Іван Світек, голова правління Юнекс Банку: «Купили банк та на його основі будемо будувати фінтех»

Банкір Іван Світек, якому належить 25% акцій банку, очолив фінустанову. Про те, що вже встигли зробити, і плани на майбутнє він розповів в інтерв'ю «Мінфіну».

Про поточні турботи

 — Чому переїхали до нового офісу, а не залишилися в будівлі банку на Подолі?

 — Тому що будівля банку спочатку не входила в угоду з купівлі. Ми не змогли домовитися за ціною, тому вирішили залишити нерухомість попереднім власникам банку. Відразу після закриття угоди з купівлі банку, ми продали будівлю назад — «Смарт-Холдингу». Так була структурована угода.

— Якщо якийсь актив, в даному випадку будівля, виноситься за рамки угоди, логічно припустити, що його ціна досить істотна щодо вартості всієї угоди

Вартість угоди ми не розголошуємо, але можу сказати, що приміщення коштувало менше в рази.

 — В якому стані перебував Юнекс Банк на момент покупки?

 — Банк — фактично кептивний (кишеньковий — ред). Практично не працював на ринку і пасивно продавався декілька років. Видно, що йому приділялося мало уваги. Наскільки я розумію, у попередніх акціонерів не було особливого бажання розвивати його.

Тому з точки зору продуктів, клієнтської бази, процесів — банк був слабенький.

У той же час, треба віддати належне, що баланс — чистий, без проблемних кредитів або кредитів пов'язаним особам. Це рідкість для ринку. Так, баланс невеликий, але повірте: навіть маленький баланс може бути неприйнятно «брудним».

По суті, ми купили працюючу ліцензію, на базі якої зараз будуємо новий банк. Можна сказати, ми отримали те, що й хотіли.

 — Але ж планувалася купівля Ідея Банку, одного з лідерів роздрібного ринку. Чи не шкодуєте, що купили саме Юнекс?

 — Звичайно, Ідея Банк — значно більший, прибутковий, там є клієнтська база. Однак мінуси теж є. Наприклад, якщо порівнювати з ринком загалом, це не дуже технологічний банк. Не кажучи вже про лідерів. Він має досить вузьку спеціалізацію, але й коштував набагато дорожче.

Звичайно, якби нам вдалося домовитися про ціну, на базі Ідея Банку ми б стартували набагато швидше.

 — Ідея Банк продається досі, причому вимушено. Чи розглядаєте покупки інших банків?

 — Не знаю, що наразі відбувається з Ідея Банком… Ми підписали попередню угоду про його покупку в грудні 2019 р. У березні 2020 р. трапилася пандемія, в результаті якої показники банку істотно впали. Передомовитися про ціну у нас не вийшло: вони пішли назустріч, але недостатньо.

Зараз ми активно не шукаємо інші банки — роботи вистачає і тут. Але ми не виключаємо нових покупок, якщо будуть цікаві варіанти.

 — Наприклад? Може, monobank або умовний банк «Форвард»?

 — Mono — дуже цікавий актив. Тут є технології, клієнтська база, потенціал зростання і прибутковість. Тобто все, що шукає хороший інвестор, але поки що цей варіант за дужками. «Форвард» в чомусь схожий на Ідея Банк, але менш прибутковий.

 — Над чим працюєте на даний момент? Які першочергові завдання?

 — Ми повністю все розбудовуємо: ось переїхали до нового офісу, днями відкрили нове центральне відділення, перевезли дата-центри, змінюємо персонал, продуктовий ряд, запускаємо багато нових цікавих речей.

Враховуючи, що ми закрили угоду тільки 4 місяці тому і перший місяць-півтора я був тут практично один, можу бути задоволений динамікою змін.

Хоча роботи ще дуже багато. Першочергові завдання — наздогнати ринок в частині ключових технологій, запустити повноцінні дистанційні канали продажів. І, звичайно, вийти в прибуток. Банк був збитковим на момент покупки. І поки що залишається таким, що нормально, враховуючи масштабні трансформації, інвестиції в технології. Але ми вже сильно скоротили збитки, і я вірю, що через рік з моменту покупки ми вийдемо в плюс.

 — Коли Юнекс банк стане помітним гравцем на ринку?

 — У вересні-жовтні плануємо запустити наш перший масовий продукт. Я б не став називати це революцією, але впевнений, що ми запустимо новий тренд на ринку. Зараз ми закінчуємо підготовку і у вересні почнемо тестування. З огляду на те, скільки всього нам потрібно було зробити, щоб просто наздогнати ринок в базових технологіях, це неймовірна швидкість.

У роботі ще один продукт. Тут вже все серйозно — нічого подібного на українському ринку ще ніхто не робив. Але він вимагає більше часу на підготовку. Спочатку потрібно змінити банк всередині, потім наздогнати ринок технологічно і тільки після цього вже робити те, чого більше ні у кого немає.

Читайте також: Томаш Фіала про біткоїн: «Дуже спекулятивна інвестиція, тому утримався»

Про запуск необанка

 — Навесні в інтерв'ю «Мінфіну» ваш партнер Томаш Фіала анонсував плани запуску віртуального онлайн-банку, який, втім, має істотно відрізнятися від уже існуючих гравців. Вже є більш конкретне бачення?

 — Ми не поспішаємо запустити черговий онлайн-банк, не бачимо в цьому сенсу. На ринку вже й так достатньо необанків, дуже схожих один на одного, що проста людина вже не розуміє різниці між ними. Навіщо пропонувати ще один аналогічний продукт?

У нас є гіпотези щодо потреб ринку, які поки що не задовольняються існуючими гравцями. Ми хочемо закрити ці прогалини, запропонувавши відповідні рішення.

Ідей — маса, але щоб щось запустити, спочатку потрібно побудувати базу. Онлайн-банк не будується у вакуумі.

 — А ось, наприклад, голова Райффайзен Банку Олександр Писарук стверджує, що віртуальний банк простіше будувати за межами банку

 — Звичайно, у великому банку з його бюрократією це так і є. Але у нас зовсім інша історія: ми — не класичний банк, а повноцінний фінтех-стартап. Нам набагато простіше запускати онлайн-банк всередині.

Наявність банківської ліцензії — це наша конкурентна перевага. Наприклад, щодо того ж monobank. Хоча б тому, що нам не потрібно постійно шукати компроміс із власником ліцензії. У моделі, коли фінтех виступає сателітом, він змушений постійно домовлятися з банком. Це дуже складно вже на рівні відмінностей у корпоративних культурах.

Візьмемо, наприклад, криптовалюту. Дуже багато хто зараз шукає можливість дати українцям легальний доступ до покупки криптовалюти. Але відкрито про це заявляють тільки фінтех-стартапи. Чи зможе monobank реалізувати такий проєкт? Відповідь на це питання потрібно задавати не першим особам mono, а власнику банківської ліцензії.

Я впевнений, що «чужий» класичний банк гальмуватиме розвиток фінтеха, там є багато потенційних конфліктів.

Ми пішли від зворотного: спочатку придбали банк і тепер на його базі будуватимемо фінтех. У нас всі ресурси зосереджені в одному місці — на цьому поверсі в радіусі 20 метрів від мого кабінету є всі потрібні для цього фахівці. І вони зосереджені на тому, як знайти рішення. А не довести, чому реалізувати ту чи іншу ідею не можна.

Хоча думаю, що обидва підходи мають право на життя.

 — Чому Юнекс досі збитковий?

 — Я вже казав, що на момент покупки фінансовий результат був негативним. Ні у мене, ні у Dragon Capital не було жодних ілюзій з цього приводу — ми чудово розуміли, що в перший рік про прибуток мріяти не доводиться. У нас амбітні плани, дуже сконцентрована стратегія, яку ми зараз будуємо на базі банку, що технологічно відчутно відстав. Це вимагає значних інвестицій. Доходи зростають, але витрат поки що більше. Я розраховую, що до середини наступного року ми зможемо вийти в плюс. Досвіду у мене в цьому питанні вистачає.

 — Чи планується проведення ребрендингу?

 — Я довго думав над цим питанням. Але в результаті прийняв сторону прагматиків. Ребрендинг — дуже дорога історія, яка також би негативно позначилася на фінансових результатах. Невеликий рестайлінг ми проведемо, але Юнекс Банк залишиться Юнексом. І зміни будуть поступовими. Наприклад, велика частина існуючої мережі відділень в принципі не може бути ефективною через дуже специфічне розташування. Одне із завдань на найближчі місяці — змінити локації для більшої частини відділень. Там, звичайно, ми вішатимемо оновлені вивіски.

Про плани та амбіції

— Яка стратегія — на чому концентруватиметься банк: на роздробі або роботі з бізнесом?

—Ми підемо в усі напрямки. Український ринок занадто малий, щоб спеціалізуватися на якомусь одному сегменті. Такий підхід не зможе забезпечити нам бажані обсяги. Я допускаю, що не всі напрямки «злетять», але намагатимемося.

Класичного сегмента МСБ у нас не буде: ФОПи належатимуть до роздробу, а більший бізнес — до корпорейту.

У корпоративному бізнесі теж зараз завершуємо налагодження базових речей. Для нас корпоративний бізнес — це більше робота з середніми, а не великими компаніями в розумінні великих банків.

 — Чим можна швидко завоювати корпоративний сегмент?

 — Ми будемо позиціонувати себе, як невеликий умовний Райффайзен або Укрсиб, тобто якісний європейський банк, але швидший і гнучкіший, ніж оригінали.

 — А які взагалі ваші апетити/амбіції щодо бажаної величини банку?

Хочу, щоб в роздробі ми входили до топ-5 гравців за кредитним і депозитним портфелем.

Для цього потрібно наростити портфель хоча б до 15 млрд грн, якщо допустити, що інші банки зупиняться. За який термін реально це зробити?

Думаю, за 5−7 років. Це наша мета на середньострокову перспективу. Я не можу знати, чи вийде досягти цієї мети в зазначений термін. Але який сенс працювати, якщо не ставити високих цілей? Тим паче, що позитивний досвід у мене є — в «попередньому житті» досягав неймовірних результатів зростання! Чому б не повторити це тут?

 — Можна конкретний приклад історії успіху?

Коли я працював в російській «дочці» чеського Home Credit Bank, у нас вийшло наростити кредитний портфель з $1 до $10 млрд за 5 років. Це було в 2012—2017 роках. Ми були найбільшим кредитором населення після державних монстрів — Сбербанку та ВТБ.

Про кредитування фізосіб

 — Ринок мікропозик активно зростає. Однак багато банків не ризикують йти в цей сегмент. Що ви думаєте про цей напрямок?

За моїми оцінками, клієнтів небанківських фінкомпаній близько 2−3 млн. Це дуже багато. Загальна думка на ринку така, що люди звертаються до МФО, сильно переплачують, тому що банки не готові видати їм кредит.

Але це не може бути єдиним поясненням. Серед клієнтів МФО маса позичальників ідеально виконують всі зобов'язання. Тобто загалом така ситуація скоріше показник якості роботи банків, а не якості позичальників. Думаю, що багато клієнтів фінкомпаній усвідомлено переплачують просто за зручність і швидкість.

Я не стверджую, що всі вони є хорошими позичальниками, але думаю, що значну частину цих клієнтів можна підтягнути за якістю до рівня банків. Банкам потрібно спрощувати свої послуги і працювати краще. Думаю, що на ринку є простір для продукту, який би поєднав два цих світи — банків і фінкомпаній. Але це припущення, приблизних параметрів такого продукту поки що назвати не можу.

 — Як оцінюєте перспективи роздрібного кредитування загалом і за конкретними сегментами?

Все швидко змінюється. Не секрет, що клієнти вже досить розпещені — хочуть все безкоштовно, тому маржа падає. Все поступово переходить в цифрові канали, так як зручність стала пріоритетом. До речі, саме за нього люди готові платити. Найкращий доказ — зростання МФО-ринку.

Це особливо актуально для мікрокредитів, так званих PDL, де позичальники часто рахують витрати в абсолютних цифрах. Так, річна відсоткова ставка виглядає жахливо, але люди мислять інакше. Оцінюють, скільки гривень на день їм коштуватиме обслуговування позики.

Повертаючись до питання, всі сегменти є цілком перспективними.

 — Думаєте? Банкіри вже кілька років кажутьть, що PoS-кредити вже віджили своє.

Напевно, мається на увазі класична модель, коли покупець приходить до магазину, шукає зону, де в ряд сидять представники декількох банків, вивчає умови, заповнює анкету. Звичайно, така практика вже відходить у минуле. А взагалі у співпраці з роздробом можна придумувати і реалізовувати багато креативних ідей: картки лояльності, спецпропозиції, програми розстрочки. До речі, наприклад, новий необанк — «Власний Рахунок» — якраз із цієї опери.

 — Чесно кажучи, не розумію: навіщо потрібна вся ця різноманітність кредитних продуктів, коли є класична кредитна картка з тривалим пільговим періодом?

Ну, кредитна картка — це інструмент короткострокового кредитування. Взагалі, якщо так міркувати, всі банківські продукти досить схожі. Ось, наприклад, для мене іпотека — це великий PoS-кредит: довгий і великий.

 — До речі, зараз іпотека в Україні стрімко зростає. Що думаєте про перспективи цього сегмента?

 — Думаю, що ринок абсолютно не готовий до розвитку іпотеки, насамперед через відсутність довгого фондування. Іпотека починає нормально працювати, коли відсоткові ставки за нею опустяться в район 5% річних, а терміни зростуть як мінімум до 5−7 років, краще — 10.

Навіть 8 або 9% річних — це дуже дорого для іпотечних кредитів.

Про депозитні тенденції

 — За рахунок чого плануєте залучати кошти приватних вкладників? Розміром ставки?

 — Поки що не думали про це. Насправді, окрім ставки, є багато інших параметрів, треба тільки включити креатив і зробити щось цікаве.

Все, що існує в світі, завжди можна поліпшити!

 — Зараз громадяни тримають все більше заощаджень не на строкових вкладах, а на рахунках до запитання. Це добре чи погано?

По-перше, це факт. Загальна тенденція. Боротися з нею особливого сенсу немає — якщо людям потрібен саме такий продукт, потрібно дати їм його. По-друге, аналітика показує, що близько 30−40% пасивів «до запитання» за фактом є незнижуваним залишком, який не залишає банк за жодних обставин. Навіть у найглибші кризи. Тому його можна сприймати як довгостроковий ресурс і інвестувати в довгострокові активи. Це світова статистика, накопичена за багато-багато років.

 — Як взагалі посилення фінмоніторингу може вплинути на розвиток банківської роздробу? Чи не витіснить вона частину клієнтури із банків?

Жорсткість фінмоніторингу — ще одна загальносвітова тенденція. Дійсно, регулювання стало занадто багато, що може зашкодити ринку.

Можу сказати, що в корпоративному секторі є бізнеси, які на певному етапі «закручування гайок» взагалі повністю йдуть в тінь, залишаючи банківську систему.

У цьому сенсі державам важливо утримуватися в рамках здорового компромісу. Надмірний тиск збільшує ризик появи двох економік: офіційної та повністю тіньової, які ніколи не перетинаються. До речі, про це мало хто говорить, але одна з основних переваг криптовалюти і секрет успіху самої ідеї полягає якраз в повній відсутності контролю з боку держави.

Читайте також: «Мінфін» порахував: у яких банках вкладники тримають заощадження за гроші, а в яких — просто так

Про конкуренцію з боку небанків

 — Як вплине на ринок новий закон «Про платіжні послуги»?

Поки що важко сказати. Але точно швидко не буде, революції я не очікую. Законом виписана тільки концепція, ще належить прийняти чимало підзаконних актів. Є дуже багато незрозумілих пунктів, які потребують тлумачення з боку регулятора.

Головне в Законі те, що небанки можуть відкривати і вести поточні рахунки, але там теж багато обмежень, тому не дуже вірю в швидкі зміни.

За моїми спостереженнями, майже всі компанії, незалежно від сфери діяльності, які мають клієнтську базу, вважають, що можуть заробити ще й на фінансових послугах.

Ця тема не нова, американська компанія General Electric почала фінансувати своїх клієнтів на покупку виробленої продукцією ще в 30-х роках минулого століття.

У 70-х роках також трапився бум, але з часом рітейлери вийшли з фінсектора. Наприклад, одна велика американська мережа гіпермаркетів відкривала в магазинах невеликі «банківські» відділення. Розрахунок був простий: людина прийшла за хлібом і молоком, а заодно провела необхідні фінансові операції. Але це не спрацювало. В історії я не зустрічав успішного кейса.

Наразі все ще складніше. Фінансові послуги в сучасному світі — ще більш складна зарегульована сфера, якою не можна займатися факультативно. Тому я не вірю в довгостроковий успіх цієї історії. І мій скептицизм жодним чином не пов'язаний з тим, що я банкір.

 — Які перспективи реалізації концепції «Open Banking» на вітчизняному ринку? Що це для Юнекса, як маєте намір використовувати можливості, що відкриваються?

Ось в цю тему я вірю! Основна ідея «Open Banking» в тому, щоб допомогти фінтехам у конкуренції з банками. І це реально працює на тих ринках, де проєкт вже запущений.

Але ось що цікаво: коли я подивився на структуру запитів, виявилося, що найбільше даних проходить по лінії «банк-банк». Тобто головними бенефіціарами вигод від запуску Open Banking, не рахуючи клієнтів, є зовсім не фінтех-стартапи, а інші банки. Відкриття інформації — це позитив для маленьких банків. І ми робимо ставку на цю історію.

Автор:

Редактор Дмитро Гриньков

Пише на теми: Фінанси, банки, інвестиції