх позик у доларі та євро зростає в міру підвищення ставок Федеральної резервної системи США (до 3−3,25%) та Європейського Центробанку (до 0,75−1,5%).

Хоча за більшістю зовнішніх держкредитів відсоткові ставки були зафіксовані і змінюватися не повинні — по 66,67% держборгу та ще 13,95% боргів, прив'язаних до ставок МВФ. Однак, 10,67% заборгованості оформлялося під ставку LIBOR, яка суттєво підвищилася, що видно зі звіту Міністерства фінансів.

Доларовий LIBOR на 12 місяців із 24 лютого підвищився вчетверо — з 1,29% до 5,28% річних. А ставка EURIBOR у євро зросла з -0,32 до 2,68%.

Відсоткові ставки за новими зовнішніми кредитами для України владою не озвучуються. А до війни найдешевшими вважалися позики від уряду США (або облігації під його гарантії) та від МВФ, де ставки трималися в середньому близько 1,5−2% річних. Тому найбільші надії влада покладає на нову кредитну програму від Міжнародного валютного фонду на велику суму.

«Успіхом для країни буде, якщо вдасться отримати нову масштабну програму співпраці з МВФ, розмір якої може становити до 20 млрд доларів», — вважає Дмитро Чурін.

Плюсом нових боргів аналітики вважають їх терміни, нехай навіть за високої ціни: чим сильніша влада зможе відтермінувати виплати — тим краще.

«Наприклад, облігації, які викуповував Нацбанк цього року (це десь 10% держборгу), гаситимуться через 11−30 років. Це суттєво відрізняється від того, як Мінфін раніше залучав: більшість внутрішніх облігацій гасилися за 1−2 роки. Тому сам факт зростання держборгу не буде для нас проблемою, якщо цей борг ми гаситимемо за 5−20 років», — запевнив «Мінфін» керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Середній термін погашення зовнішнього держборгу України наразі складає близько 8 років.

Нові реструктуризації та безповоротні кошти

Експерти не виключають нових реструктуризацій зовнішнього боргу та продовження його на триваліший час, але вже після закінчення війни. Що, за прогнозом Головного управління розвідки Міноборони України, може статися до літа 2023 року.

«Дуже можливо, що після перемоги у війні Україна може саме й розглядати питання реструктуризації боргів, особливо зовнішнього комерційного боргу, вже з урахуванням актуального стану економіки та перспектив її відновлення», — вважає Дмитро Чурін.

Економісти вважають, що після нашої перемоги та початку відновлення України, владі буде простіше порозумітися з кредиторами та отримати відстрочку. Особливо після початку міжнародних судів та стягнень збитків із країни-агресора.

Не виключається також, що наш Мінфін після завершення війни запитає у МВФ безповоротну допомогу, на кшталт тих $2,7 млрд, які Україна отримала від фонду для боротьби з наслідками пандемії COVID-19 у вересні 2021 року. А також підключитись до проєктів глобальних фондів, які займаються відновленням.

«Може запитати, але це складніше, ніж було за COVID-19, коли ситуація була „одна для всіх“. Думаю, на етапі відновлення будуть актуальними інші інструменти — спеціалізовані „рекавері фонди“ під адмініструванням ПРООН (Програма розвитку ООН) або спеціалізованих міжнародних банків. Поки що тут є пробуксування, тому що не можна ані шкоду прорахувати точно, ані ризики, ані відповідно — наші потреби», — сказав Віктор Шулик.

На переговорний процес та підключення України до нових міжнародних проєктів може піти, щонайменше, 4−6 місяців після перемоги.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена