Мандруємо з Приват 24. Чернівці.

Якщо душа шукає нових естетичних вражень, але при цьому не бажає бачити натовпи туристів, до ваших послуг маленький український Париж із Віднем разом узяті – Чернівці! Місто, відоме тим, що за легендами вулиці в ньому колись замітали трояндами, а книгарень було більше, ніж кав’ярень.

За понад 600 років існування Чернівці переживали різні часи. У різні роки тут перепліталося безліч культур, крім української це єврейська, румунська, російська, молдавська, австрійська, німецька, вірменська та інші. Кількість населення міста на сьогодні складає близько 200 тис. осіб, які зайняті більшою частиною в торгівлі, а також у швейній промисловості. Зокрема, буковинське село Волока відоме своїми весільними сукнями на весь світ. Важко повірити, що тут працюють 5 швейних фабрик, а кількість підприємців перевищує 400 осіб. Виробничих потужностей в Чернівцях залишилося небагато, більшість машинобудівних і деревообробних підприємств вже закрилися. Чернівчани намагаються розвивати туристичний бізнес, а разом з ним рухається поступово готельний та ресторанний. Тим не менше, черг поки що у місті не зустрінеш, чим і варто скористатися – можна спокійно відпочити і роздивитися, як виглядає зараз творчий та музичний осередок колись могутньої імперії.

1. Почати варто з огляду залізничного вокзалу Чернівців, який від початку візиту натякає, що ви приїхали не до звичайного обласного центру. Австро-Угорська імперія залишила по собі міцні сліди в архітектурі та не тільки. Цей вокзал є одним з трьох збережених у Україні вокзалів-палаців тих часів. Хоча це вже друга будівля вокзалу, а сама гілка залізниці є однією з найдавніших. Вона була збудована від Львова до Чернівців ще в 1866 році.

2. Головна принада Чернівців – це, звичайно, університет, колишня Резиденція митрополитів Буковини і Далмації. Це місце неможливо забути, якщо хоч раз його побачив. Рекомендую зайти всередину, а після екскурсії залами університету і відвідин церкви відвідати невеличкий, але дуже мальовничий дендрологічний парк, що ховається за основний корпусом.

3. Для любителів легкого екстриму в Чернівцях доступні екскурсії під землею. Екскурсовод-спелеолог проводить туристів по тунелю, який прокладено під Чернівцями в минулому столітті, та розповідає кілька місцевих легенд. До речі, цей тунель знаходиться в горі, на якій стоїть будівля Резиденції.

4. Центральну площу міста оминути не вийде та й не варто, адже на ній розташована Ратуша, а також чимало старовинних будинків, великий фонтан і пам’ятник Кобзарю. На цій же площі знаходиться центральне відділення Приватбанку, де можна зняти трішки готівки, щоб мати запасний варіант, на випадок, якщо в закладі немає термінала.

5. Праворуч від ратуші знаходиться колишня Буковинська дирекція ощадкас (Bukowiner Sparkasse) — дуже помітна будівля, яка відразу нагадує про віденський модерн. Розкішне панно на будинку – це складна алегорія, де за однією з теорій в кожному з богів та богинь відображена одна з провінцій Австро-Угорщини. Всередину теж варто завітати, адже тут знаходиться Чернівецький художній музей, та й сам інтер’єр будівлі і вікна-вітражі теж заслуговують на увагу.

6. З головної площі легко перейти на колишню Панську вулиця (Herrengasse), яка зараз носить ім’я Ольги Кобилянської. Майже кожним будинком тут можна милуватися і розглядати цікаві деталі. Під час променаду екскурсоводи розповідають легенду про те, як центральні вулиці Чернівців за легендою замітали трояндами, та як сюди раніше не пропускали нікого в брудному взутті.

7. Не можна оминути величний Будинок-корабель, або Шифу, з яким пов’язано кілька цікавих міських легенд. Пошукайте на його фасадах лева, грифонів, дельфінів, може і штурвал теж знайдеться.

8. Театральна площа – це приємна комбінація квіткових ароматів та чарівної, святкової архітектури, що оточує площу. Музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської, два Народні будинки та Чернівецький медуніверситет оточують Алею зірок, де можна сфотографуватися з зірками Івана Миколайчука, Дмитра Гнатюка, Миколи Мозгового, Іво Бобула, Василя Зінкевича, Софії Ротару, Назарія Яремчука та багатьма іншими.

9. Від Театральної площі можна пройтися до площі Філармонії. Родзинка цього місця – можливість потрапити на «квартирник», невеличкий камерний джем-сейшн у крихітних, майже домашніх кав’ярнях поблизу.

10. Трохи далі розташована Турецька площа, яка нагадує, що певний час у місті хазяйнували османи. На площі знаходиться Турецька криниця – найстаріше водне джерело в місті, яке теж оповите легендами про кохання турецького паші і української дівчини. Поруч побачите квітковий годинник і кований велосипед, а трохи вище — Турецький міст.

11. У місті діють чимало храмів, і всі вони варті відвідання. На нас найбільше враження справив вірменський собор Петра і Павла, де ми випадково потрапили на концерт органної музики.

12. Також дуже незвичною є так звана «п’яна» Миколаївська церква, вигляд якої не забудеш і не сплутаєш з іншою. Недалеко від неї ще з 1607 року знаходиться древня Миколаївська церква, найстаріша дерев’яна церква Чернівців, що на перший погляд виглядає, як звичайна дерев’яна хатка.

13. Дуже тішить, що кафедральний собор Святого Духа, який ще не так давно був пофарбований у барбі-рожевий колір, зараз відновив свої історичні, благородні кольори. Церква Святої Параскеви, що знаходиться по дорозі від вокзалу до центру міста, запам’яталася тим, що відбудовувалася тричі після різних негараздів, до того ж колись тут був склад, а згодом – шаховий клуб.

14. Синагоги також є у місті, одна з них, Темпль, колись яскравий зразок мавританського стилю, наразі замаскована під виглядом кінотеатру «Чернівці». Неоготичний костел Серця Ісуса останні роки перебуває на реконструкції, але він однозначно вартий уваги туристів. У кожного з цих храмів є своя особлива історія, про яку цікаво дізнатися у екскурсовода чи з відкритих джерел. Ближче до р. Прут в Чернівцях є дуже давня церква на Горечі – Вознесенський храм (1767 р.), всередині якого можна побачити фрески XVIII століття. Але тут не зовсім туристичне місце, а діючий чоловічий монастир.

15. Парки Чернівців будуть відрадою для дорослих в спеку, а для дітей – у будь-яку погоду,завдяки різноманіттю атракціонів. Наш вибір – Центральний парк імені Т.Г.Шевченка з морем розваг та можливістю перекусити на відкритих майданчиках. Парк «Реформації» чи то парк «Жовтневий» є найбільшим у місті, тут також є атракціони, а ще два озера і численні спортивні майданчики. Парк імені Ю.Федьковича менш відомий, хоча існує ще з часів Франца Йосифа. Саме цьому імператору була присвячена так звана Цісарська скеля у парку, а залишок пам'ятника ми можемо бачити і донині.

Cервіс bilet.privatbank.ua пропонує влітку їхати до Чернівців потягом 118П Генічеськ-Чернівці, відправлення о 20.05 з Києва, а прибуття о 7.57. Вартість квитків: від 252 грн у плацкарті до 1068 грн у люксі. Місце у купейному вагоні – 376 грн.

Хостели, готелі і гостьові будинки доступні від 300 грн за добу. За 800-1000 грн можна заселитися у чудовий, просторий номер на 2-3 осіб. Ми зупинялися в класичному готелі «Буковина» поруч з парком імені Шевченка. Є варіант пожити поруч з містом у туркомплексі «Сонячна долина».

Для початку можна відвідати український «Гопачок» та «Панську гуральню». Для любителів східноєвропейської та європейської кухні з ранку до ночі відчинені двері закладів Rita Steinberg та Zone of #Secret Kitchen. Тим, хто не може жити без солоденького, варто завітати до кав’ярні «Мантулки» або до відомої в Чернівцях «Віденської кав’ярні». Для любителів східної кухні є ресторан «Кіото», де подають смачні суші, або китайський ресторан «Пекін» у вже згаданій Шифі. У знаменитому барі «Мальва» роблять відомий бутерброд із тією ж назвою, а у дворі між вул. Головною і Поштовою ховається затишний ресторанчик німецької кухні «Кнаус».

Нам дуже сподобалося у «Сонячній долині» під Чернівцями. Взимку там працює гірськолижний комплекс з витягами і підйомником, а влітку доступні басейни, озера з різними розвагами, можна відвідати зоопарк та мотузковий парк, погуляти по лісі, де живуть дикі кабанчики (за парканом), та покататися на конях. Варто їхати сюди в будні дні, коли тут малолюдно і здається, ніби вся ця краса, безкрайні поля і запашні квіти – тільки для вас.

Також з Чернівців зручно поїхати до Хотинської фортеці або в Кам’янець-Подільський. Можна відвідати буковинську частину Карпат: давнє хасидське містечко Вижницю, перевал Німчич, пройтися по хребту і побачити так звані Протяті камені, наймальовничіший з яких має назву Соколине Око, а далі за скелями зустріти каскад з семи водоспадів, Буковинських гуків.

Взимку можна проїхатись в сторону села Мигово і відпочити в одноіменному гірськолижному комплексі, хоча і влітку там теж знайдеться все для літнього гірського відпочинку, включно з басейном. Ще один відомий напрямок подорожі – до села Хрещатик над Дністром, де можна побачити вже досить добре знаний в Україні меандр, який утворює річка Дністер. З цього місця відкривається неймовірний краєвид на Заліщики і одне з семи чудес України — Дністровський каньйон.

Несправедливо мало відома екскурсія до печери Попелюшка, хоча це одна з найбільших печер у світі (третя по довжині з гіпсових печер). Вхід до неї є на кордоні з Молдовою біля села Мамалига з української сторони.

Якщо вас не цікавлять банальні магнітики або весільні сукні, то можна пошукати у сувенірних крамницях оригінальну кераміку, прикраси з видами міста, ковані сувеніри, колоритні вишиті бісером буковинські вишиванки, глиняні дзвіночки, дерев’яні скриньки та ялівцеві підставки, торбинки з краєвидами Чернівців. Буковинським їстівним сувеніром можна вважати знамениті цукерки «Чорнослив в шоколаді», які колись тут робили вручну майстрині фабрики «Буковинка». На жаль, фабрика ця закрилася, але такі цукерки роблять і інші виробники, тому в магазинах можна пошукати невеличкі коробочки з цією смакотою.