Банки виступають головними постачальниками інформації до Держфінмоніторингу. Хто ще допомагає у зборі даних для фінрозвідки в інтерв'ю «Мінфіну» розповів голова Державної служби фінмоніторингу Ігор Черкаський.
29 квітня 2021, 14:29
В 2020 году банки подали до фінрозвідки понад 4,6 мільйона повідомлень про підозрілі операції
Банки попереду всіх
«Банки є головними постачальниками інформації до Держфінмоніторингу. Тут можу констатувати стабільний і партнерський підхід з обох сторін», — зауважив головний фінмонівець України.
Він повідомив, що протягом 2020 року банківські установи подали до Держфінмоніторингу понад 4,6 млн повідомлень про операції, що підлягали фінансовому моніторингу. Це майже 99% від загальної кількості повідомлень, поданих всіма суб'єктами первинного фінансового моніторингу.
Читайте також: Олександр Писарук: «Найбільш жорсткий банк у плані фінмоніторингу — Райффайзен»
Хто «зливає» кінцевих бенефіціарів
За словами Ігоря Черкаського, Служба неодноразово підіймала питання достовірності інформації про кінцевих бенефіціарів у ЄДР. На його переконання, в країні повинна існувати автоматична система верифікації таких даних. Та поки її нема, про те, хто володіє українським бізнесом, фінрозвідка дізнається з інших джерел.
«Наразі дуже допомагає інформація від суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Минулого року від них отримано 523 відповідних повідомлення», — сказав Ігор Черкаський.
Також, за його словами, є інформація з інших джерел, наприклад, Державної податкової служби, державних органів та іноземних партнерів.
Так, від податкових органів Держфінмон, зокрема, отримує уточнюючу інформацію про кінцевих бенефіціарів юридичних осіб, їх доходи тощо. А на відповідний запит іноземні підрозділи фінансової розвідки надають інформацію, що стосується фінансового розслідування, у тому числі про власників юросіб чи правових утворень.
Повний текст інтерв'ю читайте тут
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 8