18 лютого 2020, 14:17 Читать на русском

ОВДП втрачають привабливість. Що буде з бюджетом і гривнею

Вартість українських боргів знижується. Ставки за гривневими ОВДП впали нижче позначки 10% річних. Інвесторів це не радує — інтерес до держоблігацій остигає.

Ставки за гривневими ОВДП вже складають менше 10% річних.

Як інвестори будуть реагувати на нові ставки і чим це може обернутися для економіки України у колонці для НВ розповів викладач Единбурзької бізнес-школи Іван Компан.

Хтось встиг заробити

Ну що, схоже, свято ОВДП закінчується. Спасибі його організаторам від усіх, хто зумів добре заробити. Хоча, думаю, що слова подяки від простих інвесторів зайві. Навіщо вони людям, що досягли висот геніальних комбінаторів на зразок Майкла Мілкена та Івана Боески, що колись тріумфально увійшли до зали слави «фінансових інженерів» Уолл-стріт. Навіщо всі ці сентименти і сопливі вдячності майстрам, які створили схему безризикового інвестування з дохідністю близько 30% на рік в доларах, що проіснувала аж два роки в бідній, економічно нерозвиненій країні?!

Всім відомо, що за дохідність потрібно платити. І платимо ми ризиком, якому піддаємося. Хочеш спати спокійно — купуй десятирічні американські державні облігації, актив, офіційно визнаний безризиковим, і заробляй собі 1,6% на рік. Хочеш більше, інвестуй на десятиліття в американські акції і сподівайся отримати, в середньому, 10,5% на рік. Хочеш за два роки без жодного ризику розбагатіти на більше, ніж 60%, ставай інвестором, що володіє інформацією.

Але, як відомо, щастя не буває довгим. Особливо, якщо воно побудовано на хиткому фундаменті, чи то недолугості, чи то неохайності. І точно — на шкоду економіці цілої країни і добробуту її громадян.

Дохідне регулювання

Якщо описати суть події в двох словах, то НБУ, прикрившись «інфляційним таргетуванням», проводив жорстку монетарну політику. Він встановлював відсоткову ставку на рівні, що набагато перевищує інфляцію. Мінфін випускав облігації з найвищою в світі реальною дохідністю. Звичайно, вони користувалися великим попитом у інвесторів, що активно ці облігації скуповували. Теоретично, вони ризикували, адже борг в гривнях, а отже, можлива девальвація запросто могла перетворити дохідний інструмент на збитковий.

І тут найцікавіше: «те, що могло вбити, зробило когось багатшим». Замість того, щоб плавно девальвувати гривню, активно скуповуючи валюту, що надходить в країну, НБУ дозволив їй зміцнюватися, сховавшись за теорію «ринкового формування» курсу. Але, якщо хтось заробляє, то хтось повинен за це заплатити. Заплатила українська економіка, а отже, ми з вами.

Читайте також: Як низькі ставки за ОВДП позначаться на курсі гривні і економіці України

Як відомо, скільки мотузочці не витися, а кінець все одно настане. І, схоже, що гіперлуп технократів рухається прямо до кінцевої зупинки. Промислове виробництво за рік знизилося на 1,8%, зростання ВВП сповільнилося з 4,1% у третьому кварталі, до 1,5%, в четвертому. Його основним джерелом стало збільшення споживання імпортних товарів.

Діра в бюджеті тільки за січень склала 13,8 млрд грн, не добрали 24,5% запланованих доходів. Банківська система втратила усіляку мотивацію кредитувати промисловість. Українські підприємства стогнуть від міцної гривні. Зате ті, хто інвестував в ОВДП, відмінно заробили!

Економічні наслідки

Але ресурс не нескінченний. В останні місяці паличка-виручалочка для латання дір в бюджеті і швидкого збагачення поступово втратила свою силу. Варто було ставці знизитися до трохи менше 10%, як попит відразу ж став менше пропозиції, що підтверджується результатами останніх аукціонів з продажу гривневих ОВДП. Для одних ризики стають непомірно високі, для інших — зникає можливість впливати на ситуацію, забезпечуючи гарантований результат.

Таким чином, перед урядом стоїть непросте завдання. Економічне зростання нікчемне і реалістичних передумов для поліпшень мало. Земля, приватизація, а разом з ними і співпраця з МВФ, забуксували. Це очевидно. І навіть «няні» не змогли зворушити інвесторів, про що абсолютно ясно дала зрозуміти пані посол Німеччини. Все, що залишилося в уряду — це зростаюча діра в бюджеті і жалюгідні спроби її прикрити за допомогою фіскальних репресій, які рідко призводять до бажаного результату; оптимістичних заяв міністрів у фейсбуці, які більше сприяють зростанню кількості підписників, ніж економічних показників; і все тих самих облігацій.

Обирай депозити зі ставкою до 16,5% річних у каталозі «Мінфіну»

Але двічі в одну і ту ж річку не ввійдеш. У нинішній ситуації підвищення дохідності облігацій і скорочення термінів запозичень для відродження попиту буде визнанням повної зупинки українського гіперлупа і початком будівництва класичної піраміди, що швидше відлякає інвесторів, аніж залучить.

Що буде далі

У ситуації, що склалася, Нацбанку, швидше за все, доведеться йти шляхом, прокладеним іншими країнами, де повсюдно відбувається пом'якшення монетарної політики, заради відновлення економічного зростання. Це означає, що якщо керівництво НБУ згадає про ролі регуляторів, завдання яких — сприяти розвитку економіки країни, то ставки продовжать знижуватися, а гривня девальвуватиме. Сподіваюся, поступово і контрольовано.

І в цьому випадку схема, що нагодувала за два роки дуже багато хороших і не дуже інвесторів, розпадеться. Дохідність маленька, ризики великі, фінал невідомий — не найкраще місце для фінансистів, які грають за законами ринку. Ну, хіба що, вакханалія дешевих грошей на глобальних ринках продовжиться і все, що дає дохідність вище нуля, буде вважатися відмінною інвестицією і користуватися попитом.

Такий сюжет буде для уряду порятунком, але якщо інвесторів не знайдеться, то їх повинен буде замінити НБУ, викуповуючи облігації, щоб допомогти Мінфіну закрити зяючі бюджетні дірки. І така ситуація продовжиться доти, доки наш український гіперлуп, заправившись $50 млрд іноземних інвестицій, не розвине швидкість до 40% за п'ять років, як чи то обіцяли, чи то прогнозували, чи то просто нафантазували нові лідери.

Читайте також: Зростання економіки сповільнилося. Де шукати винних

Ну, а допоки доводиться визнати, що для індивідуального інвестора ще одним інвестиційним інструментом, ОВДП, стало менше, з причини зниження ставок і ризику девальвації.

Через ті ж причини будуть втрачати привабливість і банківські депозити в гривні. І в цій ситуації очевидно, що немає українцю альтернативи, окрім як витрачати чесно зароблені гривні на купівлю доларів, які закон поки ще дозволяє виводити за кордон та використовувати їх для створення особистих «пенсійних планів». Не гіперлуп, звичайно, але середня дохідність американського ринку акцій за останні 100 років склала 10.5%. Жити можна!

Коментарі - 18

+
+106
AleksandrBank
AleksandrBank
18 лютого 2020, 14:37
#
ОВГЗ это для Украины и есть краткосрочный инструмент, и возможно остановка на 10% чтобы перекредитовать старые долги.

Ставку учетную НБУ нужно понижать, как и ставки по депозитам и соответственно финансирования для юр.лиц.

Заворушки как сегодня не добавляют инвесторов, минимум для восточных, северных и южных областей. В Лучшем случае центр и западные области и то та же ИКЕЯ при Порошенко начала путь, но так и не пришла.

Начать нужно с минимального для инвесторов: законы, суды, права инвесторов, право собственности и т.д. Без этого в Давосе можно сколько угодно выступать и «нянь» предлагать, никто сюда не пойдет. Зачем? Есть та же Польше и др. европейские страны, даже Белоруссия и то лучше смотрится.
+
+57
Андрей Иванов
Андрей Иванов
18 лютого 2020, 15:01
#
Доходность в 10 % очень неплохая при инфляции в 5%. Если будет меньше, то люди будут уходить в доллар. Вообще не столь важен размер процента, сколько разница между ставкой и инфляцией. Если 2-3% чистыми, то это уже интересно как людям, так и иностранным инвесторам. Интересно, что все думают об инвесторах, промышленности, правительстве. А о людях кто подумает ?
+
+38
Kanarej
Kanarej
19 лютого 2020, 14:34
#
Инфляция 5% есть, то есть была, только при условии, что гривна укрепляется рекордными темпами, как было в прошлом году. Если курс пойдет вспять к 27 - инфляция мигом перешагнет 10%
+
0
loza260
loza260
18 лютого 2020, 21:54
#
Статья написана отпетым порохоботом,все преподносится как состоявшийся факт...выплаты по овзг на данный момент мизерные,посмотрим еще каким будет курс на момент основных выплат...мечтать не вредно
+
+26
SAndreyS
SAndreyS
19 лютого 2020, 10:43
#
Одни порохоботы вокруг? Кстати, а когда по вашему основные выплаты? Подскажите.
К сведению, например в январе были проданы 7-ми летние ОВГЗ, до этого были и 3-5 летние.
+
+17
Kalluri
Kalluri
19 лютого 2020, 12:14
#
Скоро угар зеленых реднеков закончится
+
+30
yarg
yarg
19 лютого 2020, 14:44
#
Еще один ыкономист.....

