27 серпня 2021, 13:05 Читать на русском

Як китайські IT-компанії стали заручниками підвищення народжуваності

Наступ китайської влади на IT-компанії є частиною великої політики — Китай завдає удару у відповідь США за санкції. А в жертву приносить свій великий бізнес. У чому полягає задум Компартії і до яких наслідків він уже призвів, у колонці для НВ розповів керуючий партнер Gamedev Руслан Нонка. «Мінфін» обрав головне.

Що відбувається в Китаї

Сьогодні експерти відзначають, що глобальна атака влади на IT-компанії почалася восени 2020-го року, коли в останній момент було призупинено IPO компанії Ant Group мільярдера Джека Ма.

Однак, тоді більшість експертів не побачили в цьому ознаки прийдешньої розправи над IT-індустрією. Вважалося, що Джек Ма просто дозволяв собі багато ліберальних висловлювань на адресу китайського уряду, тому те, що трапилося, було лише репресією, спрямованою безпосередньо проти багатого вільнодумця.

Однак, те, що відбувається навесні і влітку нинішнього року, змушує поглянути на картину зовсім інакше. Більшість атакованих китайським урядом компаній не були раніше помічені в дисидентстві. Причини атаки криються в іншому.

Хто вже постраждав

Didi

Didi — китайська компанія, яка створювалася як аналог популярного Uber. У 2014−2015 рр. Didi початку цінову війну з Uber у найбільших китайських містах. На думку багатьох експертів, у цій війні Didi отримала широку підтримку від китайської держави. Після того, як агресивний демпінг із боку Didi буквально змусив Uber залишити китайський ринок, Didi запропонувало американській компанії викупити її бізнес у Китаї. І керівництво Uber пішло на таку угоду.

З 2015 року Didi є основним гравцем ринку транспортних послуг у Китаї. Влітку 2021 року Didi вийшла на американський фондовий ринок.

Наприкінці липня поточного року — лише через два дні після виходу Didi на Нью-Йоркську біржу, китайська влада (через регулятора) оголосила про те, що Didi порушує якісь закони про безпеку персональних даних своїх клієнтів. Всі магазини додатків для смартфонів у Китаї отримали вказівку видалити додаток Didi і не дозволити користувачам надалі завантажувати його.

Акції Didi на фондовому ринку моментально впали на 50%. Компанія за день втратила $29 млрд ринкової капіталізації.

Інтернет-освіта

Наприкінці липня китайські регулятори буквально за один день знищили EdTech-бізнес. Були опубліковані нові правила роботи компаній у сфері позашкільної освіти. Відтепер займатися позашкільною освітою можуть тільки некомерційні організації. А тим компаніям, які вже працюють на ринку, відтепер заборонено залучати закордонні інвестиції. IPO також заборонені.

Що стосується компаній, у яких вже є іноземний капітал, їм дадуть термін для того, щоб вивести його. Тепер ці компанії повинні стати винятково китайськими. При цьому заборонено отримувати інвестиції не тільки від іноземних компаній. Але й від зарубіжних дочок китайських компаній.

Три найбільші EdTech-компанії Китаю моментально і серйозно постраждали від цих дій китайської влади. За підрахунками експертів, загальні втрати склали не менше $120 млрд.

Сервіси доставки їжі

Літо 2021-го року стало «чорним» і для китайських компаній, які займаються доставкою їжі (аналоги Glovo та Raketa). Регулятори раптово випустили нові рекомендації за умовами праці кур'єрів, які можуть фактично знищити цей бізнес як такий, на думку експертів.

Компаніям, що працюють на цьому ринку, наказано підтримувати рівень їх заробітку не нижче мінімальної зарплати в регіоні, де працюють кур'єри. Також компанії відтепер будуть зобов'язані дати кур'єрам доступ до соціального страхування, створити для них профспілки і гарантувати членство у цих профспілках.

Але найголовніше — регулятори зажадали, щоб компанії переналаштували алгоритми свого програмного забезпечення так, щоб збільшити час доставки їжі клієнтам. Це дасть кур'єрам більше часу на завершення доставки і зробить їхню працю менш важкою, — стверджують регулятори.

Для компаній, що працюють на ринку доставки їжі, такі заходи можна назвати драконівськими. Собівартість доставки різко зростає, а збільшений час доставки знижує цінність послуги для її кінцевих споживачів. Тобто тепер замовлення їжі коштуватиме дорожче, а чекати доставки доведеться відчутно довше.

Комп'ютерні ігри

У липні китайська влада раптово атакувала ігрову індустрію.

Одна із найбільших китайських IT-компаній Tencent раптово опинилася в центрі уваги державних ЗМІ. Державне інформагентство Сіньхуа опублікувало на великий матеріал, спрямований на критику комп'ютерних ігор як таких. Їх фактично безпосередньо назвали «опіумом для розуму».

Стаття вказувала на те, що ігри шкодять розумовому розвитку школярів і підлітків. А про пряму атаку на Tencent свідчила згадка деяких її ігрових продуктів. Наприклад, найпопулярнішої (у Китаї) багатокористувацької онлайн-гри Honor of Kings. Автори статті стверджували, що китайські школярі в середньому проводять в цій грі від 8 до 12 годин щодня.

Незалежні експерти вважають, що поява такого матеріалу в Сіньхуа говорить про новий «курс», який було вказано проводити зверху.

Читайте також: 11% зростання на рік: чому варто інвестувати в відеоігри

У Tencent, очевидно, розсудили точно так само. Компанія негайно «взяла під козирок». Представники Tencent заявили, що максимальна тривалість гри для користувачів, які не досягли повноліття, буде обмежена. Крім того, в Tencent заборонили внутрішньоігрові покупки для неповнолітніх гравців. Більше того, топменеджмент Tencent вперше озвучив тему, яка безпосередньо не піднімалася в статті Сіньхуа. Йдеться про повну заборону комп'ютерних ігор для підлітків молодше 12 років.

Чому почалися атаки на IT-компанії

Експерти різного калібру загалом сходяться в своїх оцінках того, що відбувається. Китай має сьогодні розвинений внутрішній ринок, що дозволяє не орієнтуватися на зовнішні ринки. Влада вважає, що всередині країни достатньо грошей і мізків для того, щоб країна могла самостійно впоратися з усіма завданнями, які пов'язані з індустрією високих технологій.

Експерти також відзначають ще один аспект — китайська влада хоче, щоб гроші працювали всередині країни. Щоб фінансові ринки прокручували гроші в Китаї, мінімально використовуючи зовнішні майданчики. Сі Цзіньпін і його оточення мають намір домогтися того, щоб китайські компанії не давали заробляти «ворогові».

Не варто забувати і про те, що позбавлені можливості залучати іноземні інвестиції, китайські компанії опиняються у повній залежності від економічної і монетарної політики держави. Простіше кажучи, держава отримує контроль над незалежними (начебто) компаніями.

Окрім політичного і економічного, неможливо не вказати на ще один фактор, який стимулює те, що відбувається. Атака на EdTech, на думку ряду експертів, була пов'язана з тим, що Сі Цзіньпін поставив перед урядом ще одне завдання — підвищення народжуваності в країні. Комерційна освіта для школярів останні роки ставала в Китаї все популярнішою. І починала складати конкуренцію безкоштовній державній освіті.

Читайте також: У Китаї скасували кілька великих IPO платформ онлайн-освіти

Експерти пояснюють це так: батьки, які ледь самі позбулися злиднів (можливо лише в другому поколінні), хочуть для своїх дітей найкращого і витрачають всі свої гроші на приватні школи. В одній зі статей Сіньхуа, яка була опублікована в період атаки на EdTech, було безпосередньо сказано, що позашкільна (тобто приватна) освіта підриває природу освіти як суспільного блага.

Фактично, Сі Цзіньпін наказав знищити EdTech, щоб позбавити батьків можливості, народивши одну дитину, зосередити всі зусилля на те, щоб виростити її з найкращою освітою, яка вимагає великих витрат. Вважається, що в умовах, коли існує лише безкоштовна державна освіта, батьки не повинні витрачати додаткові кошти на приватні школи, а отже вони більшою мірою схильні народжувати більше дітей.

Деіндустріалізація та hitech — яким шляхом йде Китай

Ресурсно-промисловий шлях (як в Росії) передбачає ширші можливості щодо контролю за власним населенням і соціальними порядками. Технологічний же і технократичний розвиток неможливий без активної участі Заходу. Який, як і раніше, має великий відрив за цілим рядом технологій.

Сі Цзіньпін і його оточення вважають, що краще дати більше часу, але отримати технологічний прорив власними силами, ніж робити Китай частиною світового технологічного ландшафту із залежністю від західних інвестицій і технологій.

Цю залежність в Китаї вважають дуже небезпечною. Досить згадати ситуацію навколо Huawei та санкціями, що були введені президентом Дональдом Трампом.

Читайте також: Huawei запускає власну операційну систему на зміну Android. Що відомо про HarmonyOS

Відлучення від сервісів Google і позбавлення доступу до ліцензійних інженерних технологій американських компаній виявилося достатнім для того, щоб «втопити» Huawei, який вже посідав лідируючі позиції на ринку смартфонів і обладнання для 5G. На реанімацію компанії підуть роки і колосальні інвестиції, оскільки стоїть завдання створити власні технології (зокрема виробництва чіпів), які не поступатимуться американським.

У Китаї вже переконалися, що будь-які інвестиції у високі технології обертаються більш тісною співпрацею великих китайських компаній з американськими та європейськими компаніями. Це провокує ряд наслідків:

  • залученість мільйонів китайських співробітників IT-компаній у взаємодію з іноземними колегами;
  • залежність багатьох китайських технологій від американських патентів (у Huawei були процесори власної розробки, однак вони базувалися на технології, запатентованої в США, і тепер їх виробництво стало для китайської компанії нелегальним);
  • залежність від ринків збуту

Повертаючись до питання про індустріалізацію — Китай має величезний і до кінця ще не розкритий потенціал як ресурсної і сільськогосподарської держави. При тому, що, на відміну від деяких ресурсних країн (Норвегія, Фінляндія, Голландія), в Китаї є величезний внутрішній ринок.

Читайте також: Технологічна політика Китаю у 2021 році. Що зміниться в країні?

Незалежність від ринків збуту також дозволяє «замкнути» економіку на себе. Знизити залежність економіки країни від зовнішніх ринків збуту і інвестицій — одна з ключових цілей Сі Цзіньпіна. І зробити це за допомогою ресурсних галузей простіше, ніж в області високих технологій, де потрібно так чи інакше конкурувати з іноземними компаніями. Звідси (як одне з можливих пояснень) прагнення влади дещо обмежити технологічний бум і підтримувати розвиток менш інноваційних галузей.

Яких очікувати наслідків

Сі Цзіньпін вважає, що безпека і стабільність усередині країни відчутно важливіші, ніж прибутки і швидке зростання великих китайських корпорацій. І що краще закрити доступ до внутрішнього китайського ринку для іноземних компаній, нехай навіть ціною обвалення (або уповільнення прогресу) власних корпорацій, і змусити гроші «крутитися» всередині країни. Він давно надсилає сигнали про те, що хоче зробити Китай самодостатньою державою, яка не має залежності від великих «партнерів», таких як США.

Першими з іноземців, хто постраждає (і вже постраждав) від цього підходу, стануть інвестори, які звикли «піднімати» швидкі гроші на IPO китайських компаній. Нова політика Китаю щодо власних IT-корпорацій робить інвестиції в них абсолютно непередбачуваними. Ризики навіть складно підрахувати.

Власне, для іноземних IT-компаній, які працюють на китайському внутрішньому ринку, також можуть настати скрутні часи. Деякі експерти вважають, що Сі Цзіньпін робить щось на зразок того, що Володимир Путін зробив на початку свого правління, коли зібрав найбільших російських олігархів і попередив їх, що їм краще стати патріотами і дружити з владою, інакше їх чекає доля опального Михайла Ходорковського. Точно таким же чином Сі Цзіньпін ставить технологічні компанії перед фактом: якщо ви хочете продовжувати існувати в Китаї, потрібно бути союзником влади Китаю.

Китай вже багато років проводить політику заміщення глобальних сервісів локальними. Звідси — досить слабкі позиції в Китаї у таких гігантів, як Google, Facebook, Microsoft. На внутрішньому китайському ринку фактично відсутні Samsung, Dell та HP.

Частка Apple неухильно знижується, навіть незважаючи на те, що компанія відверто порушує всі власні етичні норми (які гучно проголошуються для інших ринків) заради того, щоб спокійно працювати в Китаї. Наприклад, Apple погодилася зберігати хмарні бекапи iCloud китайських користувачів на серверах, які розміщуються в Китаї і потрапляють під місцеву юрисдикцію.

Читайте також: Чи варто позбавлятися від акцій китайських компаній: три причини «за» і «проти»

Експерти вказують на те, що діяльність ще дрібніших іноземних IT-компаній в Китаї відтепер буде дуже ускладненою. Рано чи пізно всередині Китаю залишаться тільки китайські бізнеси. Єдиним способом отримати можливість діяти на внутрішньому китайському ринку високих технологій буде робота через китайську компанію з китайським же походженням інвестицій.

Коментарі - 17

+
+30
Agosto
Agosto
27 серпня 2021, 13:21
#
Компаниям, работающим на этом рынке, предписано поддерживать уровень их заработка не ниже минимальной зарплаты в регионе, где работают курьеры. Также компании отныне будут обязаны дать курьерам доступ к социальному страхованию, создать для них профсоюзы и гарантировать членство в этих профсоюзах. Это даст курьерам больше времени на завершение доставки и сделает их труд менее тяжелым.

Нет, вы только посмотрите на этих проклятых коммунистов, че творят? Минимальная зарплата и социалка для курьеров, где это видано? В нормальных странах первого мира курьер работает за еду на собственном транспорте, а если его не устраивает — может не работать.
+
0
mary27
mary27
27 серпня 2021, 14:56
#
Тоже заметила)
Как они могли, признать курьеров людьми, и потребовав защитить их трудовые права!
Даже профсоюзы разрешили.

Это не то, что наши велосамоубийцы от «Глово».

​​​​​
+
+40
regantan
regantan
28 серпня 2021, 9:41
#
А теперь он просто не будет работать. Потому что бизнес станет малорентабельным или вообще нерентабельным. Зато у него будут профсоюзы. Молодцы. Так держать. Больше безработных!
+
+27
mary27
mary27
28 серпня 2021, 9:52
#
Может, просто норму прибыли чуть уменьшат?)
​​​​​​
А то напоминает ситуацию с нашим наебизнесом, которому «трудно» платить ЕСВ за наемных рабов.
А вот ежегодно менять крузаки почему-то нетрудно)
+
0
regantan
regantan
28 серпня 2021, 10:17
#
Ну так озвучить же норму прибыли у доставки? Что же вы секрет из неё делаете?
+
+15
Agosto
Agosto
28 серпня 2021, 11:42
#
Ну да, убер и глово в ноль работают, еще и доплачивают курьерам. Не смешите. Маркс в страшном сне не мог представить такую форму эксплуатации как убер, где совершенно не надо отнимать у рабочих орудия труда, они купят свои или возьмут у вас в лизинг. (Я далеко не марксист, но проблема подобных «работ» налицо, про защиту прав этих людей пишу не только я).
+
+30
regantan
regantan
29 серпня 2021, 13:58
#
Напомните нам какая чистая прибыль у Убера была за последние пять лет?
+
+13
beornborn
beornborn
30 серпня 2021, 18:25
#
У стартапов другая модель.
они все капитализируют, все в экспансию, а доход идет за счет прироста стоимости акций
+
0
regantan
regantan
1 вересня 2021, 5:02
#
Как это отрицает факт того, что убер работает в убыток? Убыток это же даже меньше чем ноль, в который не верил предыдущий автор?
+
0
yarg
yarg
28 серпня 2021, 10:47
#
Совершенно согласен. И наших айтишников государство должно защитить так же .
Никаких прокладочек на багамских островах , через которые платятся зарплаты в валюте под видом выручки ФОПов !
твердый оклад 300 гривен в день, принудительное членство в профсоюзе (взносы, собрания, обязательный отдых в профсоюзном санатории в Скадовске)
Социальные гарантии — это святое !
+
+15
Agosto
Agosto
28 серпня 2021, 11:39
#
Вы вот сейчас серьезно не понимаете разницу между айтишником на контракте и бесправным рабом с совершенно непонятной формой занятости и гарантиями?
+
+14
yarg
yarg
28 серпня 2021, 12:23
#
Государство должно, просто обязано защитить трудовые и личные права айтишников. Как и курьеров.
Хватит кланятся хозяевам галер. Вы же не рабы !
+
+15
Agosto
Agosto
28 серпня 2021, 13:50
#
Вы так пишете, как будто этой проблемы нет и решать не не надо. Да, даже в IT. И представьте себе, в соседних «тоталитарных» странах не решили, а у нас как всегда.
+
0
yarg
yarg
28 серпня 2021, 13:53
#
Я пишу что решать ее нужно. Причем срочно.
соседние тоталитарные — это что? польша?
неужели наша кровавая хунта не решит элементарный вопрос с помощью айтишникам ???
+
0
dsn
dsn
29 серпня 2021, 22:50
#
Один собачник, желая похвалиться, что его жена родила ему тройню, привёл другого собачника домой. И тот, глядя на его тройню, говорит: «Я бы себе среднего оставил».
+
0
OksanaSh3
OksanaSh3
30 серпня 2021, 16:45
#
В Китаї взагалі все не просто. Я думаю, нам буде складно осягнути східну ментальність та їх принципи організації суспільства. Я думаю, в їх особливих умовах можливо у чомусь складніше, а у чомусь і легше розвивати бізнес. У нас в Україні багато законів значно лояльніші, а деякими багато хто навіть нехтує. Саме тому наші суспільство та економіка у досить занедбаному стані. Я думаю, саме це і є одним з вирішальних факторів, чому більшість компаній орієнтується на західного замовника. Моя компанія не є виключенням. Коли ми вирішили перенести свою діяльність на Європейський ринок, довелося освоювати нові методи комунікації та залучення клієнтів. Дуже добрі рекомендації щодо лідогенерації в айті компанії нам надали професіонали з компанії https://bizzzdev.com/.
+
+28
beornborn
beornborn
30 серпня 2021, 18:34
#
Вау, какая хорошая лидогенерация для самой компании bizdev.
убил 2 минуты времени думая, что читаю мнение.
а оказалось, что читал рекламу.
блин
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися