Коли можна буде купити акції бренду майбутнього Мессі або Роналду

Декілька прикладів

Ще на початку 1990-х зарплата хорошого українського футболіста дозволяла за п'ять сезонів придбати трикімнатну квартиру в Києві і автомобіль Mercedes. Зараз, наприклад, один із лідерів київського Динамо Сергій Сидорчук отримує 1 млн євро на рік, за даними Pravda. football, що істотно вище заробітків початку 1990-х.

Перехід Андрія Шевченка з Мілана до Челсі у 2006 році обійшовся лондонському клубу в 32 млн євро. Сьогодні футболіст такого рівня — скажімо, Роберт Лєвандовські з Баварії, — оцінюється в 60 млн євро. Це ще не та динаміка, яка дає право порівнювати зростання вартості футболістів зі зростанням вартості криптовалют, але вже той рівень, який викликає певні підозри про майбутнє цін на ринку футбольних трансферів і зарплат.

Ціни на футболістів істотно зросли за останні 20−30 років у міру того, як футбольні чемпіонати Європи перетворювалися у величезні ринки, які торгують правами на телетрансляції і активно займаються маркетингом. Зарплати провідних зірок європейського футболу — цілком на рівні зірок світу великих глобальних корпорацій.

Читайте також: Куди інвестують банкіри

Тут постає питання

Цінність CEO якого-небудь великого банку, скажімо, Barclays або Wells Fargo, цілком зрозуміла. Він і в операційному менеджменті розбирається, і в стратегічному плануванні, і розуміння політики відсоткових ставок у нього на високому рівні. Отже, він здатний заробляти великі гроші для свого роботодавця і його акціонерів.

Футболісти набагато менш стабільні у своїх показниках, ніж банківські CEO, а їх вклад в успіх команди часто складно виміряти. Так, ми знаємо, скільки голів забивають за сезон Роналду і Мессі, але, по-перше, на них грає вся команда, а по-друге, за визначенням захисник, який грає у своїх воріт, не може набити стільки голів, скільки виставлений далеко вперед нападник, який все життя качає м'язи для жорстких перемог в єдиноборствах і зіткненнях.

Запитаю прямо: чи заслуговують сучасні зірки футболу тих нечуваних грошей, які вони отримують щомісяця, а то й щотижня? Чи є їх зарплата пропорційною їхньому внеску в економіку — в даному випадку економіку футболу — і їх здатності створювати додану вартість?

Читайте також: Куди інвестують бізнесмени

Тренування, матчі та інстаграм

Нещодавно у британській діловій газеті Financial Times вийшов черговий «ланч». З журналістом видання обідав за відеозв'язком Звонімір Бобан, колишній лідер збірної Хорватії. Він відомий тим, що ще на початку 1990-х став одним із символів боротьби Хорватії за незалежність, а його зіркові виступи за Мілан та інші клуби дозволили побудувати власний ресторанний бізнес. Не дуже великий, але хороший.

Що дозволило Бобану створити ексклюзивний бренд? Політична позиція з питання про незалежність Хорватії. Чи заслуговує це щедрої монетизації? Хорватські вболівальники впевнені, що так. До того ж, і грошима Бобан розпорядився розумно — придбав ресторанний бізнес.

Тепер подивимося на день сьогоднішній. Чим живуть багато європейських футболістів? Тренуваннями, матчами та інстаграмом. Ну і мільйонами євро зарплати. За рівнем популярності багато з них перевершили Бобана, адже нинішні технології соцмереж дозволяють створювати собі бренд практично з нічого — зі смачного сніданку в готелі, з поста з черговою girlfriend де-небудь в Домінікані, з прогулянки на яхті хвилями Адріатичного моря.

Політична позиція в нинішньому футболі взагалі непопулярна. І це означає, що з ринку, повного грошей, поступово йде сенс. Як же красиво було, коли київське Динамо у 1989 році почало грати в жовто-блакитній формі на зло спорткомітету СРСР. Але зараз політичні ідеї з футболу видавлені інстаграмом і карнавальною естетикою, дотримуватися якої футболістам все складніше і складніше при вимогах від клубних медиків до стилю життя. Алкоголь, тощо.

Читайте також: Чому Байден заробляє мільйони, але не може розбагатіти

Чи може ринок, заповнений грошима, розвиватися без ідейного сенсу

Моралісти скажуть, що ні. Але насправді може і, ймовірно, це робитиме. Мабуть, вартість футболістів і далі зростатиме, адже зростають їхні апетити, зростають гаманці арабських шейхів і американських інвестбанкірів, готових вкладати в футбол.

Але в результаті ми можемо прийти в реальність, коли на біржу виходитимуть вже навіть не футбольні клуби, а окремі бренди футболістів. Так, можна буде купити акції бренду якогось майбутнього Мессі або Роналду. Чи будуть ці акції підкріплені реальним належним активом? Це велике питання.

Сучасна економіка сповнена спекуляцій навколо уявної вартості активів, що як раз і відбувається на ринку футболу. Накачування футболу грошима створить в економіці ще один новий, дивний світ, який буде по-своєму симпатичний, але непередбачуваний. Та й від ідеалів МВФ і Світового банку про інклюзивну, справедливу економіку це якось аж надто далеко. Як би не дійшло до того, що африканські газети та інтернет-сайти просто припинять публікувати зарплати своїх футболістів, які виступають за топові європейські клуби, щоб не викликати масового невдоволення в небагатих країнах.

Читайте також: Про що ніколи не розкажуть продавці криптовалютних ферм

Гроші повинні працювати на благо світової економіки

Я далекий від думки про те, щоб позбавити нинішнє покоління футболістів їх заробітків. Мені просто здається, що ті шалені гроші, які крутяться в європейському футболі, вимагають дуже уважного ставлення з боку регуляторів, фінмоніторингу та інших наглядових органів. Багато європейських зірок вже ставали фігурантами справ про несплату податків. А розумно розпорядитися заробленими мільйонами взагалі вміють тільки одиниці.

Ось, наприклад, Девід Бекхем, колишня зірка МЮ і Лос-Анджелес Гелексі, вивів на Лондонську біржу компанію Cellular Goods, що виробляє продукти з канабісу, а також стартап Guild Esports з індустрії геймінга. Месут Озіл, один із колишніх лідерів лондонського Арсеналу, приєднався до венчурного фонду Class 5 Global з Сан-Франциско, щоб інвестувати в технології. Подібні практики викликають повагу. Люди реально знають, як розпорядитися грошима.

Але це швидше виняток з правила, ніж загальноприйнята традиція. Дуже важливо, щоб величезні гроші, що йдуть в індустрію футболу, таки створювали додану вартість і працювали на благо світової економіки. Цих грошей забагато, щоб просто їх не помічати або вважати пустощами. Ті ж Мессі і Роналду вже побували в якості застави за кредитами від Європейського центрального банку. Їх вартість як активів зашкалює навіть за мірками фінансового ринку ЄС, який знає активи з великою капіталізацією.

Читайте також: Скільки буде коштувати біткоїн до кінця 2021 року

Як не перетворити футбольний ринок на мильну бульбашку

Коли я дивився матч Євро-2020 між Францією і Німеччиною, в якому з рахунком 1:0 перемогли французи, мене не покидало відчуття, що від людей в футболках, шортах, гетрах і бутсах з багатомільйонними зарплатами я очікую все ж чогось більшого. Хочеться, щоб і грали добре, і ідеї правильні транслювали через свої розкручені акаунти в соцмережах.

Але тут же мого внутрішнього пролетаря перемагав журналіст, який розуміє, що обидві команди представляють найпотужніші європейські економіки. Є надія, що фінансова справедливість з європейського футболу не пішла.

Однак, щоб футбольний ринок не перетворився на мильну бульбашку, грошам, що обертаються на ньому, потрібна зрозуміла інвестиційна логіка, передбачувана динаміка і підпорядкованість певним правилам гри. Fair Play, так би мовити. А то ж навіть у Британії, на батьківщині футболу, вболівальники останнім часом «пруться» з матчів третього дивізіону, з футболістами якого вони можуть посидіти в пабі і чия зарплата не ображає їх часто лейбористське почуття.