«Вместо того, чтобы плавно девальвировать гривну, активно скупая входящую в страну валюту, НБУ позволил ей укрепляться»

т.е. в страну льется поток валюты , а НБУ должен мало того что ее скупать . так еще и девальвировать гривну. т.е. создавать искуственный спрос в огромных обьемах. 
А , простите, за какие шиши ? Каждый выкупленный миллиард долларов - это напечатанные 24 миллиарда гривен. Нарисованные и выпущенные в оборот. 
4 миллиарда долларов - это 100 миллиардов гривен. При том что всей гривны в обороте - миллиардов 700.

Через пару месяцев эта напечатанная масса гривны так бы жахнула по рынку , что купюру в 5000 гривен бомжи бы ленились поднимать с земли...
+
+8
Андрей Иванов
Андрей Иванов
19 лютого 2020, 15:19
#
Каждый купленный миллиард долларов добавляет инфляцию на 1 %, так было раньше.
+
+8
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
19 лютого 2020, 16:01
#
Все одно 200 лярдів грн залили, ще 50 і долар був би в звичних зручних всім рамках, інфляція булаб не 4, а 5, як і планували, дири були б меншими, виробництво булоб на місці.
+
0
yarg
yarg
19 лютого 2020, 16:15
#
Производство упало не из-за курса а из-за пробебов власти. 
кто ломал Криворожсталь ? Кто остановил крупнейшего налогоплательщика - табачную фабрику в Прилуках ? 

ну скупил бы НБУ доллары не по 24.50, а по 27- и что ? кому от этого счастье , кроме продавцов , которые поимели бы дополнительных гривен кучу миллиардов. Только и всего.. Купили бы больше ОВГЗ на них.... А вам потом возвращать.
+
0
Аlex Д
Аlex Д
22 лютого 2020, 13:52
#
А что-же делать с падающим экспортом , то бишь с падением того- же пром.производства при таком-то заниженном курсе? На фундаментальные причины ревальвации-девальвации фин.вожди внимание не обращщают.
+
0
yarg
yarg
22 лютого 2020, 19:57
#
А почему вы решили что экспорт - это производство ? 
у нас производство - это импорт. А экспорт - это добыча сырья. 

+
0
Kanarej
Kanarej
19 лютого 2020, 22:10
#
А так не залили? Он же все равно ее скупал. Если бы курс был к примеру не 24,5 а 27 — то залили бы не 100, а 110 миллиардов грубо говоря. Лишние 10 миллиардов гривен сильно жахнули бы по рынку при общей массе гривны 700 миллиардов? :)
К инфляции это добавило бы 1-2%, не больше.
+
0
yarg
yarg
20 лютого 2020, 1:10
#
А красота самой идеи - при избытке предложения начать выкупать поднимая цену ? 
это не идиотизм ? 
ну и да , выкупить 4 миллиарда за год - это влить примерно 12-15 гривен денег - «просто так». В подарок нерезидентам.
Мы такие богатые  ?
+
+8
Kanarej
Kanarej
20 лютого 2020, 1:43
#
В смысле отдать нерезидентам 25-30% годовых в долларе? Конечно не настолько богатые :)
И почему поднимая цену выкупать? Просто выкупать, удерживая стабильный курс при избытке предложения — и экономика, и бюджет только спасибо бы сказали, уменьшив необходимость в самих ОВГЗ бОльшим приходом налогов и сборов.
+
0
yarg
yarg
20 лютого 2020, 7:51
#
Это цитата из статью. о выкупе с девальыацией.
+
0
Kanarej
Kanarej
20 лютого 2020, 14:33
#
Тут согласен, девальвировать при избытке предложения - явный перебор.
+
+11
tarick
tarick
19 лютого 2020, 20:54
#
Спасибо за трезвый анализ ситуации, а то от кредитных наркоманов уже тошнит. Хоть бы чуть-чуть подумали о последствиях жирования в кредит.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
Реклама