СЕО lifecell: Якщо станція опиняється в руках окупанта, ми перетворюємо її на груду металу

Про тарифи та послуги

З 10 серпня lifecell майже вдвічі підвищив вартість популярних тарифів. Із чим пов’язане таке їх значне зростання?

Чи бачили ви на ринку хоч якусь річ, яка не подорожчала? Не тільки Україна, а й увесь світ страждає від інфляції та підвищення цін, які спричинило російське вторгнення.

У нашій індустрії немає жодної речі, на яку не впливає обмінний курс та ціни на енергоносії, які дуже підвищилися. Тому є дуже важливий фактор, чому ми підвищуємо ціни, — ми хочемо продовжувати працювати та надавати послуги найвищої якості.

На скільки в середньому підвищились тарифи?

Найдешевші тарифні пакети подорожчали на 10−15 грн, а найдорожчі — максимум на 50. Зараз наша основна лінійка тарифів варіюється у ціні орієнтовно від 50 до 200 грн. Але я думаю, що зараз ви не зможете піти в кав’ярню і випити каву вартістю менше, ніж за 50 грн. Такою є наша реальність.

Раніше клієнти часто обирали lifecell саме за демократичні тарифи. Наскільки важче буде конкурувати з іншими гравцями ринку тепер?

По-перше, зараз ми можемо конкурувати з іншими гравцями на ринку не лише завдяки ціні, а й завдяки нашій мережі та якості послуг. Тому ціна вже не є нашою єдиною конкурентною перевагою.

По-друге, це підвищення тарифів відбулося також і у наших основних конкурентів. Тому наші тарифи все одно залишаються найдоступнішими.

Як змінилося наповнення тарифних пакетів для українців за час війни?

Ми не зменшували наповнення тарифних планів. Натомість, надавали абонентам в Україні багато послуг без додаткової плати, щоб вони могли залишатися на зв’язку.

Багато клієнтів отримують повний пакет послуг, а користуються, наприклад, лише мобільним інтернетом або лише дзвінками. Чи розглядаєте варіант запуску своєрідного конструктору, де можна самостійно зміксувати потрібні послуги?

Якщо абонент не користується, наприклад, мобільним інтернетом чи голосовими дзвінками, він може обрати наповнення пакету послуг та, відповідно, його вартість, скориставшись тарифом «Хендмейд». Це унікальна пропозиція на українському ринку, адже абонент може сам сконструювати тариф під свої потреби.

Якщо йому необхідний лише мобільний інтернет, то у нас є, наприклад, тариф «Гаджет» із різними обсягами гігабайтів.

Читайте також: Олександр Комаров: Мобільні оператори використовуватимуть непряму ідентифікацію абонентів

Про абонентську базу

Як війна змінила ваших клієнтів?

Відтоді, як перша російська ракета впала на територію України, українцям було надзвичайно важливо бути на зв’язку зі своїми родичами та друзями. Звісно, це створило величезне навантаження на мережі мобільних операторів. Використання даних і обмін повідомленнями збільшилися у 200, 300 або іноді 400 разів.

Багатьом нашим абонентам довелося залишити свої домівки — особливо тим, хто мешкає на сході України. Вони перемістилися на захід України або ж виїхали за кордон. Тому кількість наших абонентів у роумінгу збільшилась у сотні разів. Не тільки у нас, але і у наших конкурентів. Мені здається, що ми побили абсолютно всі рекорди.

А рекорд за кількістю втрачених клієнтів теж побили? Адже ваші клієнти теж виїжджали за кордон, рятуючись від війни, і переходили на обслуговування до місцевих операторів.

Нещодавно ми оголошували результати 2 кварталу, згідно з якими наша 3-місячна активна база абонентів зменшилася на 500 тис.

Як намагаєтеся втримати клієнтів?

Я розглядаю питання не тільки з погляду мобільного оператора, а й з погляду держави. Комунікація з тими людьми, які тимчасово залишили Україну, є дуже важливою.

Так, ми спостерігаємо, що певна кількість абонентів переходить на sim-картку місцевого оператора. Але ми вважаємо, що sim-картка — це ніби такий емоційний зв’язок з Україною. І ми робимо все можливе, щоб цей зв’язок підтримувати. Тому з початку війни продовжували надавати послуги нашим абонентам, навіть якщо вони перебували за кордоном, — так, ніби вони все ще живуть в Україні.

