Міністр фінансів: зміцнення курсу — це не короткострокова тенденція

Про стан економіки на цьому фоні, курс гривні та конфлікти навколо державних банків у інтерв’ю Економічній правді розповіла міністр фінансів Оксана Маркарова. «Мінфін» наводить її ключові тези.

Про систему оподаткування

Покращення адміністрування і тотальна електронізація послуг — це один з наших пріоритетів.

Ми багато зробили для електронного кабінету платника податків, але він поки що повноцінно не працює. Після того, як зробимо реформу адміністрування, а нові служби почнуть діяти, ми побачимо, де і як у нас працює законодавство.

Не можна сказати, що у нас безнадійно заплутане податкове законодавство. Ні, воно зрозуміле, але адміністрування і нерівність підходів до оподаткування породжують постійні розмови про те, що у нас проблеми з податковим законодавством. Коли ми вирішимо проблему адміністрування податків, то зможемо по-іншому подивитися на податкове законодавство.

Стане зрозумілою справжня податкова база. Після запуску роботи Бюро фінансових розслідувань конкретизується частка тіньової економіки.

Про кредити та інвестиції

Ми активізуємо співпрацю з міжнародними партнерами і кредиторами. Наша боргова політика переслідує кілька цілей: знизити частку державного боргу до ВВП, подовжити його в часі і знизити його вартість. У всіх цих напрямках у нас є помітні успіхи.

Довший і дешевший ресурс ми можемо отримати в наших офіційних кредиторів: Світового банку, ЄС, ЄБРР та інших. Недавно ми з ЄБРР побили рекорд: за десять місяців 2019 року ЄБРР профінансував проектів на 1 млрд євро.

Якщо ми продовжимо такими темпами, то за результатами 2019 року Україна зможе стати країною №1 за операціями ЄБРР. Зараз це Туреччина.

Інвестиції завжди заходять хвилями. Перша хвиля — це портфельні інвестори, які, як правило, заходять тільки в державні цінні папери. Завдяки відкриттю Clearstream нам вдалося забезпечити простіші умови для інвестування з боку нерезидентів. У 2019 році $4 млрд зайшли від них саме в ОВДП.

Купуй ОВДП і отримай до 16% річних та бонус від «Мінфіну»

Більше того, ми змогли скерувати цей капітал в довгострокові інструменти з терміном погашення два-три роки. З них 33,9 млрд грн, еквівалент $1,4 млрд, взагалі зайшли в так звану «довгу п'ятірку» (термін обігу 2 086 днів).

Крім того, наша «довга п'ятірка» може бути включена в індекс GP Morgan. Коли це трапиться, в наші папери зможуть вкладати ті інвестори, які інвестують кошти в індексні папери і які ще не інвестували в Україну. Практично інвестиційні фонди повинні будуть мати наші папери в своєму портфелі, щоб далі працювати.

Друга хвиля притоку капіталу, яку ми бачимо зараз, — це прискорене інвестування від інституцій development finance: EBRD, IFC, Європейський інвестиційний банк, KfW.

Їхні умови кредитування більш привабливі, ніж звичайні комерційні. Ці організації не бояться заходити в Україну. Вони готові інвестувати в бізнес, який, можливо, не має аудійованих звітів за три роки, але який готовий пройти якісну трансформацію.

Третя хвиля інвестицій — це інвестиції в реальний сектор. На цій хвилі приходять стратеги, круті інвестори, які вкладають у виробництво, сервіс та послуги. Це той двигун, який дасть нам можливість швидко зростати.

Цю хвилю треба прискорювати. Все іде за планом. Наші орієнтири і плани не змінилися, але їхня реалізація дуже сильно прискорилася. У нас турборежим роботи не тільки у Верховній Раді, а й у Кабміні.

Про співпрацю з МВФ

У нас повноцінно почався новий політичний цикл. У нас нові президент, Верховна Рада, уряд. Поточна програма stand-by — це програма-місточок, яка мала діяти до завершення формування нового уряду. Раніше ми передбачали, що новий уряд буде сформовано до кінця року, та це сталося швидше.

Вибори відбулися достроково, тож достроково виникла  потреба програму співпраці з МВФ замінити на нову, довгострокову. Ми зараз обговорюємо трирічну. Ця програма теж базуватиметься на пріоритетах нашого уряду — збереженні макроекономічної стабільності і підсиленні економічного зростання.

Виконання попередніх програм Україна переривала одразу після отримання першого траншу, буквально на старті програми, а я хочу, щоб ця програма була останньою нашою програмою з МВФ в позитивному сенсі цього слова.

Усі країни, які користувалися програмами МВФ, проходили шлях реформ і виходили на такий рівень економічного розвитку, на якому вже не потребували коштів МВФ. Ми опрацьовуємо проект меморандуму. Рухаємося швидко.

Читайте також: Рішення МВФ: чи готова Україна до припинення програми

Про Приватбанк

Вплив банківського сектору на загальну макроекономічну і фіскальну ситуацію дуже великий. Коли банк було націоналізовано, Міністерство фінансів докапіталізувало його 155,3 млрд грн. Звичайно, це величезна цифра. Це додаткові 155,3 млрд грн нашого боргового навантаження.

Будь-які зворотні рухи з Приватбанком не відповідають нашим стратегічним планам як в борговому, так і в банківському напрямках. Щодо банку у нас чітка стратегія: ми його розвиваємо як державний банк, мінімізуємо втрати держави від докапіталізації і в майбутньому повертаємо шляхом прозорої приватизації.

Про наглядові ради держбанків

Кандидатів до наглядових рад Ощадбанку й Укрексімбанку обирали найкращі HR-компанії. Вони перевіряли кандидатів на предмет конфліктів інтересів, інших критеріїв та обрали найкращих з нашого short list. НБУ не погодив п'ять кандидатів до наглядової ради Ощадбанку і двох — Укрексімбанку.

Питання в чому? У нас може бути своя точка зору щодо деяких з цих кандидатів, але у Національного банку є свої повноваження. На жаль, коли Нацбанк не погоджує кандидатів, у нас нема можливості продовжувати дискусію. Ми можемо лише перезапустити процес відбору і відібрати нових кандидатів.

Саме це ми й зробили. Ми припинили повноваження членів, які не були погоджені Нацбанком, і найближчим часом перезапустимо цей відбір.

Наглядові ради точно будуть сформовані до кінця 2019 року.

Про перспективи економіки

За неповні два місяці роботи Верховна Рада ухвалила багато важливих реформ, які матимуть вплив на економічне зростання. Це закони про концесії, про приватизацію, про вирівнювання правил гри на митниці, про створення уповноважених економічних операторів, про спільний режим транзиту.

Зрозуміло, що всі ці речі будуть імплементуватися протягом року, але всі вони в середньостроковій перспективі серйозно вплинуть на економічне зростання.

Макропрогноз відреагує на ухвалені рішення не завтра. Це займе певний час, однак не так багато, як це би зайняло кілька років тому. Насправді очікування щодо України позитивні. В останньому World economic outlook МВФ ми бачимо: незважаючи на те, що глобальна економіка уповільнюватиметься, МВФ і Світовий банк покращили свої макроекономічні прогнози щодо України.

Зростання ВВП на 5-7% на рік — наша мета. Вона амбітна, але досяжна. Проте бюджет не може розраховуватися виходячи з мети, він розраховується виходячи з  макропрогнозу.

Читайте також: Гончарук розповів, завдяки чому економіка зросте на 40%

Макропрогноз — це те, що ми бачимо сьогодні. Я впевнена: якщо ми продовжимо рухатися за нашим планом, ми побачимо більше зростання. Насправді реальне зростання економіки — це важливо, але для бюджету важливий весь набір показників. Це і номінальний ВВП, й інфляція, і споживання…

Там буде і показник курсу гривні. Ми вже бачимо, що курс буде міцніший. Зміцнення курсу — не короткострокова тенденція. Це також нова реальність.

Про субсидії

Видатки на субсидії в останні три роки зменшуються. У перший рік підвищення тарифів на газ було дуже важливо зрозуміти, яка кількість людей потребуватиме субсидій, тому програма була щедрою, а критерії для їх отримання — мінімальними. Тоді було важливо швидко відреагувати на підвищення тарифів, надати підтримку всім людям, які її потребують.

За роки моніторингу та верифікації ми побачили, що, на жаль, субсидії отримували не тільки ті, хто їх потребує, а й достатньо багато людей, які живуть у величезних квартирах та роблять дорогі покупки.

Субсидія — це допомога. Це не компенсатор ціни на газ. Це допомога тим, хто не може сплатити ринкову ціну за паливо. Якщо порівняти з іншими країнами, наші критерії щодо субсидій досить щедрі з точки зору розміру житлової площі.

З року в рік програма субсидій вимагає менше грошей, при цьому всі, хто потребують субсидій, їх отримують. Чому сума зменшується? Ростуть реальні доходи населення, і запроваджені у 2018 році критерії таргетують субсидіантів.

Про пенсії

Трансферт держбюджету до пенсійного фонду збільшується. Звичайно, Мінфін перевіряє розрахунки, але це питання головних розпорядників і їхня відповідальність. Коли недавно обговорювався трансферт держбюджету Пенсійному фонду, він становив 141,3 млрд грн. У нас була мета протриматися на цьому рівні три роки.

Потім цей трансферт мав поступово зменшуватися, і через деякий час ми планували вийти на бездефіцитний ПФ. Цього не сталося з двох причин.

Перша — доходи фонду не ростуть такими випереджаючими темпами, які би дозволили зменшити трансферт. Друга — у нас з'явилися додаткові видатки, пов'язані, зокрема, з підвищенням пенсій військовим пенсіонерам.

Читайте також: ВР схвалила верифікацію пенсій та субсидій

Соціальні видатки на пенсії держава повинна забезпечити незалежно від того, який у нас тіньовий сектор і як добре ми збираємо ЄСВ. Ми збільшили видатки і тепер розплачуємося за це. Ми не можемо їх не виплатити. На 2020 рік ми заклали реалістичну цифру, подану Мінсоцполітики, — 172,6 млрд грн.