Рішення щодо зниження облікової ставки до 6% ухвалили одностайно — НБУ

Як проходила дискусія

Під час засідання члени комітету з монетарної політики відзначили, що поступове згортання карантинних обмежень сприяло пожвавленню економічної активності. Водночас істотним є ризик того, що негативний вплив пандемії буде більш глибоким і тривалим, ніж прогнозувалося. Сплеск безробіття та слабка динаміка зростання зарплат уповільнять відновлення споживання.

Інвестиційний попит також буде пригніченим, зокрема внаслідок погіршення фінансових показників та очікувань підприємств. Відповідно економіка потребує як фіскальних, так і монетарних стимулів.

Читайте також: Нацбанк знизив облікову ставку до 6%. Найнижчий рівень в історії (відео)

Збереження низької інфляції також дає змогу проводити стимулювальну економічну політику, зазначили члени комісії.

Ще один позитивний чинник – підписання нової програми співпраці між Україною та МВФ. Ця довгоочікувана подія матиме позитивний вплив на інфляційні та девальваційні очікування, вважають члени комісії. За таких умов Нацбанк має змогу діяти рішучіше. Пом’якшення монетарної політики підтримає відновлення економіки без ризику завдання шкоди макрофінансовій стабільності.

Враховуючи ці чинники, члени комісії були одностайними щодо необхідності зниження облікової ставки у червні на 200 б.п. до 6%.

Думки щодо подальшої динаміки ставки

Водночас щодо подальшої динаміки облікової ставки очікування членів КМП розділилися.

На думку більшості, зберігається істотна невизначеність, пов’язана з тривалістю та інтенсивністю карантину, а також швидкістю відновлення споживчого попиту та економічної активності як в Україні, так і в світі, що впливатиме й на інфляційну динаміку.

Читайте також: НБУ у вересні знизить облікову ставку з нинішніх 6% до 5,5% — прогноз ICU

Частина членів комісії не бачать перспектив швидкого відновлення споживчого попиту в короткостроковому періоді. У такому випадку баланс інфляційних ризиків дозволятиме Нацбанку знижувати ставку нижче нейтрального (рівноважного) рівня.

Завдяки безпрецедентним заходам монетарного пом’якшення в інших країнах рівень нейтральної ставки для України може зрушитися у менший бік.

На противагу, деякі члени комісії не виключають можливості посилення інфляційного тиску в короткій перспективі. На їхню думку, інфляція може прискоритися внаслідок відновлення споживчого попиту після скасування карантинних обмежень. У такому випадку для недопущення інфляційного сплеску НБУ змушений перейти до більш стриманої монетарної політики, а у середньостроковій перспективі – підвищити ключову ставку щонайменше до нейтрального рівня.

Читайте також: Ексміністр економіки радить НБУ знизити облікову ставку до 5%

Як відреагують ставки за кредитами й депозитами

Подальше зниження облікової ставки також обговорили, з погляду результативності механізму трансмісії. Поточний номінальний рівень облікової ставки є мінімальним в історії. З огляду на це комерційні банки потребуватимуть більше часу, щоб знизити ставки й адаптуватися. Тож швидкість реакції інших ставок в економіці на пом’якшення монетарної політики надалі може бути достатньо повільною, кажуть у НБУ.

Оформити депозит за вигідною ставкою завдяки бонусам від «Мінфіну»

У поточних умовах монетарна трансмісія також може бути ускладнена інертністю зниження ставок за строковими депозитами. Банки обережні в перегляді своїх процентних політик, насамперед в роздрібному сегменті. Причина — відтік готівки з банківської системи на початку коронакризи і ймовірність загострення ситуації з пандемією. Крім цього, під час кризи зростає ризикова надбавка у структурі кредитних ставок.

Загалом більшість членів КМП погодилися, що потенціал інтенсивного пом’якшення монетарної політики практично вичерпаний.

Нагадаємо

• Цикл зниження облікової ставки почався в квітні 2019 року, коли регулятор знизив її з 18% до 17,5%. Після цього протягом минулого року Нацбанк переглядав її розмір ще кілька разів.
• Однією з причин зниження облікової ставки було досягнення середньостроковій інфляції в межах 5% +-1 п. п.