Міграція клієнтів почалася ще до війни. З 1 грудня 2021 року запрацювала спрощена процедура MNP для бажаючих змінити оператора. Скільки клієнтів пішло від вас та скільки приєдналося нових за цей період?

Від моменту спрощення процедури перенесення номеру до нас прийшло майже 36 тис. абонентів, а пішло трохи менше 8 тис.

Нещодавно ми надали можливість для абонентів, які хочуть перейти до lifecell, зробити це без відвідування магазину — за допомогою eSim або нового стартового пакету. Тепер, щоб перенести свій номер до нас в мережу, не потрібно йти у брендовий магазин, бо sim-картку можна купити майже в кожному продуктовому супермаркеті чи на АЗС.

З червня цього року абоненти lifecell можуть зареєструвати номер мобільного телефону через «Дію». Cкільки клієнтів вже скористалися цією послугою?

З моменту запуску послуги реєстрації через «Дію» українці зареєстрували в lifecell понад 17,5 тис. номерів.

Які переваги це дає користувачам?

Для абонента реєстрація мобільного номеру — це убезпечення від шахрайських схем, захист даних і персональної інформації.

Реєстрація номеру за допомогою документів у «Дії» є логічним продовженням інтеграції із застосунком — понад півтора роки тому lifecell першим почав застосовувати шерінг електронних документів у «Дії». Це дозволило значно спростити механізм авторизації та реєстрації номерів абонентів у наших магазинах.

Читайте також: Гендиректор Vodafone: Якість дзвінків буде вищою — вони йтимуть каналами передачі даних

Про мережу та інтернет

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 14 вересня заявила, що ЄС готовий приєднати Україну до вільної європейської зони роумінгу. Що це означатиме для ваших клієнтів?

Це чудовий спосіб для українських абонентів залишатися на зв’язку зі своїми операторами та платити за послуги наче вдома, доки вони живуть за кордоном. Від початку війни ЄС спрямовує дуже багато зусиль на підтримку України. Ми сподіваємося, що це триватиме.

Щоправда, була також ініціатива, невигідна для українських операторів та держави, — зробити безкоштовними вхідні дзвінки з телефонів іноземних операторів. Наприклад, коли німець зі свого німецького номеру телефонує на номер українського абонента в Україні, то відповідно український оператор отримує за це певні кошти від німецького оператора. Це те, що ми називаємо вхідним міжнародним дзвінком.

Отже, для України це своєрідна експортна послуга, за яку ми отримуємо оплату у валюті, а держава — податки. Всі українські оператори щось втратили — чи базу активних абонентів, чи своє обладнання, тому витрати на їх послуги збільшилися. На мою думку, можливість отримувати плату за вхідні міжнародні дзвінки — це можливість для операторів хоч трохи відновитися.

lifecell став першим оператором, який запропонував ідею запуску національного роумінгу. Як зараз працює ця послуга?

Я вважаю цю ідею найвдалішою за 5 років моєї кар'єри у lifecell. Коли ми почали втрачати зв’язок із деякими базовими станціями, то вирішили передати наші частоти іншим операторам, чиї станції не були зруйновані, щоб вони могли надалі надавати послуги іншим абонентам. Після цього у нас виникла ідея виступити з ініціативою про національний роумінг. На початку було дуже важко переконати інших операторів, але ми зробили все можливе, щоб не залишити жодного українця без мобільного зв’язку.

Ми надаємо цю послугу вже півроку. Щодня 300−400 тис. абонентів використовують мережі інших операторів, щоб залишатися на зв’язку. Не тільки абоненти lifecell використовують мережу інших операторів, але й навпаки, доки оператори ремонтують пошкодження. Тобто ситуація доволі збалансована.

Яка зараз ситуація з покриттям? Скільки відсотків українських територій мають доступ до мережі?

