Реальні історії про справжнє походження коштів від Національного банку

Отже, якими вимогами керується Національний банк, перевіряючи джерела походження коштів власників небанківських фінустанов.

Людина, яка «передбачила» пандемію коронавірусу

Нещодавно одним із заявників про видачу ліцензії на переказ коштів став бізнесмен, який «передбачив» світову пандемію коронавірусу ще восени 2019 року. Цей чоловік для формування статутного капіталу фінустанови надав Національному банку інформацію про отриманий влітку 2020 року дохід у розмірі 5 млн грн від продажу антисептиків, масок і медичних рукавиць.

На запитання Національного банку про обставини придбання цих товарів він повідомив, що закупив медичні засоби для протидії поширення вірусу у 3−4 кварталах 2019 року. Нагадаємо, що перший випадок коронавірусу у світі було зафіксовано лише 17 листопада 2019 року у Китаї, а в Україні — 3 березня 2020 року. Тож, фахівці департаменту ліцензування НБУ стали свідками ситуації, коли людина «передбачила» пандемію коронавірусу та закупила необхідні товари ще до її появи. Зрозуміло, що підтвердження доходів заявника виявилося недостатньо переконливим для видачі ліцензії.

Читайте також: НБУ рекомендує всім подавати документи в електронній формі

Помилкове зарахування коштів на рахунок

Ще одна типова схема, за якою установи намагаються «підтвердити» кошти номінальних власників, виглядає таким чином. На рахунок особи упродовж короткого проміжку часу зараховуються кошти в незвично великому для неї розмірі (внесення готівки, оплата послуг, отримання грошей в подарунок, отримання поворотної фінансової допомоги тощо). Після цього особа отримує довідку з банку про наявність коштів на рахунку. Наступного дня гроші знімаються з рахунку або пересилаються на користь третьої особи. Довідка надається Національному банку як підтвердження джерел походження коштів.

Саме на таку ситуацію наштовхнулися фахівці Національного банку, коли два «власники» істотної участі у фінансовій компанії одного дня отримали кошти від певної компанії, які наступного дня були повернуті як «помилковий переказ». Цей випадок вразив співробітників НБУ своєю зухвалістю: якщо зазвичай номінальні «власники» хоча б намагаються створити правдоподібні юридичні конструкції, тут вони надали відверто недостовірну інформацію. Адже абсолютно очевидно, що заявлені «власники» не могли не знати про те, що помилково зараховані кошти їм не належать.

Читайте також: Нацбанк порахував порушників обов’язкових нормативів серед небанків

Чому Національний банк перевіряє джерела походження коштів

Це один з елементів нагляду за діяльністю небанківських фінустанов. Національний банк дбає про те, щоб структури власності на небанківському ринку були прозорими, власники установ мали бездоганну ділову репутацію та можливість фінансово підтримати установу у разі потреби.

Також це дає змогу запобігти ситуаціям, коли порушується законодавство про фінансовий моніторинг, а отримані незаконним шляхом кошти намагаються легалізовувати через придбання активу у фінансовому секторі.

Які загальні вимоги до джерел походження коштів

Вимоги до джерел походження коштів відрізняються залежно від типу ліцензії та мети звернення до НБУ (створення нової компанії чи купівля частки в чинній). Перелік документів, які необхідно подати до НБУ, залежить від виду доходів, які надаються для підтвердження фінансового стану. Також він визначається з урахуванням всіх обставин та умов конкретної ситуації.

Загалом для перевірки джерел походження коштів надаються підтверджувальні документи або інформація з публічних джерел. Це мають бути відомості, які дають змогу зробити обґрунтований висновок щодо наявності достатніх фінансових можливостей у власників небанківської установи для створення або купівлі фінансової компанії.

Читайте також: Кредитним спілкам прописали нові правила: що зміниться

Якщо у Національного банку буде аргументований сумнів щодо угод, операцій, обставин та подій, регулятор має право вимагати подання додаткових документів та інформації для ухвалення позитивного чи негативного рішення. Йдеться про випадки, коли Національний банк вбачає ознаки фіктивності правочину, угода економічно недоцільна тощо.

Наразі Національний банк керується різними нормативно-правовими актами під час здійснення тієї чи іншої ліцензійної дії щодо небанківських фінансових установ. Наприклад, можуть «працювати» документи, затверджені ще Нацкомфінпослуг. Проте Національний банк України на сьогодні веде розробку власних нормативно-правових актів, які дозволять уніфікувати вимоги до небанківського фінансового ринку.

Бажаєте знати про фінанси та інвестиції більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі.