Близько 5 мільйонів внутрішньо переміщених осіб (ВПО) втратили робочі місця. Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.
Через війну в Україні близько 5 мільйонів переселенців втратили роботу
►Підписуйтесь на «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
«Переважна більшість українців, які виїхали за межі України — це жінки, діти та особи старші 60 років. За оцінками ILO, 2,75 мільйона осіб, які виїхали, перебувають у працездатному віці. З них 43,5% (або 1,2 мільйона) працювали до початку бойових дій і залишили або втратили роботу згодом. Дві третини таких українців мають вищу освіту, а майже половина (49%) — були зайняті у висококваліфікованих професіях», — зазначила заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна.
Вона зауважила, що за міжнародними експертними оцінками понад 6,4 мільйона українців виїхало за кордон через війну. Близько 7,7 мільйона людей стали внутрішньо переміщеними особами.
«5 мільйонів ВПО втратили робочі місця, близько 3 мільйонів осіб, які належать до робочої сили, через війну досі залишаються за кордоном», — зазначають у міністерстві.
Читайте: Ринок праці: 98% українців стикаються з проблемами при працевлаштуванні під час війни
Нагадаємо
За даними системи моніторингу кількості наявного населення, що опирається на дані мобільних операторів (Дашборд переміщення населення), щоденно кількість осіб, яка знаходились за межами України упродовж квітня-вересня 2022 року становила близько 3 млн осіб.
Станом на 25 вересня 2022 вона досягла 3,2 млн осіб. При цьому розподіл за соціальним статусом був таким: 42% становили працюючі особи, 17% — не працюючі, 8% — студенти, 23% — пенсіонери, 10% — не вдалось визначити.
Читайте також: Ринок праці: внутрішньо переміщені особи становлять восьму частину безробітних у Києві
За віковими групами вище зазначена кількість осіб, які знаходились за кордоном, розподілилась наступним чином: 7% становили особи віком до 20 років, 11% — 20−29 років, 21% — 30−39 років, 16% — 40−49 років, 33% — більше 50 років, 12% — не вдалось визначити.
Коментарі - 5
Второй раз от войны пришлось бежать из Киевской области в Польшу — эвакуироваться, чтобы не потерять рабочее место. Если в Украине моя зарплата была более-менее достойной, то в Польше немного ниже минималки. Изначальные планы были бежать в Болгарию, но там строже ковидные ограничения — мы с мамой не привиты от ковида (я доверяю только вакцине Джонсон, а её тогда не было, а маме нельзя — риск отёка Квинке — привита только от оспы и столбняка).
Та в мене немає можливості працевлаштування в Україні (особливо під час військового стану через статтю 18-б у військовому квитку).