Міфи про держборг: чи є загроза курсу і чому облігації купують іноземці

Про те, чому навколо держборгу виникають міфи і чи є через борги реальна загроза для економіки і курсу гривні, розповів на своїй сторінці у Facebook фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса. «Мінфін» наводить скорочену версію публікації.

В Україні люблять теорії змови. І українці щедро їх генерують. Виникають вони у зв'язку з виробничою необхідністю одних, генерувати негатив проти своїх противників, і низьким рівнем фінансової грамотності інших. Тому просто необхідно внести ясність у цю ситуацію.

Борг — це нормально

У всіх країн світу, за дуже рідкісним винятком, є борги. Причому у багатих країн їх чимало, а іноді ще й дуже багато. У російських краях дуже люблять розповідати про піраміду держ боргу США, наприклад. Піраміда — це нісенітниця, але як мінімум це дає розуміння того, що у США є зовнішній борг. Як і у Японії. І у Німеччини. І навіть у Швейцарії.

Це ринковий борг, який купують інвестиційні фонди, що інвестують гроші, в тому числі, і громадян цих країн. Таким чином, якщо країна бере в борг, то це нормально. Більше того, абсолютно нормально, що країна віддає старий борг, залучаючи новий борг. Ніхто не погашає борг грошима платників податків. Борг рефінансується.

Тому не слухайте тих, хто говорить, що Україна третину бюджету витрачає на обслуговування боргу. Це не коректно. Україна витрачає на погашення боргу і виплату відсотків суму, еквівалентну третині держбюджету. Це правда. Але більшу частину цієї суми ми беремо в борг, щоб виплатити старий борг. І це абсолютно звичайна практика, яку сповідують усі розвинені країни світу. І тільки відсотки за боргом сплачуються з держбюджету.

Міф про піраміду

Це дуже популярний міф. Посилюється ефект ще й тим, що зовсім недалеко від нас, і відносно нещодавно, в Росії у 1998 році побудували боргову піраміду з внутрішнього державного боргу і вона дійсно впала, привівши до дефолту.

Чи є в Україні піраміда держборгу – ні. Це нісенітниця. І зараз детально про те, чому це нісенітниця.

Але спочатку про те, звідки з'явився цей міф? Цього року до внутрішнього ринку держборгу з'явилася підвищена увага, тому що ми стали свідками зміцнення гривні. І одним з основних тригерів цього укріплення стали іноземці, які купували гривневий внутрішній борг. А для цього продавали свої долари. Що внесло початковий дисбаланс на валютний ринок України. Ну а далі — все побігли, і я побіг, як це часто буває у нас. В результаті гривня зміцнюється. І це помічають всі. Адже немає для українця більш улюбленої теми, ніж курс гривні, щоб він не робив, падав або зростав.

Отже. Які факти. Те, що на внутрішньому ринку з'явилися іноземці, які принесли сюди майже $4 млрд. Чи є це злочином? Ні, більше того, це норма для країн світу. Відсутність іноземців є проблемою. Чи говорить це про те, що хтось будує якусь піраміду? Ні.

Повернувшись до досвіду згадаємо, які три основні ознаки боргової піраміди на прикладі Росії. Це: постійно зростаюче боргове навантаження держави, у зв'язку з неконтрольованим дефіцитом бюджету, постійно зростаюча вартість залучення ресурсів і зниження термінів залучення коштів. Коротше кажучи, коли будують піраміду, інвестори, професійні учасники ринку це бачать і відчувають кров, відчувають ризик. І уряду, якщо він будує піраміду, доводиться постійно збільшувати привабливість свого боргу, граючи на жадібності інвесторів. Підвищуючи дохідність з кожним аукціоном. І, відповідно, знижуючи терміни залучення, тому що надовго гроші вже ніхто не дає.

Що ми бачимо в Україні? Чи є у нас постійне зростання боргового навантаження держави в результаті неконтрольованого дефіциту бюджету? Ні, все з точністю до навпаки. Завдяки співпраці з МВФ у нас контрольований дефіцит бюджету. МВФ не дає витрачати більше, ніж ми заробляємо. В результаті, боргове навантаження, яке характеризується один показником – відношенням держборгу до ВВП, постійно знижується. І якщо ми в 2017 році мали показник відношення держборгу до ВВП на рівні 80%, то зараз це – 52%. Не схоже на піраміду, правда.

Ставки пішли на спад

Дохідність розміщення українського боргу постійно знижується. Тобто з кожним разом Мінфін бере в борг все дешевше і дешевше. У результаті, якщо ми починали рік з дохідністю близько 18%, то зараз це вже 11,7%. Радикальне, кардинальне зниження вартості залучення грошей. Не схоже, що будується піраміда і зростає ризик, правда. І так, таке радикальне зниження дохідності стало можливим завдяки попиту з боку зовнішніх гравців. Саме тому країні і потрібні іноземні інвестиції, до речі. Мінфін став брати в борг на третину дешевше тільки за цей рік, тобто витрати платників податків на обслуговування боргу істотно падають. Ну зовсім не піраміда.

І терміни. Іноземці в Україні хочуть довгих паперів. Найбільш успішні аукціони – це 4 і 5 років. А значить професійні гравці, ті самі спекулянти, не бачать загроз піраміди. І не бояться заходити в гривневий інструмент на 5 років, очікуючи ще більш довгі, 7-мі річні папери.

В результаті, три з трьох ознак піраміди не працюють. Але люди вперто продовжують повторювати, як папуги, про піраміду держборгу.

Чому зростає обсяг ОВДП

Обсяг ОВДП дійсно виріс. В абсолютних показниках. Але це не означає, що у нас неконтрольовано зростає борг. Треба розуміти, що в уряду є різні джерела позичати кошти. І в цьому році Мінфін просто віддає перевагу внутрішньому ринку, не залучаючи на зовнішньому. От і все. Відбулося заміщення. І це вигідно для уряду, адже тут повторюється та ж історія, що і з валютними кредитами населення, коли люди брали кредити при доларі по 5 або по 8. Мінфін може займати в доларах і на зовнішньому ринку або в гривні на внутрішньому.

Бажаєш заробляти на ОВДП? Купуй облігації з високою дохідністю

Ми Україна і для нас безпечніше брати в гривні. Тому що доходи то гривневі. Як і зарплати тих, хто думає, який кредит брати. І набагато безпечніше для країни мати гривневий борг. Адже в разі глобальної кризи, девальвації тощо, це захищає нас. І якщо сам обсяг боргу контрольований, якщо боргове навантаження знижується, а у нас вона знижується, то зростання гривневих запозичень є позитивом для економіки та фінансової стійкості країни.

Чи можливий обвал курсу

Чи можуть іноземці обвалити курс гривні, коли будуть тікати? По-перше, чому вони повинні тікати? Важливо розуміти, що іноземні інвестори завжди і скрізь присутні на боргових ринках. І вони не тікають, вони заробляють гроші. І якщо у світовій економіці все в порядку, то й іноземні інвестори залишаться на внутрішньому ринку України.

Навіть якщо вони будуть поступово виходити, отримуючи гроші від погашення, то це буде тривалий, розтягнутий у часі процес. Ніякого обвалу такий вихід не викликає. Різке бажання продати і втекти в іноземних інвесторів може виникнути, якщо уряд почне творити дурниці, приймати деструктивні рішення. І тоді присутність іноземців є своєрідним «захистом від дурня». І це не є погано. Більше того, якщо раптом ось зараз ми б втратили співпрацю з МВФ вирішивши, що Коломойський країні важливіше, наприклад, у іноземців дійсно з'явилася б бажання втекти. Але правда в тому, що у них би не було можливості. Особливість українського ринку облігацій в тому, що основний обсяг угод тут проходить на первинному ринку: Мінфін продає облігації покупцям, в тому числі й іноземцям. Але виріши всі іноземці масово скинути свої облігації, то у них би ніхто не став їх купувати. Просто немає такого попиту з боку українських банків. Тож тут скоріше можна говорити про пастку, в яку потрапили наші іноземні покупці.

Обирай валютні депозити з високою ставкою і отримай додатково до 0,7% річних від «Мінфіну»

І так, якщо вдарить нова світова криза, то ці іноземці будуть тікати. І це чинитиме тиск на гривню. Але, право слово, не повинні ж ми жити у своєму окремому загоні і не спілкуватися із зовнішнім світом, побоюючись, що не впораємося з новинками. Не можна залишатися в середньовіччі боячись, що світ занадто складний для нас. Більш того, якщо трапиться ця сама світова криза, то іноземці в облігаціях будуть нашою не найбільшою проблемою, що б'є по гривні.

Тим більше, що знову ж таки, продати їм свої папери буде нікому і якщо і з'являться покупці, то вони будуть робити це з величезним дисконтом. І тут $4 млрд, які зайшли, перетворяться в $400 млн, які виходять. Не проблема космічного масштабу. І не найбільша наша проблема в умовах нової глобальної кризи, яка в будь-якому випадку дуже боляче вдарить по Україні.

Може МВФ краще ОВДП?

Часто можна почути, що уряд бере дорогий борг за ОВДП замість того, щоб взяти кредит у МВФ. Це маніпуляція. Просто тому, що гроші МВФ не можуть замінити залучення урядом боргу, в тому числі через ОВДП. Кошти МВФ ідуть в резерви Нацбанку, там зберігаються, після чого йдуть назад в МВФ. Все.

Читайте також: Чому МВФ не допоміг нам краще жити

Більше того, кредит МВФ потрібен для того, щоб нам довіряли інші інвестори, в тому числі ті, хто купує ОВДП. Які, треба нагадати, покликані допомогти в двох цілях – рефінансування боргів і покриття дефіциту бюджету.