За даними правоохоронців, найпоширенішими схемами аферистів у 2020 році були продаж неіснуючих товарів, телефонні шахрайства і фішингові ресурси. Про це розповів керівник департаменту кіберполіції Олександр Гринчак.
16 січня 2021, 18:17
Найбільш популярні схеми онлайн-шахрайства в Україні у 2020 році
Підсумки року
У 2020 році співробітники кіберполіції України отримали понад 41 тис. звернень громадян, 30 тис. з яких (80%) стосувалися шахрайства в інтернеті.
У 2020 році кіберполіцейські заблокували майже 30 тис. шахрайських інтернет-посилань і близько 9 тис. фінансових операцій зловмисників.
Читайте також: У 2020 році кількість виявлених фішингових сайтів стало рекордним за 10 років
«Втім шахраї завжди підлаштовуються під потреби суспільства і щоразу придумують нові схеми злочинів. Щоб мінімізувати ризики привласнення грошей інтернет-аферистами, громадянам слід бути обачними і дотримуватися правил кібергігієни», — заявив Гринчак.
Топ схем онлайн-афер
- Продаж неіснуючих товарів на платформах оголошень або в соцмережах. Як правило, в таких випадках аферисти вимагали передоплату за товар, проте після отримання грошей — блокували покупців.
- Телефонні шахрайства. Зловмисники видавали себе за працівників банку або представників мобільного оператора. У розмовах повідомляли про нібито блокування картки або про отримання доступу до банківського рахунку сторонніми особами. Аферисти випитували конфіденційні дані, зокрема термін дії карти, PIN-код і СVV-код, коди банків і мобільних операторів. Згодом зібрану інформацію вони використовували для присвоєння грошей з банківських рахунків. У минулому році телефонні шахраї також видавали себе за поліцейських або лікарів і діяли за схемою «ваш родич потрапив у ДТП».
- Фішингові ресурси, схожі на сайти популярних інтернет-магазинів або банків. Основне завдання таких шахраїв — викрадення логінів і паролів або отримання банківських даних для привласнення грошей. Так, зловмисники роблять розсилки нібито від імені банку з посиланням на фішинговий ресурс, де просять ввести персональні дані «для перевірки».
- Шахрайські схеми, замасковані під послуги доставки на платформах оголошень. В такому разі злодії розміщували оголошення про продаж товарів і для обговорення деталей пропонували перейти в месенджери. Туди покупцям надсилали фальшиві накладні для оплати або посилання на фейковий ресурс, де потрібно оформити доставку. Однак в кінці оплата надходила не на платформу оголошень, а на карту шахрая.
Читайте також: Олександр Гринчак про афери з «крипто»: «Ми в цій ситуації безсилі»
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 7