Мінфін - Курси валют України

Встановити
13 липня 2022, 8:17 Читать на русском

Чому «розморозка» офіційного курсу неминуча: два варіанти для НБУ

З 9 липня НБУ дозволив бізнесу купувати на міжбанку валюту та оплачувати нею імпорт будь-якої товарної продукції. За логікою, спочатку це збільшить обсяг попиту на валюту на міжбанку і може спровокувати новий виток девальвації гривні. Що допоможе не допустити такого розвитку подій, розкаже Мінфін.

Крім вже згаданого рішення на ринку діятимуть інші правила, що впливають на курс:

По-перше, НБУ зберіг обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту послуг. Імпортувати можна тільки послуги з переліку, затвердженого урядом (постанова КМУ від 7 липня 2022 р. № 761);

По-друге, Нацбанк збільшив зі 120 до 180 днів терміни розрахунків щодо експортно-імпортних операцій. Нові вимоги будуть застосовуватися для зовнішньоекономічних операцій резидентів із постачання товарів, здійснених з 5 квітня 2022 року;

По-третє, для зниження тиску на валютному ринку з 11 липня НБУ зменшив із 10 до 2 робочих днів термін використання купленої резидентами валюти для розрахунків. Виняток — придбання ВКВ для забезпечення національної безпеки та оборони, операцій силовиків, слідчих органів та Держказначейства. Вишенька на торті — можливість змінити зазначені терміни окремим рішенням НБУ на підставі звернень Кабміну, міністерств, РНБО та СБУ.

Подібне рішення регулятора дає можливість чиновникам кулуарно вирішувати питання забезпечення валютного фінансування окремих операцій за відносно низьким курсом 29,55 гривень за долар. Хоча це створює корупційні ризики, але в умовах війни іноді просто необхідно.

Але основні проблеми вітчизняного валютного ринку залишаються невирішеними.

Чому Нацбанку треба рухатися далі

З 1 липня 2022 року відновлено мита та податки на імпорт, що має збільшити надходження до бюджету, а отже — скоротити обсяги емісії гривні для покриття бюджетних дірок. Але скорочення ЗВР (до $22,8 млрд на 1 липня) потребує більш рішучих дій.

Збереження ситуації на валютному ринку без корекції правил гри на міжбанку може призвести до подальшого падіння обсягу «чистих» резервів країни нижче небезпечної риси: за канонами економічної науки, розміру тримісячного критичного імпорту.

Тим більше, що війна вимагає все більшого обсягу фінансування, уряду доведеться витратити солідні кошти на закупівлю газу для проходження опалювального сезону, але знайти їх буде не просто через падіння ВВП, що триває. Все це й надалі чинитиме тиск на ЗВР.

Дозвіл на купівлю валюти під будь-які імпортні товари виглядає логічним продовженням заходів щодо раніше озвученої дорожньої карти запуску повноцінного міжбанку. Але це спрацює лише за умов «розморожування» офіційного курсу: нинішні 29,2549 гривень за долар уже виглядають нереально, а також, якщо будуть виконані й інші важливі умови:

  • забезпечення повноцінного експорту зерна;
  • стабільне та своєчасне надходження достатніх обсягів західних вливань для покриття касових розривів скарбниці;
  • адекватна дохідність за ОВДП та військовими облігаціями для залучення реальних інвесторів.

Але саме з цим поки що є явні проблеми.

Порти залишаються заблокованими, обсяги іноземної фінансової допомоги зростають повільніше, ніж витрати на оборону, дохідність на первинці за ОВДП та військовими облігаціями для інвесторів (крім Нацбанку) у гривні не перевищує 11,5% річних. На тлі офіційної річної інфляції 21,5% це вже виглядає, як знущання.

Саме тому на аукціоні 5 липня було залучено лише 128 млн гривень. При цьому витрати на обслуговування боргів та погашення раніше випущених облігацій з початку війни вже перевищили на 13,6 млрд. гривень суму, залучену від розміщення ОВДП.

Читайте також: Мінфін розмістив на аукціоні облігації на 9 мільярдів

Патріотизм — патріотизмом, але економічна логіка дотримуватися повинна, а з цим у чиновників Мінфіну стає все складніше. І це на тлі переліквідності банківської системи, що зберігається, у сумі 160−180 млрд гривень, розміщених банками в депозитні сертифікати під 23% річних.

Тобто проблеми збільшення надходжень валютної виручки на міжбанк та закриття бюджетних дірок не емісійним шляхом не вирішено.

З урахуванням останніх рішень Нацбанку та Кабміну щодо фактичного скасування роботи міжбанку тільки щодо фінансування критичного імпорту це створить додатковий тиск на гривню. І тут перед НБУ постане одразу, як мінімум, три основні питання:

  • Чи продовжувати інтервенції з продажу долара за «замороженим» курсом і якщо так, то в яких обсягах?
  • Як зупинити падіння обсягів ЗВР?
  • У яких обсягах продовжувати емітувати гривню для покриття дефіциту бюджету, щоби остаточно не обвалити курс нацвалюти і не спровокувати гіперінфляцію?

На думку «Мінфіну», не можна повністю відпускати курс міжбанку без інших дій з боку НБУ та зміни ситуації з експортом. В іншому випадку це призведе до непродуктивного відтоку капіталу, зростання котирувань міжбанку до рівнів близько 40 гривень, розкручування інфляції, збільшення негативного сальдо торгівлі та втечі населення з гривні у валюту.

А це, у свою чергу, знову тиснутиме як на всю банківську систему, так і на курс нацвалюти. Але й нинішній варіант розриву офіційного та ринкового курсу у 6−8 гривень — теж не вирішення питання. Більше того, збереження такого стану справ неминуче провокуватиме спекулятивні спроби пограти на такій різниці курсів через різний «схематоз».

Запрошуємо прийняти участь у Валютному форуму 2022. Поговоримо про курсові прогнози та особливості ведення ЗЕД під час війни. Для читачів нашого порталу знижка 15% за промо кодом — Minfin15

Що робити

Варіант 1. Підняти офіційний курс американської валюти до проміжного рівня 32−33 гривні зі збільшенням обмеження граничного курсу продажу долара на міжбанку до офіційного рівня «+» 3−5% (зараз 1%). Із проведенням лише адресних інтервенцій Нацбанку під закупівлю для ЗСУ та оборонки, а також для держкомпаній під стратегічні програми уряду.

Це частково активізує експортерів, скоротить попит з боку імпортерів, для яких купівля валюти за таким курсом буде економічно невигідною. Але при цьому забезпечить закриття критичного імпорту для держави, хоча й додасть до нинішніх показників інфляції ще не менше 3,5−5% за рік.

Зростання офіційного курсу до 32−33 гривень збільшить позитивну переоцінку ЗВР у балансі НБУ на 62,7−85,5 млрд гривень. Це збільшить прибуток регулятора, який можна буде спрямувати до бюджету. Щоправда, зросте і негативна переоцінка зобов'язань Нацбанку, тож «чистими» держава не виграє 62,7−85,5 млрд гривень, але скарбниця точно отримає більше грошей. Виграє бюджет і від податків і зборів, прив'язаних до офіційного курсу НБУ.

Таке рішення Нацбанку по-різному (залежно від структури балансу) позначиться і на фінансових показниках банків. Але загалом, на даному етапі це багато в чому вирішить проблему значної невідповідності реального та ринкового курсів в Україні.

Варіант 2. Відпустити курс міжбанку до відносно ринкового рівня (орієнтовно 36,50 — 37,50 гривень), зняти всі обмеження, запровадити обов'язковий продаж експортерами не менше 50% валютної виручки, а також проводити інтервенції Нацбанку за двома курсами: офіційним — тільки для потреб армії та критичним статтям імпорту, що регламентуються держпрограмами. Іншим клієнтам доведеться купувати валюту за поточним ринковим курсом і лише в межах можливостей НБУ щодо обсягів ЗВР.

За такого сценарію ми отримаємо виграш бюджету від переоцінки ЗВР за рахунок збільшення відрахувань від прибутку НБУ плюс зростання бюджетних надходжень від імпорту, прив'язаного до офіційного курсу. Це також частково розширить можливості маневру для Нацбанку щодо прийняття рішень виходу на міжбанк для закриття нестачі валюти.

Це, у свою чергу, дозволить знизити швидкість спалювання ЗВР. Адже за чинною раніше моделлю Нацбанку щотижня доводилося витрачати близько $1 млрд на покриття нестачі долара на міжбанку під фінансування критичного імпорту. І оскільки весь імпорт був критичним, НБУ особливого вибору не залишалося.

Але поряд із плюсами у цьому варіанті є й мінуси:

  • додатковий сплеск інфляції,
  • зростання показника співвідношення держборгу до ВВП у гривневому еквіваленті,
  • негативна переоцінка валютних зобов'язань у балансах частини банків,
  • зростання витрат у гривневому еквіваленті обслуговування держборгу.

При виборі будь-якого з двох варіантів потрібно вирішити питання збільшення дохідності за ОВДП та військовими облігаціями, щоб залучити більше реальних інвестицій у фінансування дефіциту бюджету не емісійним шляхом.

А також переглянути відсоткову політику: зберегти ставку з рефінансу на рівні 27% та знизити ставку за депозитними сертифікатами до рівнів, що не перевищують дохідність за ОВДП та військовими облігаціями. Це простимулює перетікання зайвої ліквідності банків з депозитних сертифікатів в облігації та скоротить потребу в емісійному покритті дірок бюджету.

Читайте також: Українські банки накопичили 200 млрд: як змусити ці гроші працювати на економіку

При цьому варто збільшити суму резервування банками коштів на коррахунку в НБУ за рахунок підвищення норми відрахувань за поточними рахунками фізосіб. На сьогоднішній день цей норматив по банківській системі становить близько 50,5 млрд гривень і, за розрахунками «Мінфіну», банки без особливої напруги змогли б забезпечити дотримання цього нормативу в межах 60−65 млрд гривень.

Таке рішення Нацбанку стерилізувало б додатково 10−15 млрд гривень на день із існуючого гривневого навісу, підстрахувало гривню на міжбанку та скоротило витрати самого Нацбанку за депозитними сертифікатами.

Подібне рішення НБУ банкірам не сподобається, але за умов війни спрацює на користь держави. Виграли б від цього і вкладники, оскільки фінансистам довелося б більше конкурувати за клієнта у частині залучення коштів населення на термінові вклади, де норматив резервування для банку був би нижчим.

Дефіцит гривні та скорочення емісійних вливань зупинять зростання котирувань на валютному ринку та змусять банки активно поборотися за клієнтів. А це зараз не завжди спостерігається у найбільших банках з іноземним капіталом, судячи з їх чинних ставок залучення коштів у населення. Також подібного немає і в частині підвищення ставок для населення у двох з найбільших держбанків, що є нонсенсом з урахуванням показників інфляції в країні.

Реальна конкуренція між банками за кошти населення призведе до зростання ставок за депозитами та дозволить громадянам хоча б частково перекрити втрати своїх заощаджень від інфляції. При цьому у людей з'явиться реальна альтернатива купівлі валюти для збереження своїх кровно зароблених коштів.

Будь-який із перелічених варіантів потрібно впроваджувати в життя негайно після запуску повноцінного експорту українського зерна як залізничними каналами і по Дунаю, так і при розблокуванні портів України. Але треба бути реалістами і розуміти, що на це піде досить багато часу, а валютні резерви просідають занадто швидко.

Тому, яке з цих двох рішень не вибрав би зараз Нацбанк або навіть зробивши з них мікс, проблема розриву офіційного та реального ринкового курсів у поєднанні з необхідністю покриття дефіциту бюджету здатна негативно вплинути на стан банківської та фінансової системи України.

За активного просідання ЗВР на тлі збереження негативного сальдо торгівлі та посилення інфляції у НБУ та Мінфіну залишається все менше часу для виконання завдань щодо підтримки економіки в умовах війни. І половинчастими рішеннями тут ситуацію не виправиш.

Автор:
Олексій Козирєв
Аналітик Олексій Козирєв
Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи

Коментарі - 34

+
+91
dvded .
dvded .
13 липня 2022, 8:47
#
Главная проблема «Межбанка», что на нем сейчас один игрок — НБУ.
Хочет — пусть продает по 29.5.
+
+148
bublik
bublik
13 липня 2022, 10:04
#
Аналіз має ніякого значення в країні де влада свої косяки завжди перекладає на плечі громадян. В «бананових» країнах народ обдирають через інфляцію і девальвацію, в розвинутих ще є фондовий ринок і т.п. Хто б які аналізи зараз не робив, що б не пропонував, в Україні все відбудеться як завжди — значна девальвація. І курс 37-38 це точно не. По історії девалу меньшого ніж в 2 рази в нас ніколи не було навіть в мирний час. Тобто 50-55 за бакс побачимо з імовірністю 100%.
+
+19
Agnius
Agnius
13 липня 2022, 17:02
#
А что не так с фондовым рынком?
+
0
Ave Bael
Ave Bael
13 липня 2022, 10:22
#
Сальдо минус 4 ярда в месяц, а вы пишите про курс 40? Не смешите. В 2013 было минус 1 ярд и курс рухнул в три раза.
+
+84
messenger
messenger
13 липня 2022, 10:48
#
Не в 2013 а в 2014. Тогда были уникальные кадры у власти — Петя, Сеня и Лерка по кличке «200 баксов», а кадры как известно, решают все :-)))
+
+129
ielektronick —
ielektronick —
13 липня 2022, 11:17
#
Хм, а поточні кадри чим краще?
+
0
Vladimir Viktorovich
Vladimir Viktorovich
13 липня 2022, 12:44
#
Зара кадри ще унікальніші) 3 роки зливу
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
13 липня 2022, 11:16
#
Зря Нацбанк увеличил со 120 до 180 дней сроки расчетов
по экспортно-импортным операциям.
Мог бы установить плавающий срок — до окончания военного положения
и плюс минимум три месяца.
Как вариант, надо было отменить обязательную продажу валюты вообще.
Нет смысла заводить валюту в воюющую страну, особенно если
нет никакого желания видеть её в победителях.
+
0
JohnyJoggy
JohnyJoggy
13 липня 2022, 11:45
#
Ще є питання — скільки нацбанк та мінфін зможуть протриматися на поточній схемі монетарної політики? Місяц, два, пів року, до перемоги?
+
+45
ielektronick —
ielektronick —
13 липня 2022, 12:08
#
Ви тільки для цього реєструвались? Щоб задати це питання? :)
+
+3
xo4y xo4y
xo4y xo4y
13 липня 2022, 12:09
#
Протримаються стільки скільки буде фінансування від міжнародних донорів. Але наскільки я бачу більшість тільки обіцяє, а ті хто виконують обіцянки то з затримкою.
+
+15
youknow
youknow
13 липня 2022, 12:22
#
Стаття розкриває суть та структуру поточної ситуації. Звичайно краще для всієї держави в умовах війни — 1 варіант. Подивимось що виберуть.
+
+53
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
13 липня 2022, 13:33
#
Чим менше обмежень, тим менше схематозів і корупції. НБУ може відпустити курс, але продавати валюту під армію і газ… все, інші нехай самі баланс шукають. Ну буде імпортна пралка дорогша втричі, і що? Переживемо. Головне, щоб критичний імпорт не тиснув на інфляцію, всяке пальне чи ще що там ми імпортуємо. І викашляти, який курс Фокстрот забив у свої товари. Без того зараз обійдемося. А в кого є лишні бабки, то нехай купує.
+
0
Conclusion
Conclusion
16 липня 2022, 6:04
#
А вы не забыли, что у нас сейчас даже соль с томатной пастой — импортные?
+
+53
jeyme
jeyme
13 липня 2022, 13:53
#
Треш звісно, ту зе кор*
очами виробництва на світ у пузирі* фіксованого курсу — внутрішній ринок в дауні на 60% від лютого, експорт не можливий в адекватних рамках при вимиванні оборотки в валютний депозит до світлих часів ринкового ціноутворення валюти… А якщо подивитися, то ми тут і робочі місця забезпечуємо, тим хто ще не в армії… Коротше з обох сторін даун повний, коли поставники мати рахують по 40, а за експортовану продукцію отримуєш по 29.3, я хз яка тут маржа на продукті має бути… коротше «батько, кидай торгувать, бо вже нічим здачі давать» ©
+
+67
Anatoll France
Anatoll France
13 липня 2022, 14:23
#
Курс треба було выдпустити ще вчора! Ця хира схема що заводити доллар тільки і тільки через НБУ по 29, а всіх інших долар по 36 — це явне порушення закону і грабеж експортерів і імпортерів! Це злочинна маніпуляція, це використання монополіі влади у власних інтересах!

Імпортери та експортери врачають 20% на операціях і нема відповіді - де вони осідають?! І так вони грабують людей вже 6й місяць. І продовжують робити вигляд що вони намагаються стримувати курс та шукати вирішення проблеми, але по факту — воти зароблять на різниці між імпотром та єкспортом.

А що саме жахливе — вони таким чином заробляють на міжнародній допомозі. Наприклад европа виділяє 1млрд. допомоги, НБУ конвертує це в Гривню — 29млрд віддає до бюджету, куди дівається ще 7млрд. знає лише Людина. заслуга якой у минулому — рограбовування банка, і який не є главою НБУ, а лише виконуючим обов’язків.
+
+57
Qwerty1999
Qwerty1999
13 липня 2022, 16:14
#
«Курс треба було выдпустити ще вчора!»

То вы такой грозный, потому что в заначке
лежат доллары США и евро…
сидели бы на пенсии в 2 тыс грн — пели бы другие песни…

«А що саме жахливе — вони таким чином заробляють на міжнародній допомозі.»

Не стоит нести свою пургу в массы…
Вы думаете только о своём личном кармане
и постоянно забываете о том, что идёт война
и большую часть материально-технического
обеспечения украинской армии приходиться
закупать за границей за валюту.
Не все страны и не всё передают Украине бесплатно,
очень многие позиции покупаются за валюту,
которую КМУ получает в качестве помощи
или льготных кредитов и большую часть сразу же
отправляет на закупки для ВСУ, а не продаёт НБУ…
+
0
Anatoll France
Anatoll France
13 липня 2022, 19:12
#
Гарна спроба, Кирило Шевченко, але ні!
1) Це мрія всіх авторітарних правителів всіх посадити на прожитковий мінімум і щоб люди були залежні від подачок влади і робили все що заманеться владі.
2)Тут у вас взагалі логіка відсутня. тут взагалі неважливо по якому курса зайшла валюта — бо вона відразу пішла. Немає ніякой суперечності з моіми ствердженнями.
3)Судячи з ширини стобців ви цей скопіпастили з якойсь заготовки, з методички наприклад.

Висновок — влада ворює наші гроші мільярдами, а навіть на розумних ботів\троллів виділити грошей жлобиться!

То хто тут дума за особистий комірець?! А?
+
+30
irakez
irakez
14 липня 2022, 2:26
#
Віддавати 20% доходу під критичний імпорт та на армію (+20% прямих донатів волонтерам) — це ще можна зрозуміти. Але після дозволу купляти валюту на міжбанку на будь-який імпорт, то обдирати експортерів на пралки та айфони — вибачте, це вже занадто.
+
0
Conclusion
Conclusion
16 липня 2022, 6:06
#
Скандалы интриги и расследования, пожалуйста, по другому адресу.
+
0
ESP3
ESP3
13 липня 2022, 19:01
#
Предупредят хоть заранее когда отпустят курс НБУ (чтобы можно было планировать свою деятельность)?
+
+34
Qwerty1999
Qwerty1999
13 липня 2022, 22:03
#
Возможно и предупредят,
но не всех и не сразу…
+
0
Ave Bael
Ave Bael
14 липня 2022, 1:35
#
Когда сожнут резервы, курс улетит за 300
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
14 липня 2022, 9:55
#
Либо введут 100% обязательную продажу валюты
экспортёрами и сроки продажи со 180 дней
ограничат одной декадой…

Есть много способов привести валютный курс
в норму, только не все из них безболезненные…
+
+5
Ave Bael
Ave Bael
16 липня 2022, 3:19
#
Экспорт уже и так обходит юрисдикцию Украины 10й дорогой.
+
+14
Qwerty1999
Qwerty1999
16 липня 2022, 15:11
#
Ну да, зерно «экспортеры»
вывозят через Крым,
а программисты выехали
из страны и устроились
на работу к своим
иностранным заказчикам…
+
+27
44200982
44200982
17 липня 2022, 19:43
#
Програмісти, хто не виїхав, заводять гроші в країну тільки на прожиття. У галер є навіть опція: притримати половину зп до кращих часів.
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
17 липня 2022, 20:18
#

Даже те, кто выехал, в большинстве продолжают работать
на своего работодателя украинское юрлицо, а значит
и получать за выполненную работу в гривне…

Не так уже и много ФОПов, которые работают
напрямую на западного работодателя и получают
доходы в валюте …
+
0
vbhjckfd
vbhjckfd
18 липня 2022, 9:50
#
Але в ІТ-контор є опція «виплатити стільки ЗП скільки попросить ФОП, а решту притримати за кордоном до кращих часів»
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
18 липня 2022, 10:26
#
Для ІТ-контор у держави зараз включена
опція — «відстрочка від призову до лав ЗСУ».

Якщо ІТ-контори притримують валюту за кордоном
до кращих часів, то може потрібно відмінити опцію
«відстрочка від призову» також до кращих часів,
та хай ті іт-специ будуть, як і всі інші громадяни
приймати участь у захисті України, якщо їх жаба
давить допомагати матеріально, заводячи валюту
та продаючи її по курсу НБУ…
+
0
44200982
44200982
20 липня 2022, 17:19
#
Так воно зараз так і є. Хочеш відстрочку для своїх Фопів — домовляєшся напряму з місцевими військовими. Так би мовити допомагаєш ЗСУ напряму. Називається Харківський ІТ кластер. Або Львівський ІТ кластер. На вибір
+
0
Conclusion
Conclusion
16 липня 2022, 6:08
#
Даже ведущие финансисты не могут спрогнозировать курсы мировых валют и цены акций. На чём строится ваш прогноз?
+
+15
denismobil
denismobil
19 липня 2022, 7:56
#
1) Война в стране, это надолго. Хватит временных решений, не может быть для своих курс 29, а для всех 36. Так не бывает

2) Курс должен быть один для всех. Для ЗСУ, для критического импорта и т. д. Искусственное занижение курса, это просто непрозрачный способ финансирование закупок. Поэтому истории про курс в 32−33, это опять не решение, а заплатка

3) Рыночный курс — это как температура, не бывает хорошей или плохой, просто показывает состояние экономики, у нас экономика плохая, но постепенно идет на поправку.

4) Бюджет у нас дотационный, но необходимо начинать жить по средствам, а не в долг и на субсидии. Надо резать затраты, надо увеличивать доходы. Это сложно, но можно, все руководители всех компаний Украины сейчас решают эту задачу.
+
0
Qwerty1999
Qwerty1999
19 липня 2022, 8:06
#
Рыночная экономика, рыночное ценообразование и курс валют
во время войны — это нонсенс.

Жить по средствам — значит
выплачивать только треть
назначенной пенсии,
ведь поступления от бизнеса ЕСВ
в ПФУ сейчас минимальны.
Также надо перестать выплачивать
помощь ВПЛ и прекратить бесплатную раздачу продуктов питания — пусть
каждый живёт по своим средствам.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися