Мандруємо з Приват24. Дрогобич

Два рази на місяць «Мінфін» купує квитки на потяг чи автобус через сервіс пошуку та купівлі залізничних квитків в Приват 24 і вирушає в найбільш цікаві і мальовничі, та часто маловідомі куточки України. Цього разу ми вирішили відправитись у Дрогобич.

Соляна столиця України

15 мільйонів років тому на місці сучасного Дрогобича плескались морські хвилі. Відлуння тих часів досі приховано на глибині 50 метрів, у соляній шахті, де й досі видобувають ропу, а з неї – унікальну дрогобицьку сіль.

Колись Дрогобич був вельми відомим і яскравим містом. Недарма в нього виникло багато неофіційних назв – Місто семи церков, столиця Галицької Каліфорнії, Цинамонове місто, місто Каменяра, Республіка мрій і навіть батьківщина Дрогобицької ковбаси. Зараз його називають коротко – Дро, а сучасні українські письменники бачать в ньому Місто рисових туманів. Та головним напрямком економіки регіону з давніх-давен була сіль. Цей факт збережено на гербі і прапорі міста, де на синьому полі розташовано дев'ять срібних соляних топок в три ряди. Саме на цей історичний факт зараз роблять наголос міські активісти, що намагаються відродити туристичний потенціал Дрогобича. Тому і на сучасному логотипі міста ви також можете знайти ту саму соляну топку.

У 1939 – 1959 роках, за виключенням періоду Другої світової війни, місто було центром Дрогобицької області. Зараз Дрогобич вважається освітнім і театральним осередком регіону, тут працює Дрогобицький університет, інститути, училища і технікуми, кілька музеїв і театрів.

Економіка регіону досі базується на нафтопереробній галузі, одним з основних представників якої є «НПК Галичина». Машинобудівна галузь теж працює – тут виготовляють автомобільні крани і обладнання для добування і переробки нафти і газу. Діє єдине в Україні підприємство, що виготовляє долота для нафтовидобування, – «Універсальна бурова техніка». Харчова галузь представлена м’ясокомбінатом, хлібзаводом і молокозаводом. Тут також виготовляються фарби і працюють підприємства швейної промисловості. Хочеться вірити, що туризм з часом стане ще однією містоутворюючою галуззю, адже потенціал в цьому напрямку у Дрогобича дійсно немалий.

ТОП-10 місць, які не можна пропустити у Дрогобичі:

1)Дрогобицька жупа – це найдивніше і найавтентичніше місце у Дрогобичі, найстаріший в Європі солевиварювальний завод, який працює з 1250 року! Це також найстаріше постійно діюче підприємство України. Потрапити сюди непросто, але спробувати варто! Технології виварювання солі з ропи майже не змінилися за сотні років. На заводі працюють справжні фанати своєї праці, які покажуть і розкажуть все в деталях. Зараз завод в досить сумному стані, але можна помріяти про історичний заповідник, музей, дегустаційну залу, лікувальні басейни та інші рішення, які допомогли б привернути сюди туристів з усієї Європи.

2)Поруч з солеварнею знаходяться дві неповторні церкви. Найвідоміша — Церква Святого Юра, або «поема в дереві». Церква зібрана без жодного цвяха і входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Кажуть, що цю церкву виміняли на сіль, привезли з карпатського села Надіїв і знову зібрали у Дрогобичі. За іншою версією – з привезених матеріалів церква тільки добудовувалася, тобто початково вона була створена саме в Дрогобичі. Постарайтеся потрапити всередину, адже всі стіни вкриті давнім стінописом.

Другий храм теж дерев'яний — церква Воздвиження Чесного Хреста, побудована на початку XVII ст. Пошукайте на стіні напис «У церкві цій – як на небесах стояти», який начебто залишив хтось з прихожан ще у XVIII ст. Цей храм також завдячує своїй появі власникам солеварень, одна з яких навіть зображена на іконі.

3)Ратуша та площа Ринок – місця, які ви точно не пропустите під час прогулянки містом. Варто піднятися на вежу ратуші і насолодитися краєвидами. Уявіть собі грифонів, які раніше сиділи з чотирьох боків від годинника та спостерігали за містом з висоти. Під землею Ратуша також приховує чимало таємниць, які губляться в старовинних підземних ходах. Цікавий варіант дозвілля – театралізована вечірня екскурсія, яка починається у дворику ратуші, включає підйом на вежу та візит до Галереї ваг, де у вас буде рідкісна можливість зважитися на «відьомських» вагах. Час від часу центр організовує незвичайні підйоми на вежу: 24 серпня Дрогобич першим привітав країну з Днем незалежності з вежі ратуші о 5 ранку!

До речі, у місті розроблено кілька екскурсійних маршрутів для самостійного відвідування – наприклад, по місцях Івана Франка або Бруно Шульца. Карти шукайте у Туристично-інформаційному центрі Дрогобича, що розташований прямо у ратуші.

4)Готичний римо-католицький костел святого Бартоломея побудовано наприкінці XIV ст. Він притягує туристів своєю казковою вежею-дзвінницею, яка перебудована з оборонної башти і нагадує про колись могутні укріплення міста.

Цікаво побачити стародавні портали і арки, а також фрески XVIII ст. Спробуйте розгадати значення таємничих барельєфів на одній зі стін костелу. Поруч розташовано затишний сквер, де можна приємно відпочити.

5)Юрій Дрогобич (при народженні Донат-Котермак, відомий в Європі як Джорджо да Леополі, Юрій зі Львова) – унікальна особистість епохи Відродження, пам’ятник якому розташований на площі Замкова гора. Жив він у другій половині XV ст. і відомий як перший українець – доктор медицини та філософії, а також – ректор Болонського університету, професор Істрополітанської академії у Братиславі і Ягеллонського університету у Кракові. Як і більшість діячів того часу він був і вченим, і поетом, і астрономом, і філософом. Крім того – вважається першим українським автором друкованої книги, яка вийшла у Римі у 1483 році. Сіль втрапила і в цю історію, адже народився Юрій Котермак в Дрогобичі, в родині солевара.

6)Дрогобич – місто невелике, всі фінансові питання легко вирішити у центрі. Наприклад, у відділенні «Приватбанку», яке ви знайдете поруч з костелом і пам’ятником Юрію Дрогобичу, на площі Замкова гора, 1.

7)Сакральних споруд у місці дійсно багато. Ще одна дерев'яна церква Св.Параскеви-П'ятниці – маленька і цікава своєю незвичною історією. Попередня церква на цьому місці замість бані мала трикутну вежу і згоріла на саме Різдво. Варто завітати у василіанський монастир і побачити церкву-ротонду святих Апостолів Петра і Павла. Монастир існував з кінця XVIII ст. за згодою австрійської імператриці Марії-Терезії. Також у місті діє Катедральний собор святої Трійці.

8)Дрогобич відомий своєю величезною хоральною синагогою, яка вважається найбільшою у Європі, принаймні у Східній. Хоча були тут і інші, наприклад, досі збережена прогресистська синагога «Осед Хесед».

9)Центральні вулиці міста заслуговують на те, щоб просто ними прогулятися і насолодитися старовинними віллами. Найцікавішою є вулиця Панська, яка колись була знана як Корзо. Тут ви не пройдете повз Віллу Яроша, яка свого часу була резиденцією дрогобицького бургомістра та власника Трускавця Раймонда Яроша. Неймовірно гарні вілла Б'янки, де знаходиться Палац мистецтв музею «Дрогобиччина», та вілла Гартенберга, з будівництва якої починається повість Івана Франка «Борислав сміється».

10)Для тих, хто цікавиться історією та мистецтвом, в Дрогобичі знайдеться чимало музеїв — краєзнавчий, природничий, палац мистецтв «Дрогобиччина», галерея сакрального мистецтва і навіть музей «Тюрма на Стрийській», що розповідає про режими трьох диктатур. Є тут і музей байкерства. Відкрито музей та дім пам’яті Бруно Шульца, письменника та художника початку XX ст.

Як доїхати

Добиратися з Києва до Дрогобича дуже зручно. О 8 вечора сідаємо на трускавецький потяг і о 7 ранку виходимо у Дрогобичі. Ціни на потяг №49К стартують від 230 гривень у плацкарті до 1330-1600 гривень у люксі. Найбільш популярні купейні квитки коштують від 380 до 650 гривень.

Де зупинитися

Готелів в Дрогобичі небагато, але можна знайти апартаменти. Найнижчі ціни пропонує майже в самому центрі «КП ДР Готель» — від 300 грн. Інші готелі та апартаменти можна забронювати від 500-700 грн за добу. Якщо хочеться тиші біля озера, басейну і проживання в дерев’яному будиночку – можна зупинитися подалі від центру в «Зарічній».

Де поїсти

Любителям вареників та й східноєвропейської кухні загалом сподобається у ресторані «Пастель». Особливо тут смакують вареники з чорницею, або зелені вареники з бринзою. Оскільки місто буквально створене «на солі», то варто завітати у ресторан «Сіль grill & lounge», фірмовою стравою якого є пструг (форель) під дрогобицькою сіллю. Остерія «DOSHKA» пропонує страви італійської кухні і славиться красою подачі будь-якого замовлення. На оригінальну каву з сіллю можна зайти у «Кавун», там же спробувати щось смачненьке, наприклад, Дрогобицький торт.

Куди поїхати з Дрогобича

Якщо не згадувати широко відомий Трускавець, про який я писала раніше, або сусідню Східницю, то неподалік Дрогобича знайдуться і інші місця, які не можна пропустити. Зокрема, це село Нагуєвичи, де знаходяться меморіальний будинок Івана Франка, музей-садиба його батьків, художньо-меморіальний комплекс «Стежки Івана Франка». Звідси ж можна поїхати до сусідніх Борислава чи Стрия, де теж є що подивитися. Цікавою вийде подорож до фортеці «Тустань». Якщо є бажання долучитися до класичних маршрутів – поруч Львів і його Золота підкова.

Що привезти з Дрогобича

Останнім часом мешканці Дрогобича працюють над брендом міста, а слоган «У ньому вся сіль» активно впроваджують в життя. Це позначається і на сувенірній продукції, тож без кількох пакетів унікальної дрогобицької солі місто не залишити. Як вже далі її використовувати – для кави чи для ванн – вирішувати вам. Якщо обираєте каву – можна пити її з милих ДРО-горняток з сучасним дизайном. Любителі м’яса можуть запастися тут кількома паличками смачних сувенірів — фірмової, дійсно дрогобицької ковбаси.

Ольга Фарима