Наша мережа працює у населених пунктах, які не були окуповані, або ж нещодавно звільнених. Як тільки ЗСУ вибиває окупантів із населеного пункту, ми відразу ремонтуємо пошкодження і відновлюємо зв’язок. Зазвичай, це пошкодження електромереж чи оптоволокна. Наприклад, коли ЗСУ звільнили територію Харківської області, ми відразу відрядили туди свою команду зі спеціальним обладнанням.

Якщо говорити у відсотках, то не працює десь від 7% до 10% нашої мережі, але ця цифра змінюється щодня. Тому що, переважно, це та мережа, яка знаходиться на тимчасово окупованих територіях.

Де зараз найгірша ситуація? Чи працюють бодай якісь ваші станції на окупованих територіях?

Коли росіяни окуповують територію, їхня перша мета — вимкнути український зв’язок. Це те, що трапилося, наприклад, у Херсоні. Ми не мали там офісу, тому залишалися в місті до кінця. Проте, зрештою, окупанти знайшли оптоволоконний кабель, перерізали його — і зв’язок зник.

Ще один важливий аспект — росіяни приводять на захоплені території своїх операторів, роздають людям sim-картки і змушують користуватися їхнім зв’язком. Тому, коли ми дізнаємося про подібні ситуації, вживаємо заходів. Якщо наше обладнання опиниться в руках окупантів, вони не зможуть його використовувати для своїх цілей.

Яких саме заходів?

Одне з рішень — робота з паролями. Лише обмежена кількість людей знає пароль до конкретної базової станції. Якщо станція опиняється в руках окупанта, ми можемо легко її заблокувати — вона стане просто грудою металу. Для її запуску доведеться замінювати всю активну частину базової станції.

Ви раніше заявляли, що всі мобільні оператори отримали 15−20 супутникових комунікаційних пристроїв Starlink. Де зараз їх використовуєте?

«Старлінки» стали дуже помічними для нас. Це чудове короткострокове рішення, особливо під час активної фази бойових дій. Тому що майже відразу, з перших днів війни, нам вдалося відновити зв’язок для цивільного населення та української армії.

Чи дозволяє це забезпечити вищу швидкість передачі даних?

Я ніколи не був «у полях» як користувач, тому не можу сказати, наскільки змінилася швидкість інтернету. Але «старлінки» зараз забезпечують базовий та життєво необхідний зв’язок.

Насправді, вони не можуть бути ідеальною заміною традиційному обладнанню, з погляду потужності та багатоканальності, але це хороше тимчасове рішення для екстрених умов.

Читайте також: Українці за кордоном зможуть не платити за роумінг: коли та на яких умовах

Про технології та плани на майбутнє

Які сегменти плануєте розвивати найближчим часом?

Будемо надавати українцям свободу вибору та адвокатувати її. Наприклад, ми відстоюємо ініціативу, щоб українці могли вільно телефонувати навіть на номери інших операторів та не боятися, що у них за це зніметься багато грошей.

Насправді, висока ставка інтерконекту — велика проблема. Від цієї ситуації з високою ставкою найбільше, напевно, виграє Київстар, тому що в нього найбільша кількість абонентів. Проте, якщо українська влада заявляє, що ми переходимо на європейські правила, то це має працювати і в телеком-індустрії. У європейських операторів ставка інтерконекту або нульова, або мінімальна.

Що хочете запропонувати новим клієнтам?

Ми будемо працювати в такому ж ритмі, як раніше. Я не та людина, яка зараз готова озвучити якісь інновації чи плани на наступний рік. Просто не хочу давати пустих обіцянок або розкривати якісь таємниці компанії, тому що переконаний, що потрібно спочатку щось зробити, а вже потім починати цим хвалитися.

Ми залишатимемось найінноваційнішим оператором на ринку. Навіть зараз, під час війни, ми впроваджуємо нові для України сервіси — VoLTE, VoWiFi.

Яким бачите lifecell через рік?

Наші пріоритети не змінюються. Ми продовжуватимемо працювати на користь українських абонентів, забезпечуватимемо їх швидким і якісним зв’язком. Тобто розширюватимемо нашу абонентську базу та покриватимемо більшу частину української території — це залишається нашим пріоритетом і на наступний рік.

Також ми розвиваємо великі дані та блокчейн-технології. І ми робитимемо все можливе, щоб рухатись вперед, навіть за таких складних умов. Сподіваємося, що на Україну чекає дуже яскраве та успішне майбутнє.

Які саме блокчейн-технології?

Наприклад, процес підписки чи наші смарт-контракти. Я дійсно вірю в технології на основі блокчейну. Вони допомагають зменшити кількість бюрократії та кількість паперів, тому є більш екологічно дружніми.

Одним із пріоритетів Мінцифри за «Планом Маршалла» є розвиток цифрових екосистем. Як це змінить роботу мобільних операторів?

Ми вже доволі розвинені в цифровому сенсі, особливо, це стало очевидним під час пандемії. Наприклад, ми першими в Україні почали використовувати дашборди — панель, на якій ми бачимо всю статистику та параметри нашої мережі абонентів. І також ми використовуємо теплові мапи, щоб відстежувати рух наших абонентів.

Дашборд та теплові мапи у поєднанні допомагають нам розуміти, що відбувається, та інформувати владу про переміщення українців. Це дуже зручно, бо не потрібно використовувати мільйони табличок Excel. Ми можемо просто натиснути кнопку і отримати всю необхідну інформацію у режимі реального часу просто з нашого офісу.

Читайте також: Інтернет та дзвінки за кордоном: що пропонують наші оператори і скільки це коштує

Про результати компанії

lifecell вперше вийшла на чистий прибуток лише у 2020 році. Як компанія зустріла кризу? З яким результатом закрили перше півріччя?

За останні 6−8 кварталів наші прибутки стабільно зростали, причому у відсотковому відношенні швидше, ніж у наших конкурентів.

У першому кварталі цього року ми також стабільно зростали і за прибутками, і за абонентською базою. Але у другому кварталі ми були шоковані через війну, як і весь світ. Нам довелося зафіксувати чистий збиток. Це фінансові збитки через списання обладнання, а не операційні. Проте в другому кварталі ми все одно зафіксували зростання доходу на 5,4%, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року.

Ми також продовжуємо інвестувати в розширення нашої мережі, хоча капітальні інвестиції (CAPEX) зменшилися на 33%, порівнюючи з другим кварталом 2021 року.

На чому зараз заробляє компанія?

Насправді, перед нами зараз стоїть дилема, тому що ми, звісно, зазнали втрат, оскільки підвищився курс обміну валют та логістика стала дуже важкою, але альтернативних способів отримати кошти у нас немає. Ми, як мобільний оператор, надаємо послуги абонентам, отримуємо оплату і використовуємо ці кошти на інвестиції, на покращення нашої мережі, закупівлю нового обладнання та зарплати.

Загалом, ми налаштовані оптимістично, але я би запропонував Міністерству фінансів трохи переглянути свою політику щодо податків та плати за користування радіочастотним ресурсом, бо для роботи мобільних операторів це важливо, і нам би це дуже допомогло.

В інтерв'ю dev.ua ви говорили, що вартість зруйнованих базових станцій компанії сягнула $10 млн. Скільки коштів плануєте інвестувати у відбудову протягом року?

Є міжнародні фінансові правила, за якими в графу «Втрати» треба записувати всі станції, до яких немає доступу. Мені здається, що $10 млн — цілком реалістична сума наших втрат. Але тут йдеться не тільки про втрати фізичні, а також про втрати абонентської бази, тому що вона значно скоротилася через війну.

Якщо ми втратили обладнання на $10 млн, то, щонайменше, стільки ж доведеться інвестувати ще раз. Але ми намагаємося не зазирати так далеко, бо не знаємо, скільки це триватиме. Ми просто рухаємося сайт за сайтом, щоб повертати наш зв’язок, де його було втрачено.

Як тільки якась територія звільняється ЗСУ, ми йдемо туди і намагаємося впоратися з усіма пошкодженнями. На щастя, у нас на складі є інше обладнання, яке ми закуповували раніше для інших проєктів. Зараз ми адаптуємося до теперішніх потреб українців і йдемо туди, де потрібна наша підтримка. Якщо пощастить, то, можливо, збитки будуть меншими.

Автор:

Журналіст Світлана Тартасюк

Пише на теми: Банки та банківські продукти, нерухомість, ринок праці, бізнес, фінанси, інвестиції