Народні депутати вирішили зменшити розмір штрафів за порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу та дозволити бізнесу оскаржувати ці штрафи в суді. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час конференції FinRetail 2019.
До законопроекту про фінмоніторинг внесуть 500 правок — Гетманцев
За його словами, фінансовий комітет ВР підтримав близько 500 змін до законопроекту «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Загалом до проекту було подано понад 1300 правок.
За словами Данила Гетманцева, завдяки цим змінам законопроект зміниться докорінним чином.
Що саме змінилось
Змінено термінологію. «У поданому до ВР законопроекті терміни вживалися у значенні, які було дуже важко імплементувати до вітчизняного законодавства», — зазначив Гетманцев. За його словами, в початковій версії проекту були конструкції із європейського законодавства, які на практиці були б непрацюючими.
Читайте також: Фінмоніторинг. Які операції контролюватиме держава
Крім цього, штрафи за порушення законодавства не накладатимуться автоматично, а підприємці зможуть їх оскаржувати. Також вдвічі знижено суму штрафів, які може бути накладено за порушення законодавства.
Норми законопроекту
Порогова сума контролю. Законопроект визначає, у яких випадках суб’єкти первинного фінансового моніторингу — банки, страховики, кредитні спілки тощо — мають повідомляти Дежфінмоніторинг про операції клієнтів. Ініціатива встановлює, що порогова сума, про яку слід інформувати збільшиться з нинішніх 150 тис грн. до 400 тис грн.
Таке нововведення позитивне для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ), які проводять численні фінансові операції. Адже фінустанови витрачатимуть менше зусиль та часу на «незначні» суми, а більше уваги приділятимуть операціям зі значними сумами. Власне, це і є метою проекту – «взяти під нагляд» фіноперації великого бізнесу.
Закріплення бенефіціарів. Одним із нововведень є удосконалення процедури розкриття суб’єктами господарювання своїх кінцевих бенефіціарних власників та посилення вимог до виявлення СПФМ таких власників своїх клієнтів.
У Кодексі законів про адміністративні правопорушення встановлюється, що юридичні особи будуть нести відповідальність за неподання державному реєстратору у визначені строки інформації про кінцевого власника.
Також відповідно до закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» юридичні особи зобов’язані підтримувати інформацію про кінцевих бенефіціарів та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни.
Раніше повідомлялося
-
Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» було подано до Верховної Ради 25 вересня цього року.
-
Законопроект адаптує в національне законодавство Рекомендації FATF та 4-ту і частково 5-ту Директиви Європейського Союзу проти відмивання коштів та фінансування тероризму, які вже впроваджені в усіх країнах-членах ЄС та є обов’язковими для країн, що мають намір на членство.
Коментарі - 6
вот если упадут пара-тройка банков - тогда да. будет паника. Но тогда и ФГ загнется скорее всего.