Втрата проєктів, нові канали монетизації: як креативники пережили карантин

В його рамках ми спілкуємося з підприємцями про подолання кризи, що виникла в результаті поширення епідемії коронавірусу.

До локдауну креативна індустрія в Україні процвітала. За даними засновника компанії Global Events Дениса Ринського, на початку 2020 року у ній було задіяно 250 тисяч співробітників, а обороти досягали 2 млрд грн на рік.

Карантин став ударом для креативного сектору — було втрачено 50% річного обороту. Кожна четверта маленька креативна агенція закрилася або змінила профіль.

Своїм досвідом подолання кризи поділився Анатолій Попель, засновник креативної платформи CASES. Він розказав, як його група з чотирьох креативних компаній перетворилася на стартап, втратила початкові інвестиції та почала залучати гранти від держави.

Читайте також: Джем за підпискою та штурм маркетплейса — антикризові лайфхаки від крафтового виробника

Про групу компаній

Основні проблеми

• Неочікуваний вихід іноземних замовників

Перше, на чому компанії починають економити під час кризових ситуацій – це реклама. Маркетингові агенції зазнали великих фінансових втрат, серед них опинилася і POPEL Agency.

З чотирьох проєктів Анатолія Попеля маркетингова агенція була найприбутковішою. Створення презентації у них коштувало близько $3 тис., а сайт, розроблений у агенції під ключ, в середньому коштував $20-30 тис. Близько 25% замовлень компанія отримувала від іноземних замовників.

Біда в тому, що з початком карантину багато хто з клієнтів POPEL Agency був вимушений припинити свою маркетингову діяльність.

«Ми йшли назустріч усім нашим клієнтам: наприклад, одному із них, фітнес-клубу, ми знизили вартість послуг у 4 рази. Місяць ми могли утримувати команду у такому форматі роботі, однак досить швидко стало зрозуміло, що ситуація матиме більш тривалий характер», — згадує Анатолій Попель.

Згодом пандемія захопила весь світ. Для команди Анатолія справжнім фінансовим ударом стало тимчасове припинення співпраці з іноземними замовниками. Під час попередніх криз (у 2009-му та у 2014 році), іноземні замовники були надійним та передбачуваними партнерами. Але цього разу проблеми почалися і в них, що призвело до відтермінування виплат.

“Ми передбачали втрати, але певною мірою сподівалися залишитися на плаву, завдяки замовникам з-за кордону. А по факту, на період карантину 70% замовлень перейшли у формат очікування. Їх начебто і не скасували, але й не запустили і на сьогодні.

Я, як лідер проєкту, з початку карантину урізав собі зарплату кожного місяця, щоб розподіляти цю суму на витрати всередині компанії. Останні два місяці я гроші від компаній не отримував взагалі. Нашим фахівцям ми таких зарплатних стресів не влаштовували, але пройти карантин безболісно для нас виявилося неможливим”, — ділиться Анатолій.

• Невчасні інвестиції

У компаній Анатолія не було значної фінансової подушки. Значна частина прибутків інвестувалася у внутрішні проєкти групи, зокрема і в робочий простір для креативників Underhub.

До карантину це був успішний проєкт, який щомісяця заробляв на 20% більше, ніж у попередній. 

Фотографія креативного простору UNDERHUB

Інвестиції виявилися невчасними.

«Агенція опинилася у дуже непростій ситуації. Наш портфель, який ми формували протягом останніх п'яти років, як механізм стійкості не спрацював. Тому нам довелося попрощатися з половиною фахівців в команді. Для нас це була неприємна ситуація. Всі люди, для яких у нас більше не стало замовлень, були дуже професійними. Неприємно звільняти тих, хто не провинився, і закривати проєкт, який мав бути успішним», — говорить Анатолій Попель.

Читайте також: Як навчальний заклад перейшов в онлайн за три дні: досвід харківської школи бізнесу

Яких заходів вживали

• Завершили більшість проєктів, щоб зосередитися на одному

Щоб економити сили команди, яка значно скоротилася, та швидко і з мінімальними інвестиціями реорганізувати бізнес, Анатолій Попель вирішив сфокусуватися на одній компанії.

UNDERHUB тимчасово зупинили першим. Хоча це був перспективний проєкт, найближчим часом він не зміг би принести потрібний прибуток.

«Креативна практика» на той час стала частиною платформи CASES. Тож перед командою постало питання: запускати новий і перспективний проєкт CASES, унікальний для України, чи зосередитися на вже перевіреній і прибутковій POPEL Agency.

«Будемо відверті, хороших маркетингових агенцій дуже багато, особливо в Україні. А от платформа CASES — унікальна. Ми вже думали про те, щоб сфокусуватись на проєкті у 2021 році, однак у зв’язку з карантином вирішили зробити це зараз», — стверджує Анатолій.

Одна з конференцій CASES

Так команда Анатолія Попеля вирішила із чотирьох проєктів сфокусуватися на двох, на їхню думку, найбільш перспективних. Це були CASES і Креативна практика.

• Скористатися іншими каналами монетизації

Раніше проєкт CASES монетизувався декількома шляхами:

• продажем контенту;

• монетизацією через івент-маркетинг (організацій офлайн-івентів);

• монетизацією через рекламу.

Наразі команда змінила підхід до отримання прибутку:

• перевели конференції в онлайн-формат. Конференції платні;

• зробили для учнів «Креативної практики» підписку з доступом до найкориснішого контенту.

Також у компанії планують залучати гранти та інвестиції. Якщо до карантину CASES існував виключно завдяки доходам групи, то зараз проєкт перетворився на стартап.

Читайте також: Більше, ніж коворкінг: як офісний сервіс пережив карантин

Результати

CASES виникли три роки тому як ідея — дати компаніям платформу, на якій вони зможуть розповідати про себе, винаймати фахівців, знаходити замовлення для своєї компанії тощо. Зараз на платформі зареєстровано понад 800 організацій, серед них, зокрема, BBDO Ukraine, Fedoriv, Banda Agency.

Після завершення історії з POPEL Agency, Анатолію Попелю вдалося залучити перші зовнішні інвестиції у проєкт CASES. Також команда подає заявку на отримання грантів в Українському Фонді Стартапів.

«Не можу сказати, що наш випадок — це історія успіху хлопців, які вирішили ризикнути, і у них все вийшло. Наразі ми ще проходимо трансформацію бізнесу. Завершуємо проєкти POPEL Agency, передаємо справи іншим агенціям, а самі звикаємо до дивної думки — ми більше не агенція, а стартап», — каже Анатолій Попель.

Втім, за його словами команда з самого початку карантину не вдягала рожевих окулярів. «Головна помилка в кризових ситуаціях – сподіватися на краще. Хоча кроки, які ми пройшли, були дуже болісними, вони допомогли нам пережити кризу. Впевнений, коли CASES стане тим проєктом, який ми хочемо бачити, це буде фантастична історія», — підсумовує Анатолій.

Підприємцям

Якщо вашому бізнесу теж є що розповісти про власний досвід виживання в умовах локдауну — долучайтеся до проєкту «Медіапідтримки».

Редакція буде розміщувати публікації про підприємців на головній сторінці сайту. Щоб взяти участь, залиште заявку на сторінці проєкту.

Читайте також: Як імпортер дронів зустрів епідемію в Китаї і врятував бізнес у карантин