Які банки можуть продати найближчим часом

В офіційному повідомленні ПУМБу (Перший український міжнародний банк) йдеться про плани купівлі 100% акцій Ідея Банку — фінустанови зі штаб-квартирою у Львові, якою володіє польська фінансова група Getin Holding S.A. (Вроцлав). Сторони планують закрити угоду до кінця першого кварталу 2022 року після отримання всіх необхідних дозволів від Нацбанку та Антимонопольного комітету. Ціна угоди не називається.

У ПУМБі пояснили, що Ідея Банк увійде до складу банківської групи ПУМБ як окрема юридична особа під брендом Ідея Банку, без кадрових перестановок. Наразі структуру очолює харків'янин Михайло Власенко, який раніше був головою Астра Банку, а раніше — першим заступником голови Індекс Банку.

Планується, що на інтеграцію Ідеї потрібно буде 3−5 років. Тобто ПУМБ та Ідея Банк все ж таки можуть об'єднати до 2025−2027 року, якщо, звичайно, остаточна угода буде дійсно укладена у 2022 році.

Спроба № 3

Це вже не перша заява про попередній договір щодо продажу Ідея Банку. Наприкінці 2019 року така ж угода була укладена з Dragon Capital, а після — розірвана у червні 2020 року.

У лютому 2021 року стало відомо про попередній договір на купівлю 100% акцій Ідеї Альфа-Банком. Угоду планували закрити 30 вересня, але знову не склалося — на початку літа польська сторона повідомила про розірвання угоди.

У першій історії відмову від угоди пояснили пандемією коронавірусу. Хоча на ринку були впевнені, що Dragon Capital злякав скандал зі звинуваченнями власника та голови наглядової ради польського Idea Bank у шахрайстві, пов'язаному з фінансовою пірамідою GetBack. Після нього структура у Польщі опинилася на межі банкрутства через негативний капітал на $130 млн і її примусово приєднали до польського Pekao S.A.

На тлі цього скандалу Dragon Capital нібито наполягав на зниженні ціни за український Ідея Банк, а поляки заперечували. Однак на публіці ніхто з офіційних осіб із цього приводу не висловлювався.

Спочатку Getin Holding SA говорили, що домовилися про продаж львівського банку за $58 млн — 1,6 капіталу фінустанови.

Під час опрацювання угоди з Альфа-Банком заяв про ціну вже не робилося, хоча, з чуток, йшлося про $50 млн. У неформальних бесідах керівництво Альфи говорило, що його налякав не цінник, а структура клієнтського портфеля Ідеї. У ньому багато короткострокових кредитів населенню з терміном погашення до 1 року, що не вважають стабільною клієнтською базою та цікавою часткою ринку.

Голова правління ПУМБу Сергій Черненко у своїй офіційній заяві згадав про «високий рівень компетенції Ідея Банку у роздрібному кредитуванні, сформовану ресурсну базу та досвід розробки власної цифрової платформи О. Банк». Однак точних оцінок не дав, і частки ринку не називав.

Навіщо ПУМБу Ідея Банк

• Згідно з даними НБУ, Ідея Банк посідає 27 місце серед 71 банку, що працює в Україні, за розміром загальних активів — 9,4 млрд грн. Для порівняння: ПУМБ із активами 111,8 млрд грн знаходиться на 7 місці в рейтингу НБУ.
• Прибуток львівського банку за 9 місяців 2021 р. склав 418,97 млн грн. За той же період ПУМБ заробив 3 млрд. грн.
• Ідея Банк має зовсім невеликий статутний капітал — лише 298,7 млн грн, тоді як у ПУМБу — 4,8 млрд грн.
• Розмір власного капіталу Ідея Банку сягає 1,2 млрд грн за рахунок нерозподіленого прибутку за минулі періоди (418,97 млн грн), резервних фондів (334,7 млн грн) та емісійних різниць (120 млн грн). У ПУМБу — 11,4 млрд грн.

Ресурсна база львівської структури формується переважно за рахунок вкладів населення, на які припадає 3,4 млрд грн із 4,3 млрд грн усіх клієнтських коштів.

На кредитному ринку Ідея Банк спирається також на фізосіб:

• кредитний портфель фізосіб — 4,65 млрд грн;
• кредитний портфель юрособ — 13,4 млн грн.

Станом на 1 жовтня, згідно зі звітом НБУ, у Ідея Банку було 345,5 тис. вкладників — це в 7 разів менше, ніж у ПУМБу, який обслуговує 2,5 млн осіб, і знаходиться за цим показником на 4-му місці.

Водночас, більшість вкладників — 68% (235,99 тис. осіб) — тримають у ньому невеликі суми, до 10 грн. Швидше за все, рахунки використовуються для виплат за кредитами.

Клієнтська база Ідея Банку докорінно відрізняється від аудиторії, яку обслуговує ПУМБ. Можливо, тому він і зацікавив покупця.

«Найбільша цінність Ідея Банку — клієнтська база. Саме її, на мою думку, і збирається купити ПУМБ. За рахунок купівлі Ідея Банку охоплення різних категорій розшириться. Інше питання, наскільки це необхідно ПУМБу. Адже в середньому якість аудиторії Ідея Банку дещо нижча. Що, до речі, проявляється і в нижчій якості кредитного портфеля. У той же час Ідея Банк має непогані компетенції в роботі з таким типом клієнтів», — прокоментував для «Мінфіну» угоду голова правління Юнекс Банку Іван Світек.

На ринку вірять у те, що продаж Ідея Банку не зірветься, як у попередні два рази.

«Для ПУМБу це гарна угода. Але об'єднувати дві структури, як на мене, потрібно якнайшвидше. Щонайменше, щоб оптимізувати витрати. Два банки — це два офіси, два голови правління та інше дублювання. Якщо сторони фіналізували перемовини щодо ціни, з великою ймовірністю угода відбудеться. Але якщо з якоїсь причини вона зірветься, я не відмовився б від запрошення ще раз подивитися на цей актив», — зізнався Світек.​

Угоди ще будуть

Як повідомили у Національному банку на запит «Мінфіну», у 2021-ому до регулятора надійшло три пакети документів на купівлю банківських фінустанов.

Поки що відбулася лише одна угода. У НБУ повідомили, що міжнародна фінустанова з Фінляндії Nordic Environment Finance Corporation (NEFCO) купила 13,94% акцій банку «Львів». Наш регулятор погодив цю покупку ще 23 березня.

«Львів» — невеликий український банк (31 місце за загальним активом із 71 банку) із 5-ма відділеннями, який просувають під брендом «надійний банк зі швейцарським власником». До цієї угоди банк «Львів» мав цілу низку акціонерів зі Швейцарії, але при цьому в акціонерах фігурували й учасники з інших країн. В їх числі:

• 19,23% акцій — KfW Bankengruppe, Німецький державний банк розвитку;
• 14,81% акцій — PKE-CPE Vorsorges-tiftung Energie, Пенсійний фонд зі Швейцарії;
• 14,4% акцій — Raiffeisen Schweiz Genossenschaft, Кооперативний банк Райффайзен Швайц Геноссеншафт зі Швейцарії;
• 10,31% акцій — derF. Hoffmann-LaRoche AG, Пенсійний фонд дер Ф. Хоффманн-Ля Рош зі Швейцарії тощо.

Нова інформація про перерозподіл пакетів після появи NEFCO в акціонерах «Львова» наразі не публікувалася.

Відомості про заявки на купівлю інших українських банків регулятор не деталізує. Національний банк тільки повідомив «Мінфіну», що у 2021 році йому подали ще два пакети документів, за якими публічні угоди поки що не укладалися:

• перший пакет надійшов у червні, і останні документи до нього подавали наприкінці вересня;

• другий надійшов у серпні 2021 року, останні документи надійшли наприкінці жовтня.

Назви банків та імена акціонерів у НБУ не називають.

Альпарі — поштовий банк?

Ще про одну угоду стало відомо у п'ятницю, 12 листопада. ЗМІ повідомили про можливу купівлю державною «Укрпоштою» крихітного Альпарі-Банку за 260 млн. грн. Нібито угоду вже погоджено з Міністерством інфраструктури, що курує пошту, а також із Кабміном. Остання важлива інстанція — Національний банк, який має узгодити стратегію розвитку банку та інші документи.

Багато керівників «Укрпошти» хотіли отримати свій банк, сподіваючись створити другий Ощадбанк і максимально ефективно використовувати мережу 11 тис. відділень, щоб залучати депозити населення. Але вони завжди отримували відмову. Зараз це питання хочуть вирішити купівлею готового банку «Альпарі», точніше купівлею ліцензії.

Альпарі — останній банк в Україні у прямому значенні цього слова — 71 банк у рейтингу Нацбанку зі 71 працюючого банку. За даними НБУ, на 1 жовтня 2021 року він має мінімальний статутний капітал на 200 млн грн, субординований борг на 5 млн грн, активи на 245,7 млн грн (кредитний портфель — 7,2 млн грн) і збиток на 8,3 млн грн. Банк має лише 737 вкладників, більшість з яких має на рахунках менше 10 грн.

З неприємних моментів «Альпарі» — податковий борг на 1,4 млн і борги на міжбанку (з «Альпарі» не розрахувався Місто Банк, який перебуває на ліквідації). У квітні 2019 року Нацбанк оштрафував його за порушення правил фінансового моніторингу, заявивши, що він проводив операції на імена померлих контрагентів. Свого часу НБУ відносив «Альпарі» до проблемних та тимчасово забороняв йому працювати з фізособами та держструктурами.

Кажуть, що вирішити проблеми з регулятором допоміг голова наглядової ради «Альпарі» — колишній Президент Віктор Ющенко. Також до наглядової ради банку входять Сергій Терьохін, Лариса Громакова (власниця СК «Гудлайф») та Людмила Абрамова (представник акціонера). Правління очолює Ігор Францкевич, який був у наглядовій раді та правліннях кількох ліквідованих банків (Енергобанк, Брокбізнесбанк, ВТБ Банк, Укрінбанк), а також очолював Райффайзен банк Україна (зараз ОТП Банк) та Індекс Банк (зараз Креді Агріколь Банк).

За даними НБУ, довгий час власником «Альпарі» була українка Анастасія Абрамова, яка проживає в Об'єднаних арабських еміратах (через юркомпанію «Швидка правова допомога»), а потім ним став громадянин ОАЕ — Бахтарі Хедаятоллах Муссе.

З урахуванням усіх боргів і не найбездоганнішої репутації, «Укрпошта» матиме підстави для зниження ціни банку. Чи скористається нею поштовий оператор — покаже час.

Заяви, чутки, плітки

Нещодавно медіа обговорювали інше банківське придбання. Найбільша фінтех-компанія Kaspi. kz із Казахстану оприлюднила повідомлення про плани щодо купівлі 100% акцій БТА Банку Україна. Це «дочка» казахстанського БТА Банку, який належить Кенесу Ракішеву, яка веде мінімальну операційну діяльність. По суті, Kaspi. kz купує банківську ліцензію, на базі якої хоче з нуля відбудувати фінустанову.

До цього цей казахстанський фінтех придбав український платіжний сервіс Portmone, угоду оцінювали у $10−20 млн. Купівля БТА Банку Україна очікується за ціною $5−6 млн, тобто на рівні 0,5−0,6 розміру його капіталу.

Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU, зазначив, що охочих купити банки було чимало. Але найчастіше потенційні покупці викликали надто багато питань у НБУ щодо походження коштів. Тож було дуже багато відмов. Зараз профіль покупців змінився на краще. «Наочний приклад — ймовірний захід у банківський сегмент Kaspi — групи з капіталізацією понад $25 млрд. Купівля банку без відділень та кредитного портфеля дозволяє вийти на ринок швидше, ніж у разі отримання ліцензії з нуля. У той же час новий власник не повинен розбиратися з проблемами, що накопичилися, адже банк від них уже почищений», — вважає Демків.

Також ходять розмови про купівлю/продаж інших українських банків.

Керівництво Сбербанку Росії знову заявило, що шукає покупця на свою українську «доньку». «Ми в активному пошуку варіанта продажів. В Україні перебуваємо під цілим букетом складних санкцій. Наш банк — дуже привабливий актив в Україні, але ми в дуже складній юридичній ситуації», — заявив голова правління Сбербанку Р Ф Герман Греф.

Були чутки, що український Сбербанк збирався купити бізнесмен Андрій Іванчук разом із співвласником найбільшого в країні агрохолдингу «Кернел» Андрієм Веревським. Але, як пояснили джерела «Мінфіну», потенційним інвесторам не вдалося легалізувати потрібну суму для угоди, щоб пройти фінмоніторинг і провести публічну покупку. А план щодо придбання через номінальних власників (колишніх топменеджерів Сбербанку в Україні) провалився через відмову Нацбанку.

Угоду відклали у довгий ящик. А Сбер перейменували на Міжнародний резервний банк, щоб припинити суперечку за назву з державним Ощадбанком.

Також ходили розмови, що харківський бізнесмен та власник групи DCH Олександр Ярославський збирається купити собі другу банківську структуру: у 2020 він придбав у Віктора Пінчука 100% акцій Банку Кредит Дніпро, в якому перебудував бізнес-процеси. Тепер кажуть, що він купує ще один банк для злиття із Кредит Дніпром. Обговорюються два можливі кандидати:

• Харківський Мегабанк (належить Віктору Суботіну, Європейському банку реконструкції та розвитку, німецькому KfW та Міжнародній фінансовій корпорації).

• Київський PIN Bank (належить президенту російського футбольного клубу ЦСКА Євгену Гінеру та українцю Олександру Шандруку).

У пресслужбі Банку Кредит Дніпро категорично спростували купівлю Мегабанку, а можливе придбання PIN Bank відмовилися коментувати.

Також була неофіційна інформація, що Таскомбанк Сергія Тігіпка може купити Банк інвестицій та заощаджень, який зараз контролюють власники групи «Континіум» (власники мережі АЗС WOG). Цю чутку поки що ніхто не спростував. Потенційні покупці не заперечують свого інтересу до злиття/поглинання.

«Таскомбанк постійно вивчає ситуацію на ринку і детальніше аналізує можливість придбання тих банків, які розглядають можливість продажу. Наш банк є попередньо кваліфікованою особою, включеною до відповідного переліку Нацбанку, і має право виступати як приймаючий банк під час виведення з ринку неплатоспроможних фінансових установ. Ми готові розглядати будь-які цікаві пропозиції, бачимо це загальною частиною стратегії нашого розвитку», — сказав «Мінфіну» голова правління Таскомбанку Володимир Дубей.

Він також повідомив, що розглядають обидва варіанти об'єднань: і входження в капітал (пряму купівлю), і партнерські проєкти.

«На нашому балансі вже працює два необанки — Sportbank та izibank. Ми відкриті для будь-яких пропозицій та будемо раді співпраці з іншими партнерами, надаючи їм свою експертизу, капітал та можливість розвиватись. У найближчому майбутньому очікуємо підвищення інтересу з боку ринку до нашої ініціативи внаслідок реалізації регулятором проєкту „спліт“ та майбутнім перерозподілом на ринку», — додав Дубей.

Торговці, фінкомпанії та інші угоди

Угод може бути більше.

«В Україні 71 банк, і, гадаю, акціонери як мінімум двох десятків не заперечують проти того, щоб продати актив, хоча це й не завжди очевидно. Впевнений, що пропозиція на цьому ринку завжди випереджатиме попит», — зазначив Іван Світек.

Очікується, що кількість банків на продаж зростатиме в міру посилення Нацбанком вимог щодо капіталізації фінустанов (за результатами стрес-тестування), щодо диджиталізації, фінансового моніторингу та інших моментів.

У появу нових іноземних покупців зараз не дуже вірять, але на купівлі всередині країни чекають.

«З одного боку, поточний кредитний рейтинг України, політична обстановка, продовження бойових дій — все це не сприяє підвищенню зацікавленості з боку потенційних інвесторів-нерезидентів. З іншого — банківський ринок має достатній потенціал для розвитку. Вітчизняні інвестори, маючи великий досвід роботи в непростих умовах, з більшою ймовірністю купуватимуть банківські активи», — запевнив «Мінфін» фінансовий директор рейтингового агентства IBI-Rating Олександр Калашніков.

Інтерес до банківського бізнесу виявляють власники торгових мереж.

Великі та середні банки також можуть зацікавитися купівлею дрібніших структур. Вони вже витратилися на капітал та інфраструктуру і налаштовані на нарощування портфелів та підвищення прибутковості. Не всім вистачає власних ідей та напрацювань. Угоди можуть укладатися не лише на банківському ринку.

«Наприклад, фінансові компанії накопичили великі кредитні портфелі і не всі витягують їхнє обслуговування та утримання супутньої інфраструктури. Натомість, Нацбанк посилює вимоги щодо капіталу фінкомпаній, прозорості акціонерів, IT-безпеки, фінансового моніторингу та звітності. Тому багато „фінок“ зараз продають і кредитні портфелі, і свій бізнес загалом. Пропонують їх як банкам, так й іншим інвесторам», — повідомив «Мінфіну» фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Але дорогих угод із великими коефіцієнтами експерти поки що не прогнозують.

«За останнє десятиліття під час поглинання банки оцінювалися в діапазоні від 0,58 капіталу (Ерсте банк, 2012 рік) до 3,4 капіталу (Банк Кіпру, 2014 рік). Зі свіжіших угод — Марфін банк у 2017 році був оцінений в 0,78 капіталу», — уточнив «Мінфіну» старший аналітик «Альпарі» Вадим Йосуб.

Очікується, що у 2021—2022 року середня ціна українських банків становитиме 1−1,5 їхнього капіталу. Для структур із невеликою ринковою часткою та технологіями вона може опускатися до 0,5−0,9 капіталу.

Автор:

Фінансовий журналіст Олена Лисенко

Пише на теми: Банки, небанківські фінансові ринки, макроекономіка, фондовий ринок