Мінфін - Курси валют України

Встановити
5 червня 2020, 7:40

Як антикризові заходи ЄЦБ вплинуть на курс євро та українські євробонди

Європейський центробанк оголосив про нові антикризові заходи. Обсяги надзвичайної програми покупки облігацій збільшено на 600 млрд. євро.  до 1,35 трл. євро. А це означає, що економіка єврозони отримає потужний додатковий стимул.

«Мінфін» з’ясував, як це відобразиться на курсі євро і чи настав час скуповувати акції європейських компаній.

Прийшли на допомогу

Як прогнозує голова ЄЦБ Крістін Лагард, цього року ВВП єврозони скоротиться на 8,7%. Але вже наступного року очікується відновлення зростання — на 5,2%, а у 2022 р. — на 3,3%. Якщо цей прогноз збудеться, економіка єврозони вийде на докризовий рівень через два з половиною роки.

ЄЦБ готовий заливати економічні проблеми грошима. Ще в березні центробанк запустив антикризову програму обсягом 750 млрд євро. Її ціль – викуп як державних, так і приватних цінних паперів. Таким чином регулятор підтримує їхню ліквідність, а уряди країн можуть залучати дешеві запозичення, щоб підтримувати національну економіку.

Вчора ЄЦБ розширило цю програму ще на 600 млрд євро, довівши її до 1,35 трн. Однак це не означає, що така астрономічна сума «звалиться» на ринок вже в найближчі дні. Як пояснюють експерти, в минулі тижні Центробанк витрачав на викуп активів по 26 млрд євро. І якби такі темпи продовжувались, то вже виділених раніше грошей йому вистачило б до жовтня.

Тепер ж регулятор запевняє, що продовжить покупки, принаймні, до червня 2021 р. Щомісяця його антикризові закупівлі становитимуть 120 млрд євро, принаймні, до кінця цього року. З якою швидкістю гроші витрачатимуться далі, поки не озвучено.

Тому зараз мова не йде про гроші, потрібні на порятунок єврозони «тут і зараз». Виділивши додаткові кошти, ЄЦБ заявив про готовність продовжувати програму і надалі.

Сума, яку виділив регулятор, перевищила очікування фахівців. У прогнозах частіше звучала цифра у 500 млрд євро.

Ставка на зеро

Інше важливе рішення центробанку – залишити ключову ставку на попередній відмітці у 0%. Ця позиція ЄЦБ не стала неочікуваною — такий прогноз давали практично всі експерти. Звісно, в умовах кризи у регулятора могло виникнути бажання зробити цю ставку від’ємною, аби прискорити одужання економіки єврозони. 

«Коли процентні ставки знижуються, ЄЦБ наводнює ринок євро. Це відбувається за рахунок покупок регулятором у фінансових організацій державних цінних паперів. В обмін на ці активи банки і фінансові посередники отримують євро. Відповідно обсяг пропозиції валюти в економіці збільшується, що знецінює вартість грошей», — пояснив «Мінфіну» аналітик Фрідом Фінанс Україна Степан Джус.

Однак такий крок підвищив би ризики для фінансової системи та призвів би до зменшення доходів банків. А тому ЄЦБ на нього не наважився. Як наслідок, ключова ставка залишається на нульовій позначці вже впродовж трьох з половиною років.

Без змін лишились і інші ставки регулятора: по депозитах — «мінус» 0,5%, по маржинальних кредитах — 0,25%. Тут теж все було передбачувано.

«Ключові процентні ставки залишаться на нинішніх або більш низьких рівнях до тих пір, поки прогноз по інфляції не наблизиться до 2% (але не менше) в межах горизонту прогнозування», — повідомив ЄЦБ.

Як ЄЦБ і ФРС допомагають Україні

Вливання грошей в економіку – традиційний сигнал для інвесторів, що акції компаній на фондових ринках дорожчатимуть. Наприклад, саме завдяки програмі стимулювання індекси фондових ринків США вже вийшли з крутого піке і не набагато нижчі, порівняно із показниками лютого.

Здається, природно було б очікувати, що додаткові 600 мільярдів в економіці пожвавлять і фондовий ринок Європи. Це було б дійсно так, якби рішення ЄЦБ стало неочікуваним. Однак, учасники ринку прогнозували його і ринок діяв так, ніби гроші вже виділені. Тобто ринок зараз грає далекими очікуваннями, намагаючись сьогодні отримати весь майбутній прибуток.

Читайте також: Акції яких «непотоплюваних» компаній варто купити під час кризи

Тому на цьому тижні німецький індекс DAX і французький CAC 40 торгувались на тримісячних максимумах, хоча за кілька годин до оголошення рішення регулятора навіть опустились. Вчора Індекс STOXX Europe 600 (представляє акції компаній з великою, середньою і малою капіталізацією 18-ти країн Європейського регіону) втратив близько 0,8%.

Та загалом на монетарних стимулах продовжують зростати і європейський, і американський ринки акцій.  Позитив на світовому ринку акцій сприяє зростанню цін на українські єврооблігації.

«Україна цілком може вийти на зовнішній ринок і розмістити нові євробонди на умовах не гірше, ніж було рік тому. Отримання грошей від МВФ допоможе цьому.
І до тих пір, поки ростуть акції в США, збережеться і сильна гривня, оскільки іноземні інвестори в українських гривневих ОВДП не бачать причин боятися в світі загального грошового достатку», — вважають аналитики Hugs.fund.

Що буде з євро

Особливих коливань курсу євро через рішення ЄЦБ очікувати не варто, адже несподіванок не відбулось.

«Ефекти від розширення програми купівлі облігацій вже значною мірою відображені в цінах фінансових ринків, зокрема, обмінному курсі», — розповів «Мінфіну» голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергій Ніколайчук.

Напередодні засідання ЄЦБ курс євро зростав проти долара тиждень поспіль, що стало найдовшою серією перемог євровалюти з грудня 2013 р.

«Я підозрюю, що ринок вже врахував збільшення програми купівлі активів і в найближчій перспективі є ризик корекції – вважає головний валютний стратег Mizuho Securities Масафумі Ямамото. 

Втім, аналітики ING не виключають, що в цьому році євро може зрости до $1,2. 

Коливання курсу євро до долара за останні 30 днів

ЕС створює загальний «гаманець»

Головне, чого досягне ЄЦБ – не допустить катастрофічного обвалу економіки єврозони. За інших сценаріїв це могло б статись.

«Багато підприємств і галузей постраждали через карантинні обмеження, тому, якщо зараз зробити гроші «більш дорогими» або обмежити «підтримку», ефект від банкрутств і безробіття вдарить по євро куди сильніше, ніж позитив від нульової процентної ставки, викупу активів або прямих кредитів і дотацій», — вважає директор департаменту управління проектами рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулік.

На думку аналітика ІГ Універ Михайло Федорова, нинішні рішення ЄЦБ можуть кардинально змінити фінансову ситуацію в Європі.

«Вперше за багато років фінансування плану підтримки економіки здійснюватиметься усіма країнами ЄС на паритетній основі. А запозичення відбуватимуться від імені самого Європейського Союзу. Якщо не вдаватися в подробиці, то суть цього плану в тому, що він передбачає загальний «гаманець» ЄС, без поділу на «твоє» і «моє». Новий план Єврокомісії створює передумови для появи єдиного боргу ЄС», — розповів експерт «Мінфіну»

Від цього виграють бідніші південні країни єврозони. А ось багатша Північ може виявити і невдоволення. Ще у травні Конституційний Суд Німеччини вказав, що викуп ЄЦБ боргових облігацій порушує німецьке законодавство. Як зазначають експерти, це рішення не стосується нинішньої антикризової програми і не заважає їй. Та й Німеччина підтримує останні рішення регулятора.

Читайте такожСвітову економіку чекає нова інфляційна криза

Водночас ФРН – не єдина держава в єврозоні, якій доведеться фінансувати запозичення інших. А значить і протиріччя в ЄС можуть наростати.

Олексій Писарев

Коментарі - 27

+
0
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
5 червня 2020, 10:58
#
Гарне пояснення. ФРС першим запустив станок, тепер Європа посилила друк, Японія напередодні також про це писала... Сьогодні читав, що Китай роздає якісь бабки... всі змагаються в здешевленні нац валют. Лиш у нас йолопи радіють міцній гривні при напівмертвій економіці. По економічній теорії має бути міцна економіка і як результат міцна валюта, а не навпаки. Зміцнення однієї валюти відносно іншої нівелює дисбаланси між виробництвом та споживанням, між імпортом та експортом. Неринкові інструменти, такі як спекуляції на ринку, сплески на ринку облігацій, дії центробанків можуть зменшити курсові коливання, але призводять до викривлення дійсності. Якщо валютні гойдалки короткотривалі, то їх можна згладити, якщо такі, як у нас, викликані системним занепадом, то це зробити важко. Зараз штучно карантином стримували попит на імпорт, в тому числі і на нафтопродукти.
+
+38
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
5 червня 2020, 11:03
#
Це можна порівняти з тим, як би 29 числа вас жорстко закрили вдома, 30-го дали зарплату, але витратити нема на що, тому грошей багато, ви відчуваєте впевненість в майбутньому. Витрати мізерні, літня комуналка, трохи на їжу. Але ось вже наступнооо місяця ви виходите на вулицю, тратите заощаджене, але просидівши місяць вдома, нової зарплати немає... і тут вся дута сила випарувалася. То саме буде і з гривнею. Зараз самий сильний період. Далі буде друк грошей нацбанком, зменшення валютних надходжень, активізація імпорту та закордонного туризму. Ну і вивід заробленого в тихі води... дав би Бог, щоб курс не злетів понад 30.
+
+41
AleksandrBank
AleksandrBank
5 червня 2020, 11:21
#
Вы сами себе перечете - Евро сейчас ушло к 30,25. По идее станок наоборот была б реакция
+
+15
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
5 червня 2020, 11:39
#
На відміну від ФРС, ЄЦБ розтягнув період надання допомоги. Крім того, в США ідуть протести, а це дуже сильний, хоча і короткотривалий фактор. Але мій меседж не про євро і дрлар, а про гривню, в основному.
+
0
mary27
mary27
5 червня 2020, 12:34
#
Рост фондовых индексов ''развитых'' стран при стоящей или обваливающейся экономике создает сюрреалистическое впечатление.
Когда-то писали, что наш фондовый рынок — ''диснейленд'', оторванный от реальности.
Но, выясняется, что не только наш.

Насчет ''сильной'' гривны, не помню, чтоб доллар или евро за ближайшие 6 лет обваливались в три раза.
Их ''ослабление'' — на пару %.
А нам как ''благо'' предлагаете ''печатать деньги'', а как сдедствие — девальвацию, процентов на 15 и более.
Чтоб помочь офшорным экспортерам, у которых давно все хорошо, издержки в 3 раза уменьшились.
+
0
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
5 червня 2020, 13:35
#
Євро не обвалювався втричі, то правда, але він коштував і 1,49 в 2014 році, а потім через трохи більше року вже по 1,05. А це падіння для ствбільної валюти більше, ніж для гривні втричі. Щодо друку грошей, то наша наноскопічна економіка в океані світової економіки зі своїми нестандартними рішеннями просто зникне і нікому від того гірше не стане, крім тих, хто тут живе. Ми не винайшли страшно унікального методу заробити грошей, не виробляємо те, без чого світ не обійдеться, крім зерна, звісно ж. Але його багато хто виробляє. Тому плювати проти вітру світових тенденцій то собі в писок. Ну і щодо зажерливих офшорщиків... вони не пропадуть ні при якому курсі, але в структурі своїх видатків вони скоротять витрати на персонал, а це не 100 чоловік, в експортних галузях працюють мільйони людей. Вмі переваги міцної гривні перекриють зниження зарплат. Офіційних ні, але у багатьох зарплата мінімальна, а все інше то премія, сіра або біла, але її дають від настрою роботодавця. Нажаль, так склалося, що у нас сировинна експортнозалежна економіка, яка в руках офшорщиків. Поламати її курсом неможливо. Високий курс то втрсти бюджету, сим вищий курс, тим більші втрати, непрофан минулої осені показав потенціал курсу 24... мінус 100 лярдів. Тепер заклали дефіцит в 500 лярдів плюс зробити ще 100-200 лярдів недобору і тоді вже точно станок задимить. Бо минулого року спекулянти заскочили на злегка зростаючій економіці, а зараз тільки дурень вкладе гроші в борги України, або МВФ, у якого свої цілі
+
0
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
5 червня 2020, 13:38
#
Як вм, Мері, думаєте, для чого банкам дали можливість по бистрому отримати рефінанс за облігації? Бо без такої страховки ніхто не вкладе і гривні в поїзд, який летить згори без гальм. І вони ним користуються, вчора НБУ розказав, що платоспроможні банки в травні взяли 9,4 лярди рефінансу, точніше наростили на 9,4 лярдів. А облігацій гривневих на скільки взяли за цей період? ДумайТЕ, а не лише говоріТЬ.
+
0
mary27
mary27
5 червня 2020, 14:12
#
''Стабильна валюта'' последний раз сравнимо падала в 1973 году)
И имела сравнимую инфляцию после.

Можно попробовать идти ''в направлении мировых тенденция''.
Для нас это равно девальвации и инфляции, как в 2015.
Смерть для внутреннего производства.
И только офшорщикам будет хорошо, хотя, как вы верно заметили, им и без этого неплохо.
Дай боже, чтоб всем было как им, на 1/10)

В случае инфляции и девальвации они не сократят персонал?
В принципе, что им мешает играть в оптимизацию?
И даже если персонал они оставят, а з/п персонала будет терять покупательную силу на 43% в год, много ли будет смысла в такой з/п?

Вообще, идеально для наших офшорщиков - отменить налоги, официальное трудоустройство, вернутся к наполнению бюджета эмиссией, как в начале 1990х.
Кредиты не будут стоить ничего, т.к. станут обесцениваться со скоростью звука.
Но только, захотите ли вы такой жизни?)

​​​​​​
+
0
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
5 червня 2020, 14:43
#
Мері, щодо форексу зі мною не варто сперечатися, я ним займаюся довше, ніж більшість дописувачів цього форуму прожили на цьому світі, то ж така статистика, євро в 76 році коштувало 0,55 долара, в 80му 1,13, в 85му 0,56, в 95му 1,47, ріст втричі... в 2000му 0,82, в 2008му 1,6, далі до 2015 стало 1,05 при цьому було 3 піки до 1,5 і відповідно провали до 1,2. І останні в 2018 пік 1,25 і вже цієї весни мінімум 1,06. Це я щойно з графіка прочитав тобі. Тому скачки в понад 50% трапляються регулярно. Інша справа, що вони не за день-два, а розтягнуті на роки. Але я показав екстремуми. Погугли, номальний рух пари євро-долар 100 пунктів, в перекладі на зрозумілу для тебе, 1 цент, що наразі складає трохи менше одного відсотка. Це ЩОДНЯ. Для гривні 1% це 25 КОПІЙОК. Якби гривня так гуляла постійно, то у мінфінівських авторів був би вибух мозку, бо то були б обвали щогодини. Чим більше НБУ стримує пружину, тим більше вона потім розпрямляється. А щодо затрат офшорщиків ми з вами як неофшорщики до консенсусу не дійдемо.
+
+28
Kanarej
Kanarej
5 червня 2020, 17:04
#
Євро? В 76-му році???? 85-му??? :) Євро взагалі був введений у 1999-му, а готівково у 2002-му… чи у Вас календар якийсь інший? :)
+
+26
mary27
mary27
5 червня 2020, 18:13
#
Евро в 1976 году?)

Насчет ''пружины'' НБУ - пока вижу только сглаживание пиков волатильности.
+
0
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
5 червня 2020, 19:02
#
Євро як єдина платіжна система була введена в 1999 році, але котирування біржові проводилися з 70-х. Не знаючи цього, як ви можете коментувати рух валюти в минулому.
+
+26
mary27
mary27
5 червня 2020, 19:07
#
Насколько я помню, долго использовали виртуальное ''экю''.
Это не оно?
Даже где-то у нас в законодательстве упоминалось.
+
0
Kanarej
Kanarej
5 червня 2020, 19:25
#
Вот именно, был экю, но никак не евро — это вообще другая сущность, так как представлял собой не отдельную валюту, а обобщенную корзину европейских валют (примерно как SDR у МВФ). И курс экю определялся из курсов этих валют, взятых в определенных пропорциях. Кроме того, экю был введен в 1979 году, а не в 76-м. А в 1999 экю был заменен на евро в пропорции 1:1. Это делает евро преемником экю, но не тем же самым.
+
0
SergS7
SergS7
5 червня 2020, 19:29
#
Так, євра коливалась по долару майже в 2 рази, від 0,8 дол. за євру у 1999 році в момент введення до 1,5 дол. перед кризою 2008 року. Тобто 10 років євра йшла вверх, тепер 10 років йде вниз.
Як там форекс? Ви попали у 1 % щасливчиків, які на ньому довго працюють і навіть мають профіт?
+
0
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
5 червня 2020, 11:04
#
А дороговизна євро, і як наслідок, ослаблення долара мине, коли спадуть протести в США. ЄЦБ бореться з дорогим євро, в Штатах протести використоаують перед виборами, коли цілей досягнуть, наступить баланс.
+
0
mary27
mary27
5 червня 2020, 18:28
#
Дефляционная экономика ЕС ''получит стимул для роста''?
Помогут только миллионы гастарбайтеров, готовых работать за з/п меньшую, чем минимальное ЕСовское пособие по безработице.
+
+3
Патріот України
Патріот України
5 червня 2020, 18:52
#
Skrudj. то що ви радите .  Ваш висновок. бо там ви дуже багато написали. Довго читати.
+
+15
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
5 червня 2020, 19:03
#
Там порад немає, радити то не вдячна справа.
+
0
SergS7
SergS7
5 червня 2020, 19:32
#
Не те що невдячна, навіть небезпечна)
+
+3
Патріот України
Патріот України
5 червня 2020, 20:01
#
Більше цікавить питання ВАШ висновок. Щоб я зміг  зробити свій    висновок. З ПОВАГОЮ ДО ВАС.
+
0
valeriyodessa
valeriyodessa
5 червня 2020, 19:58
#
Доиграются они с этими вливаниями.
Будет весело когда все это бабло вдруг резко обесценится .... и золотишко рванет в небеса.
Знать бы когда ..... «как сказал один рабочий - знал бы прикуп, жил бы в Сочи»
+
0
Dmitro1971
Dmitro1971
5 червня 2020, 22:41
#
Скільки читаю Мінфін і вже не дивуюсь чому ми раби імперії... Навіть текти в оригіналах тут парашські і переведені Гугл перекладачем без коригування... А ми ще дивуємось хто редагує закон «Про мову» і звідки беруться міністерки та синоптикині...
+
0
SergS7
SergS7
5 червня 2020, 23:27
#
Міністерки - то з якогось нового правопису. Якби це було найбільшою проблемою, то ще не смертельно
+
+7
mary27
mary27
6 червня 2020, 14:26
#
Увы, новую орфографию придумали наши науковци, кретины с сертификатом качества.
Это надо придумать — навязать всем это кривое ''язычие'' из Австро-Венгерской империи?
Которое устарело 150 лет назад.
Ну и, феминативы — левацкая гендерная деградация.
Все как в ЕС.
+
0
Dmitro1971
Dmitro1971
5 червня 2020, 22:45
#
Написав коментар, а ВОНО висвітило «відповісті» тхю, де вас назбирали за гроші платників податків. Я в шоці... Азірівщина...
+
0
Kanarej
Kanarej
6 червня 2020, 0:31
#
А причому тут платники податків???
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися