12 грудня 2019, 15:49 Читать на русском

Міфи про держборг: чи є загроза курсу і чому облігації купують іноземці

Україна узгодила з МВФ нову програму співпраці, а Міністерство фінансів залучило на останньому аукціоні ОВДП ще 4,4 млрд грн. На цьому тлі у багатьох можуть встромити побоювання через збільшення боргового навантаження.

Україна узгодила з МВФ нову програму співпраці, а Міністерство фінансів залучило на останньому аукціоні ОВДП ще 4,4 млрд грн.

Про те, чому навколо держборгу виникають міфи і чи є через борги реальна загроза для економіки і курсу гривні, розповів на своїй сторінці у Facebook фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса. «Мінфін» наводить скорочену версію публікації.

В Україні люблять теорії змови. І українці щедро їх генерують. Виникають вони у зв'язку з виробничою необхідністю одних, генерувати негатив проти своїх противників, і низьким рівнем фінансової грамотності інших. Тому просто необхідно внести ясність у цю ситуацію.

Борг — це нормально

У всіх країн світу, за дуже рідкісним винятком, є борги. Причому у багатих країн їх чимало, а іноді ще й дуже багато. У російських краях дуже люблять розповідати про піраміду держ боргу США, наприклад. Піраміда — це нісенітниця, але як мінімум це дає розуміння того, що у США є зовнішній борг. Як і у Японії. І у Німеччини. І навіть у Швейцарії.

Це ринковий борг, який купують інвестиційні фонди, що інвестують гроші, в тому числі, і громадян цих країн. Таким чином, якщо країна бере в борг, то це нормально. Більше того, абсолютно нормально, що країна віддає старий борг, залучаючи новий борг. Ніхто не погашає борг грошима платників податків. Борг рефінансується.

Тому не слухайте тих, хто говорить, що Україна третину бюджету витрачає на обслуговування боргу. Це не коректно. Україна витрачає на погашення боргу і виплату відсотків суму, еквівалентну третині держбюджету. Це правда. Але більшу частину цієї суми ми беремо в борг, щоб виплатити старий борг. І це абсолютно звичайна практика, яку сповідують усі розвинені країни світу. І тільки відсотки за боргом сплачуються з держбюджету.

Міф про піраміду

Це дуже популярний міф. Посилюється ефект ще й тим, що зовсім недалеко від нас, і відносно нещодавно, в Росії у 1998 році побудували боргову піраміду з внутрішнього державного боргу і вона дійсно впала, привівши до дефолту.

Чи є в Україні піраміда держборгу – ні. Це нісенітниця. І зараз детально про те, чому це нісенітниця.

Але спочатку про те, звідки з'явився цей міф? Цього року до внутрішнього ринку держборгу з'явилася підвищена увага, тому що ми стали свідками зміцнення гривні. І одним з основних тригерів цього укріплення стали іноземці, які купували гривневий внутрішній борг. А для цього продавали свої долари. Що внесло початковий дисбаланс на валютний ринок України. Ну а далі — все побігли, і я побіг, як це часто буває у нас. В результаті гривня зміцнюється. І це помічають всі. Адже немає для українця більш улюбленої теми, ніж курс гривні, щоб він не робив, падав або зростав.

Отже. Які факти. Те, що на внутрішньому ринку з'явилися іноземці, які принесли сюди майже $4 млрд. Чи є це злочином? Ні, більше того, це норма для країн світу. Відсутність іноземців є проблемою. Чи говорить це про те, що хтось будує якусь піраміду? Ні.

Повернувшись до досвіду згадаємо, які три основні ознаки боргової піраміди на прикладі Росії. Це: постійно зростаюче боргове навантаження держави, у зв'язку з неконтрольованим дефіцитом бюджету, постійно зростаюча вартість залучення ресурсів і зниження термінів залучення коштів. Коротше кажучи, коли будують піраміду, інвестори, професійні учасники ринку це бачать і відчувають кров, відчувають ризик. І уряду, якщо він будує піраміду, доводиться постійно збільшувати привабливість свого боргу, граючи на жадібності інвесторів. Підвищуючи дохідність з кожним аукціоном. І, відповідно, знижуючи терміни залучення, тому що надовго гроші вже ніхто не дає.

Що ми бачимо в Україні? Чи є у нас постійне зростання боргового навантаження держави в результаті неконтрольованого дефіциту бюджету? Ні, все з точністю до навпаки. Завдяки співпраці з МВФ у нас контрольований дефіцит бюджету. МВФ не дає витрачати більше, ніж ми заробляємо. В результаті, боргове навантаження, яке характеризується один показником – відношенням держборгу до ВВП, постійно знижується. І якщо ми в 2017 році мали показник відношення держборгу до ВВП на рівні 80%, то зараз це – 52%. Не схоже на піраміду, правда.

Ставки пішли на спад

Дохідність розміщення українського боргу постійно знижується. Тобто з кожним разом Мінфін бере в борг все дешевше і дешевше. У результаті, якщо ми починали рік з дохідністю близько 18%, то зараз це вже 11,7%. Радикальне, кардинальне зниження вартості залучення грошей. Не схоже, що будується піраміда і зростає ризик, правда. І так, таке радикальне зниження дохідності стало можливим завдяки попиту з боку зовнішніх гравців. Саме тому країні і потрібні іноземні інвестиції, до речі. Мінфін став брати в борг на третину дешевше тільки за цей рік, тобто витрати платників податків на обслуговування боргу істотно падають. Ну зовсім не піраміда.

І терміни. Іноземці в Україні хочуть довгих паперів. Найбільш успішні аукціони – це 4 і 5 років. А значить професійні гравці, ті самі спекулянти, не бачать загроз піраміди. І не бояться заходити в гривневий інструмент на 5 років, очікуючи ще більш довгі, 7-мі річні папери.

В результаті, три з трьох ознак піраміди не працюють. Але люди вперто продовжують повторювати, як папуги, про піраміду держборгу.

Чому зростає обсяг ОВДП

Обсяг ОВДП дійсно виріс. В абсолютних показниках. Але це не означає, що у нас неконтрольовано зростає борг. Треба розуміти, що в уряду є різні джерела позичати кошти. І в цьому році Мінфін просто віддає перевагу внутрішньому ринку, не залучаючи на зовнішньому. От і все. Відбулося заміщення. І це вигідно для уряду, адже тут повторюється та ж історія, що і з валютними кредитами населення, коли люди брали кредити при доларі по 5 або по 8. Мінфін може займати в доларах і на зовнішньому ринку або в гривні на внутрішньому.

Бажаєш заробляти на ОВДП? Купуй облігації з високою дохідністю

Ми Україна і для нас безпечніше брати в гривні. Тому що доходи то гривневі. Як і зарплати тих, хто думає, який кредит брати. І набагато безпечніше для країни мати гривневий борг. Адже в разі глобальної кризи, девальвації тощо, це захищає нас. І якщо сам обсяг боргу контрольований, якщо боргове навантаження знижується, а у нас вона знижується, то зростання гривневих запозичень є позитивом для економіки та фінансової стійкості країни.

Чи можливий обвал курсу

Чи можуть іноземці обвалити курс гривні, коли будуть тікати? По-перше, чому вони повинні тікати? Важливо розуміти, що іноземні інвестори завжди і скрізь присутні на боргових ринках. І вони не тікають, вони заробляють гроші. І якщо у світовій економіці все в порядку, то й іноземні інвестори залишаться на внутрішньому ринку України.

Навіть якщо вони будуть поступово виходити, отримуючи гроші від погашення, то це буде тривалий, розтягнутий у часі процес. Ніякого обвалу такий вихід не викликає. Різке бажання продати і втекти в іноземних інвесторів може виникнути, якщо уряд почне творити дурниці, приймати деструктивні рішення. І тоді присутність іноземців є своєрідним «захистом від дурня». І це не є погано. Більше того, якщо раптом ось зараз ми б втратили співпрацю з МВФ вирішивши, що Коломойський країні важливіше, наприклад, у іноземців дійсно з'явилася б бажання втекти. Але правда в тому, що у них би не було можливості. Особливість українського ринку облігацій в тому, що основний обсяг угод тут проходить на первинному ринку: Мінфін продає облігації покупцям, в тому числі й іноземцям. Але виріши всі іноземці масово скинути свої облігації, то у них би ніхто не став їх купувати. Просто немає такого попиту з боку українських банків. Тож тут скоріше можна говорити про пастку, в яку потрапили наші іноземні покупці.

Обирай валютні депозити з високою ставкою і отримай додатково до 0,7% річних від «Мінфіну»

І так, якщо вдарить нова світова криза, то ці іноземці будуть тікати. І це чинитиме тиск на гривню. Але, право слово, не повинні ж ми жити у своєму окремому загоні і не спілкуватися із зовнішнім світом, побоюючись, що не впораємося з новинками. Не можна залишатися в середньовіччі боячись, що світ занадто складний для нас. Більш того, якщо трапиться ця сама світова криза, то іноземці в облігаціях будуть нашою не найбільшою проблемою, що б'є по гривні.

Тим більше, що знову ж таки, продати їм свої папери буде нікому і якщо і з'являться покупці, то вони будуть робити це з величезним дисконтом. І тут $4 млрд, які зайшли, перетворяться в $400 млн, які виходять. Не проблема космічного масштабу. І не найбільша наша проблема в умовах нової глобальної кризи, яка в будь-якому випадку дуже боляче вдарить по Україні.

Може МВФ краще ОВДП?

Часто можна почути, що уряд бере дорогий борг за ОВДП замість того, щоб взяти кредит у МВФ. Це маніпуляція. Просто тому, що гроші МВФ не можуть замінити залучення урядом боргу, в тому числі через ОВДП. Кошти МВФ ідуть в резерви Нацбанку, там зберігаються, після чого йдуть назад в МВФ. Все.

Читайте також: Чому МВФ не допоміг нам краще жити

Більше того, кредит МВФ потрібен для того, щоб нам довіряли інші інвестори, в тому числі ті, хто купує ОВДП. Які, треба нагадати, покликані допомогти в двох цілях – рефінансування боргів і покриття дефіциту бюджету.

Коментарі - 61

+
+174
AleksandrBank
AleksandrBank
12 грудня 2019, 16:17
#
Супер статья. Всепропальщики и секта Пружины и т.д. найдут много ответов.

Спасибо.
+
+93
skylake3
skylake3
12 грудня 2019, 16:36
#
Нет ответа, какой нанесен ущерб экономике Украины от укрепления гривны, или будет со временем. И нет ответа, почему бедной Украине выгодно жить в долг точно так же, как, например, США и Европе, обслуживая свой долг в десять раз дороже, чем зажиточные страны.

Если что - я не из секты)
+
+30
selvafin100
selvafin100
13 грудня 2019, 9:49
#
А какая польза для экономики что не понятно ? По сути за гривну которая была заложена в бюджете на оплату долгов, мы купили аж на 20% больше доларов и вернули их кредиторам, и щитай прошли безболезнено пик выплат по внешним долгам. И сейчас даже при кризисе, наши кредиторы будут содействовать чтобы гривна не сильно просела, чтобы не потерять свою прибыль и инвестиции, так что все правильно и разумно сделано, супер статья.
+
+34
ekassw
ekassw
13 грудня 2019, 18:01
#
Убытки экспорта, недоимки бюджета и увеличение дефицита торгового баланса. Долги под 13% вместо 4% при том, что 4% в дешевеющем долларе а 13% в дорожающей гривне.
Нет, кончено же, для экономики одни сплошные плюсы, а кредиторы сплошь и рядом мудрые альтруисты, которые не будут избавляться от нашего долга при первом пожаре, а будут всячески нам помогать в нем не сгореть... :)
+
+15
jurius
jurius
13 грудня 2019, 10:40
#
Хотим рыночную экономику, нужно привыкать к колебаниям. Хотим чтобы их было меньше, нужно поощрять конкуренцию и инвестиции. А вообще о рынке можно сказать так же, как Черчилль сказал о демократии
+
+15
Peter Sauber
Peter Sauber
13 грудня 2019, 10:58
#
Докажите слова про «в десять раз дороже» или балабол. Последние валютные овгз продали под 3,88%, это уже уровень какой-нибудь Сербии или Боснии, и уж никак не в 10 раз больше, чем у сша.
+
+15
mary27
mary27
13 грудня 2019, 12:20
#
Трэжерс под 2,35% идут, так что согласна, разница уже не столь велика)
+
0
Peter Sauber
Peter Sauber
13 грудня 2019, 13:31
#
Вот год-полтора назад, когда мы бонды выставляли по 10+%, это да, было гораздо, что ли, интереснее:)
+
+29
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
13 грудня 2019, 15:07
#
Що значить, нє столь вєліка? 80% облігацій нєрєзів взято при доларі 27 під 17%, бакс скинув 15%, разом дохідність за рік 32% якщо на долар перевести, а спекулі якраз так і рахують, їм наша гривня до лампочки. То ж дохідність українських трежеріс більша, ніж американських в понад 10 разів.
+
+15
mary27
mary27
13 грудня 2019, 15:36
#
Трэжерс под 2% с копейками в долларах, долларовые ОВГЗ — 3,8%.
По гривневым ОВГЗ часть доходности съедает хэджирование.
+
+29
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
13 грудня 2019, 16:11
#
Основна маса облігацій в грианях... тому більш релевантні цифри звідти. Тим більше, тема не стільки про облігації, скільки про спекулятивну складову, яка в основному від нерезів. Та й валютних паперів вони не купували, всьо в гривні. Тому ваш аргумент нє к мєсту. Сорян.
+
+15
vlad9486
vlad9486
13 грудня 2019, 16:33
#
Нє к мєсту порівнювати вольти з кілограмами. Борг казначейства США в долларах слід порівнювати з ОВДП в долларах. В гривнях більше, але це не спекулятивна складова, а ризик девальвації, його слід додати до дохідності.

> разом дохідність за рік 32% якщо на долар перевести, а спекулі якраз так і рахують
Вони не так рахують. Так рахувати можна тільки після того, як гроші обміняні на долари, а мінфін платити буде кому через рік, а кому через 5 років. І який тоді буде курс ніхто точно не знає.
+
0
mary27
mary27
13 грудня 2019, 17:00
#
Цэ_норма.jpg
Жаль, он на аргентинские песо не считает)
+
0
ekassw
ekassw
13 грудня 2019, 18:05
#
А если так: сравниваем долги двух государств в их национальных валютах. При этом как правильно замечено, наш облигации в валюте это очень незначительная часть от общего ичсла, подавляющее большинство именно в гривне и именно под 13%.
Всё равно вольты с килограммами? И когда сравнивают евровые долги стран еврозоны - тоже? :)
+
0
mary27
mary27
14 грудня 2019, 18:32
#
Про евровые долги - надо не забывать про ЕЦБ.
+
+15
Peter Sauber
Peter Sauber
13 грудня 2019, 16:14
#
Ви порівнюєте доходність трежурок та овдп в грн, ви серйозно?)
+
+29
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
13 грудня 2019, 15:05
#
Якби не одне але... Варто було пчихнути Коломойському про дефолт і мали плюс 1 грн за три дні. Я би погодився з кожним словом, але все таки, порахуйте, скільки доларів бюджету США, Німеччини та Японії стоять за кожним доларом, який наростає на їхньому боргу (відсотки)? У США бюджет 21 трлн, борг 23, а папери випускаються з дохідністю 2-3%... отже, за кожним доларом, який віддає США стоїть 40 доларів бюджету країни. Україна має 1 трлн грн боргу, нехай під 15% в середньому, то ж віддати лише процентів треба 150 млрд грн. Бюджет 1,1 трлн, то ж за кожним відданим гривасем стоїть лише 7 грн ВВП, в майже 6 разів менше, ніж у США. А якщо взяти до уваги, що третина нашого бюджету це позичання для виплати кредитів, не відсотків, а кредитів, то цифра буде геть космічна. Ну і популізм... В США були теракти, зараз імпічмент, а доллар, скотина, міцнішає. Уявіть, що буде, коли б у нас оголосили імпічмент? Долар був би по 50... Тому, пане Фурса і його ПОСЛІДовники, втирайте ці істини своїй бабі з села. Я бачу падіння виробництва, затримки з.п., згортання інвестицій і держ програм, ріст дефіциту торгівлі. То ж поки були аграрні і металургічні кошти, заробітчани, то і спекулянти були. Не дай Бог, наступного року вони не втечуть, а просто перестануть нарощуватися, то буде не просто дефіцит баксів, а катастрофа. Чи може мої аргументи то брехня? Зараз все склалося так як є, але ринок мінливий, тому все можливо.
+
+15
mary27
mary27
13 грудня 2019, 15:42
#
И что?
Бизнес, который по самые уши в долларах сидит, получит свою ''премию за девальвацию''.
АйТишники радостно зашуршат купюрами возле обменок.

Девальвация обесценит з/п наемных рабов, те могут радоваться, исчезнут тупые вопросы вроде ''чего доллар упал, а цены — нет?''

И конечно, феерически вырастет конкурентноспособность украинского экспорта, станем второй КНР?)
+
+29
SkrudjMacduck
SkrudjMacduck
13 грудня 2019, 16:03
#
А шо? Та нішо. Якщо вбити виробництво, то зашуршить не лише айтішнік в закордон. Експортери купують продукцію у виробників, а виробники то 5 млн працівників. Я не переживаю за компанії-експортерів, вони свій процент всунуть, а от у виробників тієї продукції вже зараз біда. А це впливає на їх витрати, які падають, отже виторг магазинів та послуг. Не варто рубати гілку, на якій сидиш.
+
0
mary27
mary27
13 грудня 2019, 16:57
#
Та АйТишника закордон палкой не загнать, там НДФЛ платить надо, и нередко под 40%.
И при этом иметь з/п на уровне среднего инжинера)
Не для того они CoffeScript учили)

Так выробныкам надо слать лесом посредников, и самим экспортировать.

Или это СЛОЖНА, проще сидеть и скиглить, что ''подлый'' Смолий не девальвирует гривну, а у нас долларов столько, что дверь у сейфа не закрывается?)
+
+15
Владимир Бойко
Владимир Бойко
14 грудня 2019, 10:32
#
Вопрос не в том сколько платить , а что ты за это получишь. И быть среднем инженером это значит иметь квартиру, машину и возможность путешествовать, а также стабильность и социальные гарантии, а не то что тут, тут и 5 процентов налога много
+
0
mary27
mary27
14 грудня 2019, 13:39
#
Быть средним инженером значит — либо жить на съемной квартире или ипотека до гроба.
Машину — может, но скорее велосипед из дикой экономии, а вы забыли, что это такое)
Возможность путешествовать — за счет ''тяжелой'' валюты в разные нищебродские Индии.
Насчет ''стабильности™'' — это от незнания ситуации. Социальные гарантии — наш АйТишник социалист?
Для начала гражданином станьте.
Кроме того, ''социальные гарантии'' там трещат по швам.
Недаром ''желтые жилеты'' Макрону трубу шатают)

Тут и 18% для таких хитрож… мало)
+
0
jurius
jurius
13 грудня 2019, 17:25
#
15%
+
+15
Peter Sauber
Peter Sauber
13 грудня 2019, 16:16
#
Якби не одне але:
Ви трохи наплутали, у США бюджет 3,3 трлн доходів, а не 21, то ВВП:)
Тож усі розрахунки невірні.
Або, якщо ви рахуєте ВВП, то й у нас треба враховувати 3,5-4 трлн, а не 1,1
+
+8
oll18
oll18
14 грудня 2019, 1:50
#
Время покажет,прав был автор статьи или нет.Только я усвоил одну простую вещь:у курса гривны дна нет.Подобные статейки выходили и в 2008 и в 2013.Еще забыли про индекс Бигмака.Да и вообще ,со слов ЮВТ, нам можно брать в долг без оглядки.И снова те же примеры США,Япония,Германия...Статья не оригинальна,а даже банальна.Банальна своим цинизмом и плоскостопием в желании внушить окружающим правильность происходящего.После очередного пике курса вспомним этого горе-аналитика.Не злим тихим словом.Вспомним и забудем...навсегда.Главное,чтобы они не всплывали больше.Но,судя по Охрименко,эта категория эксперДов не тонет.
+
+15
vlad9486
vlad9486
14 грудня 2019, 11:13
#
У нас никогда не было девальвации из-за долгов. В будущем девальвация может быть по многим причинам, но из-за долгов, скорее всего, не может быть.
+
0
Консультант портала "Минфин"
Консультант портала "Минфин"
12 грудня 2019, 16:20
#
МВФ, металлургия, ОВГЗ: будет ли доллар по 20 грн?

https://www.youtube.com/watch?v=yCTJ2ZZdSy4

Подписывайтесь на youtube-канал Минфина и оставляйте комментарии с вопросами под видео
+
+30
skylake3
skylake3
12 грудня 2019, 16:22
#
«МВФ не дает тратить больше, чем мы зарабатываем.»
Но ведь это же ложь, в Украине из года в год дефицитный бюджет, стало быть мы тратим больше, чем зарабатываем. Или он имел кого-то другого под словом «мы»?
+
+15
vlad9486
vlad9486
12 грудня 2019, 16:37
#
Здесь можно выкрутиться так: дефицит сводного бюджета около 5% от самого сводного бюджета, а сам он растет на около 20% в год уже несколько лет. Многие налоги платятся раз в квартал. Значит если считать что сборы идут с некоторым лагом (квартал), то можно получить отсутствие дефицита вообще.
+
+14
Wadym1
Wadym1
12 грудня 2019, 16:24
#
Все так. Лише циклічність світових криз 8-11 років. Рахуємо з 2008го: 2016-2019й. Тобто вже перезріла. А тут ще й 4ярда $ ОВДП для нашого сировинного придатку.
+
+15
skylake3
skylake3
12 грудня 2019, 16:45
#
Скорее всего, нерезидентов просто кинут, особенно большие риски у тех, кто зашёл в ОВГЗ на несколько лет. Беда в том, что сперва пострадают украинцы, владельцы долларов и экспортеры, а затем и те, кто имеет доход в гривне, правда, они через год.
+
+22
mary27
mary27
12 грудня 2019, 23:37
#
Нерезиденты как правило хэджируются.
+
0
Maxsvo
Maxsvo
13 грудня 2019, 9:07
#
Сейчас это неинтересно
+
+39
skylake3
skylake3
12 грудня 2019, 16:33
#
«Так что тут скорее можно говорить о ловушке, в которую попали наши иностранные покупатели.»

Здесь могут сделать как в РФ не так давно, тупо обесценив рубль на размер процента, то есть у нас в нужное время могут поднять курс до 27+ и больше нет никакой прибыли для покупателей ОВГЗ. Короче говоря, кинут сперва купивших доллар по 25+, а потом и тех, кто купил ОВГЗ.
+
+14
Lexa9992018
Lexa9992018
12 грудня 2019, 17:40
#
Ну прям как в детстве, все у нас хорошо и плохо никогда не будет.
+
+37
bampi
bampi
12 грудня 2019, 18:04
#
С одним только соглашусь, что нет пирамиды ОВГЗ, а лишь своп между долларовыми бумагами и гривневыми. Ответ на вопрос почему это произошло - остался нераскрыт. Что касается стабильности, то в край неверное заключения. Высокая доля иностранцев в локал бумагах и самого госдолга в ин. валюте ограничивает суверенитет с точки зрения финансов. И для стабилизации такой ситуации, нужно перманентное превышение экспорта над импортом.
В-третьих, бюджетная политика Украины остро зависит от иностранной валюты, что еще раз подчеркивает несуверенность. 
Что касается дефицита бюджета, то все куда проще -  это создание сбережений и дохода частного сектора, а его размер, в свою очередь, будет зависеть от торгового баланса, сбережений и т.д.
+
0
sadbuttrue
sadbuttrue
12 грудня 2019, 21:53
#
А ось і реальність https://m.dt.ua/ECONOMICS/domovlenist-za-novoyu-programoyu-dlya-ukrayini-ne-ostatochna-mvf-332745_.html Я не полінувався і зайшов на сайт МВФ після пафосноі статті про те що президент домовився про щось там. Так ось англійське слово conditional багато чого означає насправді. Так що не треба ділити щкуру не вбитого ведмедя...
+
+14
Alex G
Alex G
12 грудня 2019, 22:14
#
Чудесная сказочка. Есть к баснописцу два вопроса:
1) Если нерезы могут захотеть свалить из ОВГЗ, то почему не могут захотеть наши банки, которые якобы купили больше чем нерезы? И не заработать на стремительно летящем наверх курсе и панике народа, который станет в очередь за баксами.Я не знаю, много ли баксов могут иметь банки и как долго хранить, но краткосрочно то они стопудово могут качнуть курс. И там уже будет не минус 15коп в день, а плюс 1,5 грн
2) Если МФВ может нам лечить про пенсионный возраст, про тарифы, про что угодно и даже про разборки с коломойским, то почему они не могут в какой-то момент заставить правительство нести ответственность за привлеченные под ОВГЗ средства? И вернуть обещанное по честному без налюбилова? Или земелькой, например, если денежек не хватает. А инвесторы «заграничные» окажутся очень даже не против.
+
+15
vlad9486
vlad9486
12 грудня 2019, 22:39
#
Не автор. Но
> которые якобы купили больше
здесь все записано https://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=60872558 банки имеют очень много ОВГЗ.
1. Они не могут их продать потому что норма резервирования. У банков много плохих кредитов, по ним одна норма, по работающим другая норма. Почти все резервы банки хранят в ОВГЗ, и на доллары они их менять не захотят, потому что по ОВГЗ высокий доход. Это, кстати аргумент за высокую учетную ставку. Никто не верит что девальвация за год будет больше 15%, но если бы ставка была 5% уже появляется смысл.
2. Потому что инвесторы не аграрии, они другое умеют. Чтобы зарабатывать на земле нужно быть аграрием. А если инвесторы и захотят землю, то нет проблем. Кабмин платит по своим долгам. Мы постоянно возвращаем все долги и заменяем их новыми. Кто не хочет продолжать кредитовать правительство, а хочет выращивать зерно может выйти и купить землю где-угодно где она продается. На его место зайдет кто-то другой (например тот, кто продал землю инвестору, ведь у него уже не будет земли, но будут деньги которые он захочет куда-то вложить).
+
+15
mary27
mary27
12 грудня 2019, 23:42
#
Тоже не автор.
1. По закону, банки должны временно свободные средства размещать в надежных, доходных и ликвидных ЦБ (вроде закона Гласса-Сингола). Такими у нас являются только ОВГЗ.
Чтоб их продать, надо на них покупателя найти.
А тут можно влететь на дисконт)
2. Ох, я представляю, как какому-то вшивому ''Франклин Темплтону'' их ОВГЗ погасят земелькой)
Их геморрой наверно будет размером с Везувий)
И все погасят выключно неудобьями, оврагами и солонцами, и участками по 0,5 га)
+
+15
vlad9486
vlad9486
13 грудня 2019, 1:16
#
Згоден з вами. Але я намагався пояснити якнайпростіше.
+
+30
bampi
bampi
13 грудня 2019, 2:19
#
1. Банки могу спокойно уйти через РЕПО или OMO. То есть, своего рода QE. Единственное чего добьются - это замена одних финансовых активов на другие. Учитывая нормативы, то повлиять никак не смогут, если только не хотят схлопнуться и вывести средства в валюту - офшор - ... Кризис в 2015-2016 годах очень в этом показателен.
+
0
Ярослав Карпенко
Ярослав Карпенко
13 грудня 2019, 8:15
#
Секте «все пропало» и «о боже курс уже 23» посвящается, перечитайте эту статью раза 3 минимум. Только не совсем согласен с последним пунктом о том что деньги идут в МВФ и там лежат, оно то так, но под эти деньги можна делать еще деньги, а их уже пускать в экономику
+
0
krv77
krv77
13 грудня 2019, 11:16
#
Остался все таки вопрос...
Как изменилась структура долга за ну например этот прошедший год.
Типа: Было долга в среднем
в долларах Х1 лярдов под х1% процент, стало Х2 под х2% 
в евро Y1 лярдов под y1% процент, стало Y2 под y2%
в гривне(ОВГЗ) Z1 лярдов под z1% процент, стало Z2 под z2%
+
0
vlad9486
vlad9486
13 грудня 2019, 13:00
#
Тут все є, походіть по розділах. Але треба самому все зводити.

https://mof.gov.ua/uk/borgova-politika
+
0
Siege
Siege
13 грудня 2019, 11:23
#
Почему тогда не погасят за счет ОВГЗ все валютные долги? Кстати если хотят рост по 7% в год, то было бы логично погасить ВВП варранты, чтобы не вылететь потом
+
+44
mary27
mary27
13 грудня 2019, 12:22
#
У еврооблигаций и варрантов есть сроки погашения. И вроде нет оферты.
+
0
Ярослав Карпенко
Ярослав Карпенко
13 грудня 2019, 19:48
#
Ну да, не факт що погодяться їх гасити з дисконтом. Але в мене все таки є віра в то що їх потихеньку викупають
+
0
mary27
mary27
13 грудня 2019, 19:59
#
С дисконтом продают и покупают.
Гасят по номиналу.

Варранты и вправду было б неплохо выкупить.
+
+15
varr
varr
13 грудня 2019, 20:18
#
«Кошти МВФ ідуть в резерви Нацбанку, там зберігаються, після чого йдуть назад в МВФ. Все.»
Не все! Вони йдуть назад з відсотками. Якщо все так і ці кошти просто там зберігаються, тоді поясніть, для чого брати такий кредит???
+
+15
vlad9486
vlad9486
13 грудня 2019, 20:49
#
НБУ їх може витратити якщо буде дуже треба. Наприклад, якщо почнуть гойдати курс. Але так як вони є, то курс ніхто не хоче гойдати, бо ніхто не може змагатися з нацбанком. Це як зброя стримування, коли вона є то не потрібна, але коли немає, то можуть бути проблеми.
+
+15
987
987
13 грудня 2019, 23:59
#
ОВГЗ  пока не пирамида, но очень дорогие заимствования. В 2019 по данным Минфина выплаты по процентам составят 73,94 млрд грн, по погашению номинала - 262 млрд грн, в 2020 году выплаты по процентам составят 80 млрд грн, по погашению номинала - 138 млрд грн. (https://minfin.com.ua/blogs/987/125404/). И как-то это много на фоне расходов 2020 года: на образование - 136 млрд.грн, здравоохранение - 108 млрд грн, безопасность и оборону - 246 млрд. грн. (https://mof.gov.ua/uk/budget-process-projects-declaration).
+
0
oll18
oll18
14 грудня 2019, 2:06
#
Не напрягайтесь.Задача проста,как апельсин.В этом году привлечь 5-6 ярдов у.е через гривневые ОВГЗ.В следующем 9.Ставку снизили до решения с МВФ.Но где же решение по Привату?Где этот судьбоносный закон от монокоалиции по Коломойскому?Его нет.А есть попытка отпетлять без принятия этого закона.Попытка убедить МВФ дать займ без конфликта с олигархом.И когда все сроки пройдут, и субботние звонки прекратятся, вот тогда процентная ставка начнёт расти.И нас начнут убеждать с двойным усердием,что МВФ это плохо.Шоу только начинается.
+
+15
vlad9486
vlad9486
14 грудня 2019, 11:18
#
В этом году привлекли 57 миллиардов гривен, а задача стоит привлечь 81. В следующем году планируют привлечь 95, но часть из них будет не от ОВГЗ. Скорее всего в этом году привлекут меньше плана. Потому что расходы слишком уж не выполняются. Так каждый год, планируют больше чем по факту одалживают.

Вы по курсу 10 считаете?
+
+15
vlad9486
vlad9486
14 грудня 2019, 11:20
#
Интересное наблюдение. Чем больше человек боится госдолга, тем меньше он владеет цифрами и вообще умеет считать. Парадокс, логично было бы предположить что наоборот, если боишься госдолга, то будешь все изучать до копейки, разберешься в макроэкономике и госфинансах, но нет же.
+
+15
mary27
mary27
14 грудня 2019, 13:52
#
По наблюдению пары прошлых лет на ''минфине'' — подтверждаю.
И второе — чем человек менее финансово грамотный, тем он более ''за'' дефолт («тогда долги спишут»).
''разберешься в макроэкономике'' — ЭТА СЛОЖНА.
+
+30
vlad9486
vlad9486
14 грудня 2019, 14:20
#
Так не только в экономике. В любой общественно важной дискуссии есть разные точки зрения и аргументированно их могут вести немногие, но к той стороне, которая за «зраду» сразу примыкает большинство, которое не разбирается в том что критикует. Так можно сломать любой государственный институт, мешающий коррупционерам, если только его не защищают международные организации.
+
+15
mary27
mary27
14 грудня 2019, 14:31
#
У нас так и получилось.
+
0
jurius
jurius
14 грудня 2019, 18:21
#
В наших реалиях ещё есть и другая тенденция: большинство тех, кандидат которых недавно проиграл выборы из сторонников непопулярных реформ стают апологетами зрадофильства.
+
+15
mary27
mary27
14 грудня 2019, 18:30
#
''От нэ можу, дивки, та цэ ж модно!'' © ''Хвороба Ивасыка'', Л.Подеревянский.
+
+30
vlad9486
vlad9486
14 грудня 2019, 18:38
#
Ну, значит они были только сторонниками одного кандидата, а не сторонниками непопулярных реформ.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
Реклама