Кредитні канікули для МБ: що ще допоможе пережити кризу

Фахівці Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, Українського інституту майбутнього, Центру економічної стратегії, центру «Ейдос», CASE Ukraine і EasyBusiness підготували спільні рекомендації владі, як втримати ситуацію. «Мінфін» наводить скорочену версію.

Події розвиватимуться за законом Мерфі

Початок роботи нового уряду співпав з надстрімким зростанням зовнішніх ризиків для України, які жоден уряд не в змозі повною мірою контролювати. Це загроза пандемії коронавірусу та різкі коливання на міжнародних фінансових і товарних ринках, що поставили світ на межу економічної кризи.

В цих умовах уряд, Верховна Рада, Офіс Президента, Нацбанк мають відкласти будь-які політичні суперечки та зробити своїм спільним пріоритетом забезпечення економічної стійкості.

У цей непростий період уряд має мислити категоріями закону Мерфі: все погане, що може статися, станеться. Краще підготуватися до ризиків, які потім не справдяться, ніж стикнутись з ними непідготовленими.

Не допустити дефолту

Оголошення дефолту означатиме відкат економіки на 5 років назад, тільки у ще гірший стан. Ринки закриються для українських компаній, зовнішня торгівля, яка сьогодні переживає труднощі, суттєво ускладниться, рейтинги іще 5 років не зможуть перейти в категорію ВВ та вище, що означатиме високі, двознакові проценти за державним боргом.

Україна має профінансувати виплати за державним боргом в рамках запланованих погашень як зовнішнім кредиторам, так і резидентам. Тільки таким чином Україна зможе вийти з кризи непереможеною.

Цього року внутрішнім інвесторам (включно із ОВДП у власності нерезидентів) держава винна еквівалент $7 млрд відсотків та тіла кредиту, зовнішнім – $6,5 млрд, включно із 2,3 млрд коштів міжнародних фінансових організацій та офіційних кредиторів.

Українська економіка завдяки відновленню після кризи 2014-2015 років має запас міцності, який дозволить витримати шторм кілька кварталів, але не більше. Сукупно виплати складають 337 млрд грн ($13,5 млрд) або близько 8-9% ВВП. Це багато, але цілком реалістично за умов співпраці із МВФ та рефінансування боргів за запланованим у бюджеті сценарієм.

Втримати бюджет

Уряд має сформувати з наявних джерел фонд швидкого реагування, адже «пожежі», ймовірно, виникатимуть одна за одною. Це може бути, наприклад, обов’язковий незнижувальний залишок на Єдиному казначейському рахунку та запровадження бюджетного правила про фінансування незахищених видатків лише в разі перевищення цього залишку.

Читайте також: Шмигаль: Україна входить у світову економічну кризу

Також має стати пріоритетом практика перегляду бюджетних видатків, яку запровадив Мінфін у 2018-2019 роках, тобто пошук фінансових ресурсів в рамках діяльності розпорядників коштів. Вона повинна з низькопріоритетної роботи немотивованих виконавців перетворитися на одну з головних задач для кожного міністра, кожного міністерства, та й безпосередньо голови уряду.

Ось перелік лише кількох ймовірних секторів, де може раптово знадобитися державне втручання та фінансування:

Падіння економіки через глобальний карантин. Українська економіка зазнає втрат – і від падіння світової торгівлі, і від карантину всередині країни, тому потрібен перегляд макропрогнозу та бюджету на базі кількох сценаріїв. Відповідно, треба планувати бюджетні витрати за консервативним сценарієм.

Витрати на охорону здоров’я. Мова йде про закупівлю апаратів штучної вентиляції легенів та навчання персоналу лікарень, закупівлю ліків, систем тестування, вакцин, обладнання карантинних боксів, оплату понаднормової праці в сфері охорони здоров’я тощо.

Допомога з безробіття та оплата лікарняних. Криза та поширення вірусу можуть призвести до скорочення обсягів виробництва, а відтак і робочих місць, зменшення можливостей для неповної зайнятості та необхідності сплачувати працівникам тривалих лікарняних.

В неспокійні часи обирай надійний банк для заощаджень в каталозі від «Мінфіну»

Порятунок компаній та банків. Кожна з минулих криз завершувалася націоналізацією банків та наданням державних кредитів великим підприємствам. Зараз ситуація в банківському секторі більш стабільна, ніж кілька років тому, банки мають більше капіталу, проблемні кредити у більшості установ реалістично оцінено та зарезервовано.

Нафтогаз теж більше не потребує державної підтримки. Тим не менш, треба розуміти, яким чином держава діятиме, хто з банків та компаній може стати черговим ‘too big to fail’ та як потенційно можна цього уникнути через раннє реагування.

Потрібно розробити комплекс заходів з підтримки вітчизняного бізнесу, який найбільше постраждає від пандемії. Вони можуть включати податкові канікули, розстрочки тощо.

Відмовитися від «друку грошей»

План підтримки економіки, узгоджений між НБУ та урядом. Нацбанк та уряд в рамках механізму Ради фінансової стабільності разом мають розробити план реагування на кризу.

В Європі та США стабілізаційні заходи включали рефінансування банків та викуп активів з ринку. В Україні цей шлях досить неефективний, бо рефінансування банків та пряме вливання гривневих коштів під час кризи призводить зазвичай до масової купівлі іноземної валюти як засобу збереження вартості, а у випадку великих гравців – до виведення цієї валюти за кордон.

Читайте також: Світ чекає низка суверенних дефолтів — аналітик J. P. Morgan

Можливо варто натомість розглянути гарантії уряду або інструменти хеджування ризиків від НБУ. Простого «друку грошей» бути не повинно, бо він збільшує ризик і розхитує ситуацію. Тому важливо зберегти незалежність НБУ та разом з урядом створити дизайн системи реагування, яка не збільшить ризики, а знизить їх.

Кредитні канікули та спеціальні кредитні лінії для малого бізнесу. Не всі малі підприємства, особливо у сфері послуг, зможуть вистояти в цей період, зокрема, через карантин. Одним з можливих інструментів допомоги може бути тимчасове зниження кредитного навантаження на них у період, коли вони не будуть працювати.

Контроль за наданням кредитів пов’язаним особам та попередження неправомірного виводу коштів з банків. Високі вимоги до банків, які НБУ посилив з часів минулої кризи, велика ліквідність банківської системи та більш ефективний контроль за ризиками зараз дають підстави сподіватися, що банківська криза не набуде таких масштабів, як під час 2014-2015 років. Тим не менш, моніторинг та пруденційний нагляд треба посилити особливо у випадку кредитування пов’язаних осіб.

Мінімізація паніки. Традиційно під час криз населення скуповує валюту, або масово переводить кошти із депозитів в готівку. Зараз банки набагато більш стабільні та мають вищий запас ліквідності, крім того, велика частка депозитів є строковими, без права розірвання договорів. Але тим не менш обмеження операцій, які в спокійні часи є вкрай небажаними, під час панічних настроїв можуть зіграти роль стабілізатора.

Заходом «моральної компенсації» для громадян може стати давно назріле підвищення гарантованої суми за вкладами в банках, із одночасним вирівнюванням гарантованих відсотків, щоб знизити моральний ризик та поставити банки в рівні умови.

Жорстко протидіяти валютним спекулянтам

Гнучкий курс гривні передбачає, що НБУ не протистоятиме ринковим трендам, а згладжуватиме пікові коливання курсу. Небажаною є як стрімка девальвація, так і збереження сильної гривні за рахунок «спалювання резервів», наприклад, в періоди виходу нерезидентів з ОВДП, із наступним обвалом курсу.

Читайте також: Березневе загострення: чи буде нова девальвація гривні

За наявності тренду девальвації курсу, йому не слід протидіяти систематичними продажами валюти з резервів, кращим інструментом може бути процентна політика. Але влада має жорстко протидіяти спекуляціям, паніці, неправомірному масштабному виведенню коштів в офшори, активно використовуючи наявні інструменти фінансового моніторингу.

Інформувати суспільство

План дій (розроблений заздалегідь, перевірений розрахунками та навчанням, чіткий та покроковий) на випадок спалаху вірусу, має бути заздалегідь відомий усім, щоб мінімізувати паніку. Він має включати не лише повідомлення про санітарні заходи, а й вичерпну інформацію про соціальні та організаційні питання діяльності влади.

Читайте також: Світ знижує податки, щоб захиститися від кризи. А що робить Україна

Треба регулярно інформувати місцеву владу, керівників підприємств, лікарів, вчителів, населення. Мова йде про інформування щодо порядку звернення за кредитними канікулами чи оплатою відпусток по догляду за дитиною через карантинні заходи, прав працівників на отримання лікарняних та порядку їх отримання, прав працівників на дистанційну працю тощо.