НБУ завершив стрес-тестування підопічних. Підсумки в розрізі банків регулятор обіцяє розкрити лише до кінця року. «Мінфін» вирішив вирахувати банки, які не пройшли випробування.
23 вересня 2021, 7:43
Песимістичний сценарій. Які банки «провалили» стрес-тест НБУ
Іспит для банків
Щорічну оцінку стійкості вітчизняних банків НБУ почав проводити з 2018 року Вона складається з двох компонентів:
- оцінки якості активів (asset quality review — AQR) — для всіх банків;
- стрес-тестування — для обмеженого кола обраних фінустанов.
Цього року регулятор залишився задоволений результатами. «Оцінка якості активів проводилася незалежними аудиторами. Вона підтвердила, що загалом банки коректно відображають якість кредитного портфеля. Зроблені аудиторами коригування переважно несуттєво вплинули на достатність капіталу банків», — відзначили в НБУ.
Минулого року регулятор не оцінював стійкість підопічних через пандемію.
У фокусі — роздрібні гравці
У нинішньому році стрес-тест проходили три десятка банків, на які припадає понад 90% активів системи. Мова не просто про топ-30 банків за розміром активів на початок року. Учасників стрес-тесту відбирали за трьома критеріями:
- Розмір активів. Але не просто чистих або загальних, а зважених на ризик. Питома вага цього параметра — 40%.
- Обсяг депозитів, залучених від домогосподарств (50%).
- Обсяг чистих кредитів, виданих домогосподарствам (10%).
Таким чином, до переліку тестованих банків потрапили як найбільші гравці, так і відносно невеликі, але які активно працюють з фізособами структури.
Список учасників стрес-тесту НБУ практично повністю співпав із переліком учасників рейтингу стійкості «Мінфіну».
Читайте також: Рейтинг стійкості банків за 2 квартал: monobank наздогнав Райффайзен за лояльністю вкладників
Два можливі сценарії
Традиційно стрес-тестування проводиться в горизонті 3 років за двома сценаріями: базовим та несприятливим.
Базовий сценарій передбачав зростання ВВП на 3,8−4% та інфляцію до 8% при максимальній девальвації гривні 3,6% у перший рік (2021). Загалом, на найближчі 3 роки прогноз щодо девальвації був наступним:
- 2022 рік — 29,2 грн/$;
- 2023 рік — 29,1 грн/$;
- 2021 рік — 28,6 грн/$;
Несприятливий сценарій передбачав падіння ВВП у перший рік на 2,2%, інфляцію 8,6% при девальвації 16,4%. Загальна девальвація за 3 роки закладалася на рівні 29%:
- 2021 рік — 33,5 грн/$;
- 2022 рік — 35,4 грн/$;
- 2023 рік — 38,1 грн/$.
«Допущення НБУ для несприятливого сценарію — помірно негативні, але достатні для оцінки стійкості банківського сектора до глибоких і затяжних криз», — відзначили у Нацбанку.
Хоча за деякими параметрами допущення виявилися далекими від реальності. Наприклад, інфляція поточного року вже перевищила 10%. А замість «базової» девальвації, у нас — ревальвація.
Увага — на нормативи
Результатом стрес-тестування є оцінка достатності капіталу того чи іншого банку. Іншими словами: чи вистачить банку капіталу, який у нього вже є, за умови реалізації двох різних сценаріїв.
За достатність капіталу відповідають два економічних нормативи:
- Н2 — норматив адекватності регулятивного капіталу, який не повинен бути менше 10%;
- Н3 — норматив адекватності основного капіталу (не менше 7%).
При реалізації несприятливого сценарію допускається дворазове зниження мінімального рівня нормативів — до 5 і 3,5% відповідно.
Нацбанк наводить наочну ілюстрацію логіки розрахунку нормативів:
Припустимо банк «Х» має Н3 на рівні 13% (майже вдвічі більше мінімуму).
При цьому стрес-тест показав, що при несприятливому сценарії максимальний негативний вплив на капітал буде на другому році і призведе до падіння нормативу на 7,9 в.п.
Отже, мінімальне значення Н3 для даного банку має становити не менше 11,4% (7,9 + 3,5), з тим, щоб не впасти нижче встановленого для несприятливого сценарію мінімуму в 3,5%.
Маючи у своєму розпорядженні фактичне значення нормативу в 13%, банк проходить стрес-тест.
Якби у нашого банку «Х» Н3 був на допустимому рівні у 8%, то цього було б недостатньо для проходження стрес-тесту, так як на піку Н3 впав би до 0,1%.
.jpg)
Результати здивували
За підсумками оцінки стійкості Нацбанк встановив вищий за мінімально необхідний рівень достатності капіталу для ряду банків.
За базовим сценарієм норматив підвищили для 10 банків. Шість з них впоралися з завданням «автоматом»: поточні значення їх нормативів навіть перевищують встановлені цільові значення.
«Тому тільки 4 банки потребують вжиття додаткових заходів для виконання вимоги Нацбанку», — зазначив регулятор.
Додаткова потреба в капіталі цих 4 банків в сумі становить 5,3 млрд грн. Тобто 4 найбільших банки примудрилися не пройти стрес-тест навіть при базовому сценарії.
Логічно, що з несприятливим сценарієм ситуація ще гірша.
Підвищений необхідний рівень «капітальних» нормативів був встановлений для 20 банків із 30 тестованих. У цьому випадку виявилося, що тільки 4 банки мають нормативи, що перевищують цільове значення, тобто пройшли стрес-тест.
16 банків повинні вжити додаткових заходів для підвищення достатності капіталу або зниження ризиків діяльності. Їх потреба в капіталі оцінюється в 41,7 млрд грн.
«Загалом за результатами стрес-тесту 20 банків повинні реструктуризувати баланси або збільшити капітал для нарощування запасу міцності і зниження уразливості до ризиків», — резюмували в НБУ.
Проте, регулятор вважає, що «банки є переважно стійкими і добре капіталізованими всупереч торішній кризі».
Колишній голова департаменту нагляду НБУ, перший заступник голови Катерина Рожкова в публікації на Facebook назвала результати стрес-тестування «загалом непоганими». «Наша банківська система здала цей іспит на п'ять з мінусом», — написала вона. Щоправда, не уточнила, за якою системою.
Потрібен капітал
Кількість банків, за якими стрес-тестування виявило ризики, істотно не змінилася, порівнюючи з 2019 р. Але регулятор звертає увагу на кратне зниження потреби в капіталі:
- майже вдвічі (з 73,8 до 41,7 млрд грн) — для несприятливого сценарію;
- майже в 7 разів (з 35,3 до 5,3 млрд грн) — для базового сценарію.
За даними НБУ, потреба банків у додатковому капіталі обумовлена переважно такими чинниками:
- Високою вартістю і короткостроковістю фондування, що формує значний відсотковий ризик у несприятливих умовах.
- Значні адміністративні витрати.
- Утримання на балансі надмірного обсягу непрофільних активів, на який зменшується капітал.
- Незадовільним фінансовим станом окремих великих позичальників.
Проте, в НБУ вважають, що банківський сектор готовий до подальшого підвищення вимог до капіталу, згідно з раніше затвердженим графіком.
Зокрема, вже з наступного року планується впровадження мінімальних вимог покриття капіталом операційного та ринкового ризиків.
Зараз покриваються тільки кредитний, відсотковий і валютний ризики.
Вираховуємо, кому може знадобитися капітал
На даний момент вітчизняна банківська система загалом капіталізована більш ніж достатньо. Так, на 1 серпня значення Н2 за системою загалом склало 21,72%, тобто більш ніж удвічі вище допустимого мінімуму.
Аналогічно — з Н3, середнє значення якого на цю дату становило 15,7%. Жоден банк не порушує нормативів капіталу. Однак, це — середня температура по лікарні.
«Мінфін» нарахував 29 банків, у яких на 1 серпня поточного року значення Н2 було нижчим за середній рівень у системі. Плюс 27 фінустанов із нормативом Н3 нижче середнього. Але підкреслимо: не всі вони проходили стрес-тести.
Очевидно, що саме таким банкам може знадобитися додаткова капіталізація за результатами стрес-тестування.
«Мінфін» знайшов 2 банки, які брали участь в стрес-тесті, але мають «капітальні» нормативи вище середнього рівня. Швидше за все, у них все гаразд.
Це — західні ОТП Банк і Укрсиббанк.
Ми також виявили 6 банків із нормативами нижче середнього, але які в стрес-тесті не брали участь:
- Банк «Січ»
- Промінвестбанк
- КІБ
- Піреус Банк
- КомінвестБанк
- Радабанк
Після корекції «Мінфін» склав два ренкінги. До першого з них потрапили банки, у яких норматив Н2 знаходиться нижче середнього рівня по ринку. У другій таблиці — банки з низьким рівнем Н3.
У кого проблеми з Н2
Найнижчий Н2 у системі — у харківського Мегабанку — всього 11,13% (при мінімумі в 10%). За результатами стрес-тестування у 2019 р. цільові показники «капітальних» нормативів для нього були встановлені на рівні 38,2 і 35,9%, а потреба Мегабанку в додатковому капіталі — мінімум 1,5 млрд грн при базовому сценарії і 2,3 млрд грн — при несприятливому. У Мегабанку не відповіли на запит «Мінфіну».
Трохи вищою є адекватність капіталу у А-Банку і банку «Форвард», які спеціалізуються на споживчому кредитуванні.
Логічно припустити, що показники цих банків могла підкосити регуляторна новація за споживчими кредитами. Зокрема, НБУ включив беззаставні споживчі кредити до розряду «надризикових» активів. З 30 червня 2021 р. вони включаються до розрахунку нормативів з коеффіцієнтом 1,25, з кінця 2021 року — 1,5.
До впровадження цієї регуляції Н2 А-Банку був на рівні 14,7%, тоді як у «Форварда» — тільки 11,9%.
У обох цих банків за результатами останнього стрес-тестування цільові показники нормативів набагато нижчі (кращі), ніж у Мегабанку, а потреба в капіталі вимірювалася всього десятками мільйонів.
В А-банку і банку «Форвард» кажуть, що проблем за підсумками стрес-тестування у них немає.
«За результатами стрес-тестування банк не отримав приписів про потребу в додатковому капіталі», — повідомили «Мінфіну» в А-Банку.
«Forward Bank успішно пройшов стрес-тестування, результати якого обумовлені збереженням прийнятної якості кредитного портфеля і достатнім рівнем операційної ефективності», — повідомили в банку Форвард. Там також відзначили,
«Разом із тим, банк виконує всі вимоги НБУ шляхом реалізації заходів, спрямованих на зменшення кредитного ризику і проводить роботу з позичальниками для скорочення обсягу проблемних кредитів», — додали у пресслужбі.
Банки-учасники стрес-тесту НБУ з Н2 нижчим за середній рівень на 01.08.2021, %
| 1 | Мегабанк | 11,12 |
| 2 | А — Банк | 11,37 |
| 3 | 11,38 | |
| 4 | 13,23 | |
| 5 | 13,37 | |
| 6 | 13,40 | |
| 7 | Кредобанк | 13,59 |
| 8 | Акордбанк | 14,13 |
| 9 | 14,14 | |
| 10 | Банк «Львів» | 14,34 |
| 11 | 14,63 | |
| 12 | ПУМБ | 14,95 |
| 13 | 15,09 | |
| 14 | 15,86 | |
| 15 | 16,14 | |
| 16 | 16,21 | |
| 17 | 16,82 | |
| 18 | Ідея Банк | 17,02 |
| 19 | 17,28 | |
| 20 | 18,00 | |
| 21 | 18,86 | |
| 22 | Банк інвестицій та заощаджень | 20,62 |
За даними НБУ
Тільки у 7 банків із цього ренкінгу не було проблем із проходженням стрес-тесту в 2019 р.
Переважно це банки з іноземним капіталом: Райф, Креді Агріколь, Прокредит, Кредобанк, Ідея Банк і Альфа, державний Укргаз, а також ПУМБ Ріната Ахметова.
3 банки — Альянс, Акордбанк і банк «Львів» — брали участь в стрес-тестуванні вперше.
Банки з мінімальним Н3
За даними НБУ, найнижчий показник Н3 — всього 8,31% річних — на 1 серпня був у Універсал Банку Сергія Тігіпка, на базі якого працює віртуальний monobank. Хоча ще на початок травня цей показник перевищував 11,5%. Падіння могло стати результатом швидкого зростання споживчого кредитування і регуляторної новації щодо таких кредитів.
Можливо через це в липні Універсал знизив темпи приросту споживчого кредитування.
За результатами минулого тестування потреба банку в капіталі оцінювалася в менш ніж 0,5 млрд грн. Універсал Банк не відповів на наш запит. Але днями його власник Сергій Тігіпко повідомив «Мінфіну» про те, що Універсал Банк знаходиться в процесі збільшення капіталу на 1 млрд грн.
На другому і третьому місцях у таблиці опинилися Мегабанк і А-Банк, у яких мінімальний і Н2.
Банки-учасники стрес-тесту НБУ з Н3 нижчим за середній рівень на 01.08.2021, %
| 1 | Універсал Банк | 8,31 |
| 2 | Мегабанк | 8,42 |
| 3 | А — Банк | 9,58 |
| 4 | Банк Восток | 10,34 |
| 5 | Банк «Львів» | 10,35 |
| 6 | Акордбанк | 10,64 |
| 7 | Банк Альянс | 10,85 |
| 8 | Креді Агріколь Банк | 10,98 |
| 9 | Ідея Банк | 11,33 |
| 10 | Банк Форвард | 11,38 |
| 11 | Банк Кредит Дніпро | 11,50 |
| 12 | Банк «Південний» | 11,69 |
| 13 | ПУМБ | 12,00 |
| 14 | Глобус | 12,25 |
| 15 | МТБ Банк | 12,28 |
| 16 | Альфа Банк | 12,62 |
| 17 | Райффайзен Банк | 12,89 |
| 18 | Кредобанк | 12,98 |
| 19 | Таскомбанк | 13,41 |
| 20 | 13,99 | |
| 21 | Прокредит Банк | 14,10 |
| 22 | Приватбанк | 14,34 |
| 23 | Ощадбанк | 14,41 |
За даними НБУ
Тільки 8 банків із цього списку не мали проблем із проходженням стрес-тесту в 2019 р.: 7 банків із минулого списку плюс Приватбанк.
Що буде з банками
Провал стрес-тесту за несприятливим сценарієм не означає, що у банку будуть проблеми, якщо він терміново щось не зробить. Негативний результат лише вказує на можливі проблеми у майбутньому, передбачаючи їх прояв. До того ж, далеко не факт, що песимістичний сценарій в економіці все ж реалізується.
А ось квартету банків, який не пройшов тест за базовим сценарієм, доведеться діяти оперативно. «До кінця поточного року збільшити свій капітал повинні 4 банки. Потреба в капіталі, яка виникла у 16 банків за несприятливим сценарієм, повинна бути закрита до 1 липня наступного року», — уточнює Катерина Рожкова.
Найпростіший рецепт для підвищення рівня достатності капіталу — його збільшення. Але далеко не всі власники банків мають бажання або можливість влити в банк декілька сотень мільйонів гривень.
Складніший шлях — це робота з активами. Однак змінити їх структуру не так просто і це не швидкий процес.
Банки, які підуть таким шляхом, напевно посилять підходи до кредитування, що може вилитися, наприклад, у частіші відмови у видачі позик.
Ще один варіант — зменшення або повне блокування кредитних лімітів за картками.
За діючими кредитами банки можуть зажадати додаткового забезпечення, а також застосовувати жорсткіші методи стягнення простроченої заборгованості.
ДОВІДКА: Як розраховуються «капітальні» нормативи
Дуже спрощено можна сказати, що норматив Н2 — це відношення капіталу банку до його активів, тобто показує частку власних грошей банку в його бізнесі.
Однак для розрахунків використовується не просто власний/балансовий/статутний капітал, а регулятивний. Це розрахункова величина з досить непростою формулою.
Регулятивний капітал складається з основного і додаткового.
Основний капітал (ОК) представлений головним чином статутним (акціонерним) капіталом і резервними фондами, сформованими банками.
З основного капіталу віднімається ряд позицій, зокрема, сума збитків минулих років і поточного періоду. З початку 2021 р. ОК зменшується ще й на вартість непрофільних активів, які знаходяться на балансах банків.
Додатковий капітал (ДК) складається з нерозподіленого прибутку поточного та минулих років, переоцінки основних фондів і субординованого боргу. Це спеціальні зобов'язання, які мають ознаки капіталу.
Для розрахунку регулятивного капіталу основний не може перевищувати розміру додаткового.
Читайте також: Здаємо нормативи: які банки насилу виконують вимоги НБУ
Активи бувають різними
З активами теж не все просто. Для розрахунку нормативів капіталу вони діляться на групи за рівнем ризику і зважуються на відповідний коефіцієнт.
Взагалі не враховуються
Наприклад, найбільш ліквідні та безризикові активи множаться на нуль, тобто взагалі не враховуються при розрахунку нормативу. Сюди входять, наприклад, готівкові кошти та банківські метали, активи за операціями з НБУ і органами центральної влади, кошти в банках з рейтингами інвестиційного класу.
Тільки на одну п'яту
З коефіцієнтом 20%, тобто на одну п'яту, враховуються, наприклад, облігації муніципалітетів, кошти в банках з рейтингом не нижче певного рівня.
Наполовину
Наполовину, тобто з коефіцієнтом 50%, враховуються кредити органам місцевого самоврядування, вторинна іпотека.
За повною вартістю
За повною вартістю (100%) враховується більшість активів банку. Зокрема, це — кредити суб'єктам господарювання, іпотека на первинному ринку, цінні папери, які не ввійшли до інших підгруп.
Вище за номінал
Нещодавно з'явилися надризикові, за версією НБУ, активи, які включаються до розрахунку нормативів із коефіцієнтом: 1,25 — з 30 червня 2021 р. і 1,5 — з кінця 2021 р. Йдеться про беззаставні споживчі кредити.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 1