Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Державна казначейська служба фінансує лише обґрунтовані видатки з урахуванням цільового призначення, пише Інтерфакс-Україна.
Держказначейство фінансує лише обґрунтовані видатки — Марченко
Що відбувається
Як пояснив міністр, щоразу наприкінці року розпорядники бюджетних коштів намагаються прискорено використовувати накопичені кошти. “Ця порочна практика тягнеться вже роками і давно час від неї відмовитися", – підкреслив він.
«Наголошую, що фінансова ситуація контрольована і не викликає занепокоєння. Казначейство здійснює виплати. Але фінансуються лише обґрунтовані видатки (з урахуванням цільового призначення) після того, як надходять відповідні платіжки», – сказав Марченко, відповідаючи на запитання про ситуацію з фінансуванням видатків держбюджету.
Читайте також: Єдиний казначейський рахунок спорожнів на третину
За словами міністра, головні розпорядники бюджетних коштів протягом року мають дотримуватися суворої фінансової дисципліни, проте не справляються з цим завданням.
«Потрібно ефективніше планувати видатки і раціонально використовувати виділені бюджетні кошти», – додав голова Мінфіну.
Які цифри назвав міністр
Марченко зазначив, що на 1 грудня за загальним фондом держбюджету розпорядники та одержувачі коштів недовиконали планові показники січня – листопада із видатків у сумі 101,0 млрд грн. Минулого року цей показник становив 68,4 млрд грн.
«Водночас Мінфін нікому не дасть бездумно витрачати бюджетні кошти. Якщо наприкінці року якесь відомство вирішило надолужити план використання коштів, щоб, інакше кажучи, „освоїти“ їх, то у нас точно виникне запитання до якості та доцільності витрат», – додав міністр.
«За останні декілька місяців розпорядники коштів вносили зміни у розписи (перерозподіляли видатки і робили перекидання між програмами) на загальну суму понад 8 млрд грн», – уточнив міністр.
Читайте також: Залишок коштів в казні уряду за місяць зріс на 30%
Якими були касові видатки у листопаді
На 1 грудня за загальним фондом держбюджету здійснено касові видатки в сумі майже 91,1 млрд грн.
Згідно з даними Мінфіну, це касові видатки на:
- заробітну плату та нарахування – 17 млрд грн;
- пенсії, стипендії, інші соціальні виплати населенню – 24,2 млрд грн;
- медикаменти та харчування – 1,1 млрд грн;
- оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 0,5 млрд грн;
- обслуговування державного боргу – 12,6 млрд грн;
- міжбюджетні трансферти – 10,9 млрд грн.
Для порівняння: касові видатки у жовтні 2019 року становили 70,9 млрд грн, у листопаді – 84,1 млрд грн.
Як повідомлялося, залишки коштів на Єдиному казначейському рахунку (ЄКР) на початок грудня 2020 року становили 19,75 млрд грн, що на 23%, або 4,6 млрд грн, більше порівняно з показником на початок листопада, однак це у 2,7 раза менше порівняно з показником на грудень-2019.
У 2018 році на цю саму дату залишки коштів ЄКР становили 17,2 млрд грн, у 2016 році – 27,6 млрд грн.
Бажаєте знати про фінанси та інвестиції більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі
Коментарі - 7
Так то, в принципе, все понятно. Только вот в слове баллов явно не хватает приставки «нае»
Воровство — последнее ремесло.
Вор ворует не для прибыли, а для гибели.
Вор караульщика стережет.
Не гонись за простым вором, а лови атамана.
У вора ремесло на лбу не написано.
Вор по воре след кроет.
В пустой дом вор не подламывается.
На воре шапка горит.