Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку з 10% річних до 25%. Про це під час монетарного брифінгу заявив голова НБУ Кирило Шевченко.
Нацбанк підвищив облікову ставку з 10% до 25% (оновлено)
► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
«Правління Нацбанку ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 25% річних. Метою цього рішучого кроку є захист гривневих доходів та заощаджень громадян, збільшення привабливості гривневих активів, зниження тиску на валютному ринку і в результаті посилення спроможності НБУ забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси під час війни», — заявив Шевченко.
Чому НБУ суттєво підвищив ставку
За словами голови НБУ, регулятор, розглянувши кілька сценаріїв, вирішив підвищити облікову ставку одразу на 15 в. п. до 25%.
«За нашими оцінками, незначне підвищення ключової ставки не мало б бажаного впливу на фінансово-економічну систему», — зазначив Шевченко.
По-перше, через обмежену дієвість механізму монетарної трансмісії під час війни.
По-друге, це б сформувало вичікувальну позицію вкладників щодо подальших підвищень облікової ставки, що стримувало б інтерес до гривневих активів.
По-третє, для пожвавлення інтересу до гривневих активів їх дохідності мають перевищувати очікувані показники інфляції.
Підвищення облікової ставки пожвавить інтерес до гривневих активів, знизить тиск на міжнародні резерви та матиме стримуючий вплив на інфляцію.
Що кажуть експерти
За словами фінансового експерта «Мінфіну» Олексія Козирєва, підвищення облікової ставки Нацбанком відразу з 10% річних до 25% річних змусить Мінфін України оперативно скоригувати свою політику щодо встановлення прибутковості на аукціонах з розміщення військових ОВДП.
«Нагадаю, що зараз максимальна прибутковість по гривневих паперах на них становить лише 11,5% річних за офіційного рівня інфляції близько 17%. І це знижує інтерес інвесторів до купівлі облігацій», — зазначив експерт.
Крім того, як зазначив Козирєв, НБУ також сподівається скоротити тиск на гривню на валютному ринку, зробивши гривневі інструменти цікавішими для населення порівняно з банальною покупкою валюти «під матрац».
«Правда тут стане питання про те, як швидко банки на це реагуватимуть підвищенням ставок за депозитами. Процес зростання ставок за депозитами буде досить розтягнутий у часі, але він почнеться. У дрібних банках — швидше, протягом 20 днів — одного місяці, у великих — у більш стриманому форматі, протягом 1−2 місяців залежно від бази фондування вже кожного із банків», — коментує експерт.
Крім того, Козирєв зазначив, що різко підвищивши до 25% річних облікову ставку — Нацбанк скоротить кількість охочих серед банків щодо взяття нового рефінансу, який буде практично в межах 27% річних.
«Це також знизить тиск на валюту за рахунок скорочення припливу гривні до банківської системи через канал рефінансування банків. Паралельно з цим самі банки зможуть розміщувати регулятору гривню в депозитні сертифікати під 23% річних, що цікаво для них з точки зору генерування „живої“ прибутковості з мінімальними ризиками. І це зробить їх більш зацікавленими у таких вкладеннях», — підсумував він.
Очікування НБУ
Національний банк очікує, що підвищення облікової ставки до 25% буде достатнім для послаблення тиску на валютному ринку та стабілізації інфляційних очікувань, що в перспективі створить передумови для переходу до циклу зниження облікової ставки.
Нагадаємо
20 січня правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку з 9% до 10% річних.
Що означає зміна ставки
Зміна облікової ставки є важливим сигналом для визначення банками процентних ставок за вкладами і позиками. Чим вище ключова ставка, тим дорожче кредити і депозити в нацвалюті.
Максимальна облікова ставка в Україні становила 300% (жовтень-грудень 1994), а мінімальна 6% (червень 2020 — березень 2021).
Коментарі - 100
нерухомість? попробуйте на заході країни купити нерухомість за цінами що були до війни навіть в доларовому еквіваленті, побачимо чи найдете такі пропозиції.
25% означает ступор для экономики. СБУ следует обратить внимание на действия членов правления в НБУ.
Депозиты банкам будут не нужны. Потому что заемщики не потянут дорогие кредиты.
А то по-сути, обычный народ без возможности выезда за границу, сейчас кроме как менять баксы с конским спредом, больше не имеет никакой альтернативы, куда нести деньги. Разве что еще просто скупать товары, пока инфляция не сожрала эту гривну.
Наразі, враховуючи те, що Захід нас «кидати» не збирається, то я б розглянув варіант. Зрозуміло що не на всі гроші, але диверсифікуючи з валютами.
Якщо я зараз поміняю долар по 36 грн. То щоб була номінальна дохідність в 25%, курс має стати 45 грн. І це має статися щось печальне. Навіть коли на нас напали, перший час курс вище 40 не стрибав.
А вертолетные деньги сейчас во время войны никто тратить не будет. Сколько раздашь, столько понесут в обменники, потому что это у нас в крови))
Но судя по всему НБУ интереснее смотреть на циферки по инфляции и курсу валют, а не по влиянию их решений на реальный сектор и причины ценообразования. Соответственно некомпетентность, либо это целенаправленное уничтожение реального сектора, ведь если предприятия начнут закрываться, перестанут покупать товары, а люди перестанут получать и тратить зарплаты, то спрос на товары снизится, что снизит инфляцию. С точки зрения НБУ этот сценарий приемлимый, если они это понимают, то это вредительство, если не понимают, то некомпетентность, всё ж просто.
🤔🤔🤔
то что сделают учетную ставку 25%
— депозиты и облегации будут расти
+ для владельцев грн.: будет выгодней нести под %
+ от банков будет больше налога если сумма депо увеличится и если будет что нести
но непонятна будет ценность дохода абсолютных денег для этих собственников грн. и абсолютная величина налога
+ частично давление на бакс уменьшится, я не говорю о курсе, а о спросе относительно той ситуации если ставку не увеличат
— НБУ будет одалживать деньги дороже чем берет сейчас (военные облигации по чем будут?) и за это будем платить кто, мы люди
— бизнес для того чтоб открываться, расширятся, или купить то же что он покупал в кредит подумает 10 раз бьет ли его доходность ту % ставку по которой ему предлагают одолжить, или просто заложит это в цену (платит конечный потребитель), или проще ту часть существующих денег бросить условно говоря на какой то депо.
— если бизнес:
— не открывается/ не расширяется нет работы у людей, нет налогов, нет ЕСВ…
— расширяется — закладывает % по кредиту в товар и мы платим больше, цены растут, спрос на товар падает, если это товар не первой необходимости однозначно нет
— платит больше кредитам цена в товаре
Пусть господин ЗЕ не снимает каждый вечер трагический спич, а пытаеться привлечь сюда хоть как-то бизнес.
Я понимаю что он артист и ему нужны «лайки» но война не все спишет , респект что яйца стальные показал, но где же ваша команда … ? и трезвомыслящие люди …
1. курс долара та попит на грн.
2. економіці та дешеві гроші (підприємства які відкриваються, більше товарів та послуг, робочі місця, з/п, експорт товарів)
мені здається 2-ге, а саме экономіка краще, адже у нас війна, перемога в ній найголовніше, але на другому місці экономіка, будуть виготовлятися товари, будуть робочі місція буде з/п, зможемо виготовляти конкурентні товари буде і приток валюти…
Багато зто зазнав збитків і якщо кажучи про юридичних осіб, то як відійти від цих збитків?
Ще раз наголошую я не експерт!!! В когось окупант спиздив чи просто розбомбив: майно чи оборотний капітал: тепер для відновлення того рівня його треба капіталовливань, або працювати не на повну потужність, бо ще гірше закритися,
результат: зменшене або відсутнє виробництво, менше податків з прибутку, менше робочих місць, менше ЄСВ, менше військовий збір, менше ПДВ,деякі товари можливо взвгалі прийдеться купувати за кордоном.