31 березня 2021, 13:50 Читать на русском

30 років Національному банку України: з чого все починалось

Національному банку України виповнилося 30 років. Хтось скаже, що це багато, хтось — що мало. Для людини — вік дорослий, а для центрального банку? Про те, як дорослішав український Центробанк, в статті для «Мінфіну» написав Михайло Відякін, заступник директора департаменту стратегії та розвитку НБУ.

Найстарішим у світі центральним банком вважається шведський Riksbank. Його історія налічує понад 350 років. Це більш ніж у десятеро довше, ніж історія Національного банку України. Наймолодший центробанк — Європейський центральний банк (ЄЦБ), йому цьогоріч виповнюється лише 23 роки.

Попри свій різний вік і Riksbank, і ЄЦБ — ефективні, прозорі та сучасні центробанки.
Національний банк може пишатися своїм віком та досягненнями. Він — ровесник української незалежності. Навіть на півроку старший. Історія українського центробанку почалася 20 березня 1991 року. Саме у цей день Верховна Рада УРСР ухвалила закон «Про банки і банківську діяльність». Згідно з ним країна отримала дворівневу банківську систему, а Українська республіканська контора Держбанку СРСР перетворювалася на Національний банк України, який отримав статус центрального банку та емісійного центру держави.

Робота над створенням валюти незалежної України стала одним із перших викликів для новоствореного центробанку. У тісній координації з парламентом був проведений конкурс серед видатних українських художників того часу на створення кращих ескізів для першої національної валюти. Результат нам усім відомий — банкноти за ескізами художників Василя Лопати та Бориса Максимова кожен українець зміг потримати в руках у вересні 1996 року. Під час грошової реформи, яка розпочалася 2 вересня 1996 року, гривня замінила українські карбованці та стала національною валютою України. Реформа відбулася дуже демократично, кожен без жодних обмежень зміг обміняти усі свої купоно-карбованці на новеньку і красиву гривню. Часу на реформу знадобилося небагато — всього за два тижні гривня стала єдиною законною грошовою одиницею на території всієї України. А от готувався центробанк до грошової реформи набагато довше.

Друкували перші гривні в 1992 році у Канаді та Великобританії, доставляли їх в Україну літаками та пароплавами, попри шторми та непогоду. До грошової реформи Національний банк зберігав надруковану гривню у цілковитій таємниці майже чотири роки, очікуючи на сприятливу економічну ситуацію та готуючи інфраструктуру.

Наприклад, щоб розрахунки з національною валютою могли відбуватися швидко та у масштабах всієї країни, потрібно було створити електронну систему міжбанківських розрахунків. Адже тогочасні розрахунки між банками відбувалися через поштові та телеграфні авізо, вони тривали тижнями, а інколи — й більше місяця. Молодому українському центробанку довелося вирішувати цю задачку у 1993 році. За прикладом кращих світових аналогів було створено Систему електронних платежів НБУ. Ця електронна платіжна система вміє зараховувати кошти на рахунок отримувача майже негайно, у момент надходження платежу від відправника до СЕП. Це був прорив у електронних масових розрахунках, на той час колишні союзні республіки могли тільки заздрити українській новітній системі. Вона успішно працює і нині, уже у майже цілодобовому режимі, а зовсім скоро — 24/7.

Ще одна знакова подія, що відбулася на початку історії НБУ і вплинула на наше сучасне життя — в Україні у 1996 році з’явилися банкомати та платіжні картки. Тоді перші українські банки почали повноцінно працювати з міжнародними картковими платіжними систем. Це було новинкою та рідкісною екзотикою. А сьогодні нам складно уявити своє життя без карток, якими вже активно користуються і школярі, і пенсіонери. Центробанк щодня безупинно працює над тим, щоб у банкоматах українці завжди могли отримати якісну та сучасну готівку, що має одну із найкращих систем захисту у світі. Але, хтозна, може уже за кілька років, ми забудемо як виглядають банкомати, готівка та гаманці, адже національний банк також щодня впроваджує у життя новітні системи безготівкових розрахунків. Уже близько 56% операцій з картками — це безготівкові розрахунки за товари та послуги. Майбутнє — за цифровими грошима, які уже зараз досліджує та тестує Національний банк, як і більшість інших центробанків в світі.

Читайте також: У гаманцях українців накопичилось багато непотрібних карток

Величезним викликом для молодого НБУ було приборкання гіперінфляції, яка панувала у нашій країні у першій половині 90-тих років. Ціни змінювалися мало не по кілька разів на день, що не сприяло упевненості у завтрашньому дні та фінансовій стабільності у державі. Стримати інфляцію вдалося не відразу, прийнятного рівня досягли лише на початку 1996 року. Одним з факторів її стабілізації став початок активної співпраці з Міжнародним валютним фондом і Європейським банком реконструкції і розвитку. Міжнародні партнери допомогли Національному банку з реформуванням грошово-кредитних ринків та лібералізацією економіки. Відтоді бере початок плідна історія міжнародного співробітництва українського регулятора зі світовими фінансовими інституціями.

На час створення Національного банку його скарбниця була абсолютно порожньою. Міжнародні резерви (запас іноземних фінансових активів, які належать державі і допомагають її розвитку) були на нулі. Всі золотовалютні резерви Радянського союзу зберігалися у Москві. Надії на їх справедливий розподіл після розпаду Союзу, звісно ж, не справдилися. Тож центральний банк із нуля розпочав накопичувати свій запас міжнародних золотовалютних резервів. Сьогодні золотовалютні резерви НБУ — більше 28 мільярдів доларів США. Вони включають у себе також запас монетарного золота вагою понад 26 тонн. Резерви зберігаються не лише у дорогоцінних металах, твердих валютах чи готівці, а й на рахунках у першокласних іноземних банках та у вигляді вкладень у надійні фінансові інструменти.

Звичайно, це лише невелика частина історії та функцій українського Національного банку. Неймовірна внутрішня трансформація діяльності НБУ відбулася у 2014−2016 роках, після «Революції гідності». Це дозволило нашому центробанку отримати більше відповідальності та функцій для побудови більш злагодженої роботи учасників фінансової екосистеми України. Але це окрема тема для досліджень.

Зараз робота Національного банку значно масштабніша та більш всеосяжніша, ніж у 90-тих роках. Він дбає про цінову та фінансову стабільність у державі, забезпечує стабільну, прозору та результативну роботу банківської системи та небанківських фінустанов, опікується відновленням кредитування, фінансовою інклюзією, кіберзахистом, захистом прав споживачів фінансових послуг, створює умови для вільного руху капіталу, розвитку інновацій та підвищення рівня фінансової обізнаності в країні, а також опікується актуальним станом та впровадженням стратегічного бачення розвитку всього фінансового сектору України. При цьому, НБУ не закостенів, а без упину розвивається, прагнучи завжди бути сучасним, інноваційним, відкритим, незалежним та ефективним центральним банком.

Коментарі - 1

+
+30
Maleficarum
Maleficarum
1 квітня 2021, 14:14
#
«30 лет Национальному банку Украины: с чего все начиналось» Та вам там скопом всем надо «шибко думать» над тем -чем скоро всё закончится для НБУ и страны. Чинуша же в своём репертуаре хвалебные оды на гора выдаёт банкроту. «Сегодня золотовалютные резервы НБУ — более 28 миллиардов долларов США. Они включают в себя также запас монетарного золота весом более 26 тонн. Резервы хранятся не только в драгоценных металлах, твердых валютах или наличности, но и на счетах в первоклассных иностранных банках и в виде вложений в надежные финансовые инструменты.» Для того чтобы всё это написать надо было бы чинуше и уточнить- каковы резервы НБУ при долгах страны… Сколько там надо ещё раз «по 28 ярдов долларов США» иметь в загашнике Нацбанку чтобы рассчитаться в одночасье по всем долгам? Как внешним так и внутренним? Эдак ещё четыре раза по 28 ярда надо в резервы внести и только тогда можно говорить что страна спасена от банкротства.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися