Війна Росії проти України: скільки за неї заплатить світ

Реакція фондового ринку

Міжнародні ринки нервово відреагували на агресивні події РФ. У вівторок, після визнання Путіним сепаратистських ЛНР та ДНР і введення військ на Донбас, європейські акції досягли семимісячного мінімуму. Торги на лондонській біржі стартували зі зниження еталонного індексу провідних британських компаній FTSE 100 (на 1,5%). S&P 500 втратив 1%

Азіатські ринки теж падали: токійський Nikkei 225 на 1,7%, а Hang Seng у Гонконзі — на 2,8%, що стало найбільшим щоденним зниженням за останні п'ять місяців.

Стратеги не виключають, що широкий індекс американських акцій ризикує досягти нового мінімуму липня 2021 року і навіть піти ще нижче у разі подальшої ескалації конфлікту та початку повномасштабної війни. Щоправда, більшість аналітиків продовжують применшувати вплив геополітики на фондовий ринок. І все ще сподіваються, що на те, що відбувається в Україні, ринок реагуватиме так само, як раніше на інші локальні військові конфлікти.

Як пише Marketwatch із посиланням на Ларрі Адама, головного інвестиційного директора Private Client, як показує досвід останніх трьох десятиліть, після короткострокової волатильності на фоні геополітичних подій (від воєн до терористичних атак) акції досить швидко відігравали падіння — у 81% випадків у наступні 6 місяців у середньому додавали в ціні 4,6%.

Захисні активи

Періоди нестабільності змушують інвесторів втікати у безпечні активи. Наприклад, серед валют до них відносять японську єну та швейцарський франк.

Курс євро/швейцарський франк вважається найпоказовішим мірилом рівня геополітичного ризику в єврозоні. У понеділок він досяг найвищого рівня із травня 2015 року, а у вівторок швейцарський франк показав місячний максимум. На валютних торгах в Азії на поганих новинах із України японська єна зросла майже до тритижневого максимуму.

Велика ризикова подія, до якої належить прямий військовий конфлікт між Росією та Україною, змусить інвесторів повернутися до облігацій, які зазвичай розглядаються як найбезпечніші активи. І цього разу все може бути так само, навіть якщо російське вторгнення в Україну ризикує ще більше підвищити ціни на нафту, а отже прискорити інфляцію, — пише Reuters.

Віднедавна активом-притулком вважається біткоїн. Але оскільки він отримав такий статус відносно нещодавно (порівнюючи з традиційними валютами, акціями та облігаціями), поведінка криптовалюти у нестабільні економічні часи була неоднозначною. Останнім часом цифрова валюта торгується аналогічно до фондового ринку, повідомляє nxtmine. За останні сім днів біткоїн втратив майже 14% і зараз торгується на рівні $38 тис.

Традиційним притулком у неспокійні часи залишається золото. У грудні обсяг фізичного металу в найбільшому «золотому» біржовому фонді GLD ETF опустився до 20-місячного мінімуму, але з того часу зріс майже на 50 тонн. Це штовхнуло вгору спотову ціну золота, яка досягла максимально високих рівнів із червня 2021 р. — близько $1900 за унцію. І це ще не межа.

Аналітики Goldman Sachs називали золото «засобом геополітичного хеджування останньої інстанції» та підвищили прогнозовану ціну на цей метал до $2150 за тройську унцію, — пише «Мінфін» із посиланням на ZeroHedge.

Хоча ескалація конфлікту з Росією торкнеться цілої низки активів, аналітики банку особливо рекомендують нафту та золото, як найкращі засоби хеджування проти геополітичного ризику.

Базовий сценарій Goldman Sachs — ціна на нафту на рівні $105 за барель та ребалансування ринку у 2023 році. Проте банк передбачає можливість зростання ціни і до $125 за барель — у цьому випадку ребалансування можливе лише за рахунок скорочення попиту.

JPMorgan заявив, що напруженість може призвести до «істотного сплеску» цін на нафту, і зазначив, що зростання до $150 за барель знизить зростання світового ВВП до 0,9% у річному вимірі у першій половині року, а інфляцію більш ніж подвоїть до 7, 2%.

Війна та санкції: нові реалії світової економіки

Провідні країни відреагували на дії Москви ультрам'якими санкціями, оскільки не вважають введення російських військ на тимчасово окуповані території початком прямого військового протистояння.

Мінфін США опублікував повідомлення із докладним описом санкцій сьогодні вночі:

• Заборона на купівлю на вторинному ринку нових випусків російських ОФЗ, випущених після 1 березня 2022 року (радикальним варіантом була б повна заборона на участь у вторинному ринку російського держборгу — це змусило б іноземних інвесторів продати всі папери, які у них зараз на руках).
• Блокуючі санкції проти «двох найбільших російських фінансових інститутів» — ВЕБ.РФ та Промзв'язокбанку, опорного банку для оборонної промисловості. Під санкції також потрапили 42 дочірні структури обох банків.
• Персональні санкції проти дітей вищих російських чиновників — заступника голови правління ВТБ Дениса Бортнікова, голови правління Промзв'язокбанку Петра Фрадкова і голови VK, що торгується на Лондонській фондовій біржі, Володимира Кирієнка.

Першою вчора вранці свій пакет санкцій озвучила Велика Британія:

• Заморожування активів Бориса та Ігоря Ротенбергів, Геннадія Тимченка.
• Санкції проти п'яти російських банків: Промзв'язокбанку, банку «Росія» (його головним акціонером є близький друг Володимира Путіна Юрій Ковальчук), а також Індустріального ощадного банку, Чорноморського банку розвитку та реконструкції та Генбанку, що працюють у Криму та на Донбасі.

Ці санкції набувають чинності негайно. Також МЗС Великобританії заявило про готовність позбавити Росію можливості розміщувати суверенний борг на британських ринках, заборонити експорт низки високих технологій та ввести інші заходи щодо ізоляції російських банків від світової економіки у разі подальших порушень суверенітету України.

Санкції ЄС анонсував голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель:

• Проти 351 депутата Держдуми Р Ф, які проголосували за визнання сепаратистських регіонів, і ще 11 фізосіб, що запропонували визнати ЛНР і ДНР.
• Проти трьох російських банків — ВЕБ.РФ, Банк Росія та Промзв'язокбанк. Санкції проти фізичних та юридичних осіб включають заморожування активів, заборону на в'їзд та обмеження діяльності.
• Обмеження російського уряду на доступ до капіталу і фінансових ринків та послуг ЄС (як саме, поки що невідомо).
• Виключення ДНР та ЛНР із зони торгової угоди ЄС із Україною.

Санкції ЄС ще мають бути підтверджені державами-членами.​

Газ

Найбільшого удару по РФ завдала Німеччина, яка призупинила процес сертифікації газопроводу «Північний потік — 2». Як висловився Bloomberg, скандальний газопровід Росія-Німеччина, мабуть, став першим великим російським проєктом, який став жертвою путінської декларації незалежності українських республік, що відкололися.

У відповідь на це рішення права рука Путіна Дмитро Медведєв написав у Твіттері: «Канцлер Німеччини Олаф Шольц видав розпорядження про припинення процесу сертифікації газопроводу „Північний потік — 2“. Добре. Ласкаво просимо до чудового нового світу, де дуже скоро європейці платитимуть 2000 євро за 1000 кубометрів природного газу!».

Європа отримує від Росії близько 35% свого природного газу. І Москва цілком може влаштувати Європі новий газовий Армагеддон. Ціна газу в Європі під час торгів у середу, 23 лютого, вперше з 14 лютого підвищилася до понад $960 за 1 тис. куб. м. Про це свідчать дані лондонської біржі ICE.

Все це відбувається в той час, коли Європа переживає одну з найважчих енергетичних криз за останні роки. За даними Gas Infrastructure Europe, з європейських сховищ вже відібрано 90,8% від обсягу газу, закачаного влітку.

Як пояснив аналітик SEB із сировинних товарів Бьорн Шилдроп, ринки очікують на скорочення експорту російського газу до Західної Європи як через Україну, так і через Білорусь, та на повернення цін на блакитне паливо до рівня четвертого кварталу. 21 грудня ціни на газ у Європі досягли історичного максимуму в $2 190 за кубометр.

«Дорогий газ спровокує проблеми в інших секторах. Зростуть ціни на електроенергію, адже газ використовується як паливо на багатьох європейських електростанціях. Дорога електрика може знизити рентабельність або навіть спровокувати зупинення виробництва європейської сталі, нафтопродуктів, цементу, добрив та інших енергоінтенсивних продуктів. Відповідно, далі, ланцюжком, можуть постраждати транспортний сектор, будівництво та сільське господарство», — пояснив «Мінфіну» наслідки Віталій Сівач, трейдер групи ICU.

Чому Захід не поспішає тиснути на Росію

Максимальне відтягування Європою та Штатами запровадження суворих санкцій проти агресора цілком зрозуміле: на Росію зав'язано надто багато західних бізнесів, які зазнають відчутних втрат.

Наприклад, британська BP володіє 19,75% акцій «Роснефти», що становить третину її видобутку, а також має низку спільних підприємств із найбільшим виробником нафти в Росії.

Shell належить 27,5% акцій першого в Росії заводу з виробництва ЗПГ «Сахалін-2», на який припадає третина всього експорту ЗПГ у країні, а також має низку спільних підприємств із «Газпромом».

Американська Exxon працює через дочірню компанію у нафтогазовому проєкті Сахалін-1, в якому індійська державна розвідувальна компанія Oil and Natural Gas Corp також має частку. Активно співпрацює із росіянами норвезька Equinor.

Найчутливішим до посилення санкцій аналітики називають фінансовий сектор. Тут, за розрахунками JP Morgan, основний ризик зосереджено у Європі.

Торік 39% чистого прибутку австрійський Raiffeisen Bank International отримав від своєї російської дочірньої компанії, угорський OTP та UniCredit — близько 7%.

Societe Generale отримав 6% чистого прибутку групи за рахунок своїх роздрібних операцій у Росбанку. Є в Росії і голландська ING. Хоча, за даними JP Morgan, на її частку припадає менше ніж 1% чистого прибутку.

Так само по західним інвесторам вдарять подальші обмеження на роботу з російським боргом. Найбільшими серед західних кредиторів є французькі та австрійські банки, на які припадає $24,2 млрд і $17,2 млрд відповідно.

За ними слідують кредитори США з $16 млрд, японські з $9,6 млрд і німецькі банки з $8,8 млрд, свідчать дані Банку міжнародних розрахунків (БМР).

Фінансисти та енергетики — не єдині потенційні жертви посилення санкцій. Стратег JP Morgan Дубравко Лакос-Букас вказав 7 компаній, які помітно виділяються у списку з 25 фірм, які перебувають під загрозою тиску.

Компанії з великою часткою продажу в Україні та Росії

За даними Yahoo

Якщо розпочнеться війна: три сценарії

Ключові партнери України заявили, що готові перейти до суворіших санкцій, якщо Росія зважиться на відкрите військове протистояння. Аналітики Rabobank вже змоделювали три можливі сценарії впливу на світову економіку у разі початку повноцінної війни.

Сценарій 1

Росія вторгається на територію України. Захід не втручається у військове протистояння та не застосовує санкцій. Війна порушує світову торгівлю максимум на шість місяців.

Ціни на нафту та природний газ. Війна спровокує стрибок цін на нафту марки Brent, у т. ч. через збільшення транзитних витрат та різкий стрибок надбавок за геополітичний ризик. Останній великий збій у постачанні нафти до Європи стався під час громадянської війни у Лівії у 2011 році. Тоді ціни на нафту Brent підскочили з $90 до понад $125 на чотири місяці. Аналогічний ціновий стрибок можливий і цього разу. Ціна на газ зросте до $175 за барель нафтового еквівалента.

Ціни на продукти харчування. Війна зупинить експорт української пшениці, ячменю та кукурудзи, що призведе до зростання цін — на пшеницю на 30% та на кукурудзу на 20%.

Вплив на макроекономіку. Розрахункові показники світової інфляції можуть бути підвищені на 0,6−1,6 в. п. цього року та до 0,7 в. п.- у 2023 р.

Вплив на показники ВВП у доларовому блоці помірні: у США зростання буде на 0,2 в.п. нижче у 2022 р. і практично не зміниться у 2023 році. У Європі вплив сильніший: зростання в єврозоні буде на 0,3 в.п. нижче як у 2022, так і у 2023 р. У Великій Британії зростання у 2022 та 2023 рр. буде на 0,2 в.п. нижче. Фондовий ринок може впасти на 10%.

Сценарій 2

Росія вторгається на територію України. Захід не втручається у військове протистояння. США, ЄС, Австралія, Нова Зеландія, Японія та Корея запроваджують санкції проти Росії, частини окупованої України та Білорусі.

Ціни на нафту та природний газ. Нафта може зрости у ціні до рівня $135 і вище. Такі ціни можуть зберігатись досить довго. Ціна на газ підвищиться до $215 за барель нафтового еквівалента.

Ціни на продукти харчування. На Росію та Україну припадає 30% світового експорту пшениці. Зупинка постачання з цих країн призведе до зростання світових цін на 30%.

Якщо санкції збережуться до липня, коли почнеться збирання наступного врожаю, це сильно скоротить доступність зерна у світі. Тоді ціни на пшеницю подвояться, а кукурудза подорожчає на 30%. До осені 2022 року фермери північної півкулі (де вирощується більша частина пшениці) можуть розширити свої посівні площі. Але лише до середини 2023 року, коли ці культури буде зібрано, ринок пшениці зможе частково відновити баланс.

Вплив на макроекономіку. Показники інфляції у світі можуть бути підвищені у 2022 р. в діапазоні від 1,3−3,5 в. п., а потім ще на 1,4−5,9 в. п. у 2023 р.

У 2022 та 2023 роках економічне зростання у США буде нижчим на 0,4 та 0,6 в.п. відповідно. Зростання ВВП єврозони буде меншим на 0,6 в. п. у 2022 р. та на 1,1 в. п. у 2023 р. Фондовий ринок може впасти на 20% і більше.

Сценарій 3

Означає війну за участю західних країн. Захід запроваджує ефективні санкції проти Білорусі/Росії, а потім ефективні вторинні санкції проти Китаю та інших економік, які мають справу з Росією.

Це спричинить настільки руйнівну дію, що жодна нині існуюча економічна модель не може описати наслідків.

Автор:

Головний редактор Олена Дьоміна

Пише на теми: Макроекономіка, фінанси, державне регулювання, бюджет, фіскальна політика