Таскомбанк очікує більш активного осіннього сезону кредитування

«Економіка починає працювати, більше людей починають отримувати доходи. Відповідно, виникає очікування від певних майбутніх придбань, трат, і люди більш активно кредитуються, більш активно проводять транзакції. Для банків це ідеальна ситуація, коли вони можуть проявити себе в повній мірі. Я думаю, всі учасники ринку вже готові до відновлення, з ліквідністю в банківській системі повний порядок» — зазначив банкір. «Багато людей повертається, і ми очікуємо більш активного осіннього сезону».

Зв словами Артура Муравицького, наразі основний попит на кредитування ще не сформовано, адже чимало клієнтів намагалися за рахунок нових кредитів виконати свої зобов’язання в інших банках. Відтак першу динаміку відновлення кредитування можна буде побачити наприкінці жовтня — на початку листопада. Разом з тим, загальна ситуація з простроченими кредитами значно краща, ніж могла бути — саме завдяки кредитним канікулам і програмам реструктуризації заборгованостей.

«Ми змогли надати клієнтам можливість відновити свої доходи, хто переїхав — зробити релокацію, знайти роботу, отримати нові джерела для доходів, відповідно, знайти можливості для плавного входження в новий графік погашення кредитів», — розповів заступник голови правління Таскомбанку. «Ми бачимо, що це також дуже необхідна річ, тому що 20% клієнтів скористувалися цими програмами».

Також банкір анонсував другу хвилю реструктуризації заборгованостей для клієнтів Таскомбанку. Він уточнив, що це будуть вже більш індивідуальні програми, направлені в тому числі на власників заставного майна, яке опинилося на окупованій території або постраждало внаслідок бойових дій.

«Навіть у випадку з нашими відділеннями в Маріуполі, в місті Харкові ми чітко розуміємо, що це майно є ушкодженим, і це буде питання в тому числі для банку, як будемо надалі поводитися з коштами, які нам потрібно повернути як компенсацію за втрачене майно» — говорить Артур Муравицький. «Ми все актуємо, ми зараз всі ці документи збираємо, фіксуємо всі втрати, які ми отримали. Те саме ми рекомендуємо робити клієнтам — якщо є така можливість, звісно».

Щодо подібних випадків, те, що зараз можуть робити на своєму рівні комерційні банки — це продовжувати реструктурувати заборгованості клієнтів, які частково чи повністю втратили майно. Але це тільки половина рішення. Необхідна участь державних структур, відповідні програми та законодавчі зміни. Адже йдеться про втрати у десятки або навіть сотні мільярдів гривень, які банківська система на себе перекласти не здатна.

«Уявімо собі, що є нормальний банк, який взяв 100 одиниць депозитів, і видав 100 одиниць заставних кредитів. Половина з них, наприклад, була в Харкові і була ушкоджена. Що буде з цим банком, якщо він всім клієнтам пробачить ці кредити? Цього банку не буде, він завтра буде в Фонді гарантування. І до тих 50, які втратили нерухомість, ще додасться 100 людей, які втратять свої депозити. Зрозуміло, вони через Фонд будуть виплачені, але тим не менш», — пояснив банкір.