У березні дефіцит державного бюджету зменшився насамперед завдяки прискоренню зростання доходів до 22,4% р/р. Цьому сприяли збільшення номінальної заробітної плати, подальше пожвавлення внутрішнього попиту, у тому числі на імпортні товари, поліпшення фінансового стану підприємств у 4-му кварталі 2020 року. Про це йдеться у квітневому Монетарному та макроекономічному огляді, оприлюдненому на сайті Нацбанку.
Дефіцит держбюджету у березні знизився завдяки прискоренню зростання доходів до 22,4% — НБУ
►Підписуйтеся на «Мінфін» в Instagram:
головні новини про інвестиції та фінанси
Фіскальний сектор
Дефіцит державного бюджету в березні звузився (до 4,8 млрд грн) передусім завдяки відчутному прискоренню зростання доходів (до 22,4% р/р).
Основні показники держбюджету, млрд грн
Цьому сприяли збільшення номінальної заробітної плати, поліпшення фінансових результатів підприємств, подальше пожвавлення внутрішнього попиту, у тому числі на імпортні товари. Витрати на охорону здоров’я і надалі зростали високими темпами. Також збільшено видатки на оборону та економічну діяльність, зокрема надолужувалися витрати на дорожнє господарство.
У цілому зростання видатків сповільнилося (до 12,0 р/р), зокрема через вплив вищої бази порівняння для окремих соціальних витрат. Дефіцит і боргові виплати очікувано профінансовано за рахунок внутрішніх залучень та накопичених раніше валютних коштів. Незважаючи на профіцит місцевих бюджетів (1,7 млрд грн), зведений бюджет виконано з від'ємним сальдо.
Сальдо зведеного держбюджету в січні - березні, млрд грн
Платіжний баланс
Сальдо поточного рахунку в березні повернулося до від'ємних значень на фоні планових виплат відсотків за реструктуризованими облігаціями зовнішньої державної позики (ОЗДП) та розширення дефіциту торгівлі товарами.
Рахунок поточних операцій*, $ млрд
Після значного профіциту в січні - лютому сальдо поточного рахунку в березні повернулося до від'ємних значень ($0,1 млрд). Це стало наслідком розширення дефіциту торгівлі товарами та планових виплат відсотків за реструктуризованими ОЗДП.
Прискорилося зростання як експорту (24,8% р/р), так і імпорту (26,7%), однак останній зростав швидше внаслідок реалізації відкладеного споживчого та інвестиційного попиту.
Торгівля товарами
За фінансовим рахунком тривав відтік капіталу ($0,7 млрд). Це було зумовлено насамперед погіршенням світових фінансових умов для країн, що розвиваються (ЕМ), у березні. Чистий приплив інвестицій нерезидентів у гривневі ОВДП скоротився до $97 млн. Крім того, здійснювалися планові виплати за зовнішніми зобов’язаннями державного сектору. Тривав також відтік прямих іноземних інвестицій.
Валові міжнародні резерви, $ млрд
Дефіцит платіжного балансу разом із виплатами перед МВФ призвів до зниження міжнародних резервів (до $27 млрд, або 4,1 місяця майбутнього імпорту).
Контекст
У квітні правління НБУ підвищило облікову ставку на 100 б. п. — до 7,5%. Рішення зумовлене посиленням фундаментального інфляційного тиску та спрямоване на повернення інфляції до цілі 5% уже в першому півріччі 2022 року.
Вартість міжбанківських ресурсів, що тісно корелює з динамікою ключової ставки, зросла, а збереження значного профіциту ліквідності утримувало UONIA практично на рівні нижньої межі коридору ставок НБУ. Дещо збільшилася і дохідність гривневих ОВДП через підвищене сприйняття інвесторами ризиків з огляду на зростання військової присутності Росії на окупованих територіях та вздовж кордонів України. Ці фактори й чинили девальваційний тиск на гривню впродовж переважної частини квітня.
Водночас завдяки сприятливим зовнішнім ціновим умовам та частковому відведенню військ Росією наприкінці місяця з’явилась тенденція до зміцнення гривні.
Сальдо інтервенцій НБУ у квітні було близьким до нуля.
У березні гривневі ставки за більшістю клієнтських операцій банків (крім ставок за депозитами домогосподарств) припинили зниження. Гривневі депозити надалі зростали високими темпами та дещо активізувалося кредитування домогосподарств.
Читайте також: У березні інфляцію стримувало обмеження граничної ціни на газ — НБУ
Коментарі